Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень в роздрібної торгівлі

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Донецьк - 2010 р.

Вступ 

      Управління підприємством – це складний і багатогранний процес. Власникам підприємства та менеджерам постійно доводиться приймати управлінські рішення, від яких залежать не тільки результати поточної діяльності (операційної, фінансової), а й саме існування підприємства як суб’єкта фінансово-господарської діяльності на ринку.

      Для прийняття будь-якого управлінського рішення (як щодо реалізації товару та асортименту, встановлення ціни на товар) необхідно мати об’єктивну інформацію. Для збирання, обробляння, аналізу та інтерпретації такої інформації існує управлінський облік, який посідає особливе місце в його облікової системі, оскільки поєднує облік з управлінням. Курсова робота узагальнює досвід вчених, що вивчають питання ролі достовірної інформації, яку надає бухгалтерський облік: Ф.Ф. Бутинця, С.Ф Голова, Л.В Нападовської, С.В Сопка та інших.

      Управлінський облік сьогодні це система підготовки та забезпечення різних рівнів управління необхідною інформацією для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень. Однак питання відокремлення внутрішньогосподарського обліку в системі бухгалтерського, створення на підприємстві дієвої організації управлінського обліку залишаються мало дослідженими. Саме тому обрана тема курсової роботи «Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінський рішень в торгівлі», тому що дослідження релевантної інформації є одним з таких важливих завдань в системі управління підприємством.

      Метою даної роботи є всебічно вивчити процес аналізу релевантної інформації на торгівельному підприємстві, а також запропонувати варіанти оптимізації та найбільшої ефективності даного аналізу.

      Об’єктом дослідження вибраний торгівельний павільйон суб’єкта підприємницької діяльності Козуб Світлани Павлівни.

      Для більш візуалізації матеріалу в курсовій роботі представлені різноманітні схеми, графіки та аналітичні таблиці.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Характеристика та порядок формування релевантної та нерелевантної інформації. 

      Релевантність інформації – ступінь впливу інформації на прийняття рішень. Інформація може бути релевантною для прогнозування майбутніх дій (наприклад, прогнозування фінансових результатів у майбутньому) або релевантною для підтвердження фактів минулих років (наприклад, при визначенні фінансових результатів минулих періодів).

      Параметри оцінки релевантності:

• Точність – неточна інформація вводить в оману, тому не може бути використана для прийняття рішень;
• Своєчасність – навіть точна інформація, але надійшла з запізненням, малопридатна для прийняття рішень;
• Сумісність – технічні прийоми створення інформації управлінського обліку не повинні конфліктувати між собою;
• Гнучкість – розробники управлінських систем повинні надавати менеджерам можливість гнучкого використання інформації.

      Релевантними є витрати та доходи, які змінюються внаслідок прийнятого рішення. Витрати та доході, що мали місце в минулому періоді, не можуть бути змінені. Отже, релевантними є тільки майбутні витрати та доходи, які різні для альтернативних рішень. Як наслідок прийнятого рішення, витрати і доходи завжди впливають на грошові потоки.

      Критерії віднесення витрат та доходів до релевантних:

• Майбутні;
• Різні для альтернативних рішень;
• Здатні впливати на грошові потоки.

      Нерелевантні витрати та доходи:

• Минули (незворотні) витрати та доходи;
• Витрати немонетарного характеру (амортизація);

• Майбутні витрати та доходи, які є результатом раніше прийнятих рішень.

      Однак неможливо ототожнювати майбутні витрати (доходи) з релевантними витратами (доходами), або минулі витрати (доходи) з нерелевантними витратами (доходами).

   Релевантні майбутні витрати (доходи) різні в альтернативних рішеннях та впливають на майбутні грошові потоки, нерелевантні майбутні витрати (доходи) різні в альтернативних рішеннях, але не впливають на майбутні грошові потоки, а також однакові в альтернативних рішеннях.

   Релевантні майбутні витрати (доходи) різні в альтернативних рішеннях та впливають на майбутні грошові потоки; нерелевантні майбутні витраті (доходи) однакові в альтернативних рішеннях, або різні в альтернативних рішеннях, але не впливають на майбутні грошові потоки.

      Однак треба не просто надати інформацію яка необхідна керівнику або тому, хто приймає рішення. Тобто бухгалтер повинен не просто порахувати і принести всі облікові документи, треба надати достовірну інформацію від якої залежить прийняття рішення.

      Економічно обґрунтована класифікація витрат є основою організації обліку торгівельної діяльності, в обліку накопичується інформація про витрати, які потім розподіляються за напрямками обліку. 

      Разом із тим, слід зазначити взаємозв’язок між релевантними та нерелевантними витратами схематично наведено на рис.1  

    

     
Рис. 1. Взаємозв’язок між релевантними та нерелевантними витратами. 

      Фактори, які не можуть бути виражені у грошових одиницях, класифікуються як якісні. Наприклад, у результаті надлишку виробництва продукції може бути ухвалено рішення про закриття частини виробництва. Однак таке рішення може призвести до зниження дисципліни серед працівників і передбачуваних наслідків щодо забезпечення трудовими ресурсами.

      Моральні аспекти, пов’язані із працею й поводженням працівників, втрату замовників та інші фактори неможливо виразити у вартісних показниках. Однак бухгалтер зобов’язаний, крім подання релевантної інформації, вміти привернути увагу керівництва й до якісних факторів, які в майбутньому можуть вплинути на фінансові результати.

      Підприємство повинно визначати межу компромісу при обранні точності системи прийняття рішень, яка залежить від співвідношення витрат для прийняття рішень, вигод, отриманих внаслідок прийняття рішення, та негативних наслідків при прийнятті помилкових рішень. Це можна відобразити графічно рис. 2

 

      

Слід зазначити основні етапи прийняття управлінських рішень:

• виявлення проблеми;
• попереднє формулювання мети та завдань;
• збір та аналіз інформації стосовно завдань, покликані вирішити дану проблему;
• розробка варіантів рішення проблеми;
• вибір оптимального варіанта вирішення проблеми;
• економічне обґрунтування вибраного варіанта рішення;
• реалізація рішення;
• контроль та оцінка виконання рішення.

      

Прийнятий варіант управлінського рішення повинен відповідати таким вимогам, як

• оптимальність та результативність;
• наукова обґрунтованість;
• комплексність та цілеспрямованість;
• кількісна та якісна визначеність;
• правомірність та законність;
• своєчасність та системність;
• стимулююча функція.

      

Основні характеристики облікової інформації: 

 

       Рис.3. Обіг облікової інформації у процесі прийняття та реалізації рішення.