Особливості менеджменту в організації гірськолижних турів

   Міністерство  освіти і науки України

   Рівненський державний гуманітарний університет

   Кафедра менеджменту 
 
 
 
 

   Курсова робота

   з дисципліни «Менеджмент туристичної  індустрії»

   на  тему: «Особливості менеджменту в організації гірськолижних турів» 
 
 
 
 
 
 
 
 

Студентки групи МТІ- 41

факультету  документальних   комунікацій та менеджменту

Комаровець  Інни Петрівни

Керівник: ст. викл. Щесюк С.В.

   Рівне 2011

   ЗМІСТ

   Вступ……………………………………………………………………………….3

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГІРСЬКОЛИЖНИХ ТУРІВ…………..5

1. Історія розвитку гірськолижного туризму……………………………..5
2. Соціально-економічні особливості гірськолижного туризму як об’єкта соціального менеджменту……………………..………………………...7
3. Види гірськолижних курортів………  …………………………………11
4. Документація на проведення гірськолижних турів…………………...15
2. НАЙПОПУЛЯРНІШІ МІСЦЯ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ВІДПОЧИНКУ…..17
1. Австрія – засновник гірськолижних курортів…………………………17
2. Найпопулярніші українські гірськолижні курорти……………………19
3. ″ Три долини ″ Франції………………………………………………….21
4. Вейл – найулюбленіший курорт Америки……………………………..23
5. Гірськолижний курорт Луїза……………………………………………25
6. Цермат та Сент-Моріц  - вершини світу………………………….……27
7. Найпрестижніший курорт Італії – Доломітові Альпи………………..29
8. Гірськолижні курорти Німеччини…………………………………...…31
9. Раслер Блеккомб – «такий маленький великий світ»…………….…. 32
10. Фінляндія – країна лиж і батьківщина Санта-Клауса………………..34
3. ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ У ПРОВІДНИХ ТУРИСТИЧНИХ КРАЇНАХ І РЕГІОНАХ СВІТУ …………37

   Висновки…………………………………………………………………………..41

   Перелік посилань…………………………………………………………………43

   Додатки…………………………………………………………………………….44 
 
 
 
 
 

   Вступ 
 

   Актуальність  теми. Туризм є однією з найбільших галузей світової економіки. В багатьох країнах туризм став надійним джерелом поповнення бюджету, зайнятості населення, розв’язання багатьох соціально-економічних проблем.

   Гірськолижний туризм один із найстаріших видів  активного відпочинку. З роками кількість  бажаючих покататися на гірських лижах  не зменшилося, а скоріше збільшилося. До того ж, зараз набагато якісніше і різноманітніше гірськолижний  сервіс, ніж років 10 назад, не говорячи вже про 80-ті, 70-ті роки.

   Метою курсової роботи є вивчення відомостей про гірськолижні тури та особливості менеджменту в цих турах.

   Для досягнення поставленої мети необхідно  вирішити наступні завдання:

• вивчити загальні відомості про гірськолижний туризм;
• описати найпоширеніші види гірськолижного туризму;
• визначити соціально-економічні особливості гірськолижного туризму;
• здійснити аналіз підходів до розвитку гірськолижного туризму;
• визначити найпопулярніші місця гірськолижного відпочинку та здійснити їх характеристику;
• встановити перспективи розвитку гірськолижного туризму;
• зробити висновки на основі матеріалу.

   Об’єктом  дослідження є форми гірськолижного туризму та країни світу як регіони з гірськолижним потенціалом.

   Предметом дослідження є гірськолижний туризм, як форма природокористування, проблеми та перешкоди, що стоять на шляху розвитку гірськолижних курортів, проблеми і перспективи організації гірськолижних турів.

   Майже в будь-якому гірськолижному курорті  є спуски, як для професіоналів, так  і для новачків, яким завжди можуть навчити правильно кататися місцеві  інструктори. Рух на лижах, ймовірно з’явився після винаходу снігоступів, що поступово модернізувалися до сучасного стану гірських лиж. "Батьком сучасного лижного спорту" часто називають норвезького випробувача Сандре Норгейма.

   На  сьогодні майже кожний намагається  щорічно поїхати в гори, щоб  спуститися з вершини гори. Тому кожна країна, яка має змогу, надає  свої пропозиції по гірськолижним курортам.

       Джерелами інформації для курсової роботи були підручники і навчальні посібники, статті сучасних провідних фахівців з періодичних видань, а також журнали з міжнародного туризму та сайти гірськолижних курортів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГІРСЬКОЛИЖНИХ ТУРІВ

 
       

1. Історія розвитку гірськолижного туризму

 
 

   Вперше  про лижі згадується десь у середині кам'яного століття. Саме завдяки  наскальних малюнків, на яких мисливець  переслідує дичину, ми можемо простежити початок цього виду спорту, яке набуло в наш час такої популярності. У той час півтораметровий сніг істотно знижував швидкість пересування і людина не тільки могла залишити своє печерне сімейство без їжі, але і сама навряд чи встигала забрати свої ноги від розлюченого хижака. Тому вже тоді лижі були незамінним атрибутом, тільки тоді це була не забава, а сувора необхідність. Лижі кам'яного століття, зрозуміло, не мали нічого спільного з катанням з гір.

   Проте, в першому тисячолітті нашої  ери, (1046 -1066 рр..) лижі перестали бути виключно засобом для полювання, а стали ще бути атрибутом царської влади.

   Якщо  історія лиж в цілому налічує  тисячі років, то телемарка (стиль катання) - менше двох сотень. Точкою відліку можна вважати 1825 рік, коли в Норвегії народився засновник цього стилю - Сондре Аверсі, відомий більше як Сондре Норхейм.

   У 1850 році Сондре Норхейм зумів зафіксувати  п'яту черевика і, завдяки цьому, зробити повноцінний поворот  на паралельних лижах, названий пізніше "християни".

   До 1870 року Норхейм модернізував лижі і кріплення. Лижі стали коротшими, вони рівномірно гнулися по всій довжині, що полегшило повороти в м'якому  снігу. Саме Норхейм розділив змішаний спосіб катання на два стили: спуск на паралельних лижах і ті, що поперемінно висуваються вперед [ 2;26 ].

   А 31 липня 1914 року в Філадельфії народився  людина-легенда, індустріальний революціонер, і як сказав Едвард Скотт, винахідник алюмінієвих лижних палиць, що поставила світ на лижі - Говард Хед.

   З початку 1930-х рр. відкрилася нова ера в розвитку гірських лиж - вони стають популярним видом масового відпочинку і туризму.

   "Гірськолижний  бум" був викликаний появою  канатних доріг - підйомників.  Де тільки не катаються сьогодні  на гірських лижах! В Австрії  та Франції, в США і Японії, у Новій Зеландії і на Філіппінах. Катаються на всіх материках:  навіть в екваторіальній Африці. Гірськолижники відпочивають на  Кавказі і в Хібінах, на Уралі  і в Карпатах, на Алтаї і в Сибіру, в Середній Азії.

   В даний час туризм - одна з наймогутніших  галузей що, динамічно розвивається, високоприбуткова галузь світової економіки, виступає в числі найважливіших  факторів соціально-культурного розвитку територій. Це сприяє підвищенню рівня  і якості життя населення. Розвиток туризму, що виявляється в його багатогалузевому характері і тісній факторній  взаємозалежності практично з усіма  сферами життєдіяльності, дозволяє використовувати туризм як  діючий інструмент стимулювання соціально-економічного росту на національному і місцевому  рівнях.

   Гірськоли́жний  куро́рт — місце відпочинку та розваг з розвинутою інфраструктурою. Зазвичай, дані курорти знаходятся на горі або великому горбі і включають в себе гірськолижні траси і супутні послуги ( присутні гірськолижні підіймачі, пункти прокату інвентаря, заклади харчування, паркінг) [ 5;98 ].

   Стрімкий  розвиток туризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідного при цьому комфорту призвели до створення в ряді розвинених країн цілої індустрії зимового відпочинку, що зайняла провідні позиції  в національній економіці. Сучасний гірськолижний центр включає  готельні комплекси, систему маятникових, канатно-крісельних і буксирувальних доріг - підйомників, траси спусків  різної протяжності і складності, навчальні схили, службу трас і контрольно-рятувальну службу, спортивні організації та споруди, магазини, пункти прокату спортивного спорядження, гірськолижні школи.

   Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів  туризму, так як є комбінованим видом  туризму і включає елементи наступних  видів: лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний аматорський, екологічний  туризм.

   Гірськолижний туризм - яскраво виражений сезонний вид туризму. На створення турпродукту  гірськолижний туризм належить до капіталомістких  і трудомістких видів туризму.  
 

2. Соціально-економічні особливості туризму  як об’єкт соціального  менеджменту

 
 

   Сучасна наука розглядає гірськолижний туризм як складну соціально-економічну систему. Туризм - це галузь економіки, невиробничої сфери, підприємства і організації якої задовольняють потреби туристів в матеріальних і нематеріальних послугах, основна функція якого - забезпечити людину повноцінним і раціональним відпочинком.

   Гірськолижний туризм  - це один з видів активного  відпочинку, який надає  можливість одержати заряд позитивних емоцій і  відмінно провести час.

   Гірськолижний туризм є фундаментальною основою економіки багатьох розвинених країн світу, та країн, що розвиваються. В даний час, він перетворився на індустрію міжнародного масштабу, що займає за прибутками третє місце серед інших видів туризму.

   Через низку обставин індустрія гірськолижного туризму, що розглядається як галузь, рідко удостоюється такої уваги з боку суспільства, яке відповідало б її реальній ролі в соціально-економічній діяльності. Одна з головних причин цього – відсутність правильно організованого статистичного обліку туристичної діяльності та відсутність навиків проведення соціального менеджменту, через це економічні показники гірськолижного туризму «розчиняються» в прибутках інших видів туризму[ 9;54 ].

   Діяльність  по управлінню гірськолижним туризмом специфічна і істотно відрізняється від діяльності працівників інших галузей, хоча на перший погляд можна припустити, що менеджмент туристичного регіону і туристичної організації спирається на ту ж базу, що і менеджмент будь-якого підприємства.

   Гірськолижний туризм має ряд властивих тільки йому особливостей. Вони витікають із специфічних властивостей послуг, що надаються туристичними підприємствами і організаціями.

   Відповідно  до цього слід визначити, в якому  напрямі повинен розвиватися  управлінський інструмент, щоб правильно вирішити ті специфічні проблеми, які властиві туристичним організаціям.

   Перша особливість гірськолижного туризму полягає у глибині його проникнення і складності взаємозв'язків між його складовими елементами. Велика частина туристичних підприємств — невеликих розмірів. Масштабні туристичні підприємства створюються лише в густонаселених районах.

   Другу особливість гірськолижного туризму та туризму вцілому, як об'єкту управління можна представити у вигляді нечітких цілей діяльності.