Склад родини Lamiaceae у флорі Рожищенського району Волинської області

При маршрутних дослідженнях навіть дуже старанно, не можливо за короткий час виявити  повну флору території не тільки тому, що видів рослин багато і деякі  з них зустрічаються рідко, але  і тому, що в кожний момент обстеження тільки частина видів виявляється в стані, що можна розпізнати - з повним розвитком вегетативних органів, з квітками або і плодами; в той час, коли одні види цвітуть, інші ще не мають розгорнутих типових надземних пагонів або знаходяться в стані паростків однорічники); коли зацвітають більш пізні види, ранні можуть уже виявитися в нерозпізнаному вигляді. Отже, виявлення повної флори потребує досліджень, які проводять в різні пори сезону - з весни до осені.

Не завжди можна  виявити флору протягом одного сезону - є немало видів рослин, які помітні в рослинному покриві (внаслідок масового розмноження або більш чисельного розростання) тільки в деякі особливо сприятливі для них роки (вологі або дуже сухі, теплі або холодні). При всіх цих дослідженнях робота по вивченню флори, яка проводиться навіть на протязі короткого часу, дозволяє отримати список, який має значне число видів рослин. Цей список повинен бути потім оброблений відповідно з конкретно стоячими перед дослідником задачами.

Обробка флористичного  списку може включати наступні моменти:

- систематична обробка списку флори

Для зручного користування всі рослини, які входять в  нього розподіляють по таксонам - відділам, класам, родинам; таксони розміщують в систематичному порядку (як це зроблено у визначнику або підручнику систематики), види одного роду розміщують послідовно один за одним. Виявляють таксони, найбільше представлені у вивченні флори і самі мало чисельні, виявлені повно чи неповно; причини.

- екологічний аналіз флори

При цьому рослини  розбивають на екологічні групи, вказують в яких місцеперебуваннях вони знайдені. Для цього використовують записи в польовому блокноті, польові етикетки (важливо точно відмітити в них умови перебування). Такий аналіз дозволить виявити види рослин з широкою екологічною амплітудою, виростаючи в різних екологічних умовах, і види, мало пристосовані до якихось визначених умов (або рослинних угруповань). Ці види можуть служити показниками (індикаторами) визначених умов (ґрунтових, світлових та ін.).

- виявлення рідкісних рослин і рослин, які підлягають охороні

Велике значення має нанесення на карту тих, точок, де знайдені рідкісні рослини.

- виявлення господарсько-використаних або перспективних для використання рослин місцевої флори та їх розміщення.

Річ може бути, наприклад, про дикоростучі ягідники, плодові, лікарські рослини та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Систематичний опис рослин родини Lamiaceae

Відділ Покритонасінні або квіткові рослини - Magnoliophyta  (Angiospermae)

Клас Магноліопсіди (Дводольні) – Magnoliopsida (Dicotyledones)

Підклас Ламіїди - Lamiidae

Порядок Губоцвіті - Lamiales

Родина Губоцвіті - Lamiaceae

Таблиця 3.1.

№ п/п	Рід	№ п/п	Вид
1	Горлянка Ajuga L.	1	Г. Повзуча A. reptans L.
		2	Г. Женевська A. genevensis L.
2	Самосил Teucrium L.	3	С. Гайовий T. chamaedrys L
		4	С. Гайовий T. praemontanum Clok.
3	Шоломниця Scutellaria L.	5	Ш. перунова, звичайна S. galerigulata L.
4	Котяча м’ята  Mentha - Nepeta	6.	К.м. справжня M.-N. Cataria L.
5	Розхідник Glechoma L.	7	Р. звичайний G. hederacea L.
		8	Р. волосистий G. hirsute Walds. Et Kit.
6	Суховершки Prunella L.	9	С. великоквітковий P. grandiflora (L.) Scholl
		10	С. Звичайний P. vulgaris L.
7	Кадило Melittis L.	11	К. мелісолисте M. mellissophyllum L.
8	Залізняк Phlomis L.	12	З. бульбистий Ph. Tuberosa L.
9	Жарбій Galcopsis L.	13	Ж. ладанний G. ladanum L.
		14	Ж. пухнастий G. pubescens Bess.
		15	Ж. звичайний G. tetrahit L.
10	Глуха кропива Lamium L.	16	Г.к. пурпурова L.purpureum
		17	Г.к. гладенька L. laevigatum L.
		18	Г.к. біла L. album L.
11	Зеленчук Caleodolon Adans.	19	З. жовтий C. luteum Adans.
12	Собача кропива Leonurus L.	20	С. к. п'ятилопатева L. guintguelobatus Gilib.
13	Чистець Stachus L.	21	Ч. болотний S. palustris L.
		22	Ч. лісовий S. sylvatica L.
14	Буквиця Betonica L.	23	Б. лікарська B. offisinalis L.
15	Шавлія Salvia L.	24	Ш. лікарська S. officinalis L.
		25	Ш. кільчаста S. verticilata L.
		26	Ш. лучна S. patnsis L.
16	Пахучка Clinorodium L.	27	П. звичайна C. vulgare L.
17	Щебрушка Acinos Mill.	28	Щ. чабрецева A. thumoides Moench.
18	Материнка Origanum L.	29	М. звичайна O. vulgare L.
19	Чабрець Thumus L.	30	Ч. одягнений Th. Amictus Klok
		31	Ч. подільський Th. Podolicus Klok. et Shost
		32	Ч. український Th. ucrainicus Klok
		33	Ч. повзучий Th. Reptans Klok
20	Вовконіг Lycopus L.	34	В. Європейський L. europaeus L.
		35	В. високий L.exaltatus L.
21	М’ята Mentha L.	36	М. блошина М. Pulegum L.
		37	М. польова М. Ervensis L.
		38	М. кільчаста М. Verticillata
		39	М. водяна М. Aquatica L.
		40	М. довголиста М. Longifolia L.

 

Зроблений систематичний  опис рослин родини Lamiaceae, який включає 40 видів рослин, що відносяться до 21 роду. Цей аналіз показав, що більша кількість родів родини включають 3-5 видів,  до монотипних належить лише 10 родів даної родини. Це роди: шоломниця, котяча м’ята, кадило, залізняк, зеленчук, собача кропива, буквиця, пахучка, щебрушка, материнка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Морфологічний  опис досліджуваних видів рослин

Рід  Горлянка - Ajuga L.

Горлянка  повзуча (A. reptans L.)

Багаторічна трав'яниста рослина. Має повзуче кореневище. Стебло до 30 см заввишки, прямостояче, 4-гранне, опушене по двох протилежних  гранях.  Листки супротивні: прикореневі  — довгочерешкові, інші — майже  сидячі. Квітки голубі, інколи рожеві або  білі, синьо-фіолетові, зібрані в кільця, обгорнуті приквітковими листками, подібними до звичайних листків.

Віночок у горлянки повзучої має характерну будову: верхня губа недорозвине-на, а нижня має  вигляд 3-лопатевої пластинки, середня  частина якої значно більша від бічних. Тичинки і маточка висуваються з досить довгої трубки віночка. Вони не захищені від несприятливих зовнішніх умов, бо у квітки немає верхньої губи. Проте в дощову погоду приквіткові листки, які містяться біля основи кільця верхнього ряду квіток, опускаються донизу і тим самим захищають тичинки і маточку від намокання.

Запилюють рослину  здебільшого бджоли. За несприятливих  погодних умов у клейстогамних (закритих) квітках відбувається самозапилення.

Горлянка повзуча  добре розмножується і вегетативно — повзучими пагонами, на кінцях яких утворюються розетки листків, що вкорінюються в рік утворення. На наступний рік ці розетки стають самостійними рослинами.

 

 

Рід Самосил - Teucrium L.

Самосил гайовий (T. chamaedrys L.)

Невеликий (20-35 см заввишки) розгалужений напівкущик родини губоцвітих з повзучим кореневищем. Стебло - повзучовисхідне із здерев’янілими гілочками при основі, звичайно пухнасте, коротковолосисте. Листки супротивні, при основі пластинки клиноподібні, звужені в короткий черешок; нижні - оберненояйцеподібні, верхні довгасті, нерівномірно надрізано-зарубчасті, верхівкові трохи більші або коротші від квіток. Квітки середньої величини, у пазушних 2-6 квіткових кільцях, обернені всі в один бік, утворюють коротке китицеподібне верхівкове суцвіття. Квітки неправильні, оцвітина подвійна. Чашечка трубчаста з п’ятьма зубцями і десятьма жилками, при основі на нижньому боці вона трохи здута. Віночок (11-15 мм завдовжки) блідо-пурпуровий, складається неначе з однієї п’ятилопатевої губи, в 2,5 раза довший від чашечки. Тичинки (чотири) висуваються з виїмки верхньої губи. Маточка одна, зав’язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один. Плід - розпадний горішок. Горішки округло-яйцеподібні, сітчасто-зморшкуваті.

Росте у хвойних, рідше у мішаних лісах, на галявинах і узліссях. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні - липні. Поширений по всій Україні.

 

Рід Шоломниця - Scutellaria L.

Шоломниця звичайна (S. galerigulata L.)

Багаторічна трав'яниста, з повзучим кореневищем рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, висхідні, 10—90 см заввишки, прості або розгалужені, вкриті в нижій частині розсіяними, у верхній — густішими вниз відігнутими короткими волосками. Листки супротивні, коротко-черешкові, яйцевидно- або видовженоланцетні, з неглибокосерцевидною основою і тупувато-загостреною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті (набагато вище середини, але не до самої верхівки), опушені зверху розсіяними короткими, зісподу — густішими і довшими волосками, приквіткові листки подібні до стеблових, але дрібніші. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні, пазушні, повернуті в один бік, у негустому, переривчастому, ки­тицевидному, невиразно відокремленому від вегетативної частини стебла суцвітті. Чашечка трубчастодзвониковидна, зовні густо опушена, всередині гола, двогуба; верхня губа при основі з опукловвігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синьо-фіолетовий, з жовтуватою на черевному боці трубочкою і жовтою плямою з синіми плямочками на спідній губі, зовні волосистий; верхня губа коротша за спідню. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до вересня.

 

Рід Котяча м’ята - Mentha-Nepeta

Котяча м’ята справжня (M.-N. Cataria L.)

Це трав'янистий багаторічник, 45-100 см заввишки. Стебло зазвичай розгалужене, опушене сірими м'якими волосками. Листки рослини довгочерешкові, трикутносерцеподібні, загострені, знизу сіро-повстяні, з великими косими зубцями. Квітки білі чи блідо-рожеві, неправильні; нижня губа віночка з пурпурними цятками. Цвітуть з середини червня до вересня. Рослина має сильний лимонний запах. Росте котяча м'ята в усіх областях середньої смуги Росії, у північній частині — зрідка, у садах, на городах, засмічених місцях. У південних областях Росії введена в культуру і набуває усе більшої популярності. В Україні зростає по всій території серед чагарників, на галявинах та схилах, узбіччях доріг та забур'янених місцях, подекуди вирощується у Криму. Чудовий медонос, лікарська та ефіроолійна рослина.

 

 

 

 

 

Рід Розхідник - Glechoma L.

Розхідник звичайний (G. hederacea L.)

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих (8-40 см заввишки) з висхідними квітконосними і повзучими безплідними  пагонами. Стебло чотиригранне, укорінюється у вузлах, майже голе або з рідкими  волосками. Листорозміщення супротивне. Листки крупно зарубчасто-зубчасті з рідкими волосками. Нижні листки округло-ниркоподібні з довгими черешками, верхні округло-серцеподібні на коротких черешках або майже сидячі. Квітки неправильні (двогубі), розташовані у верхній частині стебла по дві-три (пучками) у пазухах листків. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, п'ятизубчаста, волосиста з трикутно-ланцетними, тонко загостреними зубцями, з яких верхні довші від нижніх. Віночок зросло-п'ятипеліостковий (10-20 мм завдовжки), у 2-3 рази довший за чашечку, ясно-фіолетовий, фіолетово-синій, блакитнуватий, рідко білий. Верхня губа віночка плеската, нижня трилопатева. Тичинок чотири, з них дві коротші. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один, приймочка дволопатева. Плід — розпадний горішок. Горішки бурі, гладенькі.

Росте в листяних і мішаних лісах, на галявинах, залужених ділянках. Рослина  тіньовитривала. Цвіте у квітні —  червні. Поширена і заготовляють по всій Україні.

 

Рід Суховершки - Prunella L.

Суховершки звичайні (P. vulgaris L.)

 

Багаторічна рослина родини губоцвітих. Стебла висхідні, чотиригранні, нерідко червонуваті, 10–40(60) см заввишки, в нижній частині голі, вище, переважно по ребрах, розсіяноволосисті, вгорі здебільшого білуватошерстисті. Листки супротивні, прості, черешкові, видовженояйцевидні або майже ланцетні, з клиновидною основою і тупою верхівкою; верхня пара стеблових листків майже сидяча, щільно притиснута до суцвіття. Квітки двостатеві, неправильні, у пазушних 6-квіткових несправжніх кільцях, що утворюють колосовидну яйцевидну або довгасту головку. Чашечка з 10 жилками, двогуба, з плоскою тризубчастою верхньою і двороздільною нижньою губами. Віночок фіолетово-синій, синій або білий, в півтора–два рази довший за чашечку, двогубий; верхня губа цілісна, шоломовидна, нижня – трилопатева, з широкою зубчастою середньою часткою. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до вересня.

 

 

 

 

Рід Кадило - Melittis L.

Кадило мелісолисте (M. mellissophyllum L.)

 

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло чотиригранне, до 80 см заввишки. Листки темно-зеленi, яйцеподібнi. Рослина волосистоопушена, з яйцеподібними або еліптичними зарубчастими черешковими листками, пахуча. Квiтки в однобічних кільцях, зигоморфнi, бiлi або блiдо-рожевi, трубчастi. Віночок білий, з рожевою зверху середньою лопаттю нижньої губи. Цвiте у травні - червнi. Плід сухий, розпадається на 4 однонасiнневi горiшки. Вся рослина має приємний запах.

Рослина мiстить вiтамiни, ефiрнi олiї, органiчнi кислоти, макро- та мiкроелементи, цукри, дубильнi речовини.

 

 

Рід Залізняк - Phlomis L.

Залізняк бульбистий (Ph. Tuberosa L.)

 

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, 30—100 см заввишки, голе, фіолетово-пурпурове, чотиригранне, вгорі розгалужене, з нечисленними спрямованими вгору гілками. Листки супротивні; прикореневі й нижні стеблові — черешкові, трикутно-серцевидні, великозарубчасті, зісподу сірувато-опушені; верхні — сидячі, яйцевидно-ланцетні, розсіяно опушені або майже голі. Квітки неправильні, брудно-рожеві, зібрані в 10— 16-квіткові кільця. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у червні — липні.

Росте по всій території України (крім гірських районів та Північного Полісся) на лісових галявинах, узліссях, степових схилах.

 

 

 

 

 

 

Рід Глуха кропива - Lamium L.

Глуха кропива біла (L. album L.)

 

Багаторічна трав'яниста рослина 30—60 см заввишки, з довгими підземними пагонами і негіллястими чотиригранними, спрямованими догори стеблами. Вся  рослина пухнаста від притиснутих  до стебла волосків. Листки супротивні, серцевидно-овальні, черешкові, пилчасті, нагадують листки кропиви, але не жалять. Квітки розміщені кільцями в пазухах листків, великі, білі, двогубі, пахнуть медом. Цвіте з травня до осені.