Портретна характеристика Марусі Чурай із однойменного роману Ліни Костенко

Зазначені стадії розвитку хронічного алкоголізму змінюються поступово, зазвичай протягом кількох  років. Насамкінець, поряд зі змінами  реакцій організму на алкоголь, змінюється особистість, психічний стан хронічного алкоголіка. Людина стає дратівливою, егоцентричною, у її характері з'являються  ознаки легковажності, брехливості, похваляння. Коло інтересів такої людини звужується, інтелект втрачає гостроту і жвавість. У стані сп'яніння хронічні алкоголіки стають образливими, прискіпливими, схильними  до невиправданих спалахів гніву, скандалять.

Хронічне зловживання  алкоголем врешті-решт призводить до захворювань периферичної нервової системи і внутрішніх органів. Інколи алкоголізм спричинює епілепсію, дуже часто вражаються печінка (цироз, гепатит), серцевий м'яз, судини, легені й бронхи.

Одним із ускладнень хронічного алкоголізму є алкогольні психози — біла гарячка, гострий  алкогольний галюциноз, маячня, ревнощі та ін. Ці захворювання виявляються у зорових ілюзіях фантастичного змісту; хворий ніби бачить незліченну кількість темнозабарвле-них дрібних і рухливих комах, звірів, потвор або людей, які дражнять, знущаються з нього, викликаючи переляк, злість, гнів.

Алкогольний галюциноз виявляється в разі тривалого запою (кілька днів або тижнів). Хворий ніби чує голоси, які то посилюються до крику, то послаблюються до шепотіння. При затяжному галю-цинозі алкоголік може стати небезпечним для оточуючих, через те що його поведінка визначається не реальною ситуацією, а навіюваними "голосами" і їх неадекватним сприйманням і тлумаченням.

Кількість смертей  у результаті алкоголізму чи алкогольного психозу або таких часто пов'язаних із вживанням алкоголю патологій, як, наприклад, цироз печінки, загалом, імовірно, відбив лише частину реальної кількості випадків, коли алкоголь є складовою причини смерті. У багатьох випадках, коли смерть настала, наприклад, через панкреатит, інсульт і рак різних органів, алкоголь може бути важливим фактором, який зробив свій внесок; часто алкоголь може бути причиною смерті, що настала в результаті аварії, самогубства чи насилля.

Нещасні випадки  можуть у підсумку становити значну частину пов'язаної з алкоголем  захворюваності та смертності. Згідно з окремими даними канадських джерел (CCSA/ARF 1993), алкоголь є причиною 40 % смертей  від раптових падінь, ЗО % — від  пожеж і ЗО % — від утеплень. Загальні сумарні дані американських  джерел такі: 28 % смертей сталися  від падінь, 47 % — від пожеж  і 34 % — від утеплень. У результаті дослідження різних країн припускається, що випивка стає причиною 26-54 % побутових  травм, а також травм, отриманих  під час відпочинку.

Дуже часто причиною ДТП є водії, що перебувають за кермом у нетверезому стані. У  багатьох країнах світу нагромаджено дані, що відображають рівень вмісту алкоголю у крові (ВАК) водіїв, через яких сталися  аварії. Наприклад у Канаді в 1990 р. серед смертельно травмованих водіїв 9,8 % мали позитивний ВАК нижче 80 мг, 9,1 % — 81-150 мг і 27 % — понад 150 мг. У  Франції в 1984 р. у 40 % аварій, внаслідок  яких гинули люди, які були винні  у їх скоєнні, вміст алкоголю у  крові перевищував 80 мг. У Німеччині  вважають, що алкоголь є причиною 19 % ДТП зі смертельним наслідком.

Алкоголь часто  стає також причиною самогубств і  вбивств. За окремими даними, у Канаді 30 % самогубств і 60 % вбивств скоюються під впливом алкоголю. У колишньому СРСР понад 60 % вбивств або розбійних нападів, що закінчились тяжкими тілесними ушкодженнями, було скоєно людьми, які перебували у стані сп'яніння.

Від зловживання  алкоголем, а також від вживання фальсифікованих І небезпечних  алкогольних напоїв у 1999 р в Україні  померло 8,3 тис осіб Порівняно з 1998 р помітна тенденція до збільшення кількості смертельних випадків від зловживання алкоголем (на 8 %)

Алкогольна  ситуація в Україні

Загальна кількість  зареєстрованих з алкогольними проблемами на початок 2000 р. в Україні становила  близько 690 тис. осіб (табл. 9, 10). Близько 85 % з них — особи у віці 25-55 років, співвідношення чоловіків і  жінок протягом багатьох років утримується  орієнтовно на рівні 1:8. На урбанізованих  територіях кількість зареєстрованих хворих з алкогольною залежністю досягає 65 %, що відповідає співвідношенню міського і сільського населення. Однак  у сільській місцевості звертань по наркологічну допомогу значно менше, ніж у місті, а хворих із запущеними формами більше.

Швидке зменшення  кількості наркологічних установ  в Україні призвело до зростання  кількості хворих з тяжкими і  дуже тяжкими розладами.

Динаміка смертності від алкогольних отруєнь демонструє зменшення їх кількості по країні з 1995 до 1998 р. більш як на ЗО % (з 10414 до 7989) (табл. 11). Ще більше зменшилася безпосередня смертність від алкогольних розладів (майже у 4 рази за ті самі роки). Разом  з тим рівень смертності від цирозів  печінки залишається стабільно  високим, що свідчить про збереження загального рівня споживання алкоголю у країні. Причиною зменшення рівня  смертності від алкоголю стало витіснення самогону із вживання алкогольних напоїв у містах.

Місце самогону впевнено посіли алкогольні вироби промислового виробництва.

Разом з тим офіційна статистика щодо продажу алкогольних  напоїв (1,2 літра абсолютного алкоголю на душу населення у 1999 р.) аж ніяк не відповідає реальній ситуації щодо його вживання (порівняно з даними табл. 7).