Загальні принципи нормування годівлі риби

Загальні принципи нормування годівлі риби

 

Використання кормів при  виробництві рибопосадкового матеріалу, товарної риби, формуванні й утриманні  ремонтно-маточних стад є визначальним фактором сучасного рибництва. Водночас отримання високоякісних кормів потребує вихідної сировини, яка характеризується багатокомпонентністю і є досить витратним виробництвом.

 

Останнє споживає значні обсяги енергоносіїв, що істотно відбивається на собівартості кормів. З нарощуванням обсягів виробництва риби досить тісно пов'язане підвищення інтенсивності  годівлі, зростання вартості комбікормів  у зв'язку з необхідністю їх збагачення протеїном за рахунок компонентів  тваринного походження. Все це робить частку витрат підприємства на годівлю  риби досить вагомою, великою мірою  визначає собівартість продукції і  впливає на ціноутворення. [2]

 

 

 

Таблиця 1 Природна рибопродуктивність коропа для лісостепової зони кг, гаЗона України Грунти

 

 

 

Отже, з даних таблиці  видно, що найкраща рибопродуктивність для лісостепової зони спостерігається  на високопродуктивних грунтах, а з  низькопродуктивних найкраще підходять  піщані грунти і солончаки.

 

Звідси із суто комерційного погляду очевидно, що раціональне  використання кормів має виняткове  значення. Слід зазначити, що раціональне  використання кормів у процесі виробництва  риби дасть змогу не тільки скоротити  витрати і знизити собівартість продукції, а й сприятиме поліпшенню стану навколишнього середовища. Розроблені технології годівлі риби з урахуванням цих аспектів забезпечать  для виробництва екологічно змістовніші  принципи використання штучних кормів, що відповідає цілям енергоресурсо-збереження і має певні екологічні переваги.

 

На сучасному етапі  розвитку рибництва раціональне  використання кормових засобів є  складовою частиною у технології годівлі риби. Остання передбачає оптимальне використання комбікормів  для отримання високої рибопродуктивності з найменшими витратами кормів на приріст маси риби. При цьому слід добиватися таких кількісних і якісних  параметрів кормів, які б повністю забезпечили нормальний перебіг  фізіологічних процесів з урахуванням  вікової і видової специфіки  культивованих риб.

 

Раціональна годівля риби можлива лише за умов її нормування залежне від поживної якості кормів, щільності посадки риби у полікультурі, кількісних і якісних показників природної кормової бази, фізіологічного стану риби. Особливу увагу слід приділяти отриманню оперативної  інформації динамічного характеру  стосовно головних фізико-хімічних параметрів акваторій, на базі яких, здійснюють культивування  риб та їх годівлю. При вирощуванні  риби у спеціалізованих ставах, пристосованих  природних або штучних водоймах досить значущою є інформація щодо чисельності і біомаси кормових гідробіонтів, тобто рівня розвитку природної кормової бази, динаміки окремих її компонентів у часі і просторі.

 

Одним з найважливіших  елементів раціонального використання кормів є нормування годівлі риби, яке ґрунтується на забезпеченні постійного споживання рибою повноцінного корму для підтримування її нормального  фізіологічного стану, максимального  утворення продукції і формування повноцінних статевих продуктів  у ремонтних груп і плідників  риб. [2, 8]

 

 

 

 

Таблиця2 Добова норма гранульованих  комбікормів з вмістом протеїну 26 % і вище для цьоголіток коропа в головний період годівлі (% маси тіла риб)Температура води °С Середня маса цьоголіток коропа, г

 

 

З даних таблиці ми бачимо, що при підвищенні температури добову норму комбікормів потрібно збільшувати, а при зниженні температури –  зменшувати. Щодо маси тіла риб, то при  збільшенні її, добову норму постійно потрібно зменшувати.

 

Недостатня і надмірна годівля риби шкідлива і негативно  впливає на результативність вирощування, є збитковою для рибних господарств. У першому випадку, за недостатньої годівлі риби, знижуються показники  приросту маси і плодючість, підвищуються витрати корму на одиницю продукції, дещо послаблюється резистентність організму, зростає сприйнятливість до захворювань. У другому випадку, за надмірної годівлі риби, особливо за умов індустріального вирощування, виникає ожиріння, порушуються обмінні процеси, що негативно впливає на показники продуктивності і систему відтворення.

 

У рибницьких господарствах  України максимальну кількість  корму згодовують за температури  води 25-27°С. З подальшим підвищенням  температури води норму годівлі  дещо скорочують, щоб запобігти погіршенню кисневого режиму і перевитратам кормів на приріст маси риби. За температури  води 30°С і вище годівлю доцільно тимчасово припинити або знизити  добову норму до 80-90%. У середньому за вегетаційний період добові норми  годівлі дволіток коропа мають становити 5,5-6% маси риби.

 

У зв'язку з цим годівля  риби за науково-обґрунтованими нормами  є одним із засобів організації  раціонального рибництва за інтенсивного вирощування риби у ставових господарствах  і господарствах індустріального, типу, При цьому доцільно оперувати  поняттям норма годівлі, під яким слід розуміти кількість корму з  відповідними набором і співвідношенням  поживних речовин та енергії, що здатна задовольнити потреби вирощуваної  риби і забезпечити її нормальний фізіологічний стан для отримання  високої продуктивності і нормального  розвитку системи відтворення. На понятті "норма годівлі" логічно ґрунтується  концепція нормування годівлі риби, тобто годівля риби за нормами, які  передбачають комплексну оцінку харчових раціонів.

 

Нормування годівлі риби формується залежно від виду риб, їх віку, маси, фізіологічного стану, рівня  продуктивності і плодючості. Слід враховувати, що риба має отримувати за раціоном оптимальну кількість протеїну, жиру, вуглеводів та енергії, а також  вітамінів і мінеральних речовин, що забезпечить оптимізацію годівлі. .

 

У зв'язку з розвитком  наукового напряму щодо нормування годівлі риби, визначено певні  терміни і термінологію, стосовно головних понять норм і нормованої годівлі. До цих понять належать такі: раціон, рівні загального, протеїнового, амінокислотного, енергетичного, вітамінного  і мінерального живлення.

 

Під раціоном розуміють необхідну  кількість якісних кормів, яка  б відповідала визначеним нормам потреби риби у поживних речовинах, енергії, вітамінах, макро- і мікроелементах для отримання певного рівня  продуктивності на фоні нормального  фізіологічного стану риби. Розрізнюють  добовий раціон, під яким розуміють  кількість повноцінного корму, потрібного для годівлі риби, упродовж доби. Його подають в одиницях маси або  у відсотках маси риби і коригують  залежно від температури води і вмісту розчиненого у воді кисню. Загальну масу корму, яку визначено  для згодовування рибі упродовж доби, розподіляють на однакові порції, кількість  яких залежить від гідрохімічних  і гідробіологічних показників, віку і фізіологічного стану риби.

 

На практиці досить поширені різні поняття рівнів годівлі, або  живлення, риби. Під рівнем загального живлення (годівлі) розуміють фактичні кількості поживних речовин та енергії  корму, які були спожиті рибою  протягом доби, виражені у відсотках. Рівень протеїнового живлення відповідає кількості сирого протеїну, спожитого  рибою, відносно сухої речовини корму, виражають у відсотках. Рівень амінокислотного  живлення - відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до кількості сирого протеїну або до сухої речовини корму, виражене у відсотках. Під рівнем вітамінного живлення розуміють  відносний вміст вітамінів в  одиниці корму, що дає змогу виділити корми з різними концентраціями вітамінів.

 

Для всіх живих організмів характерна витрата частини корму  на енергетичні потреби, які досить варіабельні у різних видів, що повною мірою стосується і риб. У зв'язку з цим енергетичний аспект у годівлі  риб має досить вагоме значення, що орієнтує на потребу енергетичної оцінки кормів, для чого використовують відповідні поняття. [2]

 

Енергетична поживність корму - це загальна кількість енергії, яка  утримується у кормовому протеїні, жирах і вуглеводах. Сумарну енергію, яка надходить із спожитим кормом до організму риби, називають валовою  енергією. Проте організм риби не здатний  повністю використати валову енергію, бо її доступність визначається ступенем перетравлюваності поживних речовин, який не може бути стовідсотковим. У  зв'язку з цим використовують поняття  перетравлюваної енергії, яка є  часткою валової енергії, яка  надійшла з кормом, за винятком енергії, що залишилася в екскрементах. Для  поглибленого розуміння вживають поняття  обмінної фізіологічно доступної енергії, до якої належить частка перетравлюваної  енергії, тобто чиста енергія, що бере участь у перетворенні органічних сполук у процесі їх всмоктування з травної системи. У зв'язку з  потребою енергетичного забезпечення відповідних функцій організму  виділяють енергію генеративного  обміну, яка йде на забезпечення формування статевих функцій риби.

 

Для забезпечення нормованої годівлі риб розробляють норми  і раціони згодовування комбікормів  на певний проміжок часу. Виділяють  раціони різної тривалості (добові, декадні, місячні, сезонні) для годівлі  різновікових груп риб у ставах, лотках, басейнах, саджалках. Залежно  від приросту маси та наявності кормів у господарстві норми згодовування комбікормів можуть піддаватись  оперативному коригуванню. .

 

У разі визначення добової  кількості корму згідно з нормами  потрібно враховувати температуру  води, вміст розчиненого у ній  кисню, поживність кормових компонентів, споживаність корму і рівень розвитку природної кормової бази.

 

Складання кормових раціонів на тривалий період досить проблематичне, бо за цей період можуть істотно  змінитися температурні умови зовнішнього  середовища і рівень розвитку природної  кормової бази, що потрібно постійно враховувати  у практичній роботі. У разі формування короткочасних кормових раціонів слід брати до уваги зону рибництва, де розташоване рибне господарство, площу водойм, концентрацію риби на одиниці площі або об'єму, структуру  полікультури.

 

Нормована годівля риби може бути ефективно застосована тільки за умов, коли всі зазначені фактори  запрацюють у сукупності, синхронно  і забезпечуватимуть реалізацію виробничого завдання. Кількість  корму, розрахована згідно з нормами  і згодовувана рибі, за інших однакових  факторів, залежить від площі водойми  і може досягати декількох десятків тонн на добу. У цьому разі потрібно якнайчіткіше визначити, як ефективніше  згодувати комбікорми, які технологічні схеми і механізми слід застосовувати для їх роздавання. Комбікорми у ставових господарствах згодовують за "кормовими місцями" з берегової лінії, з човна, за допомогою автогодівниць, або за "кормовими доріжками", використовуючи при цьому кормороздавачі різних конструкцій.

 

Досить важливим елементом  організації нормованої годівлі  риби є кількість годівель упродовж світлової частини доби. Наука  і практика рекомендують згодовувати  добову норму за один або два прийоми  протягом дня. Зазвичай у рибницьких господарствах рибу годують двічі: зранку до 9 год та після обіду  до 16 год. Багаторазову годівлю коропа у ставах необхідно проводити  з урахуванням швидкості проходження  їжі по його кишечнику, що, у свою чергу, залежить від температури  води. Наприклад, підвищення температури  води з 10-15 до 20-28 °С збільшує швидкість  проходження їжі по кишечнику  риби з 18-17 до 7-4 год. У зв'язку з цим  кількість годівель слід визначати  з урахуванням фізіології травлення. Проте, як показують дані спостережень, збільшення частоти годівель за світловий  день пов'язане з підвищенням  витрат на оплату праці, зростанням витрат палива і мастильних матеріалів, іншими додатковими витратами. Отже, число  годівель потрібно оцінювати за категоріями  економічної доцільності у кожному  конкретному випадку. і За інших  однакових факторів годівлю риби раціонально проводити з суворим  дотриманням певних годин, що зумовлено  виробленням у риб у процесі  годівлі численних умовних рефлексів, що має важливе значення для оптимізації  використання кормів. При цьому риба споживає корми досить швидко і без  залишків.

 

Нормування годівлі різновікових груп лососевих, осетрових, сомових  риб, вирощуваних у лотках, саджалках  і басейнах, дещо відрізняється від  нормування годівлі в разі вирощування  у ставових умовах. У першому випадку  вирощують рибу за умов практично  повної відсутності у раціоні  природної їжі. Головні поживні  речовини надходять тільки з штучними кормами, кількість яких розраховують за нормами, вираженими у відсотках  маси тіла риб. Добовий кормовий раціон однаковими частинами розподіляють на число годівель упродовж світлового дня, які визначають залежно від  температури води і фізіологічного стану риб. У період підрощування личинок у лотках їх годують через  кожні 1-2 год, у разі вирощування  товарної риби - через 2-4 год з використанням  автогодівниць, кормороздавачів або  вручну. Така годівля в умовах індустріальних рибницьких господарств економічно виправдана і компенсується відповідним  приростом рибопродук-тивності та економією  кормів.

 

В основу системи раціональної годівлі риб у разі вирощування  у ставових або індустріальних господарствах  покладено принцип найекономнішого  використання поживних речовин корму  та отримання максимальної рибопродуктивності. Незважаючи на певну загальність  концепції, кожне рибне господарство має свій оптимум, за яким у кожному  конкретному випадку формується відповідна схема робіт щодо годівлі  риби. Під час розробляння будь-якої системи або схеми нормованої годівлі риби фахівець має регулярно  контролювати повноцінність годівлі  з урахуванням різних умов вирощування. Інтенсифікація ставового рибництва  і вирощування риби індустріальними  методами з використанням відпрацьованих теплих вод енергетичних об'єктів  ґрунтується на повноцінній нормованій годівлі риб. За умов регулярного  згодовування рибам незбалансованих  кормосумішей та ігнорування принципу нормування годівлі простежується  стійка тенденція систематичного падіння  рибопродуктивності, що супроводжується  порушеннями обміну речовин, аномаліями фізіологічного стану риби, зниженням  опірності організму хворобам, що призводить до їх захворювання і загибелі.

 

У зв'язку з цим значення контролю за повноцінністю нормованої годівлі риби важко переоцінити. У комплекс заходів щодо такого контролю входять: контроль за якістю кормів, відповідності  комбікормів, їх компонентів і кормових засобів вимогам державних стандартів. Поживну якість комбікормів та їхніх  компонентів визначають у лабораторних умовах проведенням відповідних  аналізів.

 

Повноцінність нормованої годівлі  риби можна визначати і за допомогою  рибницьких критеріїв, які ґрунтуються  на продуктивній дії кормів у процесі  виробництва рибопосадкового матеріалу  і товарної риби, в разі вирощування  й утримування ремонтно-маточного  матеріалу. До таких рибницьких тестів належать: приріст маси, рибопродуктивність, якість продукції, витрати кормів на одиницю рибопродукції, кількість  і якість статевих продуктів, стан здоров'я  різновікових груп риб.