Основні психологічні особливості людини з точки зору БЖД

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2014 в 01:05, реферат

Краткое описание

Психологія безпеки праці є важливою ланкою в структурі забезпечення безпечної діяльності людини. Як вітчизняний, так і закордонний досвід досліджень цього напрямку показує, що при вирішенні задач зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань повинен включатися не тільки інженерно-технічний напрямок, але й аспекти аналізу психології працюючих у виробничій обстановці.

Оглавление

Всуп

1. Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини.

2. Психофізіологічний стан організму людини.

3. Психогенні зміни настрою, що виникають під впливом лікарських засобів.

4. Раціональні режими праці і відпочинку людини

5.Список літератури

Файлы: 1 файл

бжд.doc

— 92.50 Кб (Скачать)

 

Міністерство науки молоді та спорту

Національний технічний університет « Харківський Політехнічний інститут»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

 

на тему: « Основні психологічні особливості людини з точки зору БЖД.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Виконала

                                                                    Студентка групи ЄК 31

                                                        Карпенко Ірина.

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2013

 

 

 

План

 

  Всуп 

 

1. Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини.

 

2. Психофізіологічний стан організму  людини.

 

3. Психогенні зміни настрою, що виникають під впливом лікарських засобів.

 

4. Раціональні режими праці і відпочинку людини

 

5.Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Психологія безпеки праці є важливою ланкою в структурі забезпечення безпечної діяльності людини. Як вітчизняний, так і закордонний досвід досліджень цього напрямку показує, що при вирішенні задач зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань повинен включатися не тільки інженерно-технічний напрямок, але й аспекти аналізу психології працюючих у виробничій обстановці.

 По оцінці фахівців випливає, що в залежності від об'єктивних і суб'єктивних обставин близько 60 – 90 % випадків побутового і виробничого травматизму відбувається з вини потерпілих.

 

1.  Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини.

     У принципі всі психологічні фактори, які приводять до реалізації небезпеки, розділяються на дві основні групи: об'єктивні і суб'єктивні.

 До групи основних суб'єктивних  факторів відносяться:

 недисциплінованість людини  у відношенні дотримання мір  безпеки;

 переоцінка своїх професійних  навичок;

 невідповідність рівня психологічної  підготовки і конкретних умов  зовнішнього середовища (як середовища існування, так і виробничого середовища). Група об'єктивних психологічних факторів включає у себе такі:

 недостатній рівень професійної  підготовки, у тому числі в  плані навчання безпечним методам  праці; низький рівень вимог допуску  до виконання робіт, що характеризуються підвищеною небезпекою і шкідливістю;

 недотримання ергономічних  вимог до робочого місця, устаткування, колірного оформлення робочого  місця; низький контроль стану  здоров'я працюючих.

    На практиці вище перераховані дві групи основних психологічних факторів у багатьох випадках є взаємозалежними, тому що людина сприймає комплекс інформації про стан зовнішнього середовища через кілька аналізаторів одночасно.

 Так як рівень подразників  цих аналізаторів, як правило, є  різним, то пріоритетність психологічних негативних факторів, що можуть (чи привели) до професійного захворювання чи травматизму безпосередньо установити складно. У зв'язку з цим, для рішення задачі забезпечення безпеки людини в психологічному плані застосовується тестування різного рівня і змісту.

 У такий спосіб випливає, що під психологією безпеки  мається на увазі застосування  знань про психологію людини  стосовно до конкретного стану  системи «людина – середовище  існування», або «людина – виробниче  середовище» з метою забезпечення рівноваги систем, тобто безпеки людини.

 

 

 

2. Психофізіологічний стан організму людини.

 Залежність стану організму  від зовнішніх подразників Психологією  безпеки, як одним з напрямків  науки «Безпека життєдіяльності», вивчаються наступні чотири основні форми психофізіологічного стану організму людини:

 психічні процеси;

 психічні властивості;

 психічні стани;

 психічні напруги.

 Ці психофізіологічні стани  людини є основними компонентами  психічного існування організму, що спостерігаються як у процесі соціального життя людини, у його взаєминах із зовнішнім середовищем, так і в процесі трудової діяльності.

     Психічні процеси складають основу психічної діяльності людини. Унаслідок їхнього протікання формуються знання, забезпечується створення образів у корі головного мозку, розвивається система адаптації і т. д. Відповідно до цього розрізняють пізнавальні, емоційні, вольові психічні процеси, які протягом життя людини дають можливість реєструвати відчуття, сприймати елементи та зміни стану зовнішнього середовища.

 Таким чином, у процесі життєдіяльності  в кожної людини формуються  властивості особистості. Отже, властивості  особистості – це суб'єктивні  якості, що здобуваються протягом  життя людини. До цієї характеристики  людини відносяться її характер, темперамент, цілеспрямованість і т.п.

 Серед психічних властивостей  особистості, у якості основних  виділяються наступні:

 інтелектуальні;

 емоційні;

 вольові;

 моральні;

 трудові.

 По своїй організації психічні  властивості людини, як особистості, є стійкими і постійними.

 На відміну від психічних  властивостей, психічні стани людини  відрізняються тимчасовим характером  та розмаїтістю. Вони визначають особливості психічної діяльності особистості в конкретний момент чи період часу, і можуть позитивно чи негативно позначатися на плині всіх психічних процесів.

   Виходячи з задач психології праці і проблем психології безпеки праці, весь комплекс психічних станів розділяють на наступні дві основні категорії:

 а) виробничі психічні стани;

 в) особливі психічні стани.

 В основі такої класифікації  лежать наступні особливості  психофізіології людини. Ефективність  діяльності людини залежить значною  мірою від рівня психічної  напруги. Ще на початку 20-го сторіччя  Р. Иеркс і Дж. Додсон показали  пряму залежність продуктивності, працездатності людини від ступеня її позитивної емоційної активації. Однак, психічна напруга, яка збільшується зі збільшенням позитивної активації людини, впливає на результати праці до визначеної межі. Перевищення деякого критичного рівня активації психічної напруги приводить до перенапруги нервової системи людини і, як наслідок, – до зниження інтенсивності праці аж до повної втрати працездатності людини. Унаслідок цього надмірні форми психічної напруги визначаються як позамежні. Процес зниження працездатності людини обумовлюється тим, що позамежні рівні психічної напруженості викликають дезинтеграцю психічної діяльності, розвиток гальмових процесів. Нормальна емоційна активація оператора не повинна перевищувати 40 – 60 % максимального навантаження, тобто навантаження до межі, при якій настає зниження працездатності людини.

    Критичний рівень емоційної активації і зв'язаний з ним граничний рівень психічної напруженості є індивідуальними властивостями кожної людини.

 Найбільше яскраво граничні чи позамежні рівні емоційної активації проявляються в зниженні реакції і координації дій людини, в непродуктивних формах поводження та інших негативних явищах. Позамежні психологічні напруження, що формуються в ЦНС людини при перевищенні критичного рівня емоційної активації, розділяють на дві такі категорії:

1 – гальмовий психічний процес;

2 ? збудливий психічний процес.

 Гальмовий психічний процес  – це процес, який розвивається  на рівні центральної нервової  системи і викликає скутість  і сповільненість реакцій, рухів людини. Працюючий не здатний робити професійні дії з активністю, яка була у нього до розвитку гальмового психічного процесу. У людини знижується швидкість відповідних реакцій, сповільнюється розумовий процес, з'являються неуважність і інші негативні ознаки психічної організації, не властиві даній людині в нормальному виробничому психічному стані.

 Збудливий психічний процес  також розвивається на рівні  центральної нервової системи. Він  викликає гіперактивність, багатослівність, тремтіння рук, голосу. У цьому випадку працюючі, як правило, роблять значну кількість додаткових дій, рухів, що не виконуються в нормальному виробничому психічному стані. Зовні такий вид психічного процесу людини може проявлятися в мимовільному потиранні рук, пліч, у додатковому, що не вимагається по виробничій обстановці, наведенні порядку на робочому місці і т. п. В такому стані працюючі, при спілкуванні з навколишніми, виявляють дратівливість, запальність, не властиву їм різкість, брутальність і уразливість. Тривале перебування людини в особливому психічному стані, особливо в його позамежній формі, приводить до яскраво вираженого стану стомлення.

 Унаслідок цього особливі  психічні стани, що викликаються  позамежними формами психічної  напруги, можуть бути причиною  помилкових дій і неправильного поводження працюючого в складній виробничій обстановці.

    Таким чином, організація контролю за психічним станом працюючих необхідна в зв'язку з тим, що під впливом зовнішніх факторів чи у зв’язку з особливим психічним станом можуть сформуватися шкідливі і небезпечні властивості людини, які не являються постійною властивістю, характерною для конкретної особистості. При таких станах у людини істотно змінюються працездатність і внутрішня психічна організація.

 Серед особливих психічних станів, що впливають на психічну надійність працюючого, в особливу групу виділяються наступні:

 пароксизмальні розлади свідомості;

 психогенні зміни настрою;

 афективні стани.

     Пароксизмальні розлади свідомості – це група розладів нервової системи, що викликаються органічними захворюваннями головного мозку (епілепсія, непритомності). Вони характеризуються короткочасною утратою свідомості людини (від секунд до декількох хвилин). При виражених формах може спостерігатися падіння людини, судорожні рухи його тіла і кінцівок.

 Пароксизмальні розлади свідомості  в діяльності працюючих можуть  бути причиною нещасних випадків. Особливо вони небезпечні для  водіїв автотранспорту, верхолазів, монтажників, будівельників, що працюють  на висоті. У зв'язку з цим  для ряду професій, що характеризуються підвищеною небезпекою виконуваних робіт, необхідно проводити психологічний відбір. В даний час сучасні методи і засоби психофізіологічних досліджень дозволяють вчасно виявляти лиць зі схованою схильністю до пароксизмальних станів.

 При аналізі психогенних  змін настрою людини розглядають  такі їхні три різновиди:

1 – психогенна зміна настрою, викликана зовнішньою емоційною  активацією;

2 – психогенна зміна настрою, викликана лікарськими засобами;

3 – психогенна зміна настрою, викликана алкогольними напоями.

 Розглянемо більш докладно  вплив перерахованих різновидів  психогенних змін настрою на  безпеку людинаи.

 Психогенні зміни настрою  які виникають під впливом  зовнішньої емоційної активації. У цьому випадку зниження настрою  й апатія людини можуть тривати від декількох годин до 1...2 місяців. Зниження настрою спостерігається при загибелі рідних і близьких людей, після конфліктних ситуацій у виробничому і соціальному середовищі. При цьому з'являються байдужність, млявість, загальна скутість, загальмованість, утруднення переключення уваги, уповільнення темпу мислення.

 Розглядаючи вплив психогенних  змін настрою на стан системи  «людина – виробниче середовище»  слід зазначити, що вони можуть  супроводжуватися погіршенням самоконтролю  і бути причиною виробничого травматизму.

    Афективні стани (вибух емоцій) можуть виявлятися у людини під впливом зовнішньої активації у виді образи, виробничих стресових ситуацій та ін. У такому стані, унаслідок значної активізації психічних процесів на протязі малого відрізку часу, у людини відбувається психогенне звуження об’єму свідомості. Зовні афективні стани можуть виражатися в різких рухах, агресивності людини. Люди, які схильні до афективних станів, відносяться до категорії людей з підвищеним ризиком травматизму. Вони не повинні призначатися на посади з високою відповідальністю, а також не повинні бути зайняті на роботах, що характеризуються високою емоційною напруженістю.

  3. Психогенні зміни настрою, що виникають під впливом лікарських засобів.

 Сучасна медицина має у  своєму розпорядженні широкий  спектр фармакологічних засобів, які впливають на психічну  діяльність ЦНС і, як наслідок, – на психофізіологічний стан людини.

 Досвід свідчить, що прийом легких психічних стимуляторів (чай, кава) допомагає в боротьбі з утомою і сприяє підвищенню працездатності. Дія таких стимуляторів є досить короткочасною. Прийом активних стимуляторів у виді спеціальних лікарських препаратів, наприклад, при їхньому передозуванні, може викликати негативний ефект. У цьому випадку спостерігається погіршення самопочуття, зменшення рухливості і швидкості реакцій людини. Протягом декількох останніх десятиліть серед населення одержало поширення вживання транквілізаторів. Ці препарати викликають у людини виражене заспокоєння і попереджають розвиток неврозів.

   Побічною дією транквілізаторів в більшості випадків є зниження психічної активністї, сповільнення реакції, поява апатії і сонливість людини. У зв’язку з такою реакцією організму людини на довготривалий прийом цих препаратів, на даний час це соціальне явище представляє собою всесвітню соціальну проблему.

Информация о работе Основні психологічні особливості людини з точки зору БЖД