Фінансова звітність та її аналізї

При відсутності переліку офшорних зон даний рядок не заповнюється.

В рядку 3 додатку “Ж”  відображаються витрати, пов’язані  з придбанням матеріальних цінностей. Дані сум включаються в число  валових витрат при умові, що договірна  ціна по таких  операціях не перевищує  звичайної ціни; включення вказаних сум можливе при наявності відправних чи розрахункових документів.

Аналогічно заповнюються рядки 5, 6, 7 додатку “Ж”, де відображаються суми витрат, пов’язаних з придбанням товарів,  а також  рядки 9, 10, 11, це вказані витрати, пов’язані з оплатою вартості виконаних робіт, наданих послуг. При проведенні часткових поставок товарів (робіт, послуг) в рахунок балансу його операція по бартерному договору валові витрати виникають при  здійсненні кожної поставки товарів (робіт, послуг).  В рядку 12 додатку “Ж” вказується сума засобів чи майнових цінностей, наданих виконавцю довготермінових договорів у вигляді авансів (передоплат).

В рядку 13 додатку “Ж”  відображається вартість об’єкта довготермінового контракту чи його частини, переданих на баланс замовника. Такі витрати відображаються у вигляді довготермінового договору (контракту).

Дані, отримані у результаті сумування рядків 1-3, 5-7, 9-13 додатку  “Ж”, записуються у рядок 12 декларації.

Окрім додатку “Ж”  до декларації додаються ще додатки “З”, “Л”, “К”, де також вказані суми валових витрат.

Ще однією формою податкової звітності є податкова декларація з податку на додану вартість. Основна  характеристика цієї декларації наведено у табл. 1.3.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У відповідності із пунктом 7.7.2 статті 7 Закону України “Про податок  на додану вартість” подання декларації здійснюється у терміни, які передбачені  для сплати податку, тобто не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Звітний (податковий) період встановлюється у визначеному законодавством порядку, і може відповідати одному календарному місяцю чи одному календарному кварталу в залежності від обсягу операцій, які обкладаються податком, з продажу товарів (робіт, послуг) за  попередній календарний рік.

Звітний (податковий) період, який відповідає одному календарному місяцю, встановлюється для платників, які за попередній календарний рік  мали обсяг операцій, які обкладають податком, з продажу товарів (робіт, послуг) з врахування ПДВ більше 7200 н.м.д.г. і для платників, які станом на дату складення декларації не відпрацювали 12 місяців.

Для платників, які за попередні 12 місяців мали обсяг оподатковуваних  податком операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з врахуванням ПДВ вартістю менше 7200 н.м.д.г., звітний (податковий) період встановлюється на їх вибір.

Оригінал декларації подається платником  в податковий орган по місцю надходження платника. Подання ксерокопій не допускається.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи шариковою ручкою або напечатана без виправлень і помарок. В рядках, де відсутні дані для заповнення, повинен  бути проставлений прочерк. Суми обороту  і податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок, із відповідними заокругленнями згідно існуючих правил.

Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського  обліку платника і даним книг податкового  обліку,  достовірність даних  підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках (особа, визначена в якості платника ПДВ, крім фізичних осіб - підписами відповідних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) і печаткою.

У відповідності з Наказом Президента України “Про деякі зміни в  оподаткуванні”. Державною податковою адміністрацією України розроблені форми податкової декларації з ПДВ, у відповідності з яким всіх платників ПДВ можна розділити на 2 групи: група 1 – платники, які подають повну  форму декларації (платники ПДВ, у яких обсяг оподатковуваних операцій на протязі любого періоду за останні 12 календарні місяці, і перевищує 1200 н.м.д.г.), і група 2 – платники. Які подають скорочену форму декларації (платники ПДВ, які мають обсяг оподатковуваних операцій за любий період на протязі останніх 12 календарних місяців, і який не перевищує 1200 н.м.д.г.

Відмінність в порядку  заповнення цих двох форм декларації полягає у заповненні ІІІ розділу. В скороченій формі декларації відсутній  розрахунок бюджетного відшкодування, що вказує на те, що для таких платників негативна різниця між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту звітного періоду зараховується в погашення податкових зобов’язань майбутніх звітних періодів, і права на отримання бюджетного відшкодування такі  платники до досягнення встановленого обсягу оподатковуваних операцій не мають.

Щоквартально, до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом, підприємства подають до податкової інспекції "Довідку  про суми виплачених доходів і  утриманих з них податків фізичних осіб" ф.№8ДР, у яких за кожним працівником - їхніми ідентифікаційними номерами, вказують у розрізі ознак доходу (за довідником ознак доходів) наприклад, 01 доход за основним місцем роботи; 02 - доход за неосновним місцем роботи; 03 - матеріальна допомога; 04 - дивіденди і т.д.) суму  виплаченого доходу, утриманого прибуткового податку, дату, прийняття і звільнення з роботи, ознаку пільги щодо прибуткового податку (за довідником пільг, наприклад, 011 - неоподатковуваний мінімум на дітей до 16 років; 02 - пільги громадянам, що постраждали від аварії на ЧАЕС тощо.

Таблиця 1.3

Характеристика податкової декларації

з податку на додану вартість

РОЗДІЛ ІІ

Облікове забезпечення податкової звітності

2.1. Облікове забезпечення  звітності про податок на додану  вартість

У товаристві  “Прогрес” облік  податку на додану вартість здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського  обліку податку на додану вартість.

Як і більшість підприємств  України, товариство “Прогрес” з 1 січня 2000р. здійснює облік і складає  фінансову звітність  відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і звітності  згідно із Законом України “Про бухгалтерський  та фінансову звітність в Україні”. Але, перехід на новий план рахунків відбувся не без ускладнень, оскільки  національні положення (як і міжнародні стандарти) бухгалтерського обліку не передбачають.

Методи здійснення бухгалтерського  обліку непрямих податків, оскільки цей вид обліку регламентується податковим законодавством. В свою чергу, рахунки, подані в Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, не відповідають новому Плану рахунків бухгалтерського обліку та відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” виникає проблема відображення підприємствами господарських операцій, пов’язаних з ПДВ.

На підприємстві застосовуються такі субрахунки, за допомогою  яких здійснюється облік ПДВ:

• 641 “Розрахунки за податками” (аналітичний рахунок “Розрахунки з ПДВ”);
• 643 “Податкові зобов’язання”;
• 644 “Податковий кредит”.

Субрахунок 641 “Розрахунки по податками” (“Розрахунки з ПДВ”) – балансовий, за дебетом якого відображають суми податкового кредиту з ПДВ, на які має право підприємство, за кредитом – суми податкового зобов’язання з ПДВ. Субрахунок 641 “Розрахунки по податками” (“Розрахунки з ПДВ”) – балансовий, за дебетом якого відображають суми податкового кредиту з ПДВ, на які має право підприємство, за кредитом – суми податкового зобов’язання з ПДВ.

Субрахунок 643 “Податкові зобов’язання” з балансовим і  відповідає рахунку 67/1 “Податкові  зобов’язання з ПДВ” старого Плану  рахунків. За кредитом субрахунку 643 “Податкові зобов’язання” відображують суми нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ в частині відвантаженої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, строк оплати якого ще не настав, у кореспонденції з дебетом рахунків класу 7 “Доходи і результати діяльності”. За дебетом субрахунку 643 “Податкові зобов’язання” відображують суми нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ, строк оплати якого до бюджету настав, у кореспонденції з кредитом рахунку 641 “Розрахунки за податками”.

Субрахунок 644 “Податковий  кредит” є балансовим і відповідає рахунку 67/2 “Податковий кредит з  ПДВ” старого Плану рахунків. За дебетом цього субрахунку відображують суми ПДВ по отриманих товарах (роботах, послугах), вартість яких відносять на валові  витрати (або підлягає амортизації), але оплата по яких в цьому звітному періоді не здійснена, або відсутні податкові накладні незалежно від факту оплати за матеріали та послуги. За дебетом субрахунок 644 “Податковий кредит” кореспондує з кредитом рахунків класу 6 “Поточні зобов’язання”. За кредитом субрахунку 644 “Податковий кредит” відображують суми ПДВ по оплачених товарах, роботах, послугах за наявності податкових накладних, у кореспонденції з дебетом субрахунку  641 “Розрахунки за податками” (“Розрахунки з ПДВ”).

А відвантаження продукції, товарів покупцям, виконані  для  них роботи чи послуги відображаються на дебеті рахунку 70 “Доходи від  реалізації” і податок на   додану вартість, який нараховується, відображається окремою графою на цьому ж рахунку.

Не дивлячись на вищенаведену зручність обліку ПДВ, на підприємстві  й досі недостатньо налагоджений первинний облік податку на додану вартість, оскільки у більшості випадків ПДВ зазначається на формах первинних документів, які використовуються при реалізації: товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури,  накладні внутрішнього призначення, а оскільки вони розроблені у той час, коли такого податку не існувало, то вони не пристосовані  для відображення ПДВ (не має окремої графи). Отож,  приходиться відображати ПДВ в одних випадках у тому числі, а в інших окремою сумою [68.27].

Через це часто трапляється  плутанина, коли наприклад, запис “у тому числі ПДВ” на документі є, а його сума не вказана. В такому випадку покупець позбавляється права віднести на розрахунки з бюджетом суму цього  податку, оскільки самостійне його визначення, як правило, було б помилковим у зв’язку з тим, що ПДВ нараховується, наприклад, не від повної вартості товару, а лише від суми націнки на нього.

В податковому обліку первинним документом є податкова  накладна. Складання цього документу  є обов’язковим при реалізації товарів, але є і винятки. Зокрема, при продажі товарів (робіт, послуг) за готівку фізичним особам, що не є платниками податку на додану вартість, податкові накладні не виписуються. Податкові накладні не виписують також при продажі товарів (робіт, послуг) на суму меншу 20 грн., або при продажі квитків на транспорт, оплаті готельних послуг незалежно від вартості.

Якщо товарно-транспортна  накладна  виписується на декілька видів (найменувань) товарно-матеріальних цінностей при їх одночасному  одержанні чи відвантаженні однією партією, в тому числі і на такі, які звільнені від оподаткування, то податкові накладні можуть бути окремими на матеріали, які обкладаються податком, та на ті, що звільнені від оподаткування. Тобто, до однієї товарно-транспортної накладної може бути виписано дві податкові накладні. Але при умові, що зв’язки між покупцями і постачальниками є постійними, податкову накладну можна виписувати не на кожну партію товару, а об’єднати в одній дані декількох товарно-транспортних накладних.

Однак записи об’єднуються на строк, не більший календарного місяця, і виписують накладну не пізніше останнього його дня.

 При цьому до зведеної  податкової накладної прикладають  реєстр товарно-транспортних накладних  за період, що в ній  відображено операції: п'ять, десять днів чи більше.