Шляхи вдосконалення системи управлінського обліку та звітності в Олевському кооперативному ринку

- одержання комп’ютерних управлінських рішень;

- здійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік найтіснішим чином переплетений із внутрішньогосподарським аудитом. Основні завдання внутрішньогосподарського аудиту при застосуванні автоматизованої системи обліку такі:

- аналіз правомірності застосування на підприємстві конкретних форм і методів обліку;

- аналіз правомірності фіксації первинних господарських операцій і перевірка підтверджень відповідними даними документів;

- дослідження облікових даних щодо повноти їхнього відображення;

- контроль несанкціонованого доступу до облікової інформації;

- контроль правильності та своєчасності зроблених розрахунків;

- контроль повноти та своєчасності формування звітної інформації;

- контроль правильності формування бухгалтерських проводок  і формування облікових регістрів;

- дослідження і прогнозування фінансово-господарського стану підприємства;

- формування управлінських рішень.

Сучасний рівень розвитку економіки характеризується комп’ютеризацією всіх сфер народного господарства, застосуванням автоматизованих систем управління, електронно-обчислювальних машин і АРМБ, що дає  змогу вирішувати принципово нові завдання обліку.

Але, незважаючи на те, що завдання обліку вирішуються за допомогою ЕОМ, продуктивність праці облікових працівників і працівників апарату управління все ще залишається низькою. Більшого ефекту від застосування ЕОМ у бухгалтерському обліку можна досягти шляхом удосконалення методології та організації самого процесу обліку, підвищення його контрольних властивостей, а також за  рахунок повнішого задоволення потреб управління в необхідній інформації. На сучасному етапі автоматизація бухгалтерського обліку загалом розвивається шляхом раціоналізації існуючої технології обробки облікової інформації та зниженні її трудомісткості, однак можливості такої автоматизації дуже обмежені. Це зумовлено тим, що існуюча методологія та організація обліку формувалися для його ведення вручну.

Таким чином, спостерігається значне протиріччя між потужністю застосовуваних ЕОМ і самою практикою обліку. ЕОМ полегшують роботу бухгалтера, але нічого не вносять у його зміст, тому що для цього необхідно підвищити роль обліку в управлінні, змінити і розвинути методологію обліку, удосконалити організацію для того, щоб максимально відповідати потребам управління.

В умовах функціонування АРМ облікових працівників нові технічні засоби автоматизації та організаційні форми їхньої експлуатації визначають необхідність перегляду методологічних аспектів автоматизації бухгалтерського обліку, що склалися в період застосування універсальних ЕОМ загального призначення.

У загальносистемному плані методологічні аспекти автоматизованого бухгалтерського обліку повинні відображати наступні питання [26, ст.162]:

- автоматизоване формування управлінських рішень;

- автоматизоване формування первинної облікової інформації на папері та на машинному носієві;

- автоматизоване ведення аналітичного і синтетичного обліку;

- автоматизоване ведення зведеного обліку, складання періодичної та річної звітності;

- автоматизація інформаційно-довідкового забезпечення і контрольно-аналітичних функцій бухгалтерського апарату;

- автоматизована передача вихідної інформації системи автоматизованого бухгалтерського обліку, яка містить результати господарської діяльності підприємства й організації з метою її використання в управлінні.

Основні методологічні принципи автоматизації бухгалтерського обліку на базі АРМ бухгалтера повинні забезпечити єдиний підхід до розробки окремих елементів системи та єдиного функціонування. До основних методологічних принципів належать [23,c.254]:

- децентралізована організація експлуатації засобів автоматиза­ції на місцях виникнення облікової інформації, тобто безпосередньо в бухгалтеріях та інших службах, де виникає та використовується первинна облікова інформація про господарські операції, що підлягають відображенню в бухгалтерському обліку;

- використання функціонального змісту діалогово-автоматизованої форми бухгалтерського обліку, директивних вказівок з питань його організації та методології, що забезпечують єдину методологічну основу його ведення;  

- автоматизація складання документів первинного обліку на паперових і магнітних носіях на ділянках і в службах з великим обсягом господарських операцій, а також передача цих даних бухгалтеру для автоматизованого введення і відображення в бухгалтерському обліку;              

- експлуатація засобів автоматизації обробки облікової інформації  і безпосередньо обліковими працівниками в умовах функціонування АРМ бухгалтера;  

- формування управлінської, облікової, контрольної та аудиторської інформації в запитальному режимі у доступному і зручному вигляді;     

- створення інформаційної мови запитів для відображення показників обліку, контролю та аудиту;                      

- формування оцінки стану підприємства, постановка найближчих цілей, вироблення шляхів їхнього досягнення як без урахування резервів, так і з урахуванням резервів підприємства.  

Отже, як підсумок даного питання варто зазначити, що на Олевському кооперативному ринку доцільно буде запровадити автоматизовану систему обробки облікової інформації, яка забезпечить ефективне використання трудових ресурсів та підвищить якість приймання управлінських рішень на основі інформації управлінського обліку.

3.2. Шляхи вдосконалення системи управлінського обліку та звітності в Олевському кооперативному ринку

Сьогодні все найбільше з’являється публікацій, присвячених становленню та розвитку управлінського обліку в Україні. Проблеми управлінського обліку широко обговорюються на наукових конференціях різних рівнів. Виходячи з того, що думки різних вчених не тільки щодо сутності управлінського обліку, а й необхідності його існування часто дуже суперечливі та протилежні, вважаємо за доцільне зупинитись на деяких найважливіших питаннях.

Проблема управлінського обліку постала перед Україною в зв’язку з переходом й зміни характеру управління. Ефективність механізму управління насамперед пов’язана з якісними змінами в інформаційній системі, зокрема в системі обліку. Саме цим пояснюється прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, в п. 5 ст. 8 якого зазначається: “підприємство самостійно ... розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій”.

Створення принципово нового механізму управління Олевський кооперативний ринок, а отже, і зміни в системі обліку викликані такими зовнішніми та внутрішніми причинами:

1. Конкуренція на зовнішньому і внутрішньому ринках, постійними змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищах. Все це потребує формування такої системи інформації, яка б могла задовольнити потреби всіх рівнів управління підприємством в обґрунтованій і конкретній інформації не тільки оперативно реагуючи на зміни, що відбуваються на самому підприємстві, а й передбачаючи та уникаючи небажаних ситуацій, пов’язаних із змінами в зовнішньому середовищі.

2. Відсутність необхідної інформації примушує керівника підприємства при розробці рішень опиратися на інтуїцію, тим самим підвищувати ризик прийняття неправильного рішення.

Постає закономірне запитання: чи може виконати ці завдання вітчизняна система бухгалтерського обліку і якщо ні, що для цього потрібно?

Управлінський облік — це система інтегрованої інформації, що містить підсистеми прогнозування та планування собівартості, обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, аналізу формування собівартості і підготовки управлінських рішень, пов’язаних з поточною діяльністю та майбутнім розвитком підприємства.

Крім того, слід зазначити, що ні один із видів інформації в ізольованій (традиційній) формі не може слугувати ефективною основою для прийняття управлінських рішень. Тому управлінський облік ґрунтується на використанні всієї сукупності інформації, що існує на підприємстві: крім внутрішньої залучається також зовнішня інформація; до внутрішньої інформації, що використовується в управлінському обліку, належить не тільки бухгалтерська, а й не бухгалтерська інформація; дані оперативного обліку, нормативно-довідникова інформація; аналітична, планова інформація. При цьому основним принципом з метою інтерпретації необхідної інформації із усієї існуючої сукупності має стати принцип доцільності задовольняти потреби. Тільки за таких умов можливо реалізовувати мету системи управлінського обліку, методологія якого повинна бути спрямована на отримання всіх можливих (за конкретних умов та обставин) альтернативних варіантів рішення проблем, що виникають у діяльності підприємства та пов’язані з управлінням витратами і результатом. У зв’язку з цим кардинально змінюються завдання в сфері управлінського обліку у порівнянні з фінансовим, сутність яких полягає в тому, що в сучасних умовах значно важливіше управляти процесом формування витрат і доходів, ніж констатувати їх фактичну величину.

Останнім часом працівники Олевського кооперативного ринку все більше виявляють зацікавленість до управлінського обліку. Однак існує ціла низка труднощів, пов’язаних із розумінням сутності, можливостей управлінського обліку, прийомів та методів, його організації тощо. Тому із метою надання їм методичної допомоги, очевидно, слід спрямувати зусилля на розробку типового положення з впровадження системи управлінського обліку, яке б мало рекомендаційний характер, однак містило загальні принципи, концепції та підходи. Пропозиції щодо вдосконалення існуючих типових положень і приведення їх у відповідність з процесами, що сьогодні відбуваються, цілком справедливі та своєчасні.

Для вдосконалення системи управлінського обліку в Олевському кооперативному ринку слід покращувати не лише матеріально-технічний стан підприємства, але і підвищувати кваліфікаційних рівень кадрів.

Висновки

На основі вивчених джерел у відповідності до поставленої мети дослідження можна зробити наступні висновки-узагальнення.

Тривалий час бухгалтерський облік сприймався серед наукових працівників і практиків як метод контролю засобів підприємства і бухгалтерія знаходилась в ізоляції від інших служб управління. Таке положення приводило до того, що управлінський апарат в своїй практичній діяльності користувався даними опера­тивно - технічного обліку про хід виробничого процесу і його результати. Бухгалтерський облік в силу його інерційності орієн­тувався на узагальнення даних для забезпечення звітності зовнішнім споживачам вищестоящій організації, установам бан­ку, фінансовим та статистичним органам. За таких умов не було необхідності в підвищенні рівня оперативності та аналітичності бухгалтерського обліку.

Неповний аналіз можливостей використання системи бухгалтерського обліку з метою підготовки інформації для прийняття управлінських рішень свідчить про нереальність цього задуму. Існуюча вітчизняна система бухгалтерського обліку ефективна для відображення фактичної діяльності підприємства та складання на її основі відповідних форм звітності, однак вона не може бути використана для повного задоволення потреб системи управління. Для цього слід додати, що система управлінського обліку діє дещо іншому часовому періоді. Так, розробка альтернативних варіантів рішень здійснюється значно раніше, ніж фіксуються дані бухгалтерського обліку в первинних документах. З альтернативних вибирається оптимальний, який є основою для прийняття управлінського рішення, результати якого відображуються в бухгалтерських документах, адже для того, щоб ефективно управляти, облік має бути спрямований у майбутнє, оскільки “передбачати” означає “попереджувати”. За оцінкою західних бухгалтерів і аудиторів фірм, їх клієнти 90% часу та ресурсів обліку витрачають на впровадження й ведення управлінського обліку і тільки 10% — на фінансову бухгалтерію, або рахівництво. Проте на більшості українських підприємств це співвідношення має протилежний вигляд. Тому результати зарубіжних підприємств та аналогічних їм вітчизняних суттєво відрізняються.

Отже, один із варіантів в розширенні можливостей бухгалтерії, яка крім характеристики фінансового стану та результатів минулої діяльності, передбачає надання інформації для прийняття управлінських рішень та рішень, спрямованих у майбутнє. А чи готова бухгалтерія до цього? Вирішуючи питання про розширення можливостей бухгалтерії, деякі фахівці основну проблему вбачають у тому, що більшість бухгалтерів і фінансистів не мають елементарної підготовки в сфері менеджменту, а також практичного досвіду. Крім того, вони повинні постійно підвищувати свою кваліфікацію в різноманітних сферах економіки. В цій ситуації чи не найбільшою проблемою є виконання в межах однієї системи суттєво різних завдань, для вирішення яких не тільки потрібні принципово різні методи підготовки інформації, а й різні типи людей з відповідною психологією, адже особливість у системі менеджменту виступає як об’єкт і суб’єкт управління, а психологія особистості — той ключ, який дає можливість сприяти підвищенню ефективності управління персоналом, а отже, і ефективності діяльності підприємства.