Аналіз господарської діяльності підприємства

У процесі аналізу перевіряють відповідність фактичної величини запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних щодо фактичної наявності матеріалів у натуральному виразі та середньодобового їх витрачання визначають фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною [3, с. 215].

У тих випадках, коли кількість найменувань сировини та матеріалів велика і вони надходять від багатьох постачальників, що заважає розраховувати норму за окремими її елементами (доставка, прийом, зберігання), норму визначають у середньому за всіма матеріалами відповідно до фактичних даних про вартість їх витрат у звітному році та величину їх середнього залишку [3, с. 215].

Аналіз інтенсивності використання виробничих запасів. Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність споживання виробничих запасів підприємства, є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість обороту [3, с. 216].

Аналіз стану та використання незавершеного виробництва, товарів, готової продукції тощо буде проводитися за аналогічними показниками.

На мою думку, проведення такого аналізу не дасть нам повної інформації про стан та використання запасів і напрями не охоплюють всіх статей запасів і дають  лише  часткову інформацію.

У підручнику «Економічний аналіз» за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця аналіз стану виробничих запасів починають з перевірки відповідності фактичних залишків їх плановій потребі. Доцільно зіставляти темп зростання виробничих запасів з темпами зростання реалізації продукції. Позитивною вважається тенденція перевищення темпів зростання реалізації продукції над темпами зростання виробничих запасів. Для оцінки виробничих запасів вивчають показник середнього запасу кожного виду матеріалів у днях (Зд). Обчислений середній запас порівнюють з плановим, встановлюється відхилення, вивчають причини відхилень.

Збільшення залишків готової продукції на складах підприємства призводить до замороження оборотного капіталу, відсутності коштів для розрахунків з банком, бюджетом, постачальниками, робітниками з оплати праці. Саме тому в ході аналізу вивчають склад готової продукції, тривалість та причини створення її наднормативних залишків.

Тарасенко Н.В. також  пропонує застосування показника середнього запасу кожного виду матеріалів у днях. Для оцінки структури запасів товарно-матеріальних цінностей автор  рекомендує аналізувати коефіцієнт нагромадження (Кн), який визначається як співвідношення вартості виробничих запасів і незавершеного виробництва до вартості готової продукції і товарів. Коефіцієнт нагромадження характеризує мобільність запасів товарно-матеріальних цінностей. Оптимальне значення Кн – 1.

З метою нормального ходу виробництва і збуту продукції запаси повинні бути оптимальними. Нагромадження великої кількості запасів на складах свідчить про спад активності підприємства, сповільнення обіговості оборотного капіталу. Нестача запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому що скорочується виробництво продукції і зменшується сума прибутку. Тобто, будь-який зріст вартості запасів повинен супроводжуватися таким же зростом обіговості оборотного капіталу [4, с. 42].

Савицька Г.В. пропонує для аналізу ефективності використання запасів застосувати узагальнюючі та індивідуальні показники. До узагальнюючих показників належать: прибуток на 1 грн матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношень темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат, частка матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів. Індивідуальні (часткові) показники застосовують для характеристики ефективності використання окремих видів запасів.

Таким чином, здійснивши вищенаведені сформульовані напрями, отримаємо  очікувану інформацію про стан та  використання запасів на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Методи та інформаційне забезпечення аналізу стану та використання запасів

Для проведення аналізу  застосуємо економіко-логічні методи, які є найпопулярнішими і найпростішими. В процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура постійно змінюється. У зв'язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і оцінити їх. Для аналізу буде застосовано метод: порівняння, елементарні прийоми обробки рядів динаміки, табличний.

Для досягнення мети аналізу в курсовому проекті буде використовуватися порівняльний та факторний аналіз.

В аналізі будуть використані показники для обчислення динаміки, структури та структурних зрушень за допомогою яких можна спостерігати тенденцію їх зміни.

Стан запасів оцінюють за  коефіцієнтом нагромадження [1, с. 215]:

                              

;  Кн<1,                      (1.1)                 

де ВЗ – виробничі запаси;

МШП – малоцінні та швидкозношувані предмети;

НВ – незавершене виробництво;

ГП – готова продукція;

Т – товари.

Коефіцієнт нагромадження характеризує рівень мобільності запасів. Якщо коефіцієнт нагромадження більший за одиницю, то це свідчить про погану структуру запасів підприємства, тобто про наявність зайвих та непотрібних запасів на підприємстві [1, с. 215].

Наступним кроком потрібно зіставити темпи зростання виробничих запасів з темпами зростання реалізованої продукції. Позитивною вважається тенденція перевищення темпів зростання реалізації продукції над темпами зростання виробничих запасів. Також для аналізу стану запасів слід звернути увагу на тенденції зміни готової продукції.

Аналіз інтенсивності використання запасів проводиться з використанням таких найважливіших показників як коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт закріплення запасів та тривалість (період) обороту запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів (kоб) показує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Його визначають за формулою [3, с. 216]:

                                         

  або                         (1.2)

де: Зз – середні залишки запасів за звітний період, грн.;

ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

СРП – собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Середні залишки визначають як середньоарифметичну величину запасів на початок і кінець звітного періоду. Чим вища оборотність запасів, тим ефективніше вони використовуються, менше коштів витрачається на їх формування. Зменшення значення kоб у звітному періоді  порівняно з його значенням у попередньому періоді свідчить про сповільнення обороту        запасів [3, с. 217].

 Показником, оберненим до швидкості обороту, є коефіцієнт закріплення запасів  kз , який обчислюють за формулою:

                               

або                       (1.3)

Він характеризує вартість матеріальних ресурсів, яка припадає на одну гривню чистого доходу або собівартості реалізованої продукції. Позитивна тенденція – зменшення цього показника щодо попередніх періодів[3, с. 217].

Важливою характеристикою ефективного використання матеріальних ресурсів є тривалість (період) обороту запасів (Чоз). Вона визначається за формулою [3, с. 217]:

                                            

,                                   (1.4)

Де Т – кількість днів, за які обчислюється оборотність (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал – 90, півріччя – 180 і рік – 360).

Величина Чоз показує час, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення Чоз у звітному періоді порівняно з попереднім вважається позитивним, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів [3, с. 217].

 Подальшим етапом аналізу стану та використання запасів має бути оцінка поточної ефективності використання запасів, одержаних послуг і виконаних робіт для здійснення операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності через матеріальні витрати та об'єкти діяльності підприємства (готова продукція, товари, роботи, послуги). За інформаційними ресурсами фінансової звітності для оцінки ефективності матеріальних витрат можна досліджувати показники: матеріаловіддача; матеріаломісткість витрат при здійсненні операційної діяльності та формування чистого доходу; координація матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості у операційних витратах (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, податки); матеріальне завантаження створених фінансових ресурсів за елементами доданої вартості та еластичності динаміки матеріальних витрат відносно їх впливу на формування чистого доходу і фінансових ресурсів господарюючих           суб'єктів [8, с. 248].

1. Матеріаловіддача (МВ) – характеризує рівень одержаного чистого доходу (ЧД) на 1 грн вартості використаних матеріальних цінностей, одержаних послуг і виконаних робіт для потреб операційної діяльності (ВМ):

                                                     

                                              (1.5)

2. Матеріаломісткість чистого доходу (ММч) – це обернений до матеріаловіддачі показник, який показує скільки матеріальних і прирівняних до них витрат припадає на кожну гривню створеного ними чистого доходу:

                                                   

                                              (1.6)

3. Матеріаломісткість операційних витрат (ММв) – відображає величину матеріальних витрат (ВМ) як окремого елемента в загальній сумі витрат операційної діяльності (ОВ):

                                                 

                                                (1.7)

4. Коефіцієнт координації матеріальних та прирівняних до них витрат і елементів доданої вартості в операційних витратах (МВк). Показник відображає співвідношення (пропорцію) вартості використаних матеріальних і прирівняних до них цінностей з доданою вартістю в операційних витратах за сумою оплати праці (ОП), відрахувань на соціальні заходи (СЗ), амортизаційних       відрахувань (А) та податків (ПД) і характеризує матеріальне завантаження діяльності підприємства:

                                            

                                   (1.8)

                                       

5. Коефіцієнт матеріального завантаження створених фінансових ресурсів за елементами доданої вартості (МЗд) показує рівень матеріальних та прирівняних до них витрат на 1грн створеної вартості підприємством:

                                                   

                                                (1.9)

                                     ДВ=ОП+СЗ+А+ЧП+ПД,                             (1.10)

де: ДВ – додана вартість;

ЧП – чистий прибуток.

6. Коефіцієнт еластичності матеріальних та прирівняних до них витрат відносно чистого доходу (МЕч) показує, як впливає їх зміна величиною і 1 грн (1%) на обсяги реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

                                              

                                          (1.11)

                                        ,       

де: Тчд і Твм – відповідно темпи приросту чистого доходу і матеріальних та прирівняних до них витрат.

На основі даних показників формують аналітичні таблиці та висновки щодо аналізу ефективності матеріальних витрат.

Для проведення аналізу стану та використання запасів використовуємо здебільшого обліково-звітну та статистичну інформацію, яка подана у формах звітності бухгалтерського обліку, бо саме за допомогою цієї інформації можна достовірно проаналізувати стан та використання запасів на підприємстві. Для аналізу використаємо такі форми фінансової звітності:

1. форма №1 «Баланс»;
2. форма №2 «Звіт про фінансові результати», зокрема,                       розділ І «Фінансові результати», розділ ІІ «Елементи операційних витрат»;
3. форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності», зокрема,      розділ VIII «Запаси».

Таким чином, реалізувавши на практиці наведені напрями аналізу стану та використання запасів, отримаємо потрібну інформацію про запаси підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ         ВАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» ЗА 2008-2009 РР.

1. Техніко-економічна характеристика господарської діяльності ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»