Облік у банках

   За  умовами виплати процентів «за  період», сума сплачується періодично або в кінці строку, що визначений депозитним договором. Отже, на дату залучення  коштів виконується бухгалтерське  проведення:

Д-т  Поточний рахунок клієнта (кореспондентський  рахунок, каса, депозитний рахунок)

К-т  рахунки депозитів

   Проценти  авансом сплачуються одночасно  із внесенням коштів на депозит, саме тому номінал депозиту буде перевищувати суму, отриману від депонента на суму сплачених авансом процентів. Отже, на дату залучення депозиту виконується  таке бухгалтерське проведення:

на  суму отриманих коштів

Д-т  Каса (поточний рахунок, кореспондентський  рахунок)

на  суму сплачених процентів авансом

Д-т  Витрати майбутніх періодів

на  суму номіналу

К-т  Депозитні рахунки.

   Кошти на депозит залучаються за процентною ставкою, що зазначається в депозитній угоді. Як правило, для розрахунку суму нарахованих процентів, комерційні банки використовують номінальну або  фактичну процентну ставку.

   При використанні номінальної процентної ставки сума процентів за депозитом  розраховується шляхом множення номіналу депозиту на процентну ставку, зазначену  у депозитному договорі.

   За  допомогою фактичної процентної ставки сума процентів визначається за певний період з урахуванням раніше сплачених процентів. Розрахунок виконується  із застосуванням номінальної процентної ставки до номіналу депозиту, збільшеного  на суму раніше сплачених процентів.

   Незалежно від методу накопичення процентів, загальна їх нарахована сума не змінюється на дату закінчення дії депозитного  договору.

   Облік процентів за депозитами здійснюється за принципом нарахування та відповідності  з використанням рахунків «Нарахованих витрат» чинного плану рахунків, про що в обліку виконується проведення:

Д-т  Рахунки процентних витрат

К-т  Рахунки нарахованих витрат.

   Якщо  дати нарахування і сплати процентів  збігаються (наприклад, за депозитами овернайт), то банк (за умови, що це передбачено  внутрішньою обліковою політикою) може безпосередньо відносити відповідну суму процентів на рахунки витрат. У цьому випадку в обліку виконується проведення:

Д-т  Рахунки процентних витрат

К-т  Поточний рахунок клієнта.

   Сплачені  авансом проценти не рідше одного разу на місяць упродовж дії депозитного  договору амортизуються з віднесенням  відповідної суми на процентні витрати. Йдеться про бухгалтерський запис:

Д-т  Рахунки процентних витрат

К-т  Витрати майбутніх періодів.

   У разі неотримання депонентом належних сум процентних виплат по закінченні дії депозитного договору, сума процентів  приєднується до депозиту (можливо  враховувати цю суму і за рахунками  нарахованих витрат).

   Раніше, під час розгляду питання про  нарахування процентів за кредитними операціями зазначалося, що цю роботу виконують працівники кредитного або  фінансового підрозділів банку. Ця практика поширюється і на операції з нарахування процентів за депозитами. Оскільки бухгалтерія несе відповідальність за достовірність інформації, що включена до фінансової звітності, працівники мають  володіти методикою нарахування  процентів принаймні із суто практичного  боку. Застосування методу нарахування, що є основоположним при підготовці фінансової звітності, діє в межах  принципів відповідності та обережності. Це означає, що в наказі банку про  затвердження облікової політики на відповідний фінансовий рік має  передбачатись проведення перевірки  нарахування процентів за депозитами та достовірності записів за рахунками  бухгалтерського обліку. Така перевірка  проводиться працівниками бухгалтерії, до службових обов’язків яких не входить  нарахування процентів.

   Для розуміння методики розрахунку треба  усвідомити, що обчислення процентів  за допомогою номінальної процентної ставки (метод рівних частин) веде до того, що витрати банку в окремі періоди будуть викривлені відносно поточної вартості сумарних зобов’язань  за депозитом, що включають номінал  та проценти. Це певною мірою порушує  вимоги принципу відповідності.

   Розрахунок  процентних виплат із застосуванням  фактичної процентної ставки (актуарний  метод) дозволяє розподіляти витрати  з огляду на поточну вартість депозиту в окремі періоди. Очевидна перевага полягає в тому, що фактичні витрати банку відповідають сумам зобов’язань за депозитом (включаючи проценти) у кожному періоді. Тому вартість депозитних ресурсів, яка обчислюється як відношення процентних виплат до сумарних зобов’язань за депозитом, залишається незмінною.

   Розглянемо  приклади.

   Банк  залучає депозит обсягом 10 000 грн. на 6 місяців за річною ставкою 40% з  виплатою процентів при погашенні, нарахування яких проводиться щомісячно. При визначенні кількості днів дії  депозиту розрахунок виконується за методом «30/360», а отже, сума процентів  за 6 місяців досягне 2000 грн.

Розрахунок: .

   У разі застосування номінальної ставки та щомісячного нарахування процентів  витрати банку щоразу збільшуватимуться  на 333 грн.

Розрахунок: .

   Як  бачимо, система розрахунків доволі проста, проте похибка існує. На підтвердження  цьому розглянемо розрахунок із використанням  фактичної ставки, за якою майбутні сплачені суми обчислюються за формулою:

, (11.1)

де  P — сума номіналу депозиту;

I_n — сума майбутнього платежу наприкінці періоду n;

i — річна процентна ставка;

n — період здійснення платежу у річному обчисленні.

Не  виключено, що депозитна операція відображатиметься  лише двома потоками, а саме:

залучення депозиту;

сплата  номіналу депозиту та процентів.

   У цьому разі фактична річна процентна  ставка обчислюється за формулою

, (11.2)

де  S — нарощена сума депозиту наприкінці періоду n, тобто номінал депозиту, а також проценти;

Р — сума номіналу депозиту;

n — строк депозиту у річному обчисленні.

   Отже, сума нарахованих процентів за депозитом  при застосуванні фактичної річної процентної ставки обчислюється за формулою

, (11.3)

де  I — сума процентів за поточний період;

S — нарощена сума депозиту наприкінці попереднього періоду (номінал депозиту та проценти);

і — річна фактична процентна ставка;

n — кількість періодів нарахування процентів за депозитом.

   Зауважимо, що процентна ставка і період депозиту мають бути приведені до однієї бази (рік, квартал, місяць).

   Повернемося до умови прикладу. Фактична процентна  ставка, обчислена за формулою (11.2), становить 44% річних. Справді:

.

   Витрати, грн., за депозитом щомісячно розраховуватимуться  так:

За 1-й  місяць:

 грн.;

за 2-й:

 грн.;

за 3-й  — 327,87 грн.;

за 4-й  — 337,98 грн.;

за 5-й  —348,41 грн.;

за 6-й  —359,16 грн.

   Використання  актуарного методу на відміну від  методу рівних частин забезпечує відображення реального поступового збільшення витрат банку до зростаючого розміру  зобов’язань банку за депозитом. Ставка витрат (2,99%) залишається незмінною.

Результати  обчислень подамо у вигляді табл.1

Таблиця 1

ПРОЦЕНТНІ ВИДАТКИ, ГРН., ЗА ДЕПОЗИТНОЮ ОПЕРАЦІЄЮ

Досить  поширеною є методика розрахунку процентів за депозитом із щоквартальною  їх капіталізацією. Припустимо, що банк залучає депозит фізичної особи  обсягом 50 000 грн. на 6 місяців за ставкою 42% річних із капіталізацією процентів  щоквартально.

Проценти  нараховуються в останній день місяця. Кількість днів у розрахунку береться за методом «30/360».

При капіталізації проценти щоквартально зараховуються на депозитний рахунок. Наступне нарахування процентів  проводиться на суму депозиту, збільшену  на суму нарахованих процентів.

Беручи  до уваги ці пояснення, проведемо  розрахунок і отримані результати подамо у вигляді табл.2

Таблиця 2

РОЗРАХУНОК  ПРОЦЕНТНИХ ВИПЛАТ  
ПРИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕНТІВ

Усього  нараховано процентів на суму 11051,25 грн. Отже, сума депозиту при погашенні, включаючи нараховані проценти, становить 61051,25 грн.

Розрахунок: (50000 + 11051,25) = 61051,25 грн.

Фактична  процентна ставка, % (річних):