Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 17:08, курсовая работа
Метою дослідження є теоретичне обгрунтування сутності, змісту, ролі готової продукції в господарській діяльності підприємств, значення та місце готової продукції в бухгалтерському обліку, а також надання пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення методики обліку готової продукції.
У відповідності з зазначеною метою були поставлені наступні завдання:
детально ознайомитись з методологією та організацією обліку готової продукції;
дослідити методи оцінки готової продукції в бухгалтерському обліку та розробити пропозиції щодо визначення найкращого методу оцінки готової продукції, який може використовуватись при їх списанні, за певних умов господарювання на даному об'єкті дослідження;
дослідити можливість застосування комп'ютерних технологій в обліку готової продукції.
Вступ 3
Розділ І. Теоретичні основи обліку готової продукції та її реалізації 6
1.1.Визнання, класифікація готової продукції 6
1.2.Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) 10
1.3.Характеристика Чернівецького рукавично-трикотажного
підприємства ВАТ ͈Надія» 13
Розділ ІІ. Облік готової продукції та її реалізація на підприємстві 16
2.1. Документування обліку готової продукції і її реалізації 16
2.2. Характеристика рахунків по обліку готової продукції і товарів 21
2.3. Відображення в обліку операцій, пов'язаних з рухом готової
продукції і товарів та реєстрація у фінансовій звітності 26
Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення обліку готової
продукції на основі впровадження новітніх
компютерних програм 34
Висновки 44
Список використаної літератури 47
В реквізитах “Субконто валовых доходов”, “Вид НДС”, “Счет покупателя” вказується аналітика для формуваня бухгалтерських проводок по рахунках валових доходів, ПДВ і рахунок обліку взаєморозрахунків з покупцем.
Для редагування суми попередньої оплати потрібно встановити параметр - “Указать сумму предварительной оплаты вручную: ”.
При проведенні документа автоматично формуються бухгалтерські проводки, склад яких залежить від типу номенклатури, виду торгівлі і позиціювання витратної накладної в ланцюгу взаєморозрахунків з клієнтом.
Крім того, якщо при операції, що оформлюється накладною у підприємства виникло податкове зобов'язання і константа “Автоматическое создание налоговых накладных” встановлена у значенні “Да”, то при її проведенні буде сформовано документ “Налоговая накладная”.
Документ “Перемещение” призначений для реєстрації в типовій конфігурації факту руху запасів з одного складу на інший, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої.
Однак переміщення запасів має свої особливості. Якщо запаси, що надійшли, потрібно оприбуткувати на різні склади, прибуткування можна зробити на один склад, а потім перемістити між складами.
Переміщення з одного складу на інший склад відбувається в облікових цінах залежно від обраної партії.
При переміщенні з оптового складу на роздрібний будуть сформовані бухгалтерські проводки по торговельній націнці і ПДВ на суми, обумовлені залежно від облікової ціни товару (обраної партії) і роздрібної ціни товару, зазначеної для нього у відповідному реквізиті довідника “ТМЦ”.
Запаси є найбільш значною частиною активів підприємства. Вони займають домінуючу позицію у структурі витрат підприємства різних сфер діяльності, їх облік і оцінка впливає на результати господарської діяльності підприємства та на розкриття інформації про його фінансовий стан.
Визначення терміну „запаси” в різних країнах відрізняється. Якщо в Україні запаси є активами, призначеними для виробництва продукції, надання послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, то в США запаси - це активи, призначені для продажу протягом одного звичайного ділового циклу, або використання протягом одного виробничого циклу.
Весь цикл запасів - від моменту закупки сировини до їх реалізації у вигляді готової продукції - відображається в системі ЗПБО США наступним чином: придбання, витрачання у виробничих цілях, використання у виробництві, виготовлення готової продукції, продаж готової продукції.
Оцінка запасів є важливою передумовою організації обліку цієї ділянки, адже вона впливає на точність фінансових результатів підприємства.
У США, Канаді, Австралії запаси оцінюються за фактичними витратами на їх придбання на момент отримання або використання запасів у процесі виробництва. Оцінка вимірюється чистою сумою грошових платежів, здійснених в минулому або в майбутньому при придбанні товарів або ресурсів. Якщо платежі будуть здійснені у майбутньому, то їх суму слід дисконтувати. Витрати на доставку цих запасів можуть включатись або не включатись до собівартості товарно-матеріальних запасів. Їх відображають окремим рядком. До вартості матеріальних запасів також не включаються загальновиробничі, адміністративні витрати та витрати на збут.
В США використовується метод ЛІФО-долар, за яким вартість запасів обліковується, виходячи з індивідуальних цін одиниці запасів. При використанні методу оцінки запасів базового року вони перераховуються в долари, а ті запаси, які надходять у наступні періоди, для них використовуються цінові індекси. При цьому базовий рік приймається за 100.
Положеннями ЗПБО визначено 4 методи обліку запасів: метод ідентифікації, метод середньої вартості, метод оцінки запасів за цінами перших закупок (метод ФІФО), метод оцінки запасів за цінами останніх закупок (метод ЛІФО).
Крім широкого вибору методів оцінки запасів передбачено також можливість використання двох систем їх обліку - періодичної та постійної.
Постійна система забезпечує користувачів інформацією, що дозволяє більш оперативно вести управління запасами. Ця система передбачає ведення докладних записів про купівлю та продаж запасів.
При постійному обліку за методом ЛІФО визначається собівартість продажу запасів та їх залишку на поточній основі.
Періодична система дозволяє не вести детальний облік відпуску запасів протягом звітного періоду, розрахунок собівартості відбувається за формулою:
Собівартість проданих запасів = поточний залишок запасів + закупки протягом звітного періоду - кінцевий залишок запасів
Періодичний облік методом ЛІФО передбачає розрахунок вартості товарів, готових до реалізації протягом звітного періоду шляхом сумування їх балансової вартості на початок періоду та вартості закуплених у його ході запасів. З метою отримання показника собівартості реалізованої продукції з вартості придбаних до реалізації товарів за період вираховується сальдо запасів на кінець року. Останнє отримують за допомогою інвентаризації та фізичного перерахунку одиниць запасів та множенням кількості запасу у натуральному виразі на вартість всіх одиниць, що знаходяться у складі запасів.
Висновки
За підсумками розглянутої теми курсової роботи, можна зробити такі висновки:
1) Необхідність змін в бухгалтерському обліку продиктована намаганням приведення національних стандартів у відповідність до вимог міжнародних стандартів в інтересах широкої інтеграції України в європейський і міжнародний економічний простір;
2) Готова продукція - це частина матеріально-виробничих запасів підприємства, призначена для продажу і яка є кінцевим результатом виробничого процесу, закінчена обробкою і комплектацією;
3) Облік доходів від реалізації продукції, послуг і робіт регулюється Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 і 3, Новим Планом рахунків бухгалтерського обліку і Інструкцією про його застосування, іншими підзаконними нормативними актами;
4) Економічні категорії, як дохід, витрати і прибуток, мають конкретне наповнення, а фінансовий облік - регламентується державою з метою забезпечення однакового підходу до формування доходів і витрат у кожному підприємстві за певний період, що забезпечує порівнянність величини прибутку та платежів у бюджет;
5) Випуск продукції з виробництва та передача її на складі оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання в яких вказуються : дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю;
6) Кількісний облік готової продукції за її видами і місцями зберігання організований за допомогою сортових карток складського обліку або без картковим способом;
7) Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції;
8) Узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг відображається на рахунку 90 "Собівартість реалізації";
9) Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінено результат цієї операції;
10) Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат;
11) Організація при автоматизації аналітичного обліку запасів ведеться з використанням субконто “ТМЦ” та “Места хренения”, кожному з яких відповідають однойменні довідники;
12) Для автоматизації оприбуткування запасів на підприємство передбачено наступні документи: “Приходная накладная” та “Счет входящий”.
13) Автоматизації руху, переоцінка та списання запасів оформляються документами: “Перемещение”, “Переоценка ТМЦ”, “Списание ТМЦ”, “Расходная накладная”, “Счет-фактура”.
14) Запаси є найбільш значною частиною активів підприємства, вони займають домінуючу позицію у структурі витрат підприємства різних сфер діяльності, їх облік і оцінка впливає на результати господарської діяльності підприємства та на розкриття інформації про його фінансовий стан;
15) В Сполучених Штатах Америки запасами вважаються активи, призначені для продажу протягом одного звичайного ділового циклу, або використання протягом одного виробничого циклу;
16) У США, Канаді, Австралії запаси оцінюються за фактичними витратами на їх придбання на момент отримання або використання запасів у процесі виробництва, а їх оцінка вимірюється чистою сумою грошових платежів, здійснених в минулому або в майбутньому при придбанні товарів або ресурсів;
17) Весь цикл запасів в США - від моменту закупки сировини до їх реалізації у вигляді готової продукції - відображається в системі ЗПБО, положеннями визначено 4 методи обліку запасів: метод ідентифікації, метод середньої вартості, метод оцінки запасів за цінами перших закупок (метод ФІФО), метод оцінки запасів за цінами останніх закупок (метод ЛІФО);
18) Канада, Австралія найбільш доцільним вважають для обліку запасів метод оцінки запасів за цінами останніх закупок (метод ЛІФО), при постійному обліку за методом ЛІФО визначається собівартість продажу запасів та їх залишку на поточній основі; періодичний передбачає розрахунок вартості товарів, готових до реалізації протягом звітного періоду шляхом сумування їх балансової вартості на початок періоду та вартості закуплених у його ході запасів;
19) В США використовується метод ЛІФО-долар, за яким вартість запасів обліковується, виходячи з індивідуальних цін одиниці запасів, при використанні методу оцінки запасів базового року вони перераховуються в долари, а ті запаси, які надходять у наступні періоди, для них використовуються цінові індекси. При цьому базовий рік приймається за 100.
Список використаної літератури
ДОДАТКИ
Информация о работе Облік готової продукції та її реалізація