Дебіторська заборгованість

    Т – дні;

    Кдз – коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості.

    Чим триваліший період погашення, тим більший ризик її неповернення.

    Цей показник необхідно розглядати по юридичним  та фізичним особам, видам продукції, умовам розрахунків, тобто умовам заключення договорів.

    Доля  дебіторської заборгованості в загальному об’ємі оборотних засобів розраховується за формулою:

    Удз=ДЗ/СО*100 (1.26)

    де, Удз – питома вага дебіторської заборгованості в загальному об’ємі оборотних засобів, %;

    ДЗ  – середня величина дебіторської заборгованості;

    СО  – об’єм оборотних засобів.

    Чим вищий цей показник, тим менш мобільна структура майна підприємства.

    Доля  сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості розраховується за формулою:

    Усдз=СЗ/ДЗ*100 (1.27)

    де, Усдз – питома вага сумнівної заборгованості в складі дебіторської;

    СЗ  – сумнівна заборгованість.

    Цей показник характеризує «якість» дебіторської заборгованості. Тенденція його росту свідчить про зниження ліквідності.

    Показники оберненості дебіторської заборгованості можна порівнювати в динаміці, із середніми по галузі тощо.

    Якщо  в обліковій політиці підприємства у момент реалізації зараховують надходження грошей на розрахунковий рахунок, то у склад дебіторської заборгованості необхідно вносити статтю «Товари відвантаженні». 

    1.3 Сутність та інформаційне забезпечення аналізу дебіторської заборгованості підприємства 

    У сучасних у мовах господарювання, за наявності конкуренції як невід’ємного елемента ринкової економіки та складнощів реалізації та збуту продукції підприємства продають її, використовуючи форми  послідовної оплати. Таким чином  у підприємств з’являється дебіторська заборгованість.

    Дебіторська заборгованість – це суми, заборговані  покупцями і замовниками.

    Необхідно розрізняти нормальну і прострочену  заборгованість. Наявність простроченої заборгованості, як і невиправдане збільшення дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо. [16, 24]

    Природно, що підприємства  зацікавленні продавати продукцію замовникам, які своєчасно оплачують рахунки, незалежно  від контролюючих заходів, розроблених підприємством з метою запобігання збутові продукції неплатоспроможним покупцям і замовникам. Ці рахункові реєстри містять необхідну інформацію для аналізу якості дебіторської заборгованості. На основі відомості цілеспрямовано здійснюють ранжування цієї заборгованості за термінами оплати рахунків.

    Метод ранжування допомагає керівництву  підприємства раціонально керувати дебіторською заборгованістю (активами) й усіма розрахунковими операціями.

    Аналіз  дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли така іммобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.

    В залежності від розміру дебіторської заборгованості, кількості розрахункових  документів та дебіторів аналіз її рівня можна проводити як суцільним, так і вибірковим методом. Загальна схема контролю і аналізу, як правило, включає в себе декілька етапів. [16, 31]

    Етап 1. Задається критичний рівень дебіторської заборгованості; всі розрахункові документи, віднесені до заборгованості, що перевищують критичний рівень, перевіряються в обов’язковому порядку.

    Етап 2. Із розрахункових документів, що залишились проводиться контрольна вибірка. Для цього використовуються різні способи.

    Етап 3. Перевіряється реальність сум  дебіторської заборгованості у відібраних розрахункових документах. В окремих випадках, можуть направлятися листи контрагентам з проханням підтвердити реальність проставленої в документі чи в обліку суми.

    Етап 4. Оцінюється значимість виявлених  помилок. При цьому можуть використовуватися  різні критерії.

    Особливу  увагу слід приділяти аналізу  даних про резерви сумнівних  боргів і фактичним втратам, пов’язані з непогашенням дебіторської заборгованості. Нашій країні ще недостатньо досвіду з вирахування резерву сумнівних боргів. В економічно розвинутих країнах компанії в процесі підготовки звітності найчастіше начисляють резерв в відсотках по відношенню до загальної суми дебіторської заборгованості, при цьому варіації можуть бути дуже значними.

    Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною. [26, 148]

    Джерело аналізу — баланс підприємства.

    Для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.

    У найзагальнішому вигляді зміни  в обсязі дебіторської та кредиторської  заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального  та вертикального аналізу балансу.

    Особливу  увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості.

    Згідно  з національними стандартами  бухгалтерського обліку ця дебіторська  заборгованість відображається в балансі  за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних  боргів.

    За  балансом визначають:

    — первісну вартість дебіторської заборгованості;

    — резерв сумнівних боргів;

    — чисту реалізаційну вартість.

    З метою аналізу розрахунків з  покупцями і замовниками складається  аналітична таблиця за формою таблиці 1.1.

    Таблиця 1.1

    Аналіз  дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 

 

    За  даними цієї аналітичної таблиці  визначають:

    1) загальну суму дебіторської заборгованості;

    2) заборгованість щодо окремих  покупців, замовників і строків  виникнення заборгованості понад  один рік. Таку заборгованість за наявності виправдувальних документів можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів;

    3) за даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається така аналітична таблиця, наприкладі таблиця 1.2, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за часом виникнення.

    Таблиця 1.2

    Аналіз стану дебіторської заборгованості

    Регулярне ведення такої відомості дає  змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську  заборгованість і своєчасно вживати  заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості. [23, 78-80]

    До  цих показників належать:

    1. Оборотність дебіторської заборгованості:

    Од = В : Д, (1.31)

    де  Од — оборотність дебіторської заборгованості;

    В — виручка від реалізації продукції;

    Д — середня дебіторська заборгованість.

 
 

    2. Період погашення дебіторської  заборгованості:

    Пд = 360 днів : Од, (1.32)

    де Пд — період погашення дебіторської заборгованості;

    Од — оборотність дебіторської заборгованості.

    3. Частка дебіторської заборгованості  в загальному обсязі поточних активів:

    Да = [Дз : Па] 100, (1.33)

    де Да — частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

    Дз  — дебіторська заборгованість;

    Па  — поточні активи (2 + 3 розділ активу балансу).

    4. Відношення середньої величини  дебіторської заборгованості до  виручки від реалізації визначається  за формулою:

    Дз = Д : В, (1.34)

    де Д — середня величина дебіторської заборгованості;

    В — виручка від реалізації продукції.

    5. Частка сумнівної дебіторської  заборгованості в загальному  обсязі заборгованості, %.

    Показник  сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з балансу (рядок 162 ф. 1).

    Методика  аналізу показників оборотності  дебіторської заборгованості: дані за звітний період порівнюють з даними за минулий рік (або інший звітний  період), визначають зміни і вивчають причини цих змін, їхню якісну характеристику.

    Деякі показники за минулий період (оборотність  дебіторської заборгованості, або відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року чи іншого виробничого  періоду. [6, 26]

    Якщо  порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти  минулого року. Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а отже, про погіршання фінансового стану підприємства. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. [6, 32]