Структура, задачи, принципы и функции деятельности службы ДОМ

 

ВСТУП

Глибинні перетворення, які  здійснюються в Україні на шляху  становлення правової держави, стосуються всіх ланок суспільства і потребують удосконалення діяльності всіх органів  державної влади, в тому числі  органів внутрішніх справ та служби дільничних інспекторів міліції  як їх передового загону. Останні, як і  органи внутрішніх справ в цілому, виконують широке коло завдань та функції щодо забезпечення особистої  безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, попередження і припинення правопорушень, охорони громадського порядку, виявлення і  розкриття  злочинів, захисту власності від  протиправних посягань тощо.  Переважна  більшість зазначених завдань реалізується в ході здійснення дільничними інспекторами адміністративної діяльності, тобто  під час виконання адміністративного  законодавства, реалізації адміністративно-правових норм. Проте адміністративно-правові  основи діяльності дільничних інспекторів  міліції, незважаючи на їх теоретичну і практичну важливість, в науці  адміністративного права досліджені недостатньо, а норми чинного  законодавства не завжди відповідають вимогам часу.

Ще в дореволюційній Росії (кінець ХІХ – початок ХХ століття), до складу якої входила і нині незалежна  Україна, була патрульна служба поліції. Яскравим представником її був городовий – нижній чин в системі МВС Росії, покликаний нести службу з охорони громадського порядку в містах. Підпорядковувався городовий околоточному (прообраз сучасного старшого дільничного). З цією метою створювались околотки (зараз – служби охорони правопорядку). На той час городові несли службу, в основному, пішки. Автомобілів та мотоциклів в той час звичайно ж не було. Прообразом автопатруля був кінний патруль, використовувався він рідко, в основному, під час проведення спеціальних та масових заходів, розгону несанкціонованих мітингів, страйків тощо. В сільських районах патрульна служба на той час майже не застосовувалась. За стан правопорядку відповідав сільський голова – цивільна особа.

Вирішення проблеми попередження і припинення правопорушень, що вчиняються в громадських місцях, у значній мірі залежить від рівня  організації і безпосереднього  стану охорони громадського порядку  правоохоронними органами держави, і, в першу чергу, дільничними  інспекторами міліції.

 Реформування органів внутрішніх справ загалом і служби дільничних інспекторів міліції зокрема передбачає, з одного боку, вирішення проблем адаптації до нових умов їх організаційних структур, а з іншого – закріплення відповідних перетворень, нових завдань, функцій нормами чинного законодавства, в тому числі адміністративного. У зв’язку з цим виникає потреба в розробці теоретичних питань організації і діяльності як органів внутрішніх справ в цілому, так окремих їх структурних підрозділів, серед яких служба дільничних інспекторів міліції, завдяки найбільшій наближеності до населення, посідає провідне місце. Отже, глибоке дослідження адміністративно-правових засад та особливостей організації діяльності дільничних інспекторів міліції, а також розробка пропозицій щодо їх удосконалення набувають особливого змісту і актуальності.

Мета наукової роботи: розглянути та опрацювати структуру, завдання, принципи та функції діяльності служби ДІМ, розкрити організацію її роботи, а також права та обов’язки дільничних інспекторів міліції.

Об’єктом дослідження є правовідносини‚ що виникають у сфері адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції.

Предмет дослідження складають адміністративно-правові основи, форми та методи  діяльності дільничних інспекторів міліції, їх юрисдикційна практика, особливості інформаційно-аналітичного забезпечення та планування їх роботи, взаємодія з іншими службами міліції, а також іншими державними органами та громадськістю.

Виходячи з поставленої  мети, у науковій роботі  вирішуються  такі основні завдання:

• визначаються поняття та зміст адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, її принципи, функції та форми ;
• аналізуються правові положення дільничних інспекторів міліції ;
• визначаються основні завдання та функції адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції ;
• розглядаються права і обов’язки дільничних інспекторів міліції ;
• визначаються напрямки удосконалення адміністративно-правового регулювання та практичного здійснення адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ  ДІЛЬНИЧНИХ ІНСПЕКТОРІВ МІЛІЦІЇ

1.1 Правове  положення дільничних інспекторів  міліції

Проблема правового регулювання  суспільних відносин досліджувалась в  роботах таких вчених, як С.С. Алексєєв, Р.Ф. Халфіна, О.Ф. Скакун та інші. Алексєєв С.С. розглядає це поняття як специфічний  понятійний ряд, в який входять механізм правового регулювання, правові  засоби, правовий режим. Поняття правове  регулювання – початковий пункт  і об`єднуючий початок характеристики права в дії, русі, процесі реалізації його сили [1, с. 347].

 Юридичні норми –  основа правового регулювання.  Вони містяться, головним чином,  у нормативних актах – офіційних  документах органів законодавчої  або виконавчої влади.

 Правове регулювання  діяльності дільничних інспекторів  міліції здійснюється значною  кількістю нормативних актів,  які відрізняються один від  одного за багатьма ознаками  – суб’єктами правотворчості, юридичною  силою, порядком прийняття, назвою, порядком набрання чинності та  дії тощо.

За суб’єктами правотворчості нормативні акти, які регулюють діяльність дільничних інспекторів міліції, розділяються на дві групи

 До першої групи  відносяться нормативні акти, що  видаються вищим органом державної  влади України, місцевими радами, у яких містяться, як правило,  норми загального характеру. До  них варто віднести: Конституцію  України, Конституцію Автономної  Республіки Крим, закони, укази і  розпорядження Президента України,  постанови Верховної Ради України,  постанови і розпорядження Кабінету  Міністрів України, рішення місцевих  Рад.

 Другу групу утворюють  акти відомчого характеру. Вони  найбільш докладно регламентують  діяльність дільничного інспектора. Це, насамперед, накази МВС України,  інструкції, вказівки, розпорядження,  листи, настанови, статути.

 Великого значення  для розвитку системи нормативних  актів України мало прийняття  Верховною Радою 16 липня 1990 року  Декларації про державний суверенітет України [24].

 Після прийняття Декларації  про державний суверенітет України  Верховною Радою було проведено  значну роботу, результатом якої  стало створення практично нового законодавства, в тому числі того, яке регулює повноваження органів внутрішніх справ щодо охорони правопорядку і боротьби з правопорушеннями.

 У правовому регулюванні  діяльності органів внутрішніх  справ взагалі і дільничних  інспекторів міліції, зокрема,  основну роль мають норми Конституції України [8].

 Конституція безпосередньо  не регулює діяльність дільничних  інспекторів у зазначеній сфері.  Однак в ній закріплені загальні  засади діяльності державних  органів, принцип законності. Згідно  ст. 19 Конституції України органи  державної влади, їх посадові  особи (якими є і дільничні  інспектори) зобов’язані діяти лише  на підставі, в межах повноважень  та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України.  Конституцією України (ст. 3) закріплено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність  і безпека визнаються найвищою  соціальною цінністю. Держава відповідає  перед людиною за свою діяльність. Права і свободи останньої,  їх гарантії визначають зміст  і спрямованість діяльності держави,  а утвердження і забезпечення  цих прав і свобод є її  головним обов’язком.

 Застосування органами  внутрішніх справ заходів державного  примусу, в тому числі адміністративного,  – не самоціль, воно необхідне  для виконання завдань та функцій,  покладених на ці органи, серед  яких найважливішим є забезпечення  прав і свобод громадян, прав  та законних інтересів інших  суб’єктів суспільних відносин. Крім цього, Конституція становить  базу для прийняття інших законодавчих  та підзаконних актів, що підкреслює  її значущість у системі правового  регулювання правоохоронної діяльності  органів внутрішніх справ.

 Центральне місце в  механізмі правового регулювання  діяльності дільничних інспекторів  міліції займають норми законів  та підзаконних актів. Причому  їхнє значення в процесі становлення  правової держави має постійно  зростати, оскільки верховенство  закону є її невід’ємною ознакою.  Верховенство закону виявляється,  в першу чергу, в суворій  відповідності йому всіх інших  нормативних актів тому, що закони  мають вищу юридичну силу.

 Підкреслюючи значення  закону в системі правового  регулювання,  необхідно мати  на увазі, що термін “закон”  в цьому випадку вживається  як узагальнююче поняття. Під  ним розуміють всі нормативні  акти, які мають юридичну силу  закону, або, іншими словами, законодавчі акти. До них, крім власне законів, належать основи законодавства, кодекси, статути, положення та інші акти, які приймаються Верховною Радою України (наприклад, Основи законодавства про охорону здоров’я, Кодекс про адміністративні правопорушення, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ тощо).

Для правового регулювання  діяльності дільничних інспекторів  міліції першочергове значення мають  такі законодавчі акти: закони України  “Про міліцію”, “Про звернення громадян”, “Про внесення змін і доповнень  до ст. 222 Кодексу України про адміністративні  правопорушення”, “Про адміністративний нагляд за особами звільненими з  місць позбавлення волі”, “Про дорожній рух”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про боротьбу із корупцією”, “Про надзвичайний стан”, “Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення”, “Про пожежну безпеку”, “Про внутрішні  війська МВС України”, Кодекс України  про адміністративні правопорушення (розділ IV), Повітряний кодекс та ін.

 Найважливішу роль  у системі законодавчих актів,  які регулюють діяльність дільничних  інспекторів міліції, відіграє  Закон України “Про міліцію”. Не зважаючи на те, що цей  закон багато в чому потребує  удосконалення, він, в основному,  закріпив права міліції (яка  є основною складовою частиною  органів внутрішніх справ), в тому  числі, в зазначеній сфері.  У законі, зокрема, визначено і  закріплено поняття міліції, основні  її завдання, принципи діяльності, основні обов’язки та права,  правовий та соціальний захист  працівників міліції. Деякі права  міліції визначені лише узагальнено,  є абстрактними. Вони деталізуються  в інших законах та підзаконних  актах (наприклад, права щодо  здійснення адміністративного нагляду  закріплено в Законі “Про адміністративний  нагляд міліції за особами,  звільненими із місць позбавлення волі”) [25].

 Тому деякі автори  висловили думку, що лише окремі  норми Закону України “Про  міліцію” є нормами прямої дії, [26, с. 92-93], з чим, на думку дисертанта, важко погодитися. Наприклад, в Законі чітко визначено підстави перевірки документів, входження безперешкодно в будь який час доби у житлові приміщення громадян, обмеження чи заборона руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг, затримання і тримання у спеціально відведених для  цього приміщеннях осіб, тощо.

 

 Крім законодавчих  актів,  Верховна Рада України  приймає також постанови. Ці  постанови мають, або не мають  нормативний характер. Якщо постановою  Верховної Ради України врегульовані  питання загального характеру  – це нормативні постанови.  У випадку, коли ними врегульовані  організаційно-штатні питання діяльності  Верховної Ради України як  певної структури – ці постанови  не мають нормативного характеру.  Нормативними постановами, сформульовані  завдання, а також забезпечення  діяльності різних державних  органів, в тому числі органів  внутрішніх справ. Так, постановою  від 24 04. 1993 р. “Про спеціальні  звання, формений одяг та знаках  розрізнення в органах внутрішніх  справ” встановлено додаткові  спеціальні звання в міліції  і внутрішніх військах, визначено  порядок їх присвоєння, пониження  в званні та позбавлення   спеціального звання і т. ін. [26].

 

1.2 Основні  завдання та функції адміністративної  діяльності дільничних інспекторів  міліції

В охороні громадського порядку  і безпеки, в профілактиці правопорушень  важлива роль належить дільничним інспекторам  міліції. Це пояснюється, по-перше, тим, що на території адміністративної дільниці, яка обслуговується в місті або  сільській місцевості, вони виконують  основний обсяг профілактичних та правоохоронних функцій, покладених законом на міліцію. По-друге, дільничні інспектори в  своїй діяльності повсякчасно підтримують  зв'язок з населенням, трудовими  колективами, громадськими організаціями, оскільки громадяни і представники зазначених організацій з усіх питань охорони громадського порядку і  профілактики правопорушень звертаються  безпосередньо в громадські пункти охорони порядку або до дільничних інспекторів, які покликані надійно  захищати їх права та інтереси від  злочинних посягань.

Основні завдання дільничного  інспектора на адміністративній дільниці:

• захист прав та законних інтересів громадян від злочинних посягань;
• проведення профілактичної роботи серед осіб, схильних до скоєння