Охрана труда на примере ВАХ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод»

Можливі наслідки поразки залежить від багатьох факторів:

- параметрів електричного  кола (напруги, опору людського  тіла);

- величини, частоти і  роду струму;

- часу дії струму  на тіло людини;

- шляху проходження  струму через тіло людини;

- навколишніх умов  середовища (температура, вологість, атмосферний тиск, матеріал підлоги і ін);

- індивідуальних особливостей  людини.

Отже, забезпечення безпечних  умов праці працівників фінансового  відділу ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є  нагальною проблемою, яка потребує вирішення найближчим часом.

 

2.2. Аналіз інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які діють на працівників фінансового відділу при експлуатації ЕОМ

 

На робочому місці  оператора персонального комп'ютера  присутні наступні шкідливі виробничі  фактори:

Фізичні:

– недостатня освітленість робочої зони;

– пряма й відбита  блискавичність;

– підвищений рівень статичної  електрики;

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищений рівень шуму;

– несприятливі параметри  мікроклімату.

Психофізіологічні:

– статичні фізичні перевантаження;

– нервово-психічні перевантаження:

– розумова перенапруга;

– перенапруга аналізаторів.

Недостатня освітленість робочої зони природним світлом  виникає внаслідок недостатньої площі світлових прорізів, їхнього  забруднення, а також нераціонального розташування робочого стола щодо джерел природного світла.

Недостатнє освітлення негативно впливає на зір людини, стан його центральної нервової системи, знижує продуктивність праці, збільшує стомлення працівника.

Для виконання зорової  роботи, пов'язаної зі сприйняттям інформації з екрана, зовсім непридатний спосіб освітлення всього приміщення. Наявний досвід створення світлової обстановки при сприйнятті інформації з екрана свідчить про те, що найбільший обсяг інформації може бути сприйнятий в темряві. Однак при необхідності реєстрації цієї інформації, яскравість робочого місця, де відбувається ця реєстрація, створювана місцевим освітленням, повинна відповідати яскравості екрана (75-100 кд/м²). При цьому варто передбачити, щоб екран ЕПТ був захищений від прямого влучення на нього світла спеціальним щитом. При відсутності такого захисту й, отже, зменшенні контрасту зображення обсяг і точність сприйманої інформації може скоротитися на 30%.

Виконання зорової роботи при недостатньому освітленні може привести до розвитку деяких дефектів ока. Дефекти ока ділять на два основних види:

– короткозорість;

– далекозорість.

При організації раціонального  виробничого освітлення варто уникати  наявності в поле зору працюючих  блискавичностей. Порушення зорових  функцій блискавичністю називається сліпимістю. Чим вище яскравість поля адаптації, тим менше ймовірність явища сліпимості.

Пряма блискавичність –  влучення в поле зору яскравих джерел світла.

Відбита блискавичність виникає через високий коефіцієнт відбиття екрана.

Блискавичність викликає сліпучий ефект. Від сліпучої дії світла спочатку найбільше всього погіршується контрастна чутливість ока, потім гострота зору.

Границею дискомфортності  зорового відчуття є М=40, а при  М=60 виникають хворобливі відчуття.

Джерелами електростатичного поля на робочому місці оператора є дисплей і периферійні пристрої. Вплив статичної електрики на людину може проявлятися у вигляді слабкого довгостроково струму, що протікає, або у формі короткочасного розряду через його тіло. Такий розряд викликає в людини рефлекторний рух, що може привести до травм. Електростатичне поле підвищеної напруженості негативно впливає на організм людини, викликаючи функціональні зміни з боку центральної нервової, серцево-судинної й іншої систем організму. Для обмеження шкідливого впливу електростатичного поля проводиться його нормування.

Напруженість електромагнітного  поля на відстані 50 см. навколо ВДТ  по електричній складовій повинна  бути не більше:

– у діапазоні частот 5 Гц – 2 кГц; 25 В/м;

– у діапазоні частот 2 – 400 кГц 2,5 В/м.

Щільність магнітного потоку повинна бути не більше:

– у діапазоні частот 5 Гц – 2 кГц; 250 нТл;

– у діапазоні частот 2 – 400 кГц. 25 нТл.

Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500В.

Основним джерелом електромагнітних полів на робочому місці оператора персонального комп'ютера є електронно-променева трубка дисплея.

Електромагнітні поля впливають  на тканині людини як на біологічні об'єкти. Вони змінюють орієнтацію кліток або ланцюгів молекул відповідно до напрямку силових ліній електричного поля, послабляють біохімічну активність чистових молекул, порушують функції серцево-судинної системи, органів подиху, травлення й деяких біохімічних показників крові (змінюється співвідношення еритроцитів і лейкоцитів крові, виникає лейкоцитоз).

Електромагнітні поля несприятливо впливають на зір, викликають головний біль, порушення сну, зниження апетиту.

ЕПТ дисплея є джерелом електромагнітних випромінювань із частотами 10-16 кГц.

Оператор персонального  комп'ютера перебуває в ближній  зоні (зона індукції), де ще не сформована електромагнітна хвиля, що біжить, тому цю зону можна характеризувати як електричною, так і магнітного складового електромагнітного поля.

Контроль рівнів електричного поля здійснюється за значенням напруженості електричного поля, вираженої в В/м.

Контроль рівнів магнітного поля здійснюється за значенням напруженості магнітного поля, вираженої в А/м  або за значенням магнітної індукції, вираженої в Тл.

Джерелами шуму на робочому місці програміста є як самі ЕОМ, так і периферійне встаткування.

Шум – несприятливо діючі  на людину звуки. Він є хаотичним  сполученням звуків різної частоти  й інтенсивності. Джерелом звуку  в ЕОМ і периферійному встаткуванні є коливні тверді частини, до яких можна віднести системи вентиляції встаткування, дисководи, каретки й приводи принтерів. Так само джерелом високочастотних шумів може бути електронна частина ЕОМ і периферійного встаткування.

Тривалий вплив інтенсивного шуму може привести до патологічного  стану слухового органа, до його стомлення й виникнення професійного захворювання – приглухуватості, тобто до втрати слуху. Шум викликає зміни у серцево-судинній системі, супроводжувані порушенням тонусу й ритму серцевих скорочень, змінюється артеріальний тиск, приводить до порушення нормальної функції шлунка. Особливо піддається впливу центральна нервова система. Відзначається зміна органів зору, вестибулярного апарата, збільшення внутрічерепного тиску, порушення обмінних процесів організму.

При роботі з ЕОМ застосовують клавішний ввід. Робочі цикли при роботі на клавішних апаратах, як правило, багаторазово повторюються. Велике їхнє число за робочу зміну приводить до нервово-м'язового стомлення, що може бути основним етіологічним фактором м'язової перенапруги й виникнення професійних захворювань рук.

При статичних фізичних перевантаженнях ніг, плечей, шиї  й рук довгостроково прибувають у стані скорочення. У них погіршується кровообіг. Живильні речовини надходять  у м'язи недостатньо швидко, у  тканинах накопичуються продукти розпаду, у результаті чого можуть виникнути хворобливі відчуття.

Оскільки кожне натискання на клавішу сполучене зі скороченням  м'язів, сухожилля безупинно сковзають  уздовж костей і стикаються із тканинами.

Внаслідок чого можуть виникнути  запальні процеси. Розпухлі внаслідок  повторюваних рухів, оболонки сухожиль можуть здавити нерв. Виникає зап'ястний синдром.

Нервова перенапруга  обумовлена напругою уваги. Часта й  тривала перенапруга може служити  джерелом ряду захворювань серцево-судинної, нервової, зорової й іншої систем організму.

Розумова діяльність – це діяльність, насамперед, центральної нервової системи, її вищого відділу кори головного мозку.

При розумовій роботі відбувається звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів.

Низький рівень загального обміну при розумовій діяльності не є показником малої інтенсивності обмінних процесів, навпаки, споживання кисню збільшується в 15-20 разів у порівнянні з фізичною роботою. Можливі значні зміни кров'яного тиску, пульсу, підвищення цукру в крові. Тривала розумова робота може привести до серцево-судинних захворювань.

Центральна нервова  система одержує інформацію від  зовнішнього середовища за допомогою  чутливих апаратів, що сприймають сигнали. Ці апарати академіком И.П.Павловим названі аналізаторами.

Основна характеристика аналізаторів – висока чутливість. При роботі з дисплеєм, яскравість сигналів значно перевищує мінімальний рівень світлового впливу. Верхня межа інтенсивності світлового сигналу, при якому ще не порушується робота аналізаторів, становить 10.000 кд/м². Але крайні значення стомлюючі для очей. Так ознакою ненормально великої яскравості зображення на сітківці є виникнення послідовних образів. Зорова система має властивість оцінювати сприйману яскравість сигналу.

Зорова робота вимагає  частого перемикання з однієї поверхні на іншу, що відбувається на тлі нерівномірних яскравостей. Результати досліджень показують, що робота в умовах постійної переадаптації до яскравостей, що розрізняються приблизно в 10 разів, викликає почуття дискомфорту вже в перші години роботи, а потім і явну перевтому. Особливо несприятливі такі перепади яскравості, які викликають сліпучий ефект. Від сліпучої дії світла спочатку найбільше всього погіршується контрастна чутливість ока, а потім гострота зору. При незадовільному розподілі яскравості в освітленому просторі виникає відчуття зорового дискомфорту.

Отже, на робочих місцях працівників фінансового відділу ВАТ «Інтерпайп НТЗ», як  операторів персональних комп'ютерів, присутні фізично та психофізіологічно небезпечні й шкідливі фактори, рівень впливу яких на стан здоров'я працівників потребує постійного контролю.

Проте,  на нашу думку, визначальним чинником небезпеки в  умовах праці працівників фінансового  відділу є небезпека ураження їх струмом.

 

 

Розділ 3

рекомендації щодо покращання умов праці на ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»

 

3.1.  Основні напрямки  забезпечення  електробезпеки на  підприємстві 

 

Основним напрямком  підвищення рівня електробезпеки  є системний підхід до вирішення  проблеми, який повинен включати розробку ефективних заходів електробезпеки як на стратегічну перспективу, так і на розробку шляхів, методів та технічних засобів вирішення поточних задач електробезпеки, що склалася в існуючих електричних мережах та електроустановках. Основною задачею є створення електричних мереж та електроустановок з гарантованим рівнем безпеки. Такі мережі повинні мати малі струми та замикання на землю. Для них повинні бути розроблені та використані нові схемно-технічні рішення, тобто схемно-технічні рішення з необхідними характеристиками, які дозволяють, без втручання автоматики чи людини, підтримувати параметри режиму на заданому рівні, який гарантує електробезпеку.

Комплексна система  електробезпеки на підприємстві має  забезпечуватися використанням  сукупності технічних засобів та організаційно-технічних заходів, які можна об’єднати в наступні групи:

1. Конструктивні засоби та заходи, що направлені на забезпечення безпечних  властивостей  електрообладнання. В залежності  від умов роботи електрообладнання приймають його відповідні рівень та види виконання і засоби його безпечної експлуатації. До цієї групи відносяться також заходи:

• по забезпеченню недоступності доторкання до струмоведучих елементів (розташування на недоступній висоті шин та проводів, огорожа електроустановок та ін.);

• захист від випадкового доторкання до елементів зі струмом (заключення обладнання в закриті корпуси; блокування, що запобігає відкриванню обладнання при наявності струму та ін.);
• використання пониженої напруги для ланцюгів керування та захисту, для живлення ручного та переносного електрообладнання;
• ізолювання не струмоведучих частин - «подвійне ізолювання»;
• вирівнювання потенціалів (при роботі на ЛЕП під напругою, металеві доріжки та ін.).

2. Організаційно-технічні заходи, що  направлені  на забезпечення нормальних умов експлуатації та обслуговування електрообладнання. В склад цієї групи входять: