Аналіз витрат підприємства на виробництво

Для виявлення економії або перевитрат фактичні витрати  за кожною статтею порівнюють із плановими, а також із плановими, перерахованими на фактичний обсяг продукції. Умовно-змінні витрати порівнюють з фактичними в динаміці за кілька звітних періодів і в такий спосіб, оцінюють динаміку зміни витрат, абсолютну й відносну економію або перевитрату, виявляють резерви зниження витрат [7, ст.285].

Під час перевірки  виконання кошторису не можна  всю отриману економію вважати заслугою підприємства, так само як і всі допущені перевитрати оцінювати негативно. Оцінка відхилень фактичних витрат від кошторису залежить від того, які причини викликали економію чи перевитрату за кожною статтею витрат. У ряді випадків економія пов'язана з невиконанням намічених заходів із поліпшення умов праці, техніки безпеки, з винахідництва і раціоналізації, підготовки і перепідготовки кадрів і т. д. Невиконання цих заходів завдає підприємству іноді більших збитків, ніж сума отриманої економії. У процесі аналізу має бути виявлено непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності і надмірностей, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції.

Непродуктивними витратами  слід вважати втрати від псування і нестачі сировини (матеріалів) і готової продукції, оплату простоїв із вини підприємства, доплати за цей час і у зв'язку з використанням робітників на роботах, що потребують менш кваліфікованої праці, вартість спожитих енергії і палива за час простоїв підприємства і т. ін.

Аналіз загальновиробничих і загальногосподарських витрат у собівартості одиниці виробу проводять з урахуванням результатів, отриманих під час аналізу їх у цілому по підприємству. Ці витрати розподіляють між окремими видами виготовленої продукції пропорційно всім прямим витратам, за винятком купованих матеріалів[14, cт.237].

При аналізі загальновиробничих (цехових) і загальногосподарських (загальнозаводських) витрат потрібно пам’ятати, що ці витрати належать до комплексних статей і є умовно-постійними, тобто не корегується на обсяг виробництва. Тому аналіз проводимо простим порівнянням фактичних витрат за статтями з плановими, тобто визначаємо абсолютне відхилення. Крім того, можна порівняти ці витрати звітного періоду з минулими роками. Такий аналіз дає можливість розглянути обгрунтованість запланованого зниження або підвищення окремих статей витрат. 

Аналіз загальновиробничих витрат доцільно поділити на аналіз змінних та постійних загальновиробничих витрат.

Структура відхилень змінних загальновиробничих витрат:

– Відхилення за витрачанням  – вимірює загальний вплив  різниць між фактичною ставкою  змінних загальновиробничих витрат та їх нормативною ставкою

– Відхилення за ефективністю – вимірює зміну споживання змінних  загальновиробничих витрат, яка відбувається при ефективному або неефективному використанні праці.

Відхилення змінних  загальновиробничих витрат за витрачанням(ВзвВ):

ВзвВ = (Фсзв – Нсзв) * Фг,                                                          (4)

Де Фсзв – фактична ставка змінних загальновиробничих витрат;

Нсзв– нормативна ставка змінних загальновиробничих витрат;

Фг– фактична кількість відпрацьвоаних годин.

 

Відхилення змінних загальновиробничих витрат за ефективністю (ВзвЕ):

ВзвЕ = (Фг – Нг)* Нсзв,                                                              (5)

Де Фг– фактична кількість відпрацьвоаних годин;

Нг– нормативна кількість відпрацьвоаних годин;

Нсзв – нормативна ставка змінних загальновиробничих витрат.

Загальне відхилення (Звзв) : Звзв = Фзв – Рзв,                         (6)

Фзв – сума фактичних  змінних загальновиробничих витрат;

Рзв – сума розподілених змінних загальновиробничих витрат.

Структура відхилень постійних загальновиробничих витрат:

 – Відхилення за  витрачанням – різниця між  фактичним та нормативними постійними  загальновиробничими витратами.

–  Відхилення за обсягом  виробництва( знаменником) – різниця  між нормативними та розподіленими  постійними загальновиробничими витратами.

Загальне відхилення постійних загальновиробничих витрат – це різниця між фактичними постійними загальновиробничими витратами  та розподіленими [5, ст.123].

Відхилення постійних  загальновиробничих витрат за витрачанням (ВпвВ) :

ВпвВ = Фпв – Нпв,                                                                    (7)

Де Фпв – фактична сума постійних загальновиробничих витрат;

Нпв – нормативна сума постійних загальновиробничих витрат.

Відхилення постійних  загальновиробничих витрат за обсягом виробництва(знаменником) (ВпвЗ):

ВпвЗ = Нпв – Рпв,                                                                     (8)

Де Нпв  – нормативна сума постійних загальновиробничих витрат;

Рпв – сума розподілених постійних загальновиробничих витрат.

Загальне відхилення (Звпв): Звпв = Фпв – Рпв.                     (9)   

При аналізі накладних  витрат особливу увагу звертають  на зміни адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних  витрат. Особливість полягає в  тому, що вони не відносяться до собівартості продукції, а є витратами певного аналізованого періоду і впливають на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства[13, ст.308].

Обґрунтованість цих витрат, як і оцінка їх зміни, обумовлюються специфікою економічної політики вищої адміністрації (ради акціонерів) та умовами зовнішнього економічного середовища. Визначальними в оцінках зміни витрат є їх еластичність до зімни фінансових результатів. Якщо приріст цих витрат пов'язаний з більш високим приростом фінансових результатів, то такі зміни є цілком виправданими. Отже, я вважаю за доцільне проаналізувати саме ці витрати ВАТ «Канівський маслосирзавод».

Аналіз витрат проведемо  в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз  відхилень адміністративних, збутових та інших операційних витрат

Показник	План	Факт	Відхилення
			Абсолютне	Відносне
Адміністративні витрати	6442	7597	1155	117,93
Витрати на збут	40565	25957	-14608	63,99
Інші операційні витрати	62456	81181	18725	129,98
Разом	109463	114735	5272	104,82

А тепер порівняємо зміну  цих витрат зі зміною фінансового результату. Зміна фінансового результату заданими звітності підприємства становить 47565/27887*100=170,56. Отже можна зробити наступний висновок: збільшення адміністративних витрат та інших операційних витрат є повністю виправданими, адже їх зростання значно менше зростання фінансового результату.

ВИСНОВКИ

Витрати на виробництво  продукції є одним з найважливіших  показників, який комплексно характеризує якісні зміни в техніці, технології, організації праці та виробництва, що відбуваються на підприємстві. Зниження витрат виробництва та собівартості продукції є однією з основних умов зростання прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його роботи.

Ринкові умови господарювання підприємств обумовили зміну  підходів до розуміння змісту й сутності витрат виробництва, рівень яких безпосередньо впливає на ефективність їх діяльності.

 Ефективне управління  витратами виробництва неможливе  без удосконалення їх класифікації  з урахуванням різноманітних  потреб обліку та аналізу витрат.

Головними завдання економічного аналізу витрат на виробництво є : надання якісної та реальної інформації щодо собівартості окремих видів  продукції, виконаних робіт(послуг) та їх з позицій на ринку; надання об’єктивних даних для складання бюджету підприємства; раціоналізація витрат за центрами їх формування та відповідальності; пошук шляхів зниження витрат та резервів зниження собівартості продукції.

Ефективність роботи з виявлення та використання економії матеріальних ресурсів значною мірою залежить від того, наскільки повно визначено об'єкти та показники аналізу, які відображають сутність і специфіку досліджуваного процесу.

Велику питому вагу в  собівартості промислової продукції мають витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, покупні вироби і напівфабрикати, на паливо та електроенергію для технологічних потреб. їх відносять до предметів праці.

Наше підприємство під  впливом зміни рівня витрат у  собівартості окремих видів продукції  допустило перевитрату молока на 183,42 тис.грн., закваски – на 66,69 тис.грн., марлі – на 21,57 тис.грн., тканини «Серпянки» - на 107, 67 тис.грн.

Відхилення у витратах матеріальних ресурсів досліджуються  за факторами цін на матеріали  і раціональним використанням. Відхилення за рахунок цін виникають у  результаті упущення найвигіднішого часу закупки матеріалів, моменту формування ціни, який був врахований у стандартах, недоотримання стандартних витрат на транспортування і зберігання, закупки матеріалів нижчої якості та ін. На аналізованому підприємстві відхилення за рахунок цін становить +10198 тис грн., а відхилення за рахунок використання відповідно – 29,7тис. грн.

Аналіз відхилень від стандартів витрат на оплату праці проводять за зміною використання робочого часу(продуктивності праці) і за зміною ставок оплати. Саме з цих двох частин (стандартів часу і стандартів ставок) складаються стандарти витрат на заробітну плату. На аналізованому підприємстві неефективно використовується робочий час, перевитрати робочого часу становлять 93,4 год., але зменшення годинної ставки оплати з 11,5 грн. до 11 грн. мало свій позитивний вплив. Внаслідок цього підприємство мало змогу скоротити виплати заробітної плати на 17 000 грн.

Особливість управління накладними витратами полягає головним чином не в досягненні економії, а в пошуку та визначення їх оптимального рівня для кожного окремого підприємства.

При аналізі накладних  витрат особливу увагу звертають  на зміни адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних  витрат. Збільшення адміністративних витрат та інших операційних витрат на аналізованому підприємстві є повністю виправданими, адже їх зростання значно менше зростання фінансового результату.

Отже, загалом діяльність ВАТ «Канівський маслосирзавод» є ефективною, але варто звернути увагу на значні відхилення витрат робочого часу і застосувати можливі заходи по покращенню ефективності його використання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене  Міністерством фінансів України  від 31 грудня 1999 року № 318.
2. Про оплату праці: Закон України № 108/95 від 24.03.1995
3. Бердникова.Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия : Учебное пособие / Т.Б. Бердникова. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 215 с.
4. Голов С. . Управлінський облік: Підручник. – К.: Лібра, 2004. – 345 с.
5. Добровський В.М. Управлінський облік. Практикум : навч.посіб. / [Л.В. Гнилицька, Р.С. Коршикова, А.М. Поплюйко та ін.] ; за заг.ред В.М. Доброувського . – К. : КНЕУ, 2010 – 288 с.
6. Доля В.Т. Экономический анализ: теория и практические методики: учеб. пособие для студ. вузов / В.Т. Доля. - К. : Кондор, 2003. - 208 с.
7. Економічний аналіз : Навч. посібник / Ред. М.Г.Чумаченко. - 2-ге, переробл. і доп. - К. : КНЕУ, 2003. - 556 с.
8. Івахненко В.М.  Курс економічного аналізу: Навч. посібник / В.М. Івахненко. - 5-те вид., виправл. та доповн. - К. : Знання, 2006. - 261 с.
9. Івахненко В.М.  Теорія економічного аналізу: навч. посібник / В. М. Івахненко ; М-во освіти і науки України. - К. : Слово, 2010. - 345с.
10. Іващенко В.І., М.А. Болюх. Економічний аналіз господарської діяльності: навч. посібник/Іващенко В.І., М.А. Болюх. - К. : ЗАТ " Нічлава", 1999 - 265с.
11. Коробов М.Я Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств : навч. посібник / М.Я. Коробов. - К. : Знання, 2000. - 378 с.
12. Любушин Н.П.  Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: учеб. пособие / Н.П. Любушин. - 2-е вид., переробл. і допов. - М. : ЮНИТИ, 2005. - 445 с.
13. Мних Є. В.Економічний аналіз діяльності підприємств : підручник / Є. В. Мних ; М-во освіти і науки України, Київський нац. торг.-екон. ун-т. - К. : Київський національний торговельно-економічний університет, 2008.
14. Савицька Г. В.  Економічний аналіз діяльності підприємства: навчальний посібник / Г. В. Савицька. - 3-тє вид., виправл. і доповн. - К. : Знання, 2007. - 669 с.
15. Попович П.Я.Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: підручник / П.Я. Попович. - 2-е вид., переробл. і допов. - Т. : Економічна думка, 2004. - 416 с.
16. Пястолов С.М. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебник / С.М. Пястолов. - 2-е изд., стер. - М. : Академия, 2002. - 336 с.
17. Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу:  підручник / В.В. Сопко, В.П. Завгородній. - К. : КНЕУ, 2004. - 411 с.
18. Цигилик І.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства : навч. посібник / І.І. Цигилик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 123 с.
19. Череп А.В. Економічний аналіз: Навч. посібник / А.В. Череп. - К. : Кондор, 2005. - 159 с.
20. Білоусова І. Методи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції // Бухгалтерський облік і аудит.– 2006.– №9. – С.3-6.
21. Бойченко Г.В. Аналіз прямих матеріальних витрат на промислових підприємствах України // Економічний простір . – 2009. - №23/2. – С.214-219.
22. Губарик О. М. Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства на підставі фінансової звітності та бухгалтерського балансу / О. М. Губарик // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 23. - С. 38-41.
23. Дяків В.В. Оцінка відхилень витрат на виробництво на основі їх оперативного аналізу в управлінському обліку // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 2. – с.229-235
24. Ісай О. Аналіз використання матеріальних ресурсів. Резерви економій та підвищення продуктивності виробництва.// Економіст. – 1999. - №11. – с. 47-51.
25. Кміть В.М. Організація управління накладними витратами на промислових підприємствах // Фінанси України – 2001 № 9. – С 73 –78.
26. Мачулка О. Облік та аналіз витрат: управлінський аспект/ О. Мачулка // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 10. - С. 30-34.
27. Максимова Н.А. Навчитися правильно рахувати затрати — перший крок до управління ними // Баланс . - 1999. -№ 14.- с. 15-18.
28. Максимова О.М. Постоянные и переменные затраты // Баланс . – 1999 - №18.- с. 11-16.