1.9. Створити забезпечення (вказують
види забезпечень і створюваних
резервів, їх розмір і порядок
списання).
1.10.
Визнання доходів і витрат (встановлюється
порядок ведення доходів і
витрат відповідно до прийнятих
класифікацій та порядку розподілу
і списання).
2. Техніка бухгалтерського обліку
2.1. Затвердити робочий План рахунків
бухгалтерського обліку (вказується
План рахунків, що відображає
специфіку підприємства).
2.2. Застосовувати форму бухгалтерського
обліку (вказують варіант форм
бухгалтерського обліку з набором
регістрів).
2.3. Затвердити порядок ведення
аналітичного обліку основних
засобів та запасів (вказують
варіанти обліку за обраною
формою).
2.4. Застосовувати такі форми бухгалтерських
документів (наводять перелік як
затверджених, так і нестандартизованих
форм та порядок їх підпису).
2.5. Затвердити графік документообороту
(вказують графік документообороту з усіма
необхідними реквізитами).
2.6.
Установити порядок організації
і проведення інвентаризації (вказують
нормативні документи, що регулюють
інвентаризацію, терміни проведення
та види об'єктів обліку, що
підлягають інвентаризації, комісії,
відповідальних осіб).
2.7. Організувати внутрішньогосподарський
облік і контроль (вказують форму
обліку і контролю, нормативне
регулювання, систему звітності,
внутрішнього аудиту).
2.8. Складати та подавати звітність
(вказується перелік оперативної,
бухгалтерської (фінансової) та статистичної
звітності та терміни подання
відповідно до чинного законодавства).
2.9.
Затвердити програму автоматизації
обліку (вказати шляхи удосконалення
бухгалтерського обліку: комп'ютеризація,
сучасні програмні продукти, інформаційні
технології тощо).
3.
Організація бухгалтерського обліку
3.1. Визначити організаційну структуру
бухгалтерської служби (вказати
тип структури, чисельність та
перелік відділів чи груп, підпорядокованість,
службову ієрархію).
3.2. Встановити відповідальність
за організацію, ведення бухгалтерського
обліку та складання звітності
(вказується розподіл компетенції
та відповідальності за організацію
і ведення бухгалтерського обліку
і складання звітності).
3.3. Здійснювати призначення та
звільнення
головного
бухгалтера і працівників апарату
бухгалтерії (вказати хто, на якій підставі
приймає, погоджує та звільняє головного
бухгалтера і працівників бухгалтерської
служби).
3.4. Вимоги головного бухгалтера
і працівників бухгалтерії (вказа¬ти
перелік відділів, структурних підрозділів,
які зобов'язані неухильно виконувати
вимоги головного бухгалтера і працівників
апарату бухгал¬терії, відповідальність
та санкції стосовно порушників).
3.5. Вважати пріоритетним завданням
соціального розвитку апа¬рату бухгалтерії
(вказують перелік першочергових завдань,
які необхід¬но вирішити щодо поліпшення
умов праці, підвищення кваліфікації працівників,
створення АРМ бухгалтера).
Керівник______________
(Підпис)
З
наказом ознайомлений: Головний бухгалтер______________
(Підпис)
1.3.
Форми бухгалтерського
обліку
Раціональна
організація обліково-аналітичної
роботи на підприємстві передбачає застосування
ефективної форми бухгалтерського
обліку, його технічної оснащеності.
Форма бухгалтерського обліку
— це певна система регістрів
бухгалтерського обліку, порядку
і способу реєстрації та узагальнення
інформації в них з дотриманням
єдиних засад бухгалтерського
обліку.
Кожне підприємство самостійно
обирає відповідну форму обліку,
враховуючи конкретні умови та
особливості господарської діяльності
й технології обробки облікових
даних. Вибір форми обліку зумовлюється
також обсягами облікових робіт,
їх складністю, наявністю кваліфікованих
кадрів бухгалтерів, можливостями
використання автоматизованих систем
обробки даних, обчислювальної
техніки.
Форма бухгалтерського обліку
відображає відповідну технологію
облікового процесу. Кожна форма
обліку завжди передбачає відповідне
групування господарських операцій
та дотримання встановленої послідовності
їх відображення, порядок записів
у регістрах синтетичного й
аналітичного обліку, складання
та представлення об¬лікових даних
у вигляді звітності для потреб користувачів.
Основними відмітними ознаками,
що визначають особливості окремих
форм бухгалтерського обліку, є:
зовнішній вигляд, будова і кількість
облікових регістрів; поєднання
регістрів хронологічного і систематичного
обліку, синтетичного й аналітичного
обліку; послідовність і техніка
облікової реєстрації.
Розвиток форм бухгалтерського
обліку має свою історію. Кожен
етап розвитку господарської
діяльності характеризується відповідним
рівнем стану обліку, певною формою
його ведення. Спочатку форми
обліку базувалися на книгах-журналах,
які вважалися головними обліковими
регістрами, призначеними для ведення
як систематичного, так і аналітичного
обліку. Пізніше для ведення аналітичного
обліку почали застосовувати
картки. Подальший розвиток обліку,
необхідність розподілу праці
між працівниками бухгалтерії
зумовили широке використання
в обліку окремих листків. В умовах
використання ПЕОМ з'явилися нові регістри
і новітня технологія збору й обробки
облікових даних.
Форма бухгалтерського обліку
як відображення певного рівня
технології облікового процесу
має відповідати таким вимогам:
— забезпечення повноти та
реальності в облікових регістрах
господарських операцій;
— забезпечення раціонального
розподілу облікових робіт між
окремими працівниками для своєчасного
їх виконання;
— забезпечення управлінців даними
про виконання бізнес-планів у
цілому на підприємстві й за
кожним структурним підрозділом;
— забезпечення необхідними даними
процесу складання звітності,
здійснення контролю й економічного
аналізу;
— забезпечення економічності
облікового процесу шляхом його
автоматизації та наукової організації
праці обліковців.
Сучасними формами бухгалтерського
обліку, що застосовуються на
підприємствах і в організаціях
в Україні, є Журнал-Головна,
меморіально-ордерна та журнально-ордерна
форми обліку.
Форма обліку Журнал-Головна є
найпростішою формою бухгалтерського
обліку. Назва форми походить
від назви головного регістру,
в якому поєднується хронологічний
запис із систематичним. У цьому
регістрі поєднано Журнал реєстрації
операцій і Головну книгу. Кожна
господарська операція одночасно
реєструється і відображається
на відповідних синтетичних рахунках,
для кожного з яких відводиться
подвійна графа — для запису
дебетових і кредитових оборотів.
Досить легко можна контролювати
дотримання подвійного запису
щодо кожної операції. Журнал-Головну
як основний регістр відкривають на поточний
рік. Спершу записують сальдо на початок
місяця в розрізі синтетичних рахунків.
Після відображення всіх господарських
операцій за місяць підраховують обороти
за рахунками та виводять сальдо на початок
наступного місяця. Сума оборотів за дебетом
всіх рахунків має дорівнювати сумі оборотів
за кредитом усіх рахунків, а також підсумку
графи "Сума обороту". Це дає змогу
систематично контролювати правильність
записів шляхом перевірки їх при підрахунку
підсумків. Аналітичний облік за цією
формою ведуть на картках або в книгах.
За допомогою оборотних відомостей встановлюється
взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними
рахунками. Підсумки оборотних відомостей
за аналітичними рахунками звіряють з
оборотами та сальдо за відповідними синтетичними
рахунками. Складати оборотну відомість
за синтетичними рахунками за цією формою
недоцільно, оскільки підсумки оборотів
за дебетом і кредитом рахунків, а також
рівність залишків рахунків порівнюють
у самій Журнал-Головній. За даними книги
Журнал-Головна складають бухгалтерський
баланс. Цю форма обліку досить широко
застосовувалася у сільськогосподарських
підприємствах, споживчій кооперації,
бюджетних установах. Зараз її застосовують
малі підприємства, оскільки кількість
використовуваних тут синтетичних рахунків
незначна. Проте при використанні великої
кількості синтетичних рахунків (більше
20) ця форма втрачає наочність записів.
Однак в умовах комп'ютерної обробки даних
застосування цієї форми бухгалтерського
обліку доцільне й ефективне.
Меморіально-ордерна форма бухгалтерського
обліку характеризується застосуванням
книг для ведення синтетичного
обліку і карток — для аналітичного.
Суть меморіально-ордерної форми
полягає в тому, що на підставі
оформлених, перевірених документів
(первинних або згрупованих за
певною ознакою) складають меморіальні
ордери, в яких вказують короткий зміст
і підставу здійснення господарської
операції, кореспондуючі рахунки за даною
операцією та суму. Меморіальний ордер
має таку форму (табл. 2).
Таблиця 2. Меморіальний ордер
№_____"___"__________200__ р.
Бухгалтер_______________
(підпис)
Меморіальні
ордери складають на окремих бланках
або на самому документі, якщо на ньому
в реквізитах відтворено форму ордера.
Меморіальні ордери реєструють у
хронологічному регістрі меморіальних
ордерів (реєстраційному журналі). У
цьому журналі відображаються дані
за кожним меморіальним ордером із
зазначенням його загальної суми.
Загальний підсумок цього журналу
відбиває обсяг господарської діяльності
підприємства і використовується для
контролю повноти відображення операцій
на синтетичних рахунках. Він має
дорівнювати дебетовому й окремо
кредитовому обороту за всіма
синтетичними рахунками і Головною
книгою. Реєстраційний журнал служить
також для контролю збереження меморіальних
ордерів та поданих до них документів.
Реєстраційний журнал можна відкривати
на рік: з 1 січня по 31 грудня з суцільною
або помісячною нумерацією меморіальних
ордерів. Якщо за меморіальними ордерами
закріпилися постійні номери для
відображення операцій на певній ділянці
облікової роботи (наприклад, прибуток,
видаток каси, заробітна плата з нарахуваннями,
банк, витрати тощо), то доцільною є місячна
нумерація меморіальних ордерів. Після
реєстрації дані меморіальних ордерів
записують у Головну книгу, яка є систематичним
регістром синтетичного обліку. Рахунки
в Головній книзі будують за шаховим принципом
у вигляді двосторонніх багатографних
таблиць, окремі графи яких призначені
для запису операцій у розрізі кореспондуючих
рахунків. Така будова Головної книги
полегшує контроль кореспондуючих рахунків,
дає змогу аналізувати обороти за даними
рахунків синтетичного обліку. У Головній
книзі для кожного рахунка виділяють окрему
сторінку. У Головну книгу записують дату
і номер меморіального ордера, а також
суму оборотів за дебетом і кредитом рахунка
в розрізі кореспондуючих рахунків.
Форма Головної книги свідчить,
що кожний запис на дебеті
рахунка Головної книги одночасно
показує кореспондуючий рахунок
за кредитом, і навпаки, запис
на кредиті рахунка — кореспондуючий
рахунок за дебетом. Тому кожен
запис у Головну книгу роблять
двічі: один раз на дебеті, другий
— на кредиті відповідних рахунків.
Після закінчення місяця за
кожним рахунком підраховують
обороти за дебетом і кредитом,
визначають залишки і складають
оборотну відомість. Така побудова
Головної книги дає змогу складати
оборотну відомість як простої,
так і шахової форми.
Аналітичний облік у меморіально-ордерній
формі ведуть, як правило, на
картках, коли для кожного рахунка
передбачено окрему картку. Щодо
касових операцій, то їх ведуть
у Касовій книзі. Записи в
регістри аналітичного обліку
роблять із первинних документів,
доданих до меморіального ордера.
Наприкінці місяця на підставі
аналітичних рахунків складають
оборотну відомість, підсумки
якої звіряють з оборотами
і залишками відповідних синтетичних
рахунків. Завдяки цьому досягають
взаємної перевірки достовірності
записів на рахунках синтетичного
й аналітичного обліку. Після
взаємної звірки записів за
даними синтетичних рахунків
складають баланс, за даними вибірки
і додаткових розрахунків на
основі аналітичного обліку —
інші форми фінансової і податкової
звітності.
Меморіально-ордерна
форма характеризується простотою
побудови облікових регістрів. Поєднання
синтетичного обліку в книгах з аналітичним
обліком на картках дає змогу
використати їх переваги, зокрема
на малих підприємствах з невеликим
обсягом облікової роботи. Використання
меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню
систематичного обліку, а перевірка
дебетових і кредитових оборотів
за рахунками Головної книги з
оборотом реєстраційного журналу дає
можливість встановити повноту і
правильність записів та усунути
помилки. В умовах ручної обробки
даних меморіально-ордерна форма має
такі недоліки: багаторазовість записів
господарських операцій і пов'язані з
цим зайві затрати праці; відокремленість
синтетичного й аналітичного обліку; слабка
адаптованість облікових регістрів до
потреб складання форм фінансової і податкової
звітності. Перелічені недоліки суттєво
обмежують її застосування на підприємствах,
в організаціях і установах. Однак, в умовах
використання сучасної обчислювальної
техніки, досконалих програмних продуктів
меморіально-ордерна форма є доцільною
і ефективною.