РОЗДІЛ 1

     МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

 

     1.1. Економіко – правові засади організації функціонування місцевих бюджетів

     Провідне  місце в системі регулювання  економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету. Він є невід’ємною частиною ринкових відносин і одночасно важливим інструментом реалізації державної політики. Бюджет як одна з ланок фінансової системи відображає виробничі відносини, відтворює відносини розподілу і перерозподілу, опосередковує рух грошової маси.

     Бюджету належить важлива роль у фінансовій системі держави. Через бюджет здійснюється фінансування заходів економічного і соціального розвитку.   За його допомогою  перерозподіляється частина фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями України з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому.

     Термін  «бюджет» набув поширення в документах лише на початку ХІХ ст.  Сьогодні під цим терміном розуміють кілька понять. Крім того, налічується приблизно п'ятдесят його похідних значень. Французький економіст Рене Штурм у своїй фундаментальній праці «Бюджет» відобразив еволюцію поглядів на сутність бюджету. Найбільш характерними у другій половині ХІХ ст. були визначення бюджету, див. табл. 1.1 [78].

     Бюджет  є складною економічною категорією, оскільки являє собою систему економічних відносин, які складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу і використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб.

     Ці  відносини мають наступну структуру:

1. між державою і підприємствами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету;
2. між державою і населенням в процесі розподілу і перерозподілу національного доходу;
3. між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.

 

     Таблиця 1.1

     Визначення  терміну «бюджет»

 

     Дослідження і аналіз структури зазначених відносин дає змогу зрозуміти економічний зміст бюджету, глибше виявити його роль у розподільчих процесах.

     Бюджетні  відносини, що відображають зміст державного бюджету, функціонують у визначених формах – суспільних і організаційних. І саме завдяки організаційним формам стає можливим використання бюджету, як інструменту управління економікою. Так, організаційними формами функціонування бюджетних відносин є конкретні види бюджетів (державний бюджет, бюджет  АРК  і місцеві бюджети). Втілюючи внутрішньобюджетні відносини в зазначених формах, держава організовує бюджетні взаємовідносини по централізації бюджетних ресурсів в розпорядження органів влади.

     За  допомогою організаційних форм держава  “вибудовує” бюджетні відносини  стосовно форм державного і адміністративно - територіального устрою. Сформовані бюджетні взаємовідносини одержують матеріально - речове втілення у відповідних фондах грошових коштів, створюваних у розпорядженні органів державної структури. Впливаючи на процеси формоутворення бюджетних відносин (шляхом зміни принципів, методів, способів формування доходів і видатків, їх регулювання і т.п.), держава корегує встановлені бюджетні взаємовідносини, регулює канали проходження бюджетних потоків, уточнює пропорції розподілу централізованих ресурсів і забезпечує управління внутрішньобюджетними відносинами, а через бюджетні відносини – економічними процесами.

     Таким чином, завдяки організаційним формам внутрішньобюджетних відносин стає можливим використання бюджету для  забезпечення міжтериторіального розподілу суспільного продукту, регулювання народногосподарських пропорцій, управління економічними процесами на макро- і мікрорівні. Висвітленню методичних підходів до формування, розподілу і використання фінансових ресурсів регіонів присвячені праці П. Бєлєнького, Є. Бойка, С. Власенка, М. Долішнього, С. Дорогунцова, І. Лукінова, А. Мельник, М. Паламарчука, В. Пили, С. Писаренко, М. Чумаченка та інших вчених. У сучасних економічних, і зокрема, фінансових дослідженнях значну увагу приділено проблемі формування та розширення фінансової бази, формування фінансових ресурсів регіонів, їх фінансового потенціалу.

     Стосовно  визначення поняття “місцеві бюджети” в економічній літературі немає  єдиної точки зору (табл. 1.2). 

     Таблиця 1.2

     Визначення  поняття «місцеві бюджети»

     Продовження табл. 1.2

 

     В перші роки організації бюджетної системи місцеві бюджети розглядались як сукупність завдань, доручених місцевим органам, і сукупність коштів, котрими вони володіють для їх задоволення. Усе наведене вище свідчить про різні підходи до трактування поняття місцевих бюджетів, що, в свою чергу, позначається на визначенні ролі  місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.

     На  нашу думку, місцеві бюджети –  це економічні відносини, що виникають  в наслідок використання місцевими  органами влади фондів грошових засобів  з метою задоволення соціальних потреб населення.

     За  своїм складом, місцеві бюджети  – це цільові фонди грошових засобів, що знаходяться у розпорядженні  місцевих органів влади, які в  сукупності із коштами муніципальних  підприємств, позабюджетних валютних фондів, іншими грошовими доходами і накопиченнями, являють собою фінансові ресурси місцевого самоврядування. Розгляд різних поглядів щодо визначення поняття “місцевих бюджетів” дозволяє охарактеризувати їх як сукупність економічних відносин, які сприяють територіальному перерозподілу національного доходу країни та забезпечують створення фінансової бази місцевих Рад.

     Реалізація  об’єктивних передумов використання місцевих бюджетів у суспільному  відтворенні залежить від конкретних організаційно – правових форм, у яких проходить функціонування бюджетних відносин.

     Завдяки організаційним формам стає можливе  використання місцевих бюджетів як активного  інструменту управління територіальною економікою та реалізацією завдань, що покладені на місцеві органи влади.

     Правильне розуміння співвідношення між об’єктивною і суб’єктивною сторонами функціонування місцевих бюджетів дає можливість найбільш ефективно використовувати їх для комплексного соціально – економічного розвитку території.

     У найбільш загальному вигляді це співвідношення можна представити за допомогою діалектичної взаємодії (табл. 1.3) [74].

     Ця  взаємодія включає в себе як вплив  різних компонентів змісту на форму, так і активний вплив на зміст  місцевих бюджетів у рамках об’єктивно існуючої субординації. При дослідженні проблеми місцевих бюджетів, їх необхідно розглядати у двох аспектах.

     По-перше, як організаційну форму мобілізації  частини фінансових ресурсів у розпорядження  місцевих органів самоврядування.

     По-друге, як систему фінансових відносин, що складаються між місцевими та державним бюджетами, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. 

     Таблиця 1.3

     Діалектична взаємодія змісту та форми бюджетних  відносин у сфері місцевих бюджетів

 

     Як  організаційна форма мобілізації  доходів і здійснення витрат місцевими  органами самоврядування, місцеві бюджети – це балансові розрахунки, які відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають доходну й витратну частини, в їх основі покладено принципи збалансування тощо. Тому можна стверджувати, що місцеві бюджети – це балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються й витрачаються на відповідній території.

     Водночас  місцеві бюджети слід розглядати як важливу фінансову категорію, основу якої становить система фінансових відносин, а саме: відносини між  місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на даній території; відносини між бюджетами і населенням даної території, що складаються при мобілізації й витраченні коштів місцевих бюджетів; відносини між місцевими бюджетами різних рівнів щодо перерозподілу фінансових ресурсів; відносини між місцевими бюджетами і державним бюджетом.