Отчет по практике в Билокоровицке сельском потребительском обществе

ЗМІСТ

1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства за кваліфікаційними ознаками, що визначені в статуті

Споживче товариство- це добровільне об’єднання громадян або громадян та юридичних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Воно здійснює торговельну та виробничу діяльність.

Білокоровицьке сільське споживче товариство створене 2 жовтня 1989 року за рішенням загальних зборів членів споживчого товариства від 2 жовтня №1.

Споживче товариство вважається створеним та набуває права юридичної  особи , здійснює господарську та іншу діяльність з дня його державної  реєстрації, має самостійний баланс, печатку та штампи зі своєю назвою.

Місцезнаходження (юридична адреса) споживчого товариства: с.Білокоровичі, вул. 50 років СРСР, №7.

Споживче товариство на добровільних засадах входить до складу Олевської  районної спілки споживчих товариств, виконує зобовязання членів спілки, визначених її статутом, та має право виходу з неї. Взаємовідносини між споживчим товариством та Олевською районною спілкою споживчих товариств будуються на договірних засадах.

Споживче товариство делегує  райспоживспілці частину своїх  повноважень та виконання окремих  функцій.

Повноваження і функції, які споживче товариство делегує  райспоживспілці, визначається зборами  уповноважених членів споживчого товариства та закріплюється у договорі , що укладається між споживчим товариством  та Олевською районною спілкою споживчих  товариств. Право підпису договору надається голові правління споживчого товариства.

Основними цілями і завданнями споживчого товариства є:

• Задоволення потреб своїх членів у товарах та послугах, сприяння розвитку їхньої трудової і соціальної активності, зростанню добробуту і культурного рівня
• Захист прав та інтересів членів споживчого товариства і обслуговуваного населення щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами
• Збереження власності споживчої кооперації, захист її соціальних, економічних та майнових інтересів
• Розвиток мережі торгових, виробничих, заготівельних та інших підприємств, співпраця з органами виконавчої влади і сільськогосподарськими товаровиробниками в створенні інфраструктури аграрного ринку
• Забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, розвиток трудового суперництва, підготовка та перепідготовка кадрів
• Дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, широке впровадження самоврядування і кооперативної демократії
• Активне залучення населення у члени споживчого товариства

Для виконання цілей і  завдань споживчим товариством  здійснюються такі види діяльності за КВЕД:

• Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту
• Виробництво хліба та хлібобулочних виробів
• Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

2. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку на Білокоровицькому ССТ

Ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.

Нормативне регулювання  організації бухгалтерського обліку підприємства Білокоровицьке ССТ ґрунтується на використанні наступних правових документів, а саме:

1. Закону України «Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні»;

2. Плану рахунків та  Інструкції Міністерства фінансів  України № 291 по застосуванню  Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій;

4. Положення стандарти  бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології  бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством  фінансів України, яке затверджує національні  положення (стандарти) бухгалтерського  обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є  наказ або розпорядження керівника  підприємства, який складається на кожний наступний звітний рік. Складання  наказу, що затверджує на поточний рік  прийняту методологію бухгалтерського  обліку та його організацію вимагається Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV.

Наказ про облікову політику — це документ внутрішнього користування, який підписують особи, що мають право першого та другого підпису (традиційно — керівник та головний бухгалтер або бухгалтер).

Згідно наказу по Білокоровицькому ССТ, головний бухгалтер повинен 

• здійснювати ведення бухгалтерського обліку згідно принципами і методами, передбаченими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
• згідно Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, забезпечити безперервність відображення операцій і достовірну оцінку активів, зобов’язань, капіталу в бухгалтерському обліку, застосовуючи книжко-журнальну форму обліку
• застосовувати план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291;                                                               

Інструкції щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського  обліку капіталу, зобов’язань і  господарських операцій підприємств  і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 починаючи з 1 жовтня 2000 року.

• Подавати бухгалтерську фінансову звітність в відповідні органи згідно графіків термінів затверджених цими органами
• Інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей проводити один раз в квартал, основних засобів – на день складання річної звітності
• Амортизацію основних засобів проводити прямолінійним способом
• Затвердити систему оплати праці за штатним розписом – для апрату управління, за посадовими окладами:
• За відрядними розцінками – для працівників роздрібу і працівників цеху
• За почасовою тарифною ставкою обслуговуючого персоналу

Включити до системи оплати праці перелік витрат на виплату  основної та додаткової оплати праці  інших видів заохочення і виплат, виходячи з тарифних ставок у вигляді  премій й заохочень і виплат за виконання робіт (послуг) згідно з  договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій чи в натуральній формі, які можуть бути встановлені за домовленістю сторін. Виплату з/п проводити продукцією власного виробництва не більше 30% за згодою працівників.

• Списання доходів на фінансові результати проводити щомісячно
• Податковий облік валових доходів та витрат та амортизації витрат на придбання основних засобів відповідно Податкового Кодексу України.

Отже, облікова політика є  важливим інструментом організації  бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Вдало, попередньо глибоко  проаналізована комбінація можливих варіантів  облікової політики дає змогу  підприємству ефективно здійснювати  господарську діяльність.

3. Організація первинного та аналітичного обліку і документообороту на Білокоровицькому ССТ

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тому важливим об'єктом аудиту є постановка первинного обліку на підприємстві. 
          Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Перевіряючи первинні та зведені облікові документи, слід встановили, чи мають вони всі обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством, а саме: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 
           Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. 
         Одним із напрямків раціоналізації бухгалтерського обліку на підприємстві є розробка графіків документообігу. Такі графіки мають передбачати для всіх видів первинної документації строки їх створення, перевірки та обробки із залученням оптимального числа підрозділів підприємства та виконавців. Виписка з цього графіка вручається кожному виконавцю, відповідальному за своєчасне та доброякісне формування документів у сфері його діяльності. Під час ревізії перевіряється наявність таких графіків на підприємстві та додержання строків подання первинних документів і внутрішньогосподарської звітності в центральну бухгалтерію філіями, представництвами, підрозділами та іншими відокремленими підрозділами підприємства.