Дослідження небезпечних ситуацій при користувані побутовою технікою

   Міністерство  освіти і науки України

   Рівненський державний гуманітарний університет

   Факультет документальних комунікацій та менеджменту

   Кафедра З 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ  з навчальної дисципліни  “БЖД”

на  тему :

 ДОСЛІДЖЕННЯ  НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЙ ПРИ КОРИСТУВАНІ  ПОБУТОВОЮ ТЕХНІКОЮ 
 
 
 
 
 
 
 

                                     Виконала :

                                     студентка групи  МРТП – 13

                                     Безшерстна Тетяна Анатоліївна 

   Перевірив : 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                  Рівне 2009

            Найбільше небезпек, в тому числі і побутових, оточує сучасну людину в техногенному середовищі. Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.

     Побутове  середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.

     До  найпоширеніших побутових небезпек можна віднести наступні:

• ураження електричним струмом;
• пожежі (різного характеру);
• опіки (різного походження);
• ріжучі травми (від невмілого користування технічними приладами);
• отруєння (самовільне);
• ушиби тощо.

     Щоб уникнути побутових травм, розроблені спеціальні інструкції та дії по їх уникненню. Для цього існують  спеціальні науки та навчальні дисципліни, такі як комунальна гігієна, гігієна  праці, охорона праці, інженерна психологія, ергономіка. В центрі уваги безпеки життєдіяльності є людина, а будь-яка людина протягом дня, а інколи навіть кількох годин чи хвилин знаходиться в різних елементах цього середовища. Так, прокинувшись вранці, людина перебуває в умовах свого помешкання, її оточують побутові прилади та системи: газова плита, радіоприймач, електробритва, фен, водопровід, каналізація. На вулиці, в транспорті, по дорозі на роботу її оточують вже зовсім інші елементи та умови побутового середовища. Перейшовши поріг прохідної, вона вже потрапляє в умови виробничого середовища. В магазині чи кінотеатрі, на футбольному майданчику чи в плавальному басейні, навіть у міському парку чи в гостях у друзів нас оточують різні елементи, які характеризуються різними параметрами.

     По-третє, дуже часто ми навіть не можемо визначити, до якої категорії слід віднести те чи інше середовище, тому що є дуже багато видів діяльності, коли робота виконується  в домашніх умовах. І якщо раніше до такої категорії працівників відносилась порівняно обмежена кількість людей, передусім творчих професій або кустарі-надомники, то зараз такий різновид праці значно зріс завдяки можливостям комп'ютерних інформаційних, технологій.

     По-четверте, можна навести безліч прикладів, коли дві людини, перебуваючи поруч, тобто в абсолютно однакових умовах середовища, вважаються такими, що належать до різних його видів, один — у побутовому, другий — у виробничому Наприклад, покупець і продавець магазину, пасажир та кондуктор тролейбуса, працівник, що виконує ремонтні роботи на вулиці, і перехожий, що проходив або зупинився поруч.

     У звичайних умовах проживання параметри  побутового середовища регламентуються  відповідними санітарно-гігієнічними нормативними документами, які встановлюються державними або місцевими органами влади та охорони здоров'я. Ці параметри підтримуються спеціальними комунальними службами і самими людьми, які проживають у регіоні. Параметри виробничого середовища регламентуються державними нормативними актами з охорони праці та нормативними актами з охорони праці окремих підприємств і відповідальність за їхнє дотримання покладається на власників підприємств або уповноважених ними осіб.

     Але під впливом тих чи інших факторів, передусім природного чи військового  характеру, параметри життєвого середовища можуть вийти за межі встановлених норм і тоді може виникнути загроза не тільки здоров'ю, а й життю людей.

     Як  правило, ми не можемо назвати прикладів  окремого існування кожного з названих вище компонентів життєвого середовища — природного, соціального або ж техногенного. Кожен з компонентів життєвого середовища людини взаємопов'язаний з іншими, і людина відчуває вже результат їх комплексної дії.

     Вище  було показано, що ризик — це усвідомлена  можливість небезпеки, або ж ймовірність небезпеки; яка визначається як відношення кількості подій, з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу.

     Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних за 2003 р. в Україні загинула у побутовій сфері 68271 людина.

          В охороні праці для характеристики рівня травматизму використовується коефіцієнт частоти, який показує кількість травмованих чи загиблих на 1 000 працюючих. Якщо його використати для наведеного прикладу, то можна сказати, що рівень смертельного побутового травматизму в Україні 1998 р. становить 1,362.

     Аналітично-статистичний збірник «Праця та соціальна політика в Україні» за 2004 р. повідомляє, що «у 1992 — 2003 роках в Україні від нещасних випадків невиробничого характеру загинули 617,5 тис. осіб, що в 39 разів перевищує рівень смертельного травматизму на виробництві, сотні тисяч людей стали інвалідами. Від травматизму на транспорті померло близько 76 тис. осіб, майже 82 тис. осіб загинули від отруєнь, 108 тис. осіб закінчили життя самогубством, від насильницьких дій постраждали 50,8 тис. осіб, 37,3 тис. осіб утопилися і 12,7 тис. осіб загинули при пожежах».

     За  ступенем припустимості ризик буває  знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний. Знехтуваний ризик має  настільки малий рівень, що він  перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

     Прийнятним  вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні  можливості на даному етапі свого  розвитку.

       Гранично допустимий ризик —  це максимальний ризик, який  не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

        На практиці досягти нульового  рівня ризику, тобто абсолютної  безпеки, неможливо.

     Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює  своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику.

       Сутність концепції прийнятного  (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час.

     Прийнятний  ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.

     Максимально прийнятним рівнем індивідуального  ризику загибелі людини від побутових  небезпек звичайно вважається ризик, який дорівнює 10⁶ на рік. Малим вважається індивідуальний ризик загибелі людини, що дорівнює 10^-8 на рік.

       Концепція прийнятного ризику  може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності,  галузі виробництва,        підприємств,  організацій,  установ.

     Справді, коли працюють, навіть дотримуючись усіх встановлених відповідними правилами охорони праці стандартних значень, все ще існує деякий рівень залишкового ризику, який неминуче повинен бути присутнім. Наскільки ризик є прийнятним чи неприйнятним — вирішує керівництво. Результат цього рішення буде впливати на багато вхідних даних та міркувань, серед яких не останнє місце посідає вартість ризику, оскільки головним завданням управління є і завжди буде визначення вартості ризику.

     Велику  частку серед побутових небезпек займають нещасні випадки через  пияцтво. Алкоголізм завдає великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які п'ють, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через провину п'яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок зі злочинністю — 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп'яніння. 

Використана література:

1. Основи безпеки життєдіяльності людини. – К., 2001.
2. БЖД. Підручник. – К., 2002.