Пирнципи і методи забезпечення безпеки життєдіяльності людини

Стаття 13. Перегляд розміру  відшкодування шкоди 

                  У разі зміни вартості життя  порядок пов'язаного з цим перегляду  розміру відшкодування шкоди  і одноразової допомоги визначається  Кабінетом Міністрів України.    Розмір відшкодування шкоди і  розмір одноразової допомоги, що  сплачуються потерпілому (або  членам сім'ї та утриманцям  померлого), не підлягають оподаткуванню. 

Стаття 14. Охорона праці  жінок 

                Забороняється застосування праці  жінок на важких роботах і  на роботах із шкідливими або  небезпечними умовами праці, на  підземних роботах, крім деяких  підземних робіт (нефізичних робіт  або робіт по санітарному та  побутовому обслуговуванню), а також  залучення жінок до підіймання  і переміщення речей, маса яких  перевищує встановлені для них  граничні норми. 

Стаття 15. Охорона праці  неповнолітніх 

                 Забороняється застосування праці  неповнолітніх, тобто осіб віком  до вісімнадцяти років, на важких  роботах і на роботах із  шкідливими або небезпечними  умовами праці, а також на  підземних роботах. Порядок трудового  і професійного навчання неповнолітніх  професій, пов'язаних з цими роботами, визначається положенням, яке затверджується  Державним комітетом України  по нагляду за охороною праці. 

Неповнолітні приймаються  на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Забороняється залучати неповнолітніх  до нічних, надурочних робіт та робіт  у вихідні дні.

Стаття 16. Охорона праці  інвалідів 

                 У випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний організувати  навчання, перекваліфікацію і працевлаштування  інвалідів відповідно до медичних  рекомендацій, встановити неповний  робочий день або неповний  робочий тиждень і пільгові  умови праці на прохання інвалідів.  Залучення інвалідів до надурочних  робіт і робіт у нічний час  без їх згоди не допускається.

                Підприємства, які використовують  працю інвалідів, зобов'язані  створювати для них умови праці  з урахуванням рекомендацій медико-соціальної  експертизи та індивідуальних  програм реабілітації, вживати додаткових  заходів щодо безпеки праці,  які відповідають специфічним  особливостям цієї категорії  працівників.

                     Розрахунок чисельності працівників  служби охорони праці в залежності  від небезпечності і шкідливості  виробництва на підприємствах  з числом працюючих більше 500 чоловік  здійснюється за формулою:

 М1 = 2 + Рср х Кв ÷  Ф 

де М1 – чисельний склад  служби охорони праці на підприємстві;

Рср – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони  праці, що дорівнює 1200 годин, який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

Кв – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва.

 Кв = 1 + Рв + Ра ÷ Рср 

де Рв – чисельність  працюючих з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра – чисельність працюючих  на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають щорічній атестації з  охорони праці.

Кв максимально може дорівнювати  трьом в разі, коли всі робітники  працюють з шкідливими речовинами і  всі вони підлягають щорічній атестації  з питань охорони праці, тобто  Рв + Ра = 2Рср.

                        Таким чином, можна сказати,  що життєдіяльність людини нерозривно  пов'язана з навколишнім його  середовищем проживання. У процесі  життєдіяльності людина і середовище  постійно перебувають у взаємодії  один з одним, утворюючи систему  «людина - середовище проживання».

                      Життєдіяльність - це повсякденна  діяльність і відпочинок, спосіб  існування людини. Навколишнє середовище - навколишнє людини середу, обумовлена  ​​в даний момент сукупністю  факторів (фізичних, хімічних, біологічних,  соціальних), здатних надавати пряме  чи непряме, негайне або віддалене  вплив на діяльність людини, її  здоров'я і потомство.

                    Безпека життєдіяльності (БЖД) - система  знань, що забезпечує безпеку  проживання людини у виробничій  і невиробничій середовищі та  розвиток діяльності по забезпеченню  безпеки в перспективі з урахуванням  антропогенного впливу на середовище  існування. Негативні впливу в  системі «людина - середовище  проживання» прийнято називати  небезпеками.

                     Небезпека - основне поняття БЖД,  під яким розуміється властивість  живої та неживої матерії, здатне  заподіювати шкоду самій матерії:  людям, природному середовищу, матеріальним  цінностям.

                     Джерелом небезпеки може бути  все живе і неживе, а підлягати  небезпеці також може все живе  і неживе. При аналізі небезпек  необхідно виходити з принципу  «все впливає на все».Кожен  компонент навколишнього нас  середовища може бути об'єктом  захисту від небезпек. Основне  бажаний стан об'єктів захисту  - безпечне.

                       Безпека - стан об'єкта захисту,  при якому вплив на нього  всіх потоків речовини, енергії  та інформації не перевищує  про максимально допустимих значень.Принцип  забезпечення безпеки - це ідея, думка, основне положення.Метод  забезпечення безпеки - це шлях, спосіб досягнення мети, що виходить  із знання найбільш загальних  закономірностей.

                        Принципи і методи забезпечення  безпеки відносяться до приватним,  спеціальним методам на відміну  від загальних методів, притаманних  діалектиці та логіці.Принципи  забезпечення безпеки можна підрозділити  на орієнтують, технічні, організаційні  та управлінські.  

                     Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку підприємтсв, організацій, всієї держави. Щорічно майже 17 000 осіб стають інвалідами внаслідок травм і профзахворювань. Чисельність пенсіонерів по трудовому каліцству торік перевищіла 150 000, а пенсіонерів у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку — 50 000 осіб. Загальна сума витрат на фінансування пільгових професійних пенсій і пенсії по трудовому каліцтву, вишкодування шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов’язання з цим, сьогодні становить від 10-15 відсотків фонду оплати праці в промисловості, а в окремих галузях і регіонах — від 15-30 відсотків. Особливо гостро ці проблеми відчуваються на підприємтсвах галузей з високим рівнем професійного ризику.

                      Викликає занепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектору економіки, який все збільшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.

                     Нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та методів профілактичної роботи. Мається на увазі перехід на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Задачі : 1.Ввести такий механізм управління охороною праці, коли роботодавцям буде економічно не вигідно мати шкідливи і небезпечні умови виробництва (встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від стану охорони праці на підприємствах).

                2. Забезпечити надійне фінансування витрат, повМязаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника.

                3. Організувати надійну систему медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві.

                4.Значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

                 З усього вищесказаного випливає  висновок, що необхідність забезпечення  безпеки життєдіяльності в різних  сферах життя суспільства є  однією з найважливіших проблем  людства.            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Савчук О.М. Основи охорони  праці. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

 

2. В.М. Лапін Основи охорони  праці – Львів: ЛБІ НБУ, 2004.

 

3. М.В. Грищук Основи охорони  праці – К.: Кондор, 2005.

 

4. Є.О.Геврик Охорона праці –  К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003.

 

5. Я.І.Бедрій, В.С.Джигирей та ін. Охорона праці – Львів, ПТВФ  „Афіша”, 1997.