Аналіз обліку готової продукції на виробництві

ВСТУП

 
 

    Кожне підприємство має виробляти ту продукцію, яка користується попитом на ринку  збуту. Головну роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства відіграє система обліку та контролю за виробництвом та реалізацією готової  продукції, оскільки вона впливає на фінансовий результат, який є узагальнюючим  показником роботи підприємства. За таких  умов завданням обліку є забезпечення управлінського персоналу інформацією  для оперативного регулювання виробництва  та реалізації продукції, планування майбутньої діяльності, запобігання суб’єктивності в процесі прийняття рішень.

    Питання, пов’язані з обліком готової  продукції та його удосконаленням, висвітлювали вітчизняні та зарубіжні  економісти. Найбільш ґрунтовно проблеми бухгалтерського обліку розглянуто в працях вітчизняних вчених Бутинця  Ф.Ф., Голова С.Ф., Кужельного М.В., Линника  В.Г., Пархоменка В.М., Сопка В.В. та інших.

    Проте більшості з проведених досліджень притаманний традиційний підхід до проблем обліку готової продукції. При цьому особливу увагу слід приділити обліку реалізації готової  продукції відповідно до галузевого напряму діяльності підприємства. Деякі  положення обліку потребують трансформації  з урахуванням сучасних досягнень  у міжнародній обліковій політиці. У зв’язку з цим постає завдання по-новому осмислити підходи до проблем  обліку готової продукції.

    Метою дослідження є аналіз сучасного  стану обліку готової продукції  та її реалізації на прикладі підприємства.

    Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі визначені наступні завдання:

• дослідити теоретичні основи бухгалтерського обліку готової продукції;
• розглянути документообіг, що супроводжує операції оприбуткування      готової продукції з виробництва на склад;
• дослідити аналітичний та синтетичний облік готової продукції на       підприємстві;
• вивчити порядок інвентаризації залишків готової продукції.

    Об’єктом  дослідження курсової роботи є ПП «Гермес», що займається виробництвом ковбасних виробів.

    Предметом дослідження виступає готова продукція  підприємства, запаси та витрати.

    Інформаційним забезпеченням для застосування зазначених вище методів дослідження  слугували облікові документи, регістри обліку, фінансова звітність підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ  ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Поняття готової продукції підприємства

 

     У процесі праці людина взаємодіє  з певними засобами виробництва  і створює конкретні матеріальні  блага. Матеріальним результатом роботи підприємства харчової промисловості  є продукція промисловості.

       Продукція промисловості – це  прямий корисний результат промислово-виробничої  діяльності підприємств, який  виступає або у вигляді продукту, або у вигляді послуг виробничого  характеру. 

       Отже, готова продукція може складатися  з готової продукції, виконаних  робіт та послуг.

       Протягом певного часу виготовлення  продукції перебуває на різних  стадіях процесу і має різний  ступінь готовності. З огляду  на це вона має назву: незавершене  виробництво, напівфабрикат, готові  до споживання продукти.

       Незавершене виробництво – це  продукція, яка ще немає остаточного  вигляду в межах даного цеху, не відповідає стандартам і  не може бути передана на  склад.

        Напівфабрикати – продукція,  технологічний процес виробництва  якої завершений в одному цеху, але яка ще повинна оброблятися   в інших цехах даного підприємства.

     Должанський М.І., Должанський А.М. вважає, що «готовою продукцією є продукція, що пройшла всі стадії опрацювання, випробування, приймання, укомплектування відповідно до умов договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам, прийнята апаратом технічного контролю підприємства та здана на склад чи прийнята замовником  (коли готова продукція здається на місці) згідно зі затвердженим порядком її приймання (оформлена встановленими здавальними документами)». [16, c.207]

     Схожу думку до визначення готової продукції  мають і такі автори, як Ловінська  Л.Г., Жилкіна Л.В., Бутинець Ф.Ф..: «Готовою вважається продукція повністю закінчена  обробкою, укомплектована, яка пройшла  необхідні випробування (перевірки), відповідає діючим стандартам або затвердженим технічним умовам (має сертифікат чи інший документ, що засвідчує  її якість), прийнята відділом технічного контролю підприємства та здана на склад або ж прийнята замовником (якщо готова продукція здається на місці) відповідно до затвердженого  порядку її приймання (оформлена  встановленими здавальними документами).» [13, c.262-263]

     Бухгалтерський  облік на підприємствах України  з різними формами власності  розглянув автор Ткаченко Н.М. і  у своєму підручнику поняття готової  продукції висловив так:

     Готова  продукція – матеріальний результат  виробничої діяльності кожного підприємства. Крім випуску речовинної продукції (машин, взуття, одягу, хліба, цукерок), підприємство може виконувати певні  роботи для інших підприємств, або  надавати їм послуги, наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм  автотранспортом для інших підприємств  та ін. На відміну від речовинної продукції, під якою розуміється  вираз «готова продукція», цей  вид продукції називають «виконані  роботи та послуги».

     Таким чином, продукція підприємств може складатися з готової продукції  і виконаних робіт та послуг.

     Готова  продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

• випуск продукції з виробництва і здача її на склади;
• зберігання продукції на складах підприємства;
• відпуск продукції на місці одногороднім і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;
• відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва);
• реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію)»  [19, c.259-261]

     При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію  групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю (рис.1). 

Рис.1. Класифікація готової продукції за її характером 

     За  технологічною складністю продукцію  поділяють на просіл:: складну. При  цьому вона може бути основною, побічною або супутньою, технічними та іншими характеристиками побічна і супутня  продукція майні не відрізняється  від основної, тому їх кількісні  та якісні параметрі визначають аналогічно основній продукції.

     Супутня продукція - це продукція, отримана в  одному технологічні» циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартні і призначена для подальшої обробки або  відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

     Побічна продукція - це продукція, яка іноді  утворюється в комплекс». виробництвах при виробництві основної і, на відміну  від супутньої, щ, потребує додаткових витрат.

     У поточному обліку продукція групується за укрупненими позиціями: вироби основного  виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні  частини; виконані роботи та надані послуги. [13,c.262-263] 
 

1.2. Нормативне регулювання обліку  готової продукції

 

     При розгляді теми « Облік готової  продукції та її реалізації» доцільно використовувати наступні нормативні джерела:

     1. Закон України «Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність  в Україні» від 16 липня 1999 року  №996-XIV дає визначення активам  підприємства (серед них і готова  продукція). Згідно принципу обачності,  який регламентується Законом  як принцип застосування в  обліку методів оцінки, що запобігають  заниженню оцінки зобов’язань  та витрат і завищенню оцінки  активів і доходів, здійснюється  переоцінка готової продукції  та товарів. Також цей Закон  вказує на необхідність проведення  інвентаризації активів для забезпечення  достовірності даних бухгалтерського  обліку та фінансової звітності.

     2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Згідно нього, готовій продукції та товарам призначено однойменні рахунки 26 «Готова продукція» та 28 «Товари».

     3. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Цей нормативний документ дає визначення готовій продукції (продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування і відповідає технічним умовам та стандартам). В інструкції дано роз’яснення щодо відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, а також наведено всі можливі кореспонденції рахунків.

     4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, що дає визначення валового доходу і валових витрат, які включають валовий доход від реалізації готової продукції і товарів, та суми витрат на виготовлення продукції чи придбання товарів.

     5. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями. Цей Закон регламентує ведення податкового обліку з реалізації готової продукції і товарів та дає пояснення основним термінам, що стосуються цього питання .

     6. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(с)БО 2 «Баланс», П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(с)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», П(с)БО5 «Звіт про власний капітал», П(с)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».Ці положення регламентують відображення готової продукції, товарів та результатів їх реалізації в усіх формах фінансової звітності.

     7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» дає повне визначення запасів, до яких відносяться і готова продукція та товари, розкриває зміст первинної оцінки запасів та методів їх вибуття, а також визначає оцінку запасів на дату балансу.

     8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» дає визначення і відображує оцінку дебіторської заборгованості, яка може виникнути при реалізації.

     9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» дає повне визначення доходу (виручки) від реалізації готової продукції, товарів чи інших активів, та доходу, який пов’язаний з наданням послуг.

     10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» дає визначення собівартості реалізованої продукції, відображає її склад, та розкриває зміст загальновиробничих витрат, а також адміністративних і витрат на збут, які повинні враховуватися при визначенні ціни продукції.

     11. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції №473 від 26.04.96 року, на основі якого здійснюється облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).

     12. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу №90 від 30.10.98 року.

     13. Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року № 356. Цей нормативний акт пропонує нові форми облікових документів для забезпечення більш точного відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та для формування достовірної фінансової звітності.

     З проведеного аналізу нормативних  документів можна зробити висновок, що на сьогоднішній день бухгалтерський облік набув значних змін. Це стосується того, що з введенням змін до Закону про оподаткування прибутку підприємств, Закону про податок на додану вартість, в Україні фактично почався перехід  до міжнародних стандартів обліку. З введенням в дію цих Законів  підприємства зобов’язані вести  з метою оподаткування податковий облік. Що стосується обліку готової  продукції, то їх бухгалтерський облік  здійснюється без податку на додану вартість,  і підприємства в цілях  оподаткування повинні додатково  вести облік приросту - убутку балансової вартості готової продукції та на складах.