Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2012 в 00:01, контрольная работа
З появою приватної власності стало можливим утворення нових форм господарської діяльності. З метою створення ринкової системи був початий процес приватизації колишніх державних підприємств і проголошена свобода підприємництва, тобто свобода створення і функціонування нових приватних підприємств. Індивідуальна підприємницька діяльність має обмежені можливості і поширюється в основному на дрібний бізнес. Для більш-менш значної справи припадати з'єднувати зусилля декількох осіб, переходити до колективного підприємництва. Об'єднання партнерів для спільного бізнесу називають товариством.
Вступ
1 Поняття і види господарських товариств
2 Правове становище акціонерних товариств
3 Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства
4 Майно і майнові відносини в господарських товариствах
5 Права і обов’язки учасників господарського товариства
6 Управління господарським товариством
7 Облік і звітність господарського товариства
8 Припинення діяльності господарського товариства
Висновок
Перелік використаної літератури
Фонди господарського товариства
Як зазначалось, сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому ГКУ та прийнятим відповідно до нього законом.
Рішення
товариства про зміни розміру
статутного фонду набирає чинності з дня
внесення цих змін до державного реєстру.
У господарському товаристві створюються
резервний (страховий) фонд у розмірі,
встановленому установчими документами,
але не менше 25 % статутного фонду, а також
інші фонди, передбачені законодавством
України або установчими документами
товариства. Розмір щорічних відрахувань
до резервного (страхового) фонду передбачається
установчими документами, але не може
бути меншим від 5 % суми прибутку товариства.
Прибуток господарського товариства утворюється
з надходжень від його господарської діяльності
після покриття матеріальних та прирівняних
до них витрат і витрат на оплату праці.
З економічного прибутку товариства сплачуються
передбачені законом податки та інші обов’язкові
платежі, а також відсотки по кредитах
банків і облігаціях. Прибуток, що одержується
після зазначених розрахунків, залишається
у розпорядженні товариства, яке визначає
напрямки його використання відповідно
до установчих документів товариства.
5
Права і обов’язки
учасників господарського
товариства
Учасники господарського товариства мають право:
`• брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених ГКУ та відповідними законами України;
• брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частку (дивіденди);
• одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, зборів органів управління товариства тощо;
• вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
Учасники товариства мають також інші права, передбачені ГКУ, відповідними законами України та установчими документами товариства.
Учасники господарського товариства зобов’язані:
• додержувати вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління;
• вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до ГКУ та закону про господарські товариства;
• нести
інші обов’язки, передбачені ГКУ, відповідними
законами України та установчими документами
товариства.
6
Управління господарським
товариством
Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (при значення) яких визначаються видом товариства, а у визначених законом випадках — учасники товариства.
Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а в разі створення ради товариства (спостережної ради) — голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.
Посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законодавством несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.
Посадові
особи відповідають за шкоду, заподіяну
ними господарському товариству, у межах
і порядку, передбачених законом та установчими
документами товариства.
7
Облік і звітність
господарського товариства
Облік
і звітність господарських
Перевіряють фінансову діяльність товариства державні податкові органи, інші органи державної влади в межах визначених законом повноважень, а також ревізійна комісія (ревізор) господарського товариства та/або аудитори.
Згідно
зі ст. 90 ГКУ достовірність та повнота
річного балансу і звітності господарського
товариства у визначених законом випадках
повинні бути підтверджені аудитором
(аудиторською організацією).
8
Припинення діяльності
господарського товариства
Припинення діяльності господарського товариства відбувається
шляхом його ліквідації або реорганізації. Ліквідація господарського товариства здійснюється ліквідаційною комісією, яку призначає його вищий орган, а в разі припинення діяльності товариства за рішенням суду — ліквідаційною комісією, що формується відповідно до рішення суду. З дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління справами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського товариства і здійснює інші дії відповідно до вимог ст. 58–61 ГКУ та законодавчих актів України.
Розрахунки з кредиторами в разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до загальних вимог розрахунків з кредиторами, що регламентуються ст. 61 ГКУ, з урахуванням таких особливостей:
• кошти, що належать господарському товариству, у тому числі від продажу його майна в разі ліквідації, після розрахунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством, та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених ГКУ, законом про господарські товариства та установчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію;
• майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його кошти не підлягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій погашення заборгованості.
Ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.
ВИСНОВОК
Наведена класифікація господарських товариств є вичерпною. В даному випадку було б корисно перейняти досвід високорозвинених країн, законодавство і практика яких уже досить давно і вельми успішно вирішує більшість питань, пов'язаних з організацією і функціонуванням підприємств.
Хочеться звернути увагу вітчизняних підприємців на виключну важливість юридично грамотного оформлення установчих документів при створенні нових господарських товариств, адже від того, наскільки точно в них буде виражена воля сторін, залежить стабільність і подальший розвиток як підприємству. Вдосконалення правового регулювання діяльності господарських товариств пов'язане і з врегулюванням діяльності всіх суб'єктів підприємницької діяльності. На цю проблему також слід звернути увагу законодавцям, особливо в частині реєстрації товариств. Можна навести багато прикладів, коли недосконалістю нашого законодавства користуються недобросовісні бізнесмени. Проте вказані проблеми існують не лише в Україні.
Отже, зважуючи на важливість чіткого юридичного врегулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, вважаю за необхідне, з врахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду, створити такі закони, які з одного боку сприяли б вільному розвиткові економічних відносин, а з іншого – були б перешкодою для недобросовісних бізнесменів та інших любителів легкої наживи.