Міжнародна система авторських прав

      Основні положення конвенції  про супутники

      Конвенція про супутниках розширює сферу дії  охорони інтересів організацій  широкого мовлення, тому що забороняє  незаконне поширення несучих  програми сигналів, які передаються  через супутники, незалежно від того, призначені чи сигнали для прямого прийому населенням, тобто чи є вони сигналами радіомовлення, точніше, чи може розглядатися їх розповсюдження як радіомовлення відповідно до визначення цього поняття в Римської конвенції. Далі, охорона, яка забезпечується конвенцією про супутники, відноситься також до випадку, коли сигнали, отримані з супутника, поширюються по кабелю, а не бездротовим способом. Кабельна комунікація не охоплюється Римської конвенцією. Проте формально ця конвенція не дає будь-яких нових прав організаціям масового мовлення. Вона просто зобов'язує всі країни-учасниці запобігати поширення несучих програми сигналів, що проходять через супутник, будь-якими організаціями, яким цей сигнал не призначений.

      Необхідно зазначити, що Конвенція про супутники не захищає передану програму, бо об'єктом захисту є сигнали, що транслюються організацією масового мовлення. Що ж до захисту програм, то в конвенції просто вказується, що дана конвенція не може тлумачитися як що обмежує будь-які права авторів, виконавців, виробників фонограм або організацій широкого мовлення.

      У конвенції про супутниках дозволено  поширення несучих програми сигналів без отримання спеціальних санкцій, якщо ці сигнали несуть короткі повідомлення, що стосуються поточних подій, або (у випадку країн, що розвиваються) якщо що містяться в сигналах програми поширюються виключно з метою освіти, включаючи і навчання дорослого населення, або в дослідженьТельського цілях.

      Що  стосується тривалості охорони, то конвенція  про супутники у зв'язку з цим звертається до національним законодавствам. У всіх країнах, де застосування вищевказаних положень має тимчасові обмеження, терміни повинні бути встановлені національними законодавствами.

      Конвенція про супутниках не застосовується, коли сигнали з супутника, що передаються організацією широкого мовлення, призначені для прямого прийому їх населенням (ст. 3). У таких випадках випускаються сигнали не можуть бути використані будь-яким іншим розповсюджувачем, вони можуть бути прийняті всім населенням. 
 
 
 
 
 

      Висновок

     Отже, авторське право - сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення  і використання творів літератури, мистецтва й науки.

     Недосконалість  законодавства, яке регулює відносини  в сфері авторського права створює деякі проблеми для авторів творів, це може завдати матеріальної та моральної шкоди.

     Очевидно  те, що значення і роль об'єктів авторського  права для соціально-економічного прогресу суспільства важко переоцінити, швидше навпаки. Там де належним чином сприяють інтелектульній діяльності, досягається високий рівень добробуту народу. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльність і вміло використовують її здобутки.

     Проблема  полягає також і в тому, що мало одержати бажані результати творчої діяльності, їх ще треба раціонально використати, а це не лекше ніж їх створити.

     Наша  країна має досить потужний інтелектуальний  потенціал, на її рахунку багато досягнень  світового рівня, але здебільшого  ці досягнення не були раціонально спрямовані на користь нашого народу.

       Перелік посилань на джерела

1. Загальна  декларація прав людини (прийнята  на третій сесії Генеральної  Асамблеї ООН 10. 12. 1948 р.).

2. Минков  А. М. Международная охрана  интеллектуальной собственности.  — СПб: Питер, 2001. — 720 с.: ил. — (Серия "Закон и практика").

3. Конвенция,  учреждающая Всемирную организацию  интеллектуальной собственности,  ст. 2 [viii] // ВОИС, № 250(R). Женева, 1995.

4. Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений (Парижский Акт, ВОИС, 24. 07. 1971 г.) // Свод нормативных актов ЮНЕСКО. — М., 1993.

5. Международная конвенция об охране прав исполнителей, создателей фонограмм и организаций эфирного вещания от 26. 10. 2001 г. // Бюллетень по авторскому праву. — 1992. — Т. XXV. — № 1.

6. http://www.dist-cons.ru/