Поняття та види функцій держави. Функції української держави в сучасних умовах.

     Природоохоронна функція (екологічна)

       “Без  охорони природи та навколишнього  середовища неможливо сьогодні уявити сучасний світ. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує природні зв’язки, руйнує навколишнє середовище, і цим мимоволі створює для себе несприятливі, а іноді навіть згубні, умови життя”⁴. Охорона природи - справа всього суспільства, але тільки держава, яка володіє необхідними засобами та можливостями концентрації зусиль всіх організацій і громадян, може реально забезпечити захист навколишнього середовища.

       У сучасному світі проблеми охорони  та раціонального використання природних  багатств набули великого економічного, соціального та політичного значення. Вони торкаються інтересів всіх народів та держав. Чим розумніше використовувати багатства, тим більших успіхів досягнуть промисловість, сільське господарство тощо. Охорона природи займає одне з важливих місць серед найбільш гострих соціальних проблем і представляє собою одну з важливих загальнодержавних завдань. При здійсненні цієї функції держава повинна дотримуватись таких принципів:

• Природні багатства підлягають охороні з боку держави, незалежно від того, залучені вони у господарський обіг чи ні.
• Використання природних багатств повинно бути раціональним, відповідати розвитку держави та її потребам.
• Неухильно дотримуватись природоохоронного законодавства та суворо відповідати за його порушення.

       Дотримання  цих принципів забезпечує цілеспрямованість природоохоронних функцій держави на вирішення завдань у сфері охорони та раціонального використання природних ресурсів.

       Інформаційна

    Організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації. Під інформатизацією в широкому змісті розуміється реалізація комплексу заходів, спрямованих на забезпечення повного й своєчасного використання достовірних знань у всіх суспільно значимих видах людської діяльності. Із правової точки зору - це організаційний, соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування й використання інформаційних ресурсів.

    Інформатизація  припускає перетворення всього комплексу  способів і умов розвитку інформаційних  процесів, створення відповідної  технічної бази й необхідного  державно-правового забезпечення. Іншими словами, процес інформатизації можна  сприймати як сукупність дій і заходів щодо формування й реалізації матеріальної основи розвитку інформаційного суспільства.

    1. Вона безпосередньо виражає й  предметно конкретизує сутність  сучасної держави. Її зміст  ураховує групові (корпоративні), національні й приватні інтереси членів суспільства.

    2. У ній реалізується різнобічна практична діяльність у сфері інформатизації усередині країни й на міжнародній арені.

    3. Ця функція є стійким основним з інформатизації суспільства.                     сложившееся (будь уважніший, скачав десь з російської, хтось буде читати – дасть тобі тумака!

    4. В інформаційній функції держави  проявляється й властива йому  на сучасному етапі розвитку  динаміка соціально-економічних,  політичних і духовних перетворень  у житті інформаційного суспільства. 

    3.2. Зовнішні функції

    Оборона держави

    Ця  функція є найважливішим напрямком діяльності держави, тому що вона націлена на захист мирної праці, суверенітету та територіальної цілісності держави про що йдеться в 65 статті Конституції України. Виходячи з цього, оборона країни від збройного нападу з боку інших країн належить до найважливіших зовнішніх функцій держави і є справою всього народу України, про це зазначає 17 стаття Конституції України.

    Практичне виконання функції оборони держави  покладається також на різні особливі державні збройні організації. Вони призначені для забезпечення суверенітету, захисту території, кордону, населення від зовнішніх посягань та забезпечення громадського порядку й безпеки громадян. Характер завдань, які виконують збройні державні організації, обумовлює особливості їх формування, діяльності, управління та забезпечення. До особливих збройних державних організацій відносяться:

    1. Служби зовнішньої розвідки. Вони  здійснюють збір інформації на  випадок проведення воєнних дій.

    2. Служба безпеки. Вона призначена  для захисту державної безпеки  та конституційного ладу від зовнішніх посягань.

    3. Міліція (поліція) є основою  і гарантом громадського порядку.  Міліція покликана служити всьому  суспільству, забезпечувати порядок,  спокій і безпеку громадян. А де армія, ДПСУ?!!!  

    Підтримання міжнародних політичних відносин, економічних та культурних зв’язків

    В основі цієї функції закладені інтереси кожної держави. В Конституціях ряду країн підкреслюються ідеї дружби та співробітництва з усіма країнами. В Конституції нашої країни про  це свідчить Стаття 18.

    В сучасних умовах розвиток держави визначається процесом інтеграції господарського, політичного та культурного життя. Функція співробітництва та взаємодопомоги виражає інтереси всіх держав. На цій  основі створюються різні організації, діяльність яких направлена на покращення економічного, політичного та культурного життя суспільства. Як приклад таких організацій є ООН, ЮНЕСКО, НАТО, Європейський Союз тощо.

    Як  було наведено вище, кожна держава  пов’язана з іншими державами  різними відносинами: політичними, економічними й культурними. Ці відносини необхідно встановлювати, розвивати та регулювати.

    Політичні відносини: Підтримання міжнародних політичних відносин держави забезпечуються представниками в особі послів, консулів тощо і базуються на Статті 25 Конституції України.

    Економічні  відносини: держава є членом світового співтовариства й відповідно залучається до системи світового господарства. Економічний розвиток, природні ресурси визначають місце держави на світовому ринку. Жодна держава не може існувати без економічних зв’язків з іншими державами. Зовнішня торгівля, кредити й позики, інвестиції, спільні проекти - це найбільш розповсюджені складові зовнішньоекономічної діяльності держави.

    Культурні відносини: культура кожного народу, держави є здобутком всього людства. Держава підтримує й розвиває культурні зв’язки, що служить взаємному духовному росту та збагаченню. Конкретними видами діяльності держави в цьому напрямку є: міжнародні виставки, фестивалі, олімпіади, міжнародний туризм тощо. 
 

    Боротьба  з міжнародною злочинністю

    В останній час (буде після 2012 рокуц) все більш широкого розмаху досягла міжнародна злочинність. Торгівля й контрабанда наркотиків, тероризм, незаконна торгівля зброєю – це ще неповний перелік найбільш небезпечних видів міжнародних злочинів.

    Жодна  країна не може без допомоги інших  країн подолати цю проблему. Безперечною  є необхідність спільних дій країн  у боротьбі з міжнародною злочинністю. Конкретними діями держав в цій  сфері є створення міжнародних  організацій по боротьбі зі злочинами. Однією з таких організацій є ІНТЕРПОЛ. Країни спільно планують свою діяльність щодо попередження та запобігання цих злочинів, проводять спільні заходи, здійснюють обмін інформацією. Це дозволяє більш ефективно боротися з міжнародною злочинністю.

    Участь  у міжнародній охороні навколишнього середовища

    На  сьогоднішній день дуже гостро постало  питання про охорону навколишнього  середовища. Це питання постійно знаходиться  в центрі уваги всього світу. Охорона  навколишнього середовища стає складовою  частиною програми завершення будівництва матеріально - технічної бази в країні.

    В ряді країн це тісно пов’язано  з особливостями кліматичних  умов в регіоні. Видатні вчені  багатьох країн занепокоєні екологічним  станом природи в різних куточках світу. З державного бюджету все більше і більше виділяється коштів на підтримання екології в належному стані, також надають велику допомогу й громадські організації. В деяких країнах уряд приймає різні заходи для попередження порушення законодавства щодо охорони природи. В нашій країні це закріплено в Статті 16 Конституції України.

      Співробітництво з іншими державами  у вирішенні глобальних проблем сучасності тільки сумісні зусилля зможуть привести до зрушень у рішенні проблем, які стоять перед світовим суспільством: екологічної, сировинної, енергетичної, демографічної тощо. 

3. ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ  ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ  УМОВАХ 

      З переходом нашої держави до ринкових відносин, вільного підприємництва і  конкуренції, визнанням прав кожного  бути власником, з проведенням політичної реформи і затвердженням демократичної державності відбувається еволюція як внутрішніх, так і зовнішніх функцій Української держави.

      Генеральною тенденцією в розвитку сучасних функцій  держави є саморегулювання, початок  самоорганізації та самодіяльності. Держава виконує тепер менш по обсягу, але обновлений набір функцій. При цьому регулювання деяких суспільних процесів держава здійснює жорсткими імперативними мірами, наприклад, податковою політикою, встановленням правил конкуренції, відповідальності за порушення економічної безпеки тощо. В інших сферах використовуються більш м'які засоби, наприклад, підтримка розвитку науки, культури та ін.

      Аналіз  реальної дійсності дозволяє зробити  висновок, що сучасній Українській  державі присутні такі внутрішні  функції:

• забезпечення народовладдя;
• економічна функція;
• соціальна функція;
• оподаткування;
• екологічна функція;
• функція охорони прав і свободи громадян, забезпечення законності і правопорядку.

     В Україні здійснюються великомасштабні  перетворення, спрямовані на зміцнення  демократії й створення правової держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управленській, духовній та іншій сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.

     “З  проголошенням України суверенною державою об’єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокрема органів внутрішніх справ”⁵. Цей процес прискорився і набрав більш конкретних форм у зв’язку з вступом України до Ради Європи і прийняттям Конституціі України.

      Торкаючись  функції забезпечення народовладдя необхідно відмітити, що теорія держави  і права до самого останнього часу намагається обійтись без поняття  функції держави в політичній сфері. Безумовно, всі функції держави  носять політичний характер, але в  політичній області діє ціла система політичних інститутів, установ, державних органів, через які здійснюється функція народовладдя. Це перш за все представницькі органи, вибрані народом і уповноважені від імені народу здійснювати державну владу в державі, органи місцевого самоуправління, а також здійснення народом своєї влади безпосередньо, через референдум.

      Зміст функцій забезпечення народовладдя складають:

      1. Реалізація волевиявлення народу  у формі законодавства (право  творчості);