Види об'єктів злочину. Предмет злочину

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2011 в 18:48, контрольная работа

Краткое описание

1. Суспільні відносини, на які посягають злочини і які є об'єктами таких злочинів, дуже різноманітні. Тому з'ясування усіх видів об'єктів та їх наукова класифікація є необхідними, адже вони сприяють більш повному розкриттю сутності, а також соціально-правової значущості об'єктів, дають змогу визначити їхній вплив на розвиток кримінального законодавства і вдосконалення практики його застосування.

Оглавление

1. Види об'єктів злочину. Предмет злочину.

2. Підготовка до злочину і його види.

3. Задача.

4. Список використаних джерел.

Файлы: 1 файл

1.docx

— 35.20 Кб (Скачать)

Усунення перешкод - це дії чи бездіяльність, які полягають  в усуненні перепон, що заважають  реалізації злочинного наміру (наприклад, залишення відкритими дверей сховища  з метою полегшення вчинення з  нього крадіжки, вимкнення охоронної  сигналізації, отруєння сторожової собаки). Під іншим умисним створенням умов для вчинення злочину слід розуміти, зокрема, розробку плану вчинення злочину, влаштування засідки, підготовку місць  для зберігання викраденого, створення  надлишків ввіреного майна для  наступного протиправного" заволодіння  ним шляхом привласнення або розтрати, вивчення системи охорони банку з метою нападу на нього, підготовка алібі тощо.

4. Обов'язковою ознакою  готування до злочину є те,-що ця стадія має місце тільки у разі припинення дій винного з причин, що не залежать від його волі. У разі припинення вказаних дій за власною волею суб'єкта має місце добровільна відмова при незакінченому злочині (ст. 17).

5. Відповідно до  КК 1960 p. кримінальне караним визнавалось  готування до злочину будь-якої  тяжкості. КК 2001 p. пов'язує караність  готування до злочину зі ступенем  тяжкості злочину (див. ст. 12 та  коментар до неї), виключаючи кримінальну  відповідальність за готування  до вчинення злочину невеликої  тяжкості. Особи, засуджені за  готування до злочину за ч. 1 ст. 17 та відповідними статтями  Особливої частини КК 1960 p., якщо  ці злочини належать до злочинів  невеликої тяжкості, підлягають  звільненню від покарання (п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних  положень КК 2001 p.).

Види  складу злочинів

1. Виділення окремих  видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання  окремих складів злочинів і  встановлення їх істотних ознак,  а в кінцевому підсумку - для  точної кваліфікації злочину.  Склади можна класифікувати за  різними критеріями: за ступенем  суспільної небезпечності; за  структурою, тобто за способом  описування ознак складу в  законі; за особливістю законодавчого  конструювання. 

2. Суспільна небезпечність  злочину - це об'єктивно існуюча  антисоціальна властивість, обумовлена  всією сукупністю його негативних  ознак, що свідчать про реальну  можливість заподіяти шкоду охоронюваним  кримінальним законом суспільним  відносинам. Причому слід відрізняти  суспільну небезпечність як закріплену  в законі певну нормативну  абстракцію від небезпечності  конкретно вчиненого злочину.  В кримінальному законі вона  закріплюється лише як можливість (здатність) заподіяння шкоди,  а при вчиненні конкретного  злочину ця можливість перетворюється  на дійсність і характеризує  суспільну небезпечність саме  цього злочину. 

  За ступенем суспільної  небезпечності (тяжкості) виділяють: 

1) простий (іноді  його називають основний) склад  злочину - він містить у собі  основні ознаки злочину і не  містить ні обтяжуючих (кваліфікуючих), ні пом'якшуючих обставин. Так, у ч. 1 ст. 185 КК дається визначення крадіжки як таємного викрадення чужого майна (без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин);

2) склад із кваліфікуючими  ознаками, тобто з такими, які  обтяжують відповідальність і  впливають на кваліфікацію. Прикладом  кваліфікованого складу можна  вважати ч. 2 ст. 185 КК, тобто крадіжку, вчинену повторно або за попередньою  змовою групою осіб ;

3) склад з особливо  обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) обставинами, тобто такими, які  надають злочину особливої суспільної  небезпечності. Наприклад, крадіжка, вчинена в особливо великих  розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 185);

4) склад злочину  з пом'якшуючими обставинами (так  званий привілейований склад), що  характеризується обставинами, які  значною мірою знижують суспільну  небезпечність і караність даного  виду злочину (наприклад, умисне  вбивство, вчинене в стані сильного  душевного хвилювання - ст. 116, або  вбивство при перевищенні меж  необхідної оборони - ст. 118).

За  характером структури  складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо  в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.

 До простих  складів відносять ті, які містять  у собі ознаки одного суспільне  небезпечного діяння, що посягає  на один об'єкт. Прикладом простих  складів є умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК), грабіж (ч. 1 ст. 186).

Складним є склад, законодавча конструкція якого  ускладнена якими-небудь обставинами. Тому складними слід визнати склади з двома об'єктами (розбій - ст. 187), із двома діями (самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням  будь-яких суспільне небезпечних  діянь - ст. 353), із двома формами вини (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, - ч. 2 ст. 121).

 До числа складних  відносять також і альтернативні  склади, об'єктивна сторона яких  може виражатися в декількох  діях чи способах дії або  в різних наслідках. Так, державна  зрада в ст. 111 визначена як  злочин, що може бути вчинений  шляхом переходу на бік ворога  в умовах воєнного стану або  в період збройного конфлікту,  шпигунство, надання іноземній державі,  іноземній організації або їх  представникам допомоги в проведенні  підривної діяльності проти України. Як видно, кожна з названих дій утворює об'єктивну сторону зазначеного злочину. У той же час склад злочину, зазначений у ч. 1 ст. 277, передбачає відповідальність за умисне руйнування або пошкодження транспортних засобів за умови настання будь-якого з зазначених у даній статті наслідків: аварії поїзда, судна; порушення нормальної роботи транспорту; створення небезпеки для життя людей, настання інших тяжких наслідків.

За  особливостями конструкції  виділяють злочини  з формальним складом, злочини з матеріальним складом і злочини  з усіченим складом.

Таке конструювання  ґрунтується на тому, що будь-який злочин у своєму розвитку може пройти цілий  ряд стадій (етапів): готування, замах, закінчений злочин. Причому окремим  видам злочинної діяльності властива винятково висока суспільна небезпечність  вже на ранніх стадіях її розвитку. Тому законодавець закріплює нерідко  момент закінчення таких злочинів уже  на стадії замаху чи навіть готування, не пов'язуючи закінчення злочину з  фактом настання суспільне небезпечних  наслідків.

 Злочинами з  формальним складом називають  такі, що не містять у собі  як обов'язкову ознаку суспільне  небезпечні наслідки, а тому злочин  вважається закінченим з моменту  вчинення зазначених у законі  діянь. Наприклад, ч. 1 ст. 331 встановлює  відповідальність за незаконне  перетинання державного кордону.  І цей злочин вважається закінченим  з моменту вчинення самого  діяння (переходу), незалежно від  можливих наслідків. 

Злочинами з матеріальним складом вважаються такі, при конструюванні  яких як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони включаються певні суспільне  небезпечні наслідки вчиненого злочину. У таких складах об'єктивна  сторона отримує свій повний розвиток лише за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього  моменту злочин вважається закінченим. У злочинах з матеріальним складом  потрібно обов'язково встановлювати  причинний зв'язок між самим діянням  і суспільне небезпечними наслідками, що настали.

Прикладом злочину  з матеріальним складом є вбивство, що вважається кінченим лише з моменту  смерті потерпілого (ст. 115). Сам по собі факт пострілу в жертву з метою  її вбивства не утворює складу закінченого  злочину, оскільки не настав передбачений кримінальним законом наслідок - смерть іншої людини. Такі дії повинні кваліфікуватися лише як замах на вбивство (статті 15 і 115).

 Злочинами з  усіченим складом вважаються  такі, в яких момент закінчення  злочину самим законом переноситься  на стадію готування або на  стадію замаху. Наприклад, за ст. 129 відповідальність за погрозу  вбивством настає з моменту  самої погрози, а розбій вважається  закінченим злочином з моменту  нападу з метою заволодіння  чужим майном (ст. 187). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Задача.

Свиридов і Марчук пізно ввечері на вулиці напали на Мєдвєдєва і, погрожуючи йому ножем, вимагали грошей. Грошей у Мєдвєдєва не було. Обшукавши його и впевнившись,що нічого цінного у Мєдвєдєва нема, Свиридов і Марчук відпустили його.

У поведінці Свиридова  і Макарчука є об'єктивна сторона,тобто прояв небезпечності по відношенню до особи.

Даний розбій відноситься  до ч 1. Ст. 187 КК, напад з метою заволодіння  чужим майном,з погрозою застосування насильства. Таке діяння карається  позбавленням волі на строк від 3 до 7 років. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Список використаних джерел :

1. Кримінальних кодекс України.

2. Кримінальне право України Підручник. Ю. В. Александров

3. Кримінальне право України. К.Бронком.

Информация о работе Види об'єктів злочину. Предмет злочину