Управління аудиторською діяльністю в Україні

32

ЗМІСТ

ВСТУП

З переходом економіки до ринкових відносин.в Україні виникла необхідність виникла в аудиті.

Процес роздержавлення і приватизації власності разом зі станов­ленням і розвитком інших елементів ринкової економіки тісно пов'язаний із необхідністю вдосконалення фінансово-економічного механізму країни. Особливе місце в цьому механізмі належить фінансовому конт­ролю. Відсутність ефективного контрольного механізму - одна з причин обвального падіння економіки, інтенсивного зростання неплатежів, тіньової економіки, а також малорезультативної діяльності інституту державної служби контролю. Тому організація і функціонування чіткої системи фінансового контролю - обов'язковий і неодмінний елемент фінансової політики, ланка в загальній системі заходів перебудови фінан­сового механізму.

У перехідний період до ринкової економіки нові законодавчі і правові акти значно обмежили державний контроль за господарсько-фінансовою діяльністю підприємств, організацій і закладів, а в певній сфері взагалі виключили можливість його застосування.

Особливістю становлення аудиту в Україні є й те, що перехід до рин­кових відносин сприяє розпаду колишньої системи організації обліку і контролю. Так, поряд із ліквідацією багатьох міністерств та відомств і зруйнуванням системи розробки галузевих методичних вказівок із ведення бухгалтерського обліку на підвідомчих підприємствах, перестала існувати і система офіційних пояснень нормативних актів, зворотний зв'язок з підприємствами органів, відповідальних за розробку норма­тивних документів.

Появі і розвитку аудиту в Україні також сприяла недосконалість струк­тури фінансового контролю командно-адміністративної системи управ­ління. Зростали розміри крадіжок, приписок, збитків та інших зловжи­вань; незадовільний стан обліку і внутрішнього контролю на рівні суб'єк­тів господарської діяльності, незадовільна діяльність власних ревізійних комісій - все це вимагало необхідності реорганізації системи фінансового контролю в країні.

Крім того, розвиток ринкових відносин супроводжувався появою таких економічних суб'єктів як акціонерні товариства, орендні підпри­ємства, комерційні банки, страхові компанії, які не є власністю держави. Виникла необхідність у такій формі контролю, яка б відповідала недер­жавній формі власності.

Такою формою контролю є визначений незалежний аудит.

В країні відзначається розширення самостійності підприємств і, перш за все, перехід на прямі зв'язки між собою. Це вимагає повної і правдивої інформації про фінансовий стан партнерів.

Щоб висловити користувачам інформації неупереджену думку фахівця щодо достовірності представлених звітів, знадобилися послуги незалежних експертів, які мають спеціальну підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання таких послуг. Такими експертами мали стати аудитори.

Поява перших аудиторських фірм в Україні була викликана необхідністю контролю за діяльністю спільних підприємств, для яких аудит став обов'язковим згідно з інструкцією Мінфіну "Про оподаткування спільних підприємств". У зв'язку з цим ще у 1989 році в Україні з'являються перші аудиторські фірми. Але юридичної, законодавчої бази вони не мали. Тому в 1991 році кращі інтелектуальні сили вітчизняного аудиту об'єдналися в Союз аудиторів України. Його метою був захист законних прав та інтересів аудиторів.

З метою сприяння розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської діяльності в країні в 1993 році було створено Аудиторську палату України. Офіційною датою становлення аудиту в Україні вважається 22 квітня 1993 року, коли був прийнятий Закон України "Про аудиторську діяль­ність", згідно з яким всі господарські суб'єкти, незалежно від форм влас­ності та видів діяльності, а також органи державної виконавчої влади, повинні підлягати аудиторській перевірці (за деяким винятком).

Основна проблема, яка заважала розвитку аудиту, - це відсутність нормативної бази. Тому в 1995-1996 роках були прийняті тимчасові нормативи аудиту. З цього часу аудит в Україні почав розвиватися дуже швидкими темпами. Але в 1997 році законодавчо було обмежене коло об'єктів обов'язкового аудиту, що призвело до зниження темпів його розвитку [9].

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади аудиту.

Предметом дослідження є управління аудиторською діяльністю в Україні.

Метою курсової роботи є дослідження управління аудиторською діяльністю в Україні.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

-         охарактеризувати сутність управління аудиторською діяльністю;

-         дослідити організацію управління аудиторською діяльністю в Україні;

-         виявити напрямки вдосконалення системи організації аудиторської діяльності в Україні.

Розділ 1. Сутність управління аудиторської діяльності в Україні

1.1 Загальна характеристика управління аудиторської діяльності в Україні

Управління – свідома цілеспрямована дія з боку суб’єктів, органів на людей та економічні об’єкти, що здійснюються з метою спрямування їх дій і отримання бажаних результатів.

Під управлінням аудиторською діяльністю розуміють процес  регулювання роботи аудиторських фірм, окремих підприємств-аудиторів та всієї аудиторської спільноти в державі з метою дотримання єдиних методологічних вимог.

Існує два підходи до створення нормативно-правової бази регулювання аудиторської діяльності (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Підходи щодо регулювання аудиторської діяльності

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється відповідно до англо-американського підходу. З ініціативи Спілки аудиторів України був підготовлений Закон України «Про аудиторську діяльність», який прийнято Верховною Радою 22 квітня 1993 року. На основі цього закону було створено Аудиторську палату України [7].

Основне завдання цього Закону - створення системи громадського фінансового контролю з метою захисту інтересів власників.

Отже, аудиторська діяльність в Україні є саморегулюючою, держава лише встановлює вимогу здійснення аудиту, а методику і техніку його проведення визначають Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України та їх територіальні відділення у стандартах, нормах, положеннях інструкціях, роз’ясненнях.

1.2 Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні

Суб'єктами регулювання аудиторської діяльності в Україні є держава та професійні організації аудиторів.

Держава здійснює правове регулювання аудиторської діяльності. Основи правового регулювання викладені в Законі України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року зі змінами і допов­неннями.

Згідно з даним Законом аудиторська діяльність в Україні регулюється цим Законом, іншими законодавчими і нормативними актами України.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудитор­ськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарської діяльності і іа його проведення. Аудит проводиться на основі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. За результатами проведення аудиту складається аудиторський висновок, який містить висновки аудитора стосовно достовірності, повноти і відповідності діючому зако­нодавству та встановленим нормативам бухгатгерського обліку фінан­сово-господарської діяльності.

Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його представленні господарюючому суб'єкту України підлягає підтверд­женню аудиторами України, якщо інше не встановлено законом. Вико­нання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом ирийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Отже, держава встановлює лише правові основи здійснення аудиту, діяльність аудиторських фірм державному регулюванню не підлягає через уникнення порушення основного принципу аудиту - незалежності. Аудиторська професія є саморегульованою. Організаційне та методичне регулювання аудиторської діяльності в Україні здійснюють професійні організації аудиторів України - Аудиторська Палата України (АПУ) та Спілка Аудиторів України (САУ). Вони вирішують питання, пов'язані з підготовкою, роботою і захистом аудиторів.

Основні положення функціонування професійних організацій ауди­торів визначені в Законі "Про аудиторську діяльність". Подальший розвиток вони отримали в Статутах цих організацій. Обидві організації були створені в 1993 році в місті Києві. Вони мають регіональні відді­лення на території України.

Професійний захист аудиторів здійснює Спілка Аудиторів України.

Повноваження САУ визначаються Законом України "Про аудиторську діяльність", Законом "Про об'єднання громадян" та Статутом САУ.

САУ є громадською організацією, що об'єднує на добровільних заса­дах громадян України, які займаються аудиторською діяльністю (рис. 1.1).

Спілка є юридичною особою, яка має самостійний банане, печатку, штамп та емблему, а також рахунки в банках.

Основу Спілки складають територіальні відділення, які реєструють місцеві органи державної виконавчої влади і надають їм силу юридичних осіб.

Вищим керівним органом Спілки є з'їзд делегатів Спілки, який склика­ють один раз на два роки. Рішення приймаються за наявності 2/3 делегатів від їх загальної чисельності.

САУ формується на принципах:

-          самоуправління,

-          добровільності,

-          рівноправності,

-          гласності,

-         законності.

Членство у Спілці індивідуальне. Членами Спілки можуть бути грома­дяни України, іноземні громадяни, які займаються аудиторською діяль­ністю і визнають Статут САУ, виконують взяті на себе обов'язки, спла­чують членські внески. Прийом здійснюється згідно з письмовою заявою, яка розглядається в місячний термін від дня її подачі.

Рис. 1.1. Основні напрямки діяльності Спілки аудиторів України

У період між з'їздами вищим керівним органом Спілки є Правління ми чолі з Головою. Виконавчі функції покладені на Дирекцію Спілки на чолі з виконавчим директором. Контроль за господарською діяльністю Спілки покладається на ревізійну комісію.

Діловодство, бухгалтерський облік та інші види робіт із забезпечення діяльності Спілки можуть виконувати окремі особи на договірних умовах з дирекцією Спілки.

Аудиторська Палата України (АПУ) є незалежним самостійним органом, мета якого - сприяти розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської діяльності в Україні.

АПУ функціонує на принципах самоуправління, є юридичною осо­бою, має власну печатку, емблему, рахунки в банках, веде бухгалтерський облік і складає звітність у встановленому порядку.

Повноваження АПУ визначаються Законом України "Про аудитор­ську діяльність" та Статутом АПУ. АПУ отримує повноваження юри­дичної особи з дня реєстрації в Міністерстві юстиції України на основі заяви та Статуту, затвердженого 2/3 голосів від загальної чисельності членів Палати.