Аудиторський ризик: поняття, методика визначення, управління

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Факультет менеджменту та бізнесу

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Аудит ”

на тему:

“Аудиторський ризик: поняття, методика визначення, управління”

06066   KP

Розробила:

студентка групи 401–ЕО:

Коваленко І.А.

Перевірила:

Діденко С.В.

Полтава - 2010

11

                                                                                              401-ЕО   06066    КР                 -  -

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ТА МІСЦЕ В НІЙ АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ

3.1 Оцінювання властивого ризику

3.2 Оцінювання ризику при контролі

3.3 Оцінювання ризику невиявлення викривлень у фінансових документах

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

ВСТУП

Проблема ризиків є однією з ключових проблем у наукових дослідженнях. Сучасні умови господарювання в Україні вимагають підвищеної уваги до пошуку нових підхо­дів стосовно виявлення, аналізу та управління ризиками у фінансово-господарській діяльності підприємств. В умовах ринкових відносин діяльність кожного суб'єкта господарювання немину­че пов'язана з ризиками, які справляють суттєвий вплив на результати фінансово-господар­ської діяльності.

У процесі управління ризиками виникає проблема адекватної їх оцінки та вибору найбільш оптимальної методики. Існує об'єктивна потреба у теоретичному опрацюванні підходів до оцінювання ризиків та проведенні аналізу стосовно можливості застосування най­більш відомих методик у практиці аудиторської діяльності.

Аудиторська діяльність виступає одним із видів підприємницької діяльності суб'єкта господарювання, але має власні специфічні характеристики, які є об'єктивним підґрунтям для існування ризиків особливого типу. Тому необхідно комплексно досліджувати аудиторську діяльність з ме­тою формування властивої їй системи ризиків, що підтверджує актуальність даної тематики.

За мету ставиться дослідити класифікацію ризиків, їх місце в аудиторській діяльності та виокремити ризики, котрі притаманні даному виду діяльності; проаналізувати про­відні методики оцінювання ризиків, можливості їх застосування суб'єктами аудиторської діяль­ності за сучасних умов господарювання, порівняти їх сильні та слабкі сторони.

РОЗДІЛ 1 СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ТА МІСЦЕ В НІЙ АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ

Система ринкових відносин об'єктивно зумовлює здійснення підприємницької діяльності в умовах невпевненості та непередбачуваності змін оточуючого середовища, що неминуче призводить до появи ризику в усіх сферах народного господарства. Тому важливим чинником ефективного функціонування суб'єктів господарювання є достовірна інформація про можливі загрози. Тож головним завданням нашої роботи є аналіз існуючих дефініцій ризику, а також розкриття поняття невизначеності та їх взаємозв'язок.

Саме поняття ризику було відоме з давніх-давен. Слово “ризик” походить від європейських мов: іспанської, що означало “скеля” , або португальської — “стрімка скеля” — так давні мореплавці називали підводні скелі, що загрожували їхнім кораблям. Проте в словниках іноземних мов та дослідженнях учених можна знайти інші тлумачення цього слова. Так, наприклад, Вольф-Рудіген Гейльман вказує на латинське походження терміна resecum, що означає “небезпека”, “скеля”. Гейне Браун підкреслює арабське походження та запозичення його італійцями. М. Клапків досліджував етимологію слова "ризик" у різних наукових джерелах, порівнюючи відповідні ієрогліфічні знаки китайської та японської мов і підкреслюючи кореневу по­дібність термінів “ризик”, “неща­стя”, “страхування”. В українській мові слово ризик теж пов'язують з усвідомленою можливістю небезпеки. В нашому житті використовуються також деякі вирази: “ризик — благородна справа”, “ризикнеш – втратиш”, “хто не ризикує той не п’є шампанського”. І хоча це частина їх, але вже з них можна зробити висновок про різні підходи до суті ризику: можливість втрат, збитків або можливість виграшу чи прибутку;

Інші дослідники вважають, що історія поняття “ризик” бере початок відтоді, коли його в XVIІ сі. застосували римські юристи. У минулому розуміння поняття “ризик” пов'язувалося з особливостями низки специфічних сфер діяльності й професій людини: військова, рятувальна, пожежна справа, циркове мистецтво, а також азартні ігри. Слово використовувалося в розмовній мові як прототип англійського слова "hazard", що означає небезпеку, шанс.

Учені вважають, що перша  спроба наукового визначення сутності та змісту поняття "ризик" була зроблена математиком Йоганном Тетенсом у XVIII ст. Його праці щодо виміру ризику знайшли своє застосування в страхуванні життя, хоча підвали­ни основних завдань дослідження та групування ризиків були закладені в працях Д. Граунта, Я. Вітта, Е. Галлея.У XVII ст. у теорії ризику переважав" підхід, коли "ризик" ототожнювали з "невизначеністю", тобто малося на увазі, що ризик є випадковістю.

Інші дослідники вважають, що започаткували аналіз ризику як економічного поняття Дж. Міль та Н.У. Сенсор. Вони розглядали ризик з точки зору відшкодування можливих збитків, пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Принципово нове трактування ризику запропонував американський економіст Ф. Найт.На його думку, ризик - не просто матеріальні збитки, а наслідок неповноти інформації, виявом чого і є невизначеність.

Поняття "ризик" було нормативно закріплено деякими законодавчими актами СРСР у 20-х роках минулого століття стосовно виробничої та раціоналізаторської діяльності. З розвитком тотальної монополії держави на всі сфери життя, і в т. ч. на економіку, вже з середини 30-х років ризик стає буржуазною категорією.

Проблема ризику та невизначеності цікавила багатьох дослідників протягом тривалого періоду. Проте у сучасних вітчизняних та іноземних джерелах немає єдності стосовно визначення категорії ризику.

Так, автори "Енциклопедії бізнесмена, економіста, менеджера" трактують по­няття ризику як небезпеку виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, доходу, майна, коштів у зв'язку з випадковою зміною умов економічної діяльності, несприятливих обставин.

І.Т. Балабанов вважає, що ризик — це невпевненість у можливому результаті, невизначеність цього результату. Фінансовий словник подає визначення ризику як усвідомленої можливості небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами.

Розглянувши різні підходи до визначення категорії ризику, можна побачити, що переважна більшість авторів пропонують власні визначення категорії ризику і акцентують увагу на негативних наслідках ризику: імовірність втрат, небезпека виникнення втрат, невпевненість в результаті.

Основоположником теорії про те, що ризик як невизначеність містить у собі потенційну можливість як збитків, так і прибутку, є лауреат Нобелівської премії американський учений Ф. Найт.

У процесі здійснення конкретних видів управлінської діяльності можуть виникати ризики внаслідок:

—                 невизначеності стосовно формування пріоритетів у поставле­них цілях;

—                 невизначеності щодо встановлення планового періоду, на який розробляється стратегія розвитку підприємства;

—                 невизначеності при контролюванні й оцінюванні результатів діяльності підприємства.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Аудиторській діяльності, як елементу системи підприємницької діяльності, також притаманний ризик, який має багато проявів, а тому й справляє значний вплив на результати фінансово-господарської діяльності.

Існування науково обґрунтованої класифікації ризиків зумовлено як теоретичними, так і практичними потребами. Передусім дана проблема зумовлена відсутністю єдиного підходу до категорії "ризик". Також ми спостерігаємо неузгодженість щодо визначення найбільш широкої категорії, з якої доцільно розпочати класифікацію. В економічній літературі запропоновано різноманітні підходи до трактування даної категорії, а саме застосовують поняття "економічний ризик", "господарський ризик", "підприємницький ризик", "комерційний ризик", "фінансовий ризик", а також ототожнення певних понять.

В науковій літературі представлено кілька підходів до класифікації ризиків. Один з найпоширеніших — за сферою виникнення. Розрізняють внутрішні і зовнішні ризики. Внутрішні ризики пов'язані із внутрішнім функціонуванням підприємства. Вони зумовлені неоптимальною структурою організації, недосконалою якістю підготовки персоналу, неефективним технічним оснащенням тощо. Зовнішні ризики залежать від економічних процесів на ринках, на яких працює компанія, у країні і за кордоном, дій конкурентів, зниження платоспроможності споживача чи країни загалом.

Інша поширена класифікація — за причинами виникнення. Відповідно до даної класифікації можна виділити такі види:

1.                  Ризик невизначеності майбутнього, пов'язаний зі складністю в прогнозуванні поведінки суб'єктів ринку.

2.                  Ризик недостатньої інформації для прийняття рішень.

3.                  Ризик суб'єктивних факторів (кваліфікація персоналу).

Відповідно до джерел виникнення ризику підприємницької діяльності виокремлюють такі ризики:

—                 природно-кліматичні;

—                 техніко-технологічні;

—                 кримінально-правові;

—                 політико-економічні;

—                 організаційно-управлінські.

Аудиторська діяльність виступає одним із видів підприємницької діяльності суб'єкта господарювання. Отже, ризики, котрі притаманні підприємницькій діяльності, справлятимуть вплив і на даний вид підприємництва.

За сферою виникнення виокремлюють внутрішні та зовнішні ризики. Для аудиторської діяльності будуть притаманні такі зовнішні ризики:

—                 ризик країни — ризик, зумовлений функціонуванням підприємства як системи згідно з правилами і законодавчими нормами ведення бізнесу у країні, де підприємство розміщується або здійснює зовнішньоекономічні операції (країни підприємств-партнерів, транзитні країни тощо). Цей ризик найбільше позна­чається на діяльності підприємств, створених з участю іноземного капіталу;

—                 валютний ризик - загроза втрат, пов'язаних зі зміною курсу іноземних валют під час здійснення зовнішньоекономічних угод;

—                 ризик інфляції - можливість знецінення грошових активів, а також доходів і прибутку підприємства внаслідок інфляційних процесів в економіці країни.

До внутрішніх належать ризики, зумовлені діяльністю самого підприємства та його контактної аудиторії, а саме:

—                 галузевий ризик - ризик, який виникає в результаті впливу на функціонування підприємства динамічних особливостей певної галузі;

—                 фінансовий ризик - ризик, який виникає при здійсненні фінансового підприємництва або фінансових операцій і пов'язаний з імовірністю втрат фінансових ресурсів;

—                 внутрішньогосподарський ризик — це ризик наявності знач­них помилок у фінансовій звіт­ності підприємства внаслідок не­компетентності бухгалтерів або відсутності внутрішньогосподар­ського контролю заповнення документів;

—                 комерційний ризик — ризик, пов'язаний з імовірністю виникнення втрат у процесі реалізації послуг і контактів з контрагентами та партнерами;

—                 операційно-технологічний ризик — це потенційний ризик для існування підприємства, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи;

—                 ризик репутації — це ризик, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами або органами нагляду. Цей ризик може призвести суб'єкт господарювання (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.

—                 юридичний ризик — це ризик, який виникає через порушення або недотримання вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Суб'єкти господарювання наражаються на юридичний ризик через те, що мають відно­сини з великою кількістю зацікавлених сторін, наприклад клієнтами, контрагентами, посередниками, органами нагляду, податковими та іншими уповноваженими органами;

—                 стратегічний ризик — це ризик, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності: