Отчет по практике в Билокоровицке сельском потребительском обществе

Згідно з статтею 1 Закону “Про оплату праці” заробітна плата  – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку згідно трудовому договору власник або  уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основними завданнями обліку праці та її оплати є:

• точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;
• правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;
• дотримання порядку розподілу оплати праці по об’єктах бухгалтерського обліку;
• повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;
• своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності по оплаті праці.

Забезпечуючи виконання  зазначених завдань, бухгалтерський облік  оплати праці має великий вплив  на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників  на виконання робіт і пошук  резервів підвищення ефективності виробництва.

Заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в терміни, установлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. У випадку, якщо день виплати заробітної плати збігається зі святковим, неробочим і вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні.

На Білокоровицькому ССТ  затверджена така система оплати праці за штатним розписом – для  апарату управління, за посадовими окладами:

• за відрядними розцінками – для працівників роздрібу і працівників цеху
• за почасовою тарифною ставою обслуговуючого персоналу.

До системи оплати праці  включено перелік витрат на виплату  основної та додаткової оплати праці  інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок у вигляді  премій і заохочень та виплат за виконання робіт (послуг) згідно з  договорами цивільно-правового характеру. Будь-які інші виплати в грошовій чи в натуральній формі, які можуть бути встановлені за домовленістю сторін.

Виплату заробітної плати  продукцією власного виробництва проводять  не більше ніж 30% за згодою працівників.

Облік заробітної плати ведеться на рахунку 661.

Нарахування заробітної плати  апарату управління здійснюється згідно штатного розкладу за посадовими окладами.

Згідно штатного розкладу нарахування заробітної плати робітникам виробництва здійснюється згідно розцінкам  готової продукції.

Оплата праці в Україні  має удосконалюватись диференціацією її системи за індивідуалізації врахування особистого внеску працівників у  результати фінансово-господарської  діяльності підприємств.

 

 

 

 

9. Організація управлінського обліку та калькулювання собівартості продукції на підприємстві

Одним із завдань управлінського виробничого  обліку є облік витрат на виробництво  та вміння застосовувати відповідні методи і прийоми в процесі  обліку витрат і калькулювання з  метою прийняття ефективних управлінських  рішень.

Результатом накопичення та обліку витрат на виробництво має бути виробнича собівартість, її структура та розрахунок собівартості одиниці продукції або виконаної роботи.

Розрахунок собівартості одиниці продукції або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат з урахуванням місця їх виникнення та призначення називається калькуляцією в залежності від призначення складають планові, нормативні та звітні фактичні калькуляції.

Метою калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) є визначення ефективності виробництва.

Завданнями калькулювання є:

1. Складання планової і нормативної калькуляції.

2. Визначення фактичної собівартості одиниці продукції (робіт, послуг).

3. Котроль за виконанням планової собівартості, додерженням норм і нормативних витрат.

4. Визначення ціни та рентабельності продукції.

5. Оцінка ефективності підрозділів основного, допоміжного, підсобного та побічного виробництв.

6. Забезпечення внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством інформацією для аналізу і пошуку резервів зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Основними принципами калькулювання є:

1.Визначення об’єктів витрат. Під об’єктами витрат розуміється продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

2.Визначення об’єктів калькулювання і калькуляційних одиниць.

3.Наявність науково-технічно обгрунтованих норм витрат на виробництво.

4. Вибір методів оцінки матеріальних цінностей при їх відпуску у виробництво.

5. Вибір методів обліку і калькулювання виробничої собівартості калькуляційної одиниці.

6. Вибір бази розподілу накладних витрат.

7. Розрахунок ставки накладних  витрат і вибір методів розподілу накладних витрат.

8. Розмежування витрат за періодами.

Фактична калькуляція собівартості 1 тонни продукції (хліб степовий 650 гр.)

№ п/п	Найменування	Кількість	Ціна	Сума
1.	Борошно  кг 1г в/г	375,9	3,04	1142,74
2.	Борошно кг в/г 1г	375,9	2,16	811,94
3.	Молоко сухе кг
4.	Дріжджі кг	11,27	5,04	56,80
5.	Сіль кг	11,27	1,04	11,72
6.	Цукор кг
7.	Маргарин кг
8.	Яйця шт.
9.	Масло рослинне кг	1,3	11,91	15,48
10.	Цукрова пудра
11.	Родзинки
12.	Мак кг
13.	Цукор ванільний г
14.	Вода м3	1,377	6,10	8,40
	РАЗОМ
15.	Паливо м3	2,1	122,10	256,41
16.	Енергія кВт	53,5	0,835	44,67
17.	Основна заробітна плата			280,00
18.	Додаткова заробітна плата			151,67
19.	Нарахування на з/п			160,49
20.	Загально-виробничі витрати			277,43
	Разом по собівартості			3217,75
21.	Адміністративні витрати			83,63
22.	Витрати на збут			640,53
	Всього витрат			3941,91
23.	Рентабельність			197,10
24.	Оптова-відпускна ціна			4139,01
25.	Оптова-відпускна ціна за 1кг			4,14
26.	Оптова-відпускна ціна за 1 буханку			2,69
27.	ПДВ на 1 буханку			0,54
28.	Оптова ціна			3,23
29.	Торгова надбавка			0,27
30.	Продажна ціна (рекомендована)			3,50

 Добре організований облік витрат на виробництво та вміння застосовувати відповідні методи і прийоми в процесі обліку витрат і калькулювання дають можливість приймати ефективні управлінські рішення.

 

10. Обліково-аналітичне забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства

У процесі господарської  діяльності підприємство може використовувати  тимчасово вільні кошти для інвестування в окремі об’єкти різних галузей  економічної діяльності з метою  отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання  основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів  в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Вони можуть здійснюватися у грошовому виразі, у вигляді майна чи інтелектуальних  цінностей.

Під капітальною інвестицією  слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої  власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Під фінансовою інвестицією  слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних  прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Вони поділяються на прямі та портфельні. Пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду  юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою  юридичною особою.

Портфельна інвестиція –  господарська операція, яка передбачає придбання паперів, деривативів  та інших фінансових активів за кошти  на фондовому ринку.

Основними завданнями організації  бухгалтерського обліку фінансових інвестицій є:

• класифікація інвестицій за терміновістю;
• своєчасне документальне оформлення операцій з фінансовими інвестиціями

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільною діяльністю та її розкриття  у фінансовій звітності визначає П(С)БО 14 «Фінансові інвестиції».

Основними завданнями інвестиційно-інноваційної діяльності є пошук та ефективне  використання фінансових ресурсів для  доведення наукових, технічних ідей і розробок до конкретної продукції  та технології, що мають попит на ринку.

 

11. Організація інвентаризації на підприємстві

Одним із основних методів  бухгалтерського обліку є інвентаризація. Вона проводиться для підтвердження  правильності та достовірності даних  бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві.

Інвентаризація – це спосіб виявлення фактичної наявності  та стану цінностей на певну дату за допомогою реєстрації, вимірювання, зважування і т.д. з подальшим  порівнянням отриманих даних  із даними бухгалтерських записів.

Згідно із Законом України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підприємство для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності,підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

У Білокоровицькому ССТ інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей проводять  один раз в квартал, основних засобів  – на день складання річної звітності.

Порядок проведення та відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який створює необхідні умови для неї, визначає об’єкти, кількість і строки проведення, крім випадків, коли це є обов’язковим згідно з законодавством.

Інвентаризація проводиться  на підставі Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків  та інших статей балансу.

Процес інвентаризації активів  і зобов’язань складається з  наступних стадій:

• організаційна;
• підготовча;
• технологічна (основна);
• результативна.

Першою стадією, яка забезпечує здійснення всього інвентаризаційного процесу, є організаційна. Важливість стадії пов’язана з тим, що її етапи  забезпечують: вибір об’єктів інвентаризації; підбір і комплектування інвентаризаційної  комісії; видача наказу на проведення інвентаризації; інструктаж членів інвентаризаційної  комісії.

В наказі на проведення інвентаризації зазначаються: порядок проведення, обсяги, строки проведення інвентаризації, склад інвентаризаційної комісії та оформлення необхідної документації.

Наказ вручається голові інвентаризаційної  комісії перед початком інвентаризації або від’їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіратор  або інші технічні засоби.

До складу інвентаризаційної  комісії необхідно включати фахівців обізнаних з технологією зберігання активів; інженерно-технічних працівників, здатних надати оцінку технічного стану  засобів; економістів і бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу (які можуть встановити ринкову вартість будь-якого  активу). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.