Шляхи вдосконалення системи управлінського обліку та звітності в Олевському кооперативному ринку

Основними стадіями цієї функції є формалізація господарських подій, накопичення, обробка, систематизація і передача інформації менеджерам про хід господарських процесів та наслідки їх регулювання і контроль за здійсненням прийнятих управлінських рішень.                 Основними функціями               управління               доходами кооперативних підприємств є правильно організований їх облік, контроль та аналіз(Додаток Б,В).

Бухгалтерський облік являє собою основну частину інформа­ційної системи підприємства, забезпечуючи до 70 % всього обсягу даних про діяльність Олевського кооперативного ринку.

Таким чином, в Олевському кооперативному ринку з одного боку, спостерігається великий дефіцит інформації і її запізнення, а з іншою боку, половина інформації ніким не використовується. Таке положення в бухгалтерському обліку можна характеризувати як кризове. Звідси висновок щодо актуальності і необхідності досліджень потреб в інформації управлінської системи і переорієнтація системи бухгалтерського обліку на задоволення потреб управління.

Необхідно виходити з того, що система управління є веду­чою, а система обліку забезпечуючою ланкою.

В Олевському кооперативному ринку управлінський облік повинен упорядкувати вхідні і вихідні потоки інформації у відповідності з потребами системи управлін­ня, внутрішня структура системи бухгалтерського обліку повинна змінитись в такому напрямку, щоб своєчасно і в повному обсязі дати вихідну інформацію для управління.

2.3. Оцінка активів та зобов’язань Олевського кооперативного ринку

До активів відносяться всі види майна підприємства, що належить йому на правах власності і використовуються для здійснення статутної діяльності. Саме розуміння активів як джерела отримання грошових потоків і є основою політики управління активами будь-якого підприємства.

Активи — це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Активи підприємства можуть бути класифіковані за різними ознаками, такими як:

- залежно від об’єкту фінансового управління;

- залежно від речової форми об’єкту інвестування;

- залежно від строку отримання грошового потоку;

- за формою отримання;

- за регулярністю отримання доходу;

- залежно від ступеня ризику;

- залежно від оборотності;

- залежно від ступеня ліквідності.

Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та його джерел.

Горизонтальний аналіз майна полягає у побудові аналітичної таблиці, в якій абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання чи зниження.

На практиці об’єднують горизонтальний та вертикальний аналізи, тобто будують аналітичні таблиці 1, які характеризують як структуру майна підприємства, так і динаміку його окремих показників.

Оcновними рисами, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до позитивного у розрізі активу балансу є:

- збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку.

- зростання темпів приросту усіх активів  над темпи приросту необоротних активів;

Для порівняння даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік треба привести в повну відповідність з номенклатурою та групуванням розділів і статей балансу на кінець року. Баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ’єктивної інформації і користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість в зв’язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричиняють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І, навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, матимуть вигоду, бо згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу з врахуванням інфляції.

Здійснивши горизонтальний та вертикальний аналіз активу балансу в цілому є доцільним проведення аналізу складу та структури майна підприємтсва. Так виділяють декілька етапів цього аналізу.

1 етап - загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин за даними, які наведено у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Структура активу підприємства 2008-2010 рр.

З даних аналітичної таблиці 2.1 можна зробити висновок, що на кінець 2010року вартість майна в розпорядженні підприємства становила  1009 тис. грн., тобто за звітний період майно підприємства зросло на  530 тис. грн. За рахунок зміни вартості основних і оборотних коштів.  Необоротні активи,  за звітний період зросли на    530 тис. грн. чи на  110,6%, але в загальній вартості майна їхня питома вага  зменшилась на 5,0%. Оборотні активи  збільшились на  60 тис. грн. , а в загальній вартості майна їхня питома вага  зросла  на 5,0%. Отже, структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів  та частки оборотних активів, що відбивається в цілому на майновому стані Олевського кооперативного ринку.

Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

Аналіз джерел майна підприємства здійснюється за даними балансу. В аналітичній таблиці 2.2.1. наведено перелік джерел власних і позичених коштів, вкладених у майно підприємства.

Таблиця 2.2 .1.

Склад і структура джерел формування засобів підприємства (пасиви)

за 2008- 2010рр.

Аналізуючи наведені дані, можна висновувати, що вартість майна підприємства зросла за звітний період на  590 тис.грн., це відбулося внаслідок зростання власного капіталу на  422 тис.грн., або 103,7%,  довгострокових залучень на  142 тис.грн. і за рахунок  збільшення поточних зобов’язань на  24 тис.грн. 

Отже, підводячи підсумок даного питання, можна сказати, що в цілому за досліджуваний період вартість майна Олевського кооперативного ринку зросла на 590тис.грн або на 121,9%(2010 порівняно з 2008 р.), що в основному відбулося за рахунок різких змін в активах та пасивах досліджуваного підприємства.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

3.1 Автоматизована обробка інформації в системі  управлінського обліку

Одну з провідних функцій в управлінні підприємством виконує сучасний бухгалтер-аналітик, який не тільки відповідає за ведення бухгалтерських рахунків, але й здійснює велику роботу щодо планування, контролю, оцінки та аналізу господарської діяльності підприємства щодо аудіювання та прийняття управлінських рішень.

Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. Насамперед необхідно провести корінну реконструкцію його технічної й інформаційної бази на основі впровадження автоматизованої системи обліку, контролю й аудиту, до складу якої входили б автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ) [27, ст. 145].

На сьогодні в Україні складається нова економічна система ринкових відносин. Якісні зміни відбуваються в усіх галузях управління, зокрема, обліку, контролю та аудиту.

У зв’язку з новими умовами в управлінні змінюється роль бухгалтерського обліку та істотному коригуванню підлягають методологічні та методичні аспекти його організації.

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовуються набагато ширше, ніж при ручній обробці даних. Можна виділити три категорії користувачів автоматизованої системи обліку [27, ст.204]:

- керівники, які несуть повну відповідальність за управління підприємством, управління структурними підрозділами, а також  відповідають за досягнення поставлених цілей;

- користувачі з прямим фінансовим інтересом, тобто особи, зацікавлені в стабільному фінансовому стані підприємства (інвестори, кредитори);

- користувачі з непрямим фінансовим інтересом (державна податкова адміністрація, фондові біржі, урядові організації, працівники підприємства, покупці продукції, що випускається, тощо).

Змінюється й цільове призначення бухгалтерського обліку. Функціонування на якісно новому технічному рівні зменшує його значення як організаційної частини інформаційної системи. Отже, бухгалтерський облік стає складовою частиною системи управління підприємством. Проте процес зміни проходить дуже повільно і відстає від темпів удосконалення технічного оснащення обліку. У результаті, незважаючи на зростання обсягу облікової інформації, яке викликане збільшенням її джерел і споживачів, та  зростання матеріальних і трудових витрат на ведення обліку, пов’язане із впровадженням ЕОМ, споживча вартість бухгалтерської інформації залишається без змін.

Одна з основних причин такого стану справ полягає в тому, що відсутній новий, такий, що відповідає сучасним вимогам теорії і практики управління, підхід до бухгалтерського обліку та аудиту, а їхня роль у керуванні підприємством усіляко применшується. Існуючі способи та форми одержання і надання бухгалтерської інформації, ззагалом орієнтовані на використання її тільки бухгалтерією підприємства. Існуюча форма подачі бухгалтерської інформації виявилася незручною для використання керівниками підприємств в управлінських цілях, оскільки, по-перше, ця інформація формується не з виникненням потреби, а на чітко визначену дату, причому з періодичністю не менше, ніж місяць. По-друге, ця інформація видавалася у формі звітів і збиралася у спеціальних бухгалтерських реєстрах, з яких неспеціалісту дуже важко було вибрати необхідні показники.

Зараз усі три види господарського обліку істотно змінюються; спостерігається їхнє взаємопроникнення і злиття. Стиранню меж між ними також сприяють нові економічні умови і використання в організації для їхнього ведення сучасних засобів обчислювальної техніки.

Введення в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку, контролю та аудиту і розподілених систем обробки даних    дає можливість комплексно вирішувати завдання не лише з обліку, але й щодо контролю, аналізу та аудиту. За допомогою таких систем можна здійснювати оцінку фактичного стану підприємства, а також прогнозувати і моделювати управлінські рішення [30,ст.36].

Сучасна автоматизована система обліку, контролю та аудиту будується на основі новітніх засобів обчислювальної техніки і повинна забезпечувати:

- повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

- виконання контрольних та аудиторських завдань з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;