Луї пастер видатний мікробіолог

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА 
 

Кафедра біології 
 

ЛУЇ ПАСТЕР ТА ЙОГО ВНЕСОК У РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ.

Курсова робота з

Історії біології

Калмикової  І. В.

Студентки 35 – ї групи

Природничо  – географічний

факультет

Спеціальність біологія

Науковий  керівник

Дефорж  Г. В.

к.іст.н, доцент 
 
 

Кіровоград 2011р.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………....….3

РОЗДІЛ 1 БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ……………………….…………….…..5

РОЗДІЛ 2 РОБОТИ ЛУЇ ПАСТЕРА В ГАЛУЗІ ХІМІЇ ТА СТАНОВЛЕННЯ

ЙОГО, ЯК ВИДАТНОГО МІКРОБІОЛОГА………..….………………...……..7

2.1. Вивчення  винної та виноградної кислоти………………..…………..…....7

2.2. Дослідження  бродіння………………………………………………….……9

2.3. Винайдення прийому «пастеризація »……………………….………...….12

2.4. Дослідження  інфекційних захворювань……………………………...…...14

2.5. Ідеї щеплення, робота з курячою холерою та сибірською виразкою………………………………………………………………...……..…17

2.6. Щеплення  проти сказу…………………………………....………………..21

2.7. Останні  роки вченого…………………………………..…..………………23

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…24

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….………………25

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..…26 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Актуальність  теми дослідження :вивчення важливих головних експериментів Луї Пастера, що в подальшому стали важливими для вивчення біології, які підштовхнули сьогочасних вчених на глибше вивчення мікробіологічних процесів. Завдяки доробкам Пастера на сьогоднішній час мікробіологія розвивається з великою швидкістю. Роботи Луї Пастера необхідні сучасному вчителю, для навчання біології в школі. Його ідеї щеплення врятували багато життів. І мені, як біологу хочеться дізнатися про нього не тільки, як про видатного вченого, а й як про людину.

Хронологічні  межі курсової роботи.  Визначенні роками діяльності Луї Пастера та розвиток мікробіологічної науки :

1844 р.  – почав працювати лаборантом  при кафедрі хімії в університеті Еколь Нормаль. - 1895 р. – рік смерті.

Мета  і завдання дослідження. Метою курсової роботи є вивчення життєвого шляху та діяльності Луї Пастера, розкриття шляхів становлення та розвитку мікробіологічної науки.

Завданнями  курсової роботи є :

1. Показати як формуються наукові підходи до вирішення проблеми мікробіології.
2. Виділити основні етапи становлення мікробіологічної науки.
3. Здійснити аналіз діяльності наукових шкіл очолюваних Луї Пастером.

Об’єкт  дослідження – дослідження життя та діяльності Луї Пастера.

Предмет дослідження – дослідження біологічних та медичних наук, якими займався Луї Пастер.

Методи  дослідження:Історично–науковий,проблемно–хронологічний,вивчення публікацій пов’язаних з науковим доробком Луї Пастера, його життям та діяльністю, практичне значення одержаних результатів можуть бути корисними при розробці уроків біології в ЗОШ та позакласній роботі з біології. 

Апробація результатів курсової роботи.

Основні положення  і висновки курсової роботи були заслухані  та обговоренні на науковій конференції 14 березня 2011 року. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ЛУЇ ПАСТЕРА.

     Луї Пастер народився 27 грудня 1822 р. у місті  Доль (департамент Юра) у родині відставного  наполеонівського солдата Жана-Жозефа Пастера. Прадід Пастера був кріпосним  селянином, що відкупився на волю за 96 франків. Обробка шкір стала фамільною  спеціальністю, тому що прадід, дід  і батько Пастера мали свої шкіряні  майстерні. Пастер настільки звик до свого життя, пов'язаного з цим ремеслом, що надалі , живучи в Парижі , він сильно тужив за рідними місцями, і в одному з листів писав: "Якби я тільки міг вдихнути запах дубової майстерні, я почуваю, що видужав би". Мати Пастера, Жанна-Етьєнн Рокі, була ніжною турботливою матір'ю, до якої він завжди виявляв велику любов і відданість.

     Родина  Пастера незабаром перебралася  із Доля спочатку в Марноз, а потім, у 1825 р., в Арбуа, де Луї Пастер пішов  у початкову школу, а потім  в Арбуазький коледж. Трудова атмосфера, що панувала в будинку, вплинула на формування Пастера як людини і вченого. Трохи замкнений за своїм характером батько, що багато читав і володів великою наполегливістю і волею, безсумнівно, служив для нього прекрасним прикладом. Батько Пастера брав участь у походах Наполеона І, і в будинку, безсумнівно, був культ цього видатного полководця.

     Обдарованість натури Пастера проявилася дуже рано в його захопленні живописом. Ще зовсім юним він написав багато портретів  своїх рідних і друзів, і деякі з них увійшли в сучасні каталоги і заслуговують уваги.

     З коледжу Пастер перевівся в ліцей, який знаходився в Безансоні, де виявив виняткову цікавість до хімії. Він закінчив ліцей зі ступенем бакалавра літератури, але це його не задовольнило і він додатково здав екзамени на бакалавра математики. Батько Пастера прагнув дати йому гарну освіту і направив його до Парижу, де в 1842 р. він складав іспити  в Еколь Нормаль.

     З першого разу йому не вдалося здати  іспити, і через рік він здав іспит з набагато більшим успіхом і в 1843 р. став студентом Еколь Нормаль, який закінчив у 1847 р. Цей період був періодом розквіту хімії у Франції. Учителями Пастера були знаменитий Олександр Дюма, відомий кристалограф і біохімік Баляр, і тому він захопився хімією. Після закінчення Еколь Нормаль Пастер одержує диплом доцента фізичних наук і починає працювати лаборантом при кафедрі хімії, очолюваної Баляром. Незабаром він захищає першу докторську дисертацію з хімії на тему "Про миш’якові з'єднання калію, натрію й амонію" і другу дисертацію але з фізики: "Дослідження явищ, що відносяться до обертальної поляризації рідин".

     Безсумнівно, що вивчення обертальної поляризації рідин уплинуло на його подальші наукові інтереси. В Еколь Нормаль він познайомився з Деляфосом, викладачем кристалографії і став цікавитися зв'язком, який існує між формою кристалів, їхнім складом і обертанням площини поляризації.

     Про зв'язок, що існує між будовою кристалів і їхньою здатністю обертати поляризований промінь, було відоме задовго до початку робіт Пастера в цій області [7,c.486].

     Учень відомого французького кристалографа  Гаюі, у 1815 р. довів, що цією властивістю  володіють також розчини. Таким  чином, різне відношення до поляризованого світла в оптично активних речовинах розуміється розташування атомів.  
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2

РОБОТИ  В ГАЛУЗІ ХІМІЇ ЛУЇ ПАСТЕРА  ТА СТАНОВЛЕННЯ

     ЙОГО, ЯК ВИДАТНОГО МІКРОБІОЛОГА.

2.1. Вивчення винної  та виноградної  кислоти 

     Після того, як відомий хімік Ейльхард Мітчерліх повідомив про результати своїх досліджень винної і виноградної кислот. Вивчаючи їх, він прийшов до висновку, що вони тотожні за своїм складом і за формою кристалів і відрізняються тільки тим, що винна кислота обертає поляризований промінь уліво, тоді як виноградна кислота оптично неактивна. Вказуючи на це розходження, Е.Мітчерліх вважав за необхідне підкреслити наступне : " Число атомів, їхнє розташування і відстань  в обох тілах ті ж". Це суперечило тим поглядам, що склалися в Пастера, і він приступив до експериментальної перевірки цього твердження.

     Спочатку  він одержав кристали оптично  активної винної кислоти і знайшов, що вони мають збоку додаткову  площину, грань, що зрізає, лише одну сторону. Ця площина не була замічена Е.Мітчерліхом. Розчинивши кристали винної кислоти і пропустивши через розчин поляризований промінь, Пастер переконався, що останній обертається вправо, отже, тут був прямий зв'язок між формою кристала й оптичною активністю. Далі він приступив до вивчення кристалів оптично-недіяльної виноградної кислоти, логічно вважаючи, що вона оптично неактивна, отже, кристали її будуть мати симетричну будову. Він був дуже здивований, переконавшись, що це не так.

     У дійсності серед кристалів виноградної  кислоти були кристали, що мають  праві додаткові площини, і кристали, що володіють лівими додатковими  площинами. Розчин перших обертав поляризований  промінь вправо, розчин других уліво, суміш розчинів зовсім не відхилила  поляризований промінь. У результаті: 1) отримана вперше ліва винна кислота, раніше невідома, 2) доведено, що виноградна кислота складається з правої і лівої винної; 3) установлено, що форма кристалів визначає їхню оптичну активність; 4) з'ясовано, що розташування атомів у молекулі визначає характер оптичної активності.

     Отримані  Пастером дані були настільки нові, що після доповіді, зробленої ним  в Академії наук на цю тему, була створена спеціальна комісія для перевірки  результатів його досліджень [7,c.487].

     У комісію ввійшли О.Дюма, Баляр, Ж.Б.Реньо. Найбільш вимогливим виявився Баляр, що настояв на тому, щоб одержання і добір кристалів Пастер зробив у його присутності. Всі результати досліджень молодого хіміка  підтвердилися. До цього необхідно додати, що результати досліджень Пастера були особливо дорогими Баляру, тому що вони відповідали поглядам, висловленим Баляром задовго до цього.

     Пастер  не обмежився вивченням винної і  виноградної кислот, ним були узяті всілякі органічні сполуки й усюди він установлював зв'язок між оптичною активністю і несиметричною будівлею кристалів. Надалі він починає подорож для ознайомлення з виробництвом виноградної кислоти. Він відвідує Лейпциг, Цвіккау, Дрезден, Фрейбург, Вену, Прагу і скрізь переконується в правильності своєї концепції. Експансивні французькі газетні репортери не могли обійти мовчанням таке захоплення науковим питанням.

     Велике  відкриття було зроблено Пастером, коли йому було 28 років. З 1848 по 1854 р. ним  було опубліковано більше двадцяти робіт, присвячених молекулярній дисиметрії. Важко оцінити значення даних  робіт Пастера - це джерела зародженої стереохімії. Він стверджував, що все оптично активне може бути синтезовано тільки живим організмом і що ця властивість характерна тільки для речовин, що входять до складу рослин чи тварин. Однак ще при його житті були штучно синтезовані оптично активні вуглеводи, спирти, органічні кислоти й інші з'єднання. Подальші дослідження в цьому напрямку дозволили встановити поширення правих і лівих ізомерів різних органічних речовин у складі протоплазми тваринної і рослинної клітини, і це дало дуже багато в теоретичному відношенні.

     Перше повідомлення Пастера по молекулярній дисиметрії з'явилося в 1848 р.

     У цьому ж році його призначають  професором фізики в Діжон, а потім  незабаром професором хімії в  Стразбургський університет. Тут він  робить пропозицію Марії Лоран, дочці  ректора університету, і одружується на ній. Під час перебування в Стразбурзі Пастер продовжує цікавитися молекулярною дисиметрією. Однак він не задоволений результатами досліджень в області хімічної кристалографії .

     Щоб виникли оптичні активні речовини Пастер діє магнітами на кристали, за допомогою рефлекторів і геліостата піддає впливу сонячних променів напрямок яких змінено на рослини. Однак ці пошуки не були довершені тими переконливими і чіткими результатами, що звичайно одержував Пастер. Більше того, висловлене ним загальнотеоретичне положення про те, що оптично активні речовини створюються тільки живими організмами і чисто хімічний синтез не може їх дати, не підтвердилося надалі [8,c.567].