Облік витрат на енерго і водопостачання, утримання живої тяглової сили та інших допоміжніх виробництв

     Н. О. Ільєнко зазначає, що в умовах переходу до ринкових принципів господарювання рівень операційних витрат, їх структура  та динаміка на макрорівні є важливим індикатором розвитку виробництва, його організації, ефективності функціонування у масштабах економіки та видів її економічної й промислової діяльності.

     З метою зниження загального обсягу витрат на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) на кожному підприємстві слід було б зіставляти темпи зміни операційних витрат у контексті зі зміною інших показників фінансово-господарської діяльності. Це дозволило б зробити відповідні висновки щодо стану ефективності витрат по відношенню до обсягу виробництва продукції, тобто:

     - обсяг виробництва продукції  (робіт, послуг) зростає більш  високими темпами, ніж зростають  витрати на це виробництво;

     - обсяг виробництва продукції  (робіт, послуг) збільшується при  незмінних витратах на це виробництво;

     - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) знижується меншими темпами, ніж витрати на виробництво;

     - обсяг виробництва продукції  (робіт, послуг) зростає, а витрати  на це виробництво знижуються;

     - обсяг виробництва продукції  (робіт, послуг) у динаміці не  змінюється, тоді як витрати на її виробництво знижуються.

     Для зниження загального рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), як свідчить зарубіжний досвід, дуже важливе значення має систематичний аналіз на кожному підприємстві, в галузі, в регіоні рівня беззбитковості підприємств з поділом витрат на постійні і змінні. З погляду автора, тільки систематичне здійснення такого аналізу надасть можливість вишукати резерви зниження витрат та оптимізації їх структури. Крім того, це дозволить обґрунтовано планувати загальний обсяг витрат та їх структуру, відслідковувати тенденції у змінах питомих витрат на виробництво і реалізацію продукції (тобто витрат на кожну гривню виробленої і реалізованої продукції). Це дозволить також приймати обґрунтовані та ефективні управлінські рішення щодо планування, прогнозування та управління витратами і прибутками підприємств, встановлювати раціональні співвідношення між обсягом виробництва й реалізації продукції, витратами та прибутком від операційної діяльності. [16, 121-127]

     Тетяна  Каменська акцентує увагу на тому, що методика калькуляції витрат і визначення собівартості продукції, що випускається, різна для різних галузей. У цьому випадку необхідно керуватися методичними рекомендаціями щодо обліку витрат і калькуляції собівартості продукції, розробленими для кожної окремої галузі господарювання. Відмінності стосуються статті калькуляції, порядку оцінки окремої статті та їх віднесення на собівартість продукції, методів розподілу невигідних витрат. Тому для багато профільного підприємства обрати одну-єдину методику калькуляції собівартості та обліку витрат для всіх його підрозділів неможливо. [17, 58-60]

     Т. Маренич наголошує на тому, що дискусійними залишаються питання з’ясування сутності методу обліку витрат і методу калькулювання собівартості продукції, розробка науково обґрунтованих принципів їх класифікації; економічний зміст собівартості та склад витрат, які її формують; групування витрат за статтями і об’єктами калькуляції тощо. [20, 19]

     Під методом обліку витрат на виробництво, на думку авторки, слід розуміти сукупність способів побудови аналітичних позицій (аналітичних рахунків) з формування витрат з метою обґрунтованого калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) і управління ними. Зазвичай використовують такі основні методи обліку витрат: простий, попередільний, позамовний, нормативний. [20, 21]

     Вихідною  класифікаційною ознакою методів  обліку витрат є, на думку Т. Маренич, об’єкти обліку витрат, які слід розподілити на аналітичні (види продукції, виробництв, витрат, технологічні процеси, окремі замовлення, переділи, технологічні параметри вироблюваної продукції, та ін.) та госпрозрахункові (структурні підрозділи, центри відповідальності, місця виникнення витрат тощо) позиції. Решта ознак є такими, які поглиблюють характеристику відображуваних витрат і за значущістю є не менш важливими. [ 20, 22]

       На думку Л. Слюсарчука, класифікація затрат з метою прийняття управлінських рішень повинна розмежовуватися в рамках інформаційно-облікової системи, що поділяється на дві підсистеми: бухгалтерського фінансового і управлінського обліку. Інформація, що міститься у бухгалтерській фінансовій обліковій підсистемі має значення для прийняття інвестиційних рішень. Інформаційна система управлінської облікової підсистеми призначена для прийняття управлінських рішень, пов’язаних з ефективним функціонуванням підприємства. [25, 102] 
 

     2 Природно-економічна  характеристика Каховського  державного агротехнічного коледжу

     Каховський Державний агротехнічний коледж є державним учбовим закладом, який засновано в червні 1976 р. на базі Каховського зоотехнічного технікуму, учгоспу – технікуму і колгоспу ім. XXI з’їзду КПРС. Населення, головний фактор зовнішнього середовища, який є головним користувачем продукції і постачальником робочої сили, складає 2742 людини, господарство електрифіковано, проведена система водопостачання довжиною 6 км, є АТС на 450 номерів.

    Держагротехколедж складається з учбової та виробничої частини. Він розташований в центральній частині Херсонської області на лівому березі річки Дніпро. На території господарства один населений пункт – с. Коробки. Відстань від центральної садиби до найближчої залізничної станції „Каховка” складає 13 км, до районного центра м. Каховка – 10 км, до обласного центра м. Херсон – 85 км. Соціальна інфраструктура місць добре сприяє задоволенню потреб робітників села в культурно – побутових послугах, в наслідок чого господарство може акумулювати трудові ресурси, які мігрують з інших господарств, більш віддалених від місць.

    Дуже  важливе значення для розташування господарства має віддаленість його від переробних пунктів, заготівельних організацій, від пунктів збуту сільськогосподарської продукції. Від того, як далеко розташовані ці пункти, залежать транспортні витрати та інші витрати по перевезенню вантажів. Так, відстань до хлібоприймального пункту від господарства складає 8 км, до Н.Каховського м’ясокомбінату – 15 км. Таким чином, господарство знаходиться на незначній відстані від переробних підприємств.

    Організаційна структура держагротехколеджу двох ступнева. Бригади, ферми та інші підрозділи безпосередньо підпорядковуються адміністрації господарства. На сільгосппідприємстві  впроваджена цехова структура керівництва виробництвом: цех рослинництва, цех тваринництва, цех підсобних підприємств, цех механізації.

    На  території центральної  дільниці  розташовані один механізованих  загін , молочно – товарна ферма, вівцеферма, авто-гараж, ремонтна майстерня, центральні склади.

    В центральній частині розташований учбовий корпус технікуму. Основним завданням держагротехколеджу є підготовка спеціалістів сільського господарства. Учбова частина складається із наступних відділень: бухгалтерське, ветеринарне, технологічне,  агрономічне, обслуговування комп’ютерних систем і мереж, заочне. Господарство є практичною базою для навчання студентів.

    Результати  господарської діяльності і його виробничих структур залежать від природно - економічних умов.  Найбільш складним фактором є клімат, який визначається географічним положенням господарства і характеризує багаторічний режим погоди, а саме температура, опади, вологість повітря  та ін.

    Каховський  держагротехколедж розташований в південній степовій зоні України. Клімат помірно – континентальний. Головна особливість агро-кліматичних особливостей зони є диспропорція між достатньою кількістю сонця і кількістю опадів. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 – 450 мм, яке не забезпечує достатнього зволоження ґрунту. Основна частина опадів випадає в осіннє-зимовий, зимовий та раннє-весняний періоди. Розподіляються опади нерівномірно, іноді відсутні 50 – 60 днів. Засуха цього району збільшується ще за рахунок високих літніх температур, частих вітрів і низької вологості повітря. Найбільш суха друга половина літа і осінь. Зима малосніжна, глибина промерзання ґрунту в середньому 30 – 40 см. Весна, як правило, рання, прохолодна. Літо жарке і сухе. Ґрунти південні і темно-каштанові. Характерною їх рисою є невелика наявність гумусу. Рельєф місцевості рівний.

    Загальні показники забезпеченості Каховського державного агротехнічного коледжу виробничими ресурсами

    Таблиця 1. Склад і структура земельних угідь по Каховському державному  агротехнічному коледжу

    В  господарстві площа сільськогосподарських угідь зменшилась майже вдвічі. Питома вага сільськогосподарських угідь Каховського держагротехколеджу у структурі району є незмінною на протязі 2007року, але в 2008 році значно скоротилась площа земель в господарстві. Така ситуація склалась за рахунок відчуження в 2008 році  2134,36 га земель ЗАТ „ Кримській фруктовій компанії ” на підставі рішення районної ради.

     Як видно з таблиці 2.1.5 в  Каховському державному агротехнічному коледжі відбулось скорочення чисельності працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Так в 2009 році в порівнянні з 2007 роком чисельність працівників скоротилась на 68,9%. Це сталось за рахунок скорочення площі земель господарства.  

Таблиця 2. Ефективність використання трудових ресурсів зайнятих у сільськогосподарському виробництві по Каховському  державному агротехнічному коледжі