Загальні принципи нормування годівлі риби

 

Повноцінність нормованої годівлі  треба контролювати за рибницькими  показниками, проведенням регулярних контрольних виловів, які виконують  через кожні 10-15 діб, та шляхом фізіолого-біохімічних  досліджень, які здійснюють через  кожні 30 діб. У разі виявлення певних відхилень у показниках від норми  слід оперативно вносити корективи  у раціони, аналізуючи головні параметри  зовнішнього середовища.

 

Очевидні переваги нормованої годівлі безсумнівні. Водночас видоспецифічні особливості анатомії і фізіології травлення культивованих видів  риб демонструють досить виражене різноманіття у цьому аспекті. Це зумовлює доцільність  впровадження диференційованого підходу  до вирішення проблеми нормованої годівлі  різних видів і екологічних груп риб. Особливо варто підкреслити  значущість факту, стосовно якого практично  всі види риб демонструють досить виражену здатність до зміни характеру  живлення упродовж свого життя, що пов'язано  з анатомо-фізіологічними віковими особливостями [6,28].

 

1.4.2 Нормування годівлі  коропових риб

 

Сучасне традиційне тепловодне рибне господарство ґрунтується  на полікультурі коропа і представників  далекосхідної іхтіофауни з родини коропових, серед яких домінуюча  роль належить білому і строкатому товстолобикам та гібридним формам цих видів. Дещо менше значення має  білий амур. У зв'язку з цим  доцільно викласти матеріали стосовно годівлі цієї систематичної групи  риб у послідовності, що передбачає вікові аспекти.

 

Годівля личинок. Личинок  коропових риб найчастіше підрощують з використанням стартових комбікормів, але при цьому слід враховувати  особливості їх розвитку і зміни  низки морфологічних ознак, що доцільно розглядати під кутом етапності  раннього пост ембріогенезу [14,43].

 

Підрощування личинок  у лотках. Личинки у стандартних  лотках з робочим об'ємом води 1,0 м3 підрощують за щільності посадки 200 тис. шт./м3. Зауважимо, що природні кормові  організми у лотках практично  відсутні. У зв'язку з цим головним кормом є спеціально розроблені стартові комбікорми, які обов'язково мають  бути збагачені вітамінно-мінеральними преміксами. Незважаючи на це, до стартових  комбікормів рекомендують додавати і відповідну частку живого зоопланктону. Сумарний добовий раціон має становити 30-38% маси личинок. 50% приросту потрібно отримувати за рахунок зоопланктону і 50% - за рахунок стартових комбікормів. Рекомендовані норми годівлі  зоопланктоном у перші п'ять  днів підрощування становлять до 150 г. щоденно на лоток, у другі - до 200, у треті - до 250 г. Пропоновану кількість  живого корму бажано розділити на 4-5 порцій і згодувати упродовж світлового дня. Одночасно, тричі на день (вранці, в обід і ввечері) личинкам згодовують стартові комбікорми з розрахунку на лоток: у перші п'ять днів 48, у  другі - 84, у треті - 132 г. Згодовувати  стартові комбікорми, які попередньо мають бути розмелені до часточок корму розміром 0,1-0,2 мм, можна двома  способами [6-8].

 

Перший спосіб передбачає використання стартових комбікормів  у сухому вигляді, які рівномірно розсіюють по водній поверхні у різних місцях лотка з розрахунку 5-6 кормових точок на 1 м2. Якщо личинки скупчуються  у певних місцях лотка, то комбікорм  доцільно задавати саме туди. Разову норму  комбікорму потрібно однаковими частинами  розподіляти по всіх кормових точках. Згодовувати комбікорми у вигляді  грудочок не рекомендують, бо вони погано розподіляються по поверхні води.

 

За другим способом передбачається разову норму стартового комбікорму перед згодовуванням залити водою  у будь-якій місткості (склянці, чашці, мисці), ретельно розмішати і розлити  по всій водній поверхні лотка. Проте  за такого способу годівлі часточки комбікорму швидше осідають на дно  лотка.

 

Пропонована схема дає  змогу підрощувати личинок коропа, білого і строкатого товстолобиків, білого амура у промислових масштабах, забезпечувати отримання нормативних  показників виживання (50-60%) і середньої  маси підрощеної молоді (15-25 мг). За умов ретельнішої оптимізації параметрів середовища, результати можуть бути значно кращими [10,48].

 

Годівля мальків. Нерідко  виникає потреба вирощування  мальків, що пов'язано з доцільністю  їх використання для інтродукції  у водойми, які не відповідають вимогам, що ставляться до спеціалізованих вирощувальних  ставів. Це можуть бути пристосовані водойми, водойми багаторічного регулювання, природні і штучні континентальні водойми  різного походження і призначення, недостатньо підготовлені вирощувальні стави. У цьому разі для підвищення виходу цьоголіток або промислового повернення з континентальних водойм природного походження та водосховищ виникає потреба отримання життєстійких мальків.

 

На відміну від годівлі  личинок годівля мальків відносно триваліша, тому годівлю личинок  упродовж 10-15 діб доцільно розглядати як перший етап годівлі мальків. Другим етапом є безпосередня годівля мальків, що має певні особливості. Загальний  термін вирощування та годівлі мальків  становить 20-45 діб і здебільшого  передбачає застосування спеціалізованих  малькових ставів площею до 1-2 га. При  цьому кінцева маса мальків залежно  від виду риби, щільності посадки  на вирощування, забезпеченості природними і штучними кормами, фізико-хімічних параметрів середовища коливається  від 0,2 до 1,5 г.

 

Головним завданням організації  вирощування мальків є захист малькових ставів від смітної  і хижої риби, створення оптимального режиму за основними екологічними факторами  середовища: термічним, кисневим, кормовим. Температура води має перевищувати 20°С (бажано 22-28°С), оптимальний вміст  кисню - 6 мг/л і вище, концентрація кормових організмів - не нижче 1-1,5 тис. шт./л.

 

У відповідних умовах одержання  мальків безперечно доцільне, що і  потребує певної підготовки у галузі їх годівлі [7-9,12].

 

Годівля цьоголіток. У сучасних тепловодних рибницьких підприємствах, які орієнтовані на виробництво  рибопосадкового матеріалу, цьоголіток переважно вирощують у полікультурі. Принцип полікультури, тобто її визначальна  концепція, полягає у відсутності  або слабко вираженій харчовій конкуренції  між коропом і рибами східно-китайського  рівнинного комплексу, які отримали узагальнену назву - рослиноїдні  риби.

 

Цьоголіток можна вирощувати у разі зариблення вирощувальних  ставів як личинками віком 3-5 діб, так  і підрощеними личинками віком 10-15 діб або мальками віком 30-45 діб, що залежить від конкретних умов рибницьких господарств [8,42].

 

Аналіз динаміки конкуренції  у харчуванні коропа і рослиноїдних риб засвідчує, що між цими видами риб вона виражена лише у період раннього постембріогенезу і має  тенденцію прогресивного згасання після досягнення рибами малькової  стадії розвитку. Крім того, проходження  відповідних стадій коропом і  рослиноїдними рибами не збігаються у часі, що дає змогу практично  ігнорувати харчову конкуренцію. Тому проблему живлення рослиноїдних риб  вирішують регулюванням концентрації кормових гідробіонтів в одиниці  об'єму води з використанням для  цього органо-мінеральних добрив. Тому під час розгляду питання  раціонального використання кормів доцільно акцентувати увагу на коропі.

 

Для розрахунку планової кількості  кормів на вегетаційний період у разі вирощування цьоголіток потрібна така вихідна інформація: площа ставу, план вирощування рибопосадкового  матеріалу, щільність посадки, планована  рибопродуктивність за рахунок природної  кормової бази, загальний приріст  за рахунок внесення добрив, кормовий коефіцієнт корму, кормосуміші чи гранульованого комбікорму (формула 2.1). Для останнього величина кормового коефіцієнта  згідно з чинними рибницько-біологічними нормативами становить 4,7, для сипких вона збільшується на 8% [1,4,19].

 

Конкретно для окремого ставу  потребу в кормах можна визначити  за формулою:

 

(2.1)

 

де: Д - потрібна кількість  корму, кг;

 

А - вихід риби восени, шт.;

 

В-запланована середня  маса цьоголіток, кг;

 

Ппр - загальний приріст  риби за рахунок природної кормової бази з урахуванням внесення добрив, кг;

 

Кк - кормовий коефіцієнт.

 

Інтенсивну годівлю молоді розпочинають наприкінці червня - на початку  липня після досягнення мальками коропа середньої маси 1 г. Розрахункову загальну масу корму за місяцями розподіляють так, %: червень - 5, липень - 35, серпень - 35 - 40, вересень - 15 - 20, жовтень - 5. Визначену  кількість кормів на місяць розподіляють за декадами і кожним днем.

 

Отже, очевидно, що найраціональніша годівля у разі вирощування рибопосадкового  матеріалу пов'язана з оптимізацією співвідношення кормів природного і  штучного походження, яке відповідає потребам організму. Проте за високих  щільностей посадки, які часом мають  тенденцію до подальшого зростання, значення природної кормової бази у  раціоні молоді риб, особливо коропа, неухильно падатиме. Це, у свою чергу, потребує штучних кормів, які б  забезпечували не тільки головні, а  й усі фізіологічні потреби організму. Такі комбікорми, які б задовольняли усі потреби організму риб  створити досить проблематично, вони дорогі і можуть у сучасних умовах господарювання істотно знизити ефективність виробництва  як рибопосадкового матеріалу, так  і товарної риби [3,26].

 

З урахуванням вищевикладеного, під час вирощування цьоголіток коропових риб у моно - або полікультурі доцільно ширше застосовувати арсенал  методів стимулювання розвитку природної  кормової бази у поєднанні з ефективним і економічно обґрунтованим використанням  штучних кормів. Така орієнтація дасть  змогу у кожному конкретному  рибницькому господарстві визначити  оптимальну концентрацію молоді на одиницю  площі акваторії у зв'язку з  реальним балансом кормових ресурсів природного і штучного походження [1,3,11].

 

Годівля дволіток. Ставове  тепловодне рибництво пройшло досить довгий шлях свого розвитку і, згідно з європейською специфікою, головним його об'єктом досі залишається короп, який має найвищий ринковий попит. У  зв'язку з цим, аналогічно різним напрямам тваринництва, існує галузь коропівництва, яка пройшла низку етапів розвитку різного рівня інтенсифікації. Тому, розглядаючи питання можливості використання кормів у годівлі риби, доцільно акцентувати увагу на коропі, оскільки він як у моно-, так і  в полікультурі залишається практично  єдиним компонентом, штучна годівля  якого є виправданою і раціональною (формула 2.2).

 

Для вирощування товарного  коропа за високих щільностей посадки  слід використовувати гранульовані комбікорми або кормосуміші, що містять  не менше 23% протеїну, які виготовляють на комбікормових заводах або  без посередньо на рибницьких підприємствах.

 

Потребу корму для годівлі  дволіток коропа іноді розраховують за формулою:

 

(2.2)

 

де Д - необхідна кількість  кормів на нагульний став, кг;

 

П - природна рибопродуктивність ставу, кг/га;

 

Щ - щільність посадки  одноліток коропа, тис. шт./га;

 

Кк - кормовий коефіцієнт корму;

 

Г - площа ставу, га.

 

Визначивши необхідну  кількість корму для вирощування  коропа на вегетаційний період в кожному  ставу, годівлю розпочинають через 3 - 4 тижні після зариблення ставів. Корми за місяцями приблизно розподіляють так, % загальної маси: травень - 7, червень - 22, липень - 32, серпень - 35, вересень - 4. Такий розподіл придатний для  водойм, якісні параметри води в  яких відповідають галузевим стандартам [6-7,11,27].

 

На жаль, ці показники  води досить динамічні і далеко не завжди є сприятливими, що певним чином  впливає на інтенсивність годівлі, і в окремі місяці може істотно  змінюватися. Наприклад, якщо очікується порівняно холодне літо, рибу у  травні можна практично не годувати, з підвищенням температури води у червні до 21°С згодовують до 26-27% загальної  маси кормів, у липні з підвищенням  температури води до 23°С - до 53%, а  в серпні за температури води 22°С - решту кормів, що становить 20-21% загальної  маси.

 

З самого початку годівлі  коропа добові норми корму планують за кінцевим виходом риби з нагулу. У разі планування загальної кількості  кормів на вегетаційний період відходи  риби у розрахунках мають відповідати  нормативним показникам. Добові норми  годівлі коригують з урахуванням  маси коропа, температури води і  вмісту розчиненого у ній кисню. На початку годівлі, за температури  води 11-13°С, згодовують корми у кількості 1-3% маси риби. Зазвичай риба звикає до корму упродовж перших 3 - 5 днів (залежно  від рівня розвитку природної  кормової бази), а далі починає активно  його споживати. Після того як короп  привчився до корму, починають нормовану  його годівлю [7, 11, 26].

 

Термін споживання комбікорму є контрольним показником правильності визначення добових норм годівлі. Тривалість споживання кожної порції корму не повинна перевищувати 2-3 год за температури  води нижче 20°С і 1-2 год - за температури  води понад 20°С.

 

Обґрунтованість добових  норм і режиму годівлі можна оцінити, проаналізувавши вміст травного каналу вирощуваної риби. Для цього  рибу треба відловлювати на кормових місцях у перші 1-2 год після згодовування комбікорму.

 

Якщо виявлено відставання  коропа у рості, допускається підвищення норми годівлі на 10 - 20%.

 

Для вирішення рибницьких завдань, пов'язаних з годівлею риби, рекомендують використовувати тактичний  і оперативний рибницькі планшети, які дають змогу точно розрахувати  приріст коропа за етапами вирощування  за звичайних умов, в разі зміни  початкових мас риби, терміну вирощування, температури води, інших екологічних  факторів. За рибницькими планшетами можна оцінювати ефективність годівлі  риби за показниками її росту [7,12].