Предмет наукового дослідження

 

 

 

 

План

 

Вступ

 

1. Предмет наукового дослідження

 

2. Мета наукового дослідження

 

3. Завдання наукового дослідження

 

Висновок

 

Список літератури

 

 

1. Предмет наукового дослідження

 

Визначення предмету наукового дослідження є дуже важливим та принциповим питанням, вирішення якого допоможе більш глибоко ознайомитися із самою наукою та одночасно окреслити сферу наукового дослідження, визначити більш менш закінчений перелік соціальних явищ, які підлягають вивченню. У центрі наукового дослідження, яке я провожу для захисту магістерської роботи знаходиться людина зі своєю особистою системою знань, навичок, умінь, а також діяльність людини, що здійснюється у правовій сфері життя суспільства. Науковим дослідженням вивчається існуюча система юридичних знань, завдання та функції правознавства, роль юридичних знань у вирішенні питань суспільного буття. У предмет наукового дослідження включаються також і питання юридичної практики: формулюються поняття та зміст юридичної діяльності, види та форми її здійснення. Таким чином, у загальному вигляді предмет мого наукового дослідження можна визначити як вивчення юридичної теорії, юридичної практики та системи моральних вимог, що складають етикет професійної діяльності юристів. Проводячи наукове дослідження мною також використовуються знання неюридичних наук - педагогіки, психології, соціології, без чого практично не можливо отримати і узагальнити об´єктивні результати дослідження.

Предметом наукового дослідження є причини виникнення процесу або явища, закономірності його розвитку, різноманітні властивості, якості тощо.[4]

У процесі наукового дослідження виділяють такі етапи: виникнення ідеї; формування понять, тверджень; висунення гіпотез; узагальнення наукових чинників; доведення правильності гіпотез і тверджень.

Основою розробки кожного наукового дослідження є методологія, тобто сукупність методів, способів, прийомів та їх певна послідовність, що прийнята для наукового дослідження.

Наукове дослідження має розглядатися в безперервному розвитку, ґрунтуватись на зв’язку теорії з практикою. В наукових дослідженнях це вирішується за допомогою різних методів пізнання (спостереження, експеримент).

Теоретичні знання спрямовані на вивчення і з’ясування причин, зв’язків, залежностей, які дозволяють встановити поведінку об’єкта, визначити і вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання. У результаті отриманих знань формуються закони, розробляються теорії, перевіряються факти. Теоретичні пізнавальні завдання формують таким чином, щоб їх можна було перевірити емпірично [5].

У вирішенні емпіричних і суто теоретичних завдань наукового дослідження важливу роль відіграють логічні методи пізнання, що дозволяють на основі суджень, трактувань пояснювати явища і процеси, висувати різні пропозиції й ідеї, визначати шляхи їх вирішення.

Наукове дослідження проводиться для пояснення відомих і встановлення нових фактів. Воно набуває особливої цінності, якщо на отриманих результатах можна достовірно передбачити існування нових, ще не відкритих фактів.

Знання в XXI столітті перетворюються в головний ресурс, завдяки якому структури, організації та установи можуть розвивати свою конкурентну перевагу, робити її сталою.

 

2. Мета наукового дослідження

 

Мета дослідження орієнтує на його кінцевий результат, визначає завдання, що формулюють питання, на які має бути отримана відповідь для реалізації цілей дослідження.

Цілі і завдання дослідження утворюють взаємозв'язані ланцюжки, в яких кожна ланка служить засобом утримання інших ланок.

Кінцева мета дослідження може бути названа його загальним завданням.

Якщо основна мета формулюється як теоретико-прикладная, то при розробці програми головна увага приділяється вивченню наукової літератури з цього питання, побудови гіпотетичної загальної концепції предмета дослідження, чіткої семантизованої і емпіричної інтерпретації початкових понять, виділення наукової проблеми і логічного аналізу робочих гіпотез. Конкретний об'єкт дослідження визначається тільки після того, як виконана ця попередня дослідницька робота на рівні теоретичного пошуку.

Уточнюючи ключові поняття, ми знаходимо далі, що це дуже загальний конструкт, який, по суті, представляє узагальнення різноманітних, більш приватних феноменів. Продовжуючи слідувати такій логіці, ми розгортаємо систему гіпотез, які спираються на наявні теоретичні і експериментальні дані, і врешті-решт формулюємо загальну гипотетичну "модель" процесу, що вивчається, - диспозиційну концепцію регуляції соціальної поведінки особи. Тільки тепер починаються пошуки відповідного соціального об'єкту для перевірки теоретичної моделі : поведінка в якій саме сфері яких саме соціальних груп в якому саме відношенні і тому подібне краще всього досліджувати для перевірки висунених гіпотез.

Інша логіка управляє діями дослідника, якщо він ставить перед собою безпосередньо практичну мету. Він починає роботу над програмою, виходячи із специфіки цього соціального об'єкту (тобто з того, чим завершується попередній теоретичний аналіз у попередньому випадку) і з'ясування практичних завдань, що підлягають рішенню. Тільки після цього він звертається до літератури у пошуках відповіді на питання: чи є "типове" рішення виниклих завдань, тобто спеціальна теорія, що відноситься до предмета? Якщо "типового" рішення немає, подальша робота розгортається за схемою теоретике-прикладного дослідження. Якщо ж таке рішення є, гіпотези прикладного дослідження будуються як різні варіанти "прочитання" типових рішень стосовно конкретних умов.

Дуже важливо мати на увазі, що будь-яке дослідження, орієнтоване на рішення теоретичних завдань, можна продовжити як прикладне. На першому етапі ми отримуємо деяке типове рішення проблеми, а потім переводимо його в конкретні умови. Тому абсолютно справедливо говорять, що немає нічого практичного за хорошу теорію. Але з хорошого прикладного дослідження далеко не завжди можна зробити теоретичні висновки. Необхідно, щоб із самого початку фактичні дані описувалися у відповідних термінах, співвіднесених з теоретичними посилками (гіпотезами). Не так просто (а часто неможливо) перегрупувати зібрані дані по іншому, відмінному від початкового принципу. Саме тому дослідник накопичує емпіричний матеріал, виходячи з чіткої цільової установки.

Отже, визначення мети дослідження дозволяє далі упорядкувати процес наукового пошуку у вигляді послідовності рішення основних, приватних, а також додаткових завдань.

Актуальність роботи - одна з основних вимог, що пред'являються до наукової роботи. У обґрунтуванні актуальності визначається рівень вивчення обраної проблеми, вказується міра її новизни для сучасної науки, дається короткий огляд історії досліджень в руслі цієї проблеми. Тут же виділяється саме та частина проблеми, яка ще не отримала належного освітлення в науці, але має велике значення для розкриття психологічних механізмів і закономірностей проблеми в цілому [4].

Визначити актуальність теми - означає також підкреслити її зв'язок з важливими аспектами тих або інших соціальних проблем сучасності, рішенню яких може сприяти її дослідження.

Обґрунтування актуальності теми повинне відповідати наступним конкретним вимогам: по-перше, мають бути коротко освітлені причини звернення саме до цієї теми саме зараз; по-друге, має бути розкрита актуальність звернення до цієї теми стосовно внутрішніх потреб науки - пояснити, чому ця тема назріла саме зараз, що перешкоджало адекватному розкриттю її раніше, показано, як звернення до неї обумовлене власною динамікою розвитку науки, накопиченням нової інформації з цієї проблеми, недостатністю її розробленості в наявних дослідженнях, необхідністю вивчення проблеми в нових ракурсах, із застосуванням нових методів і методик дослідження і так далі

Дослідження можна вважати актуальним лише у тому випадку, якщо актуально не лише цей науковий напрям, але і сама тема актуальна в двох стосунках: її наукове рішення, по-перше, відповідає насущній потребі практики, а по-друге, заповнює пропуск в науці, яка нині не має у розпорядженні наукових коштів для вирішення цього актуального наукового завдання.

Враховуючи вище викладене,  мета наукового дослідження - це обґрунтоване уявлення про загальні кінцеві або проміжні результати наукового пошуку. По суті, в меті формулюється загальний задум дослідження. Тому вона має бути сформульована коротко, лаконічно і гранично точно в смисловому відношенні. Як правило, визначення мети дозволяє дослідникові остаточно визначитися з назвою своєї наукової роботи, її темою.

 

 

3. Завдання наукового дослідження

 

Постановку завдань наукового дослідження можна представити у вигляді наступних етапів.

Виявлення потреби в рішенні конкретної наукової задачі.  При різній мірі гостроти виникає потреба зміни існуючої ситуації. Це можуть бути знання на рівні локальної теорії, наприклад, при необхідності пояснення емпіричного факту або пророцтва результату дії; технічного протиріччя, коли відомі технології не дозволяють досягти бажаного ефекту; адміністративного протиріччя, яке виражається у великому бажанні якимсь чином змінити положення самому, коли ніхто не в силах допомогти. В деяких випадках потреба в рішенні конкретної наукової задачі необхідно планувати.  Таким чином, виникає потреба в новому науковому знанні.

Встановлення потреби в проведенні наукового дослідження.  Проведення наукових досліджень не вимагається, якщо їх очікуваний результат відомий і загальнодоступний. Першовідкривачем наукового факту, теорії, процесу, як правило, признається тільки один учений або нечисленна група учених-колег, що зробили нові наукові знання загальнодоступними. При цьому слід мати на увазі історичні факти, що полягають в тому, що відкриття, що не стали загальнодоступними, часто не приносять наукової слави їх авторам.

Після того, як проведений ретельний огляд літератури по центральних наукових і науково-популярних виданнях і не знайдені аналогічні рішення,  слід будувати плани по розгортанню повноцінного наукового дослідження для отримання оригінального рішення.

Визначення і ранжирування цілей наукового дослідження. Потреба в рішенні наукової задачі органічно утілюється в цілі наукового дослідження. Мета - продукт потреби. Чітко сформульована потреба багато в чому визначає мету. Тут, мабуть, доречно зупинитися і повторити, що головною метою, що визначає наукову діяльність, є отримання нового наукового знання про реальність з конкретної галузі науки.

При проведенні наукового дослідження основна мета розпадається на підцілі, які визначають в сукупності науково-технічну роботу, : аналіз відомого, створення нової методики, постановка експерименту, узагальнення, формулювання наукових виводів і так далі. Їх слід правильно розставити по своїх місцях, чим досягається ранжирування цілей і певна послідовність в науковому пошуку.

Систематизація предметної області наукового дослідження. Системність це одна з істотних ознак науковості. Наукова систематизація знання має ціле рядом важливих особливостей : прагнення до повноти, ясне уявлення про основи систематизації і їх несуперечності. Величезна галузь наукових знань розчленована на окремі дисципліни.

Системність реалізується через уміння класифікувати предмет і об'єкт дослідження.

Бажане виконання наступних вимог, що пред'являються до класифікації. Класифікація вважається задовільною, якщо ділить предметну область по ознакам. Оригінальність при цьому досягається, якщо авторові вдається зробити класифікацію осяжною і наочною при інших її достоїнствах, які поєднуються з можливо повнішим охопленням предметної області, що систематизується.

Визначення умов і обмежень. Ця процедура дозволяє оцінити можливості і реальність рішення наукової задачі. Обмеження можуть бути в часі, матеріальні, інформаційні, тощо. Опускаючись на рівень нижче, до глибшого змісту Вашого наукового пошуку, можна виявити особливості, які відрізнятимуть від інших особисто Вашу концепцію, методологію, структуру, технологію, конструкцію і так далі

Визначення завдань наукового дослідження. На цьому етапі дається формулювання завдань наукового дослідження, які є цілями дослідження при деяких початкових даних, обмеженнях і умовах у просторі та часі, в матеріальних засобахї і інформації. Зазвичай саме обмеження, умови, початкові дані перетворюють фантастичний проект на наукове завдання або наукову проблему.

У роботі, як правило, формулюється декілька завдань, що пов'язано з різними аспектами загальної проблеми : необхідністю розвитку теоретичних положень предмета дослідження, проведенням випробувань, розробкою нових методів, розробкою рекомендацій по використанню нових знань та ін.

 

 

 

Висновок

Дотримуючись рекомендацій висвітлених в даній роботі, студент отримує свого роду нормативні методологічні орієнтири організації дослідницької діяльності. Оскільки, мета дослідження орієнтує на його кінцевий результат, визначає завдання, що формулюють питання, на які має бути отримана відповідь для реалізації цілей дослідження. Цілі і завдання дослідження утворюють взаємозв'язані ланцюжки, в яких кожна ланка служить засобом утримання інших ланок. Кінцева мета дослідження може бути названа його загальним завданням.

Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження.

Предмет пізнання — це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін.