Податковий облік ПДВ при загальній системі оподаткування

     Облік податкового кредиту:

• якщо першою подією є оприбуткування продукції, отримання послуг, то податковий кредит відразу відображають по дебету субрахунка 641 "Розрахунки за податками" і кредиту рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками”.
• при попередній оплаті постачальникам за запаси (роботи, послуги), які надійдуть на підприємство пізніше, спочатку відображають суму ПК по дебету субрахунку 641 і кредиту 644, а вже при отриманні раніше оплачених активів субрахунок 644 закривають у кореспонденції з кредитом  рахунку 63.

     Субрахунок 644 є транзитним. Сума ПДВ по кредиту  тут відображається тимчасово, доти, поки не будуть проведені взаєморозрахунки з постачальниками або підрядниками (оприбуткована продукція, одержані роботи, послуги).

     Відобразимо типові господарські операції з обліку податкового кредиту у таблиці 5.2.  

                                                                 Таблиця 5.2.

     Облік податкового кредиту з ПДВ

     Отже, фінансовий облік податку на додану вартість регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість. Для обліку ПДВ використовуються субрахунки 641 «Розрахунки за податками», 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит». ПДВ відображається у Звіті про фінансові результати.

     6. Податкова звітність з ПДВ 

     Форми, порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом ДПА України Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 25.01.2011 №41.

    До  податкової звітності з податку на додану вартість (далі – податкова звітність) належать:

• податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація);
• податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена);
• податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальна) ;
• податкова декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства) ;
• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу);
• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу);
• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу);
• копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;
• розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

     Звітним (податковим) періодом є один календарний  місяць, а у випадках, визначених Податковим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

     а) якщо особа реєструється як платник  податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої  реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

     б) якщо податкова реєстрація особи  анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня  такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

     Платники  податку, які відповідно до підпункту "б" пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу  мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року.

       Податкова декларація подається  за базовий звітний (податковий) період протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду. Податкову декларацію з ПДВ представлено у Додатку Б. [8]

     Джерелами заповнення Декларації є:

• підсумкові дані ІІ розділу Реєстру отриманих і виданих податкових накладних - для сум ПЗ і І розділу - для сум ПК.
• при цьому даний Порядок заповнення декларації не зобов’язує платника ув’язувати дані Реєстру і Декларації з даними рахунків 643 та 644. Таким чином бухгалтерський та податковий облік розділені.
• для забезпечення синхронності  цих видів обліку таку ув’язку необхідно проводити, оскільки це підвищує контрольну функцію обліку.

     Структура декларації з ПДВ

• Вступна частина
• Розділ І. Податкові зобов’язання
• Розділ ІІ. Податковий кредит
• Розділ ІІІ. Розрахунки з бюджетом за звітний період
• Додатки
• Підписи відповідальних осіб

     Порядок заповнення податкової декларації

     У колонці А декларації у всіх випадках проставляються обсяги продажу (закупок) без урахування ПДВ, сума податку  вказується в колонці Б. Рядки, які  не повинні заповнюватись платником, оскільки носять інформаційний характер, позначені знаком "Х"; колонки, у яких сума обороту чи податку не повинна проставлятися, позначені знаком "0"; у рядках, де платник не має даних для заповнення, проставляється знак "-".

     У рядках 1-5 декларації вказують загальні обсяги продажу, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов’язання та обсяги продажу, що не об’єктом оподаткування. В рядку 6 вказується обсяг імпортованих товарів, при ввезенні яких на митну територію України в оплату ПДВ було видано податковий вексель, та вказується термін його погашення. При заповненні рядка 8 (коригування зобов’язань по ПДВ) обов’язковим є подання додатка 2 до податкової декларації.

     В ІІ розділі "Податковий кредит" в  рядках 10-15 відображаються обсяги придбаних з ПДВ або без ПДВ на митній території України або ввезених із-за її меж товарів, основних фондів.

     Декларацію  про ПДВ підприємство подає до податкового органу за місцем його реєстрації. Якщо податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю - декларація подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Якщо податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу - декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Декларацію подають незалежно від того, було у звітному періоді в підприємства податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

     Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену  у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

     Декларацію  можна заповняти від руки чорнильною або кульковою ручкою або видрукувати, без жодних виправлень. В рядках де відсутні дані для заповнення, має  бути поставлений прочерк. Суми обороту  та податку в декларації проставляються у гривнях, без копійок, з відповідним округленням.

     Форми здачі декларації – власноручно, поштою, електронний варіант. З 1.01.2012 – лише електронна звітність

     Якщо  підприємство веде облік автоматизовано, електронний варіант Декларації може бути відправлений електронною  поштою, при обов”язковій здачі паперового варіанту;

     Достовірність даних декларації має підтверджуватись підписом платника - фізичної особи, директора, головного бухгалтера - юридичної  особи, відтиском печатки.

     Отже, податковою звітністю з податку  на додану вартість є податкова декларація, яка складається відповідно до вимог чинного податкового законодавства України. 
 
 
 

7. Вдосконалення податкового  обліку ПДВ

      Із  прийняттям нового податкового законодавства  при здійсненні обліку розрахунків по ПДВ виникає багато питань, непорозумінь та суперечностей. Тому необхідно конкретизувати порядок визнання податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, здійснити уточнення та обґрунтування порядку відображення їх в системі рахунків бухгалтерського обліку, а також показати взаємозв’язок даних бухгалтерського обліку та податкової звітності.

      Сьогодні  в Україні існує цілий ряд  недоліків оподаткування податком на додану вартість. Наприклад, неможливість реального відшкодування з бюджету суми надлишку податкового кредиту над податковим зобов’язанням, низька фіскальна ефективність даного податку [20].

      Після введення в дію нового Податкового  кодексу кожна податкова накладна підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних і тільки після цієї реєстрації продавець може надати її покупцю. Це, на нашу думку призведе до несвоєчасного відображення суми податкового кредиту з ПДВ та загальної суми ПДВ до сплати, оскільки покупець може визнати суму податкового кредиту лише за наявності податкової накладної, яка, в свою чергу, буде затримуватись у продавця.

      Певні зміни відбулись і при оформленні реєстру виданих та отриманих  податкових накладних. Відтак згідно Наказу №1002 від 24.12.10 р. виправлення помилок  у Реєстрі може здійснюватися  лише методом «сторно», у момент виявлення таких помилок, а не ще й коректурним методом. Реєстр має обов’язково вестися в електронному вигляді, оскільки платники ПДВ мають у встановлений звітний період подавати електронний варіант Реєстру до органів державної податкової служби. Усі ці нововведення будуть сприяти деталізації та конкретизації розрахунків суми ПДВ до сплати в бюджет, що будуть попереджувати зловживання, що здійснюються платниками ПДВ. Проте, на нашу думку, деякі зміни будуть продукувати комп’ютерному шахрайству, тому держава має забезпечити чіткий контроль електронних передач даних Реєстрів [5].

      На  нашу думку, найчастіше помилки здійснюються при визначенні події, за якою настає право на отримання податкового зобов’язання або податкового кредиту. Тому бухгалтер обов’язково повинен врахувати подію платежу, щоби правильно відобразити суму податку на додану вартість за поточний період. Як відомо, існують дві методики визначення дати та права виникнення податкового кредиту чи податкового зобов’язання: або за правилом «першої події», або за касовим методом. При різних методах відповідно і різні проводки [17 С.284-286].