Контрабанда в Україні

Існує кілька визначень зброї та її видів. У загальному розумінні, зброя — це пристрої і засоби, які використовуються для знищення живої сили супротивника, його техніки та споруд. Сучасну зброю поділяють на ядерну, хімічну, бактеріологічну, реактивну, ракетну, мінну, торпедну та холодну вогнепальну (до неї належить стрілецька, артилерійська тощо). Контрабанда зброї – є одним з дуже небезпечних видів контрабанди як кримінального злочину. У кримінально-правовому аспекті зброєю вважаються пристрої, прилади і предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені й технічно придатні для враження живої чи іншої цілі або захисту від нападу і для подачі сигналів та спортивних цілей.За своїми конструктивними і функціональними ознаками зброя поділяється на слідуючі типи. типи.

Вогнепальна — пристрої та прилади, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі або відбиття нападу, приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічної чи інших видів енергії заряду (пороху чи іншої горючої суміші) і має початкову швидкість понад 100 метрів на секунду (може бути нарізною або гладкоствольною). Її необхідно ділити на такі види: бойова нарізна вогнепальна зброя; несучасна вогнепальна зброя; вихолощена спортивна вогнепальна зброя; мисливська вогнепальна; навчальна вогнепальна зброя; вибухова; спеціальна військова зброя;холодна; газова ; пневматична.

До холодної зброї розумінні згаданих статей належать ріжучі (спеціальні заточки, метальні диски, фінські, армійські, мисливські ножі тощо), рубаючі (шаблі, бойові сокири, тесаки тощо), колючі (стилети, кортики тощо), розтрощуючі (кастети, нунчаки та ін.) знаряддя, а також знаряддя комбінованої дії (кинджали, багнети тощо), призначені для враження людей.

Під контрабандою зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів вибуху розуміємо переміщення зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів вибуху через митний кордон України поза митним контролем, вчинене особою або групою осіб, які організувались для заняття контрабандою зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів вибуху, як і незаконне переміщення зброї що є для України культурно-історичним надбанням.

На сьогоднішній день назріла необхідність у більш узгоджених діях в боротьбі з незаконним обігом зброї підрозділам СБУ, Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, карного розшуку, дозвільної системи, Держкордону, ДМСУ, прокуратури України, судів усіх рівнів на законодавчому рівні закріпити у КК України окрему статтю з контрабанди зброї, бойових припасів, вибухових речовин і засобів вибуху та встановити міру покарання за злочини до двадцяти років позбавлення волі з обов’язковою конфіскацією майна. Адже цей вид злочинів є небезпечний для держави, загрожує безпеці України, особливо на даний час, коли існує реальна неезбека життю і здоров*ю громадян України, її державному суверенітету і незалежності.

2.3 Організована та транснаціональна  злочинність.                     

На жаль, не зважаючи на значний досвід правоохоронних органів держави з виявлення й розслідування контрабанди, вчиненої у різних формах співучасті, сьогодні існують складнощі у створенні достатньої доказової бази для притягнення членів вказаних організованих груп до кримінальної відповідальності. Сучасні структура і динаміка злочинності характеризуються постійним зростанням рівня організованої злочинності, яка з кожним роком набуває нових небезпечних форм. Найчастіше вчинення контрабанди набуває форм організованої злочинної діяльності при переміщенні товарів, які користуються підвищеним попитом у населення, культурних цінностей, радіоактивних речовин, зброї і особливо наркотиків. У середньому кількість осіб, які є співучасниками цього злочину, налічує від 3 до 5 осіб. Нажаль, на сьогодні існують чималі складнощі у створенні достатньої доказової бази для притягнення членів вказаних організованих груп до кримінальної відповідальності.4

Так, у частині 2 статті 201 КК "Контрабанда" та у ч. 2 ст. 305 "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" вчинення даних злочинів "за попередньою змовою групою осіб", а у ч. 3 ст. 305 КК вчинення злочину "організованою групою" визначено як кваліфікуючу обставину, що обтяжує відповідальність винних осіб. Ці форми співучасті передбачають прямий умисел винних, послідовно підвищують суспільну небезпеку вчиненого, внаслідок чого контрабанда (ст. 201, 305 КК) відповідно до п. 4, 5 ст. 12 КК "Класифікація злочинів" із категорії "тяжких" переходить до категорії "особливо тяжких" злочинів. Вказані кваліфіковані форми співучасті відповідно до п. 2 ст. 67 КК формально визначені серед обставин, які обтяжують покарання. Вони вказані у відповідних статтях КК, згідно з ч. 4 ст. 67 КК при їх наявності у конкретних справах про контрабанду не повинні враховуватись як обставини, що обтяжують покарання, а підлягають обов'язковому врахуванню при дослідженні події контрабанди, винності та мотивів обвинувачених. Змістовне тлумачення вказаних кваліфікуючих ознак контрабанди у кримінальному праві має не тільки вирішальне значення для їх використання у кримінальному процесі, але відіграє суттєву роль в організації цілеспрямованих оперативно-розшукових заходів, ефективній організації розслідування і т. ін. Згідно із загальною теорією кваліфікації злочинів при кваліфікації контрабанди, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, спочатку встановлюється форма спільної злочинної діяльності, а потім дається оцінка ролі кожної особи-учасника даного злочину, визначаються умови й межі її кримінальної відповідальності. Якщо контрабанду вчинено організованою групою, необхідно встановити й факт існування групи, а також те, що вона має характер організованої. При цьому у даних формах співучасті дії кожного співучасника розглядаються як співвиконавство незалежно від ролі, яку кожний з них фактично виконував.

Значущу роль у доказуванні контрабанди, вчиненої в організованих формах, відіграють негласні оперативно-розшукові заходи. І навряд чи є доцільним зосереджувати головну увагу на контрабанді, що скоєна у формах співучасті кілька років тому, порушуючи справи "за фактом", успішна перспектива розслідування яких представляється маловірогідною. В цілому боротьба з організованою злочинністю традиційно-міліцейськими методами є неефективною, оскільки правоохоронні органи переважно будують свою оперативну і слідчу діяльність від факту злочину до злочинця. А ця діяльність має спиратися на методи спеціальних служб розвідки, тобто йти у попереджувальному режимі – від учасників групи до викриття злочинів, шляхом створення агентурних позицій, негласного оперативного проникнення в надбудову групи, її подальшої оперативної розробки і т. ін.

Обов'язковою ознакою злочинної організації є також її ієрархічна структура, яка із двох осіб у будь-якій організації не складається. Тому злочинна організація може складатися як мінімум з трьох осіб. Ієрархічною ж, на наше переконання, є тільки така структура, не менш як одна з ланок якої входить водночас у відносини як єдиноначальності, так і підпорядкованості. Контрабанда, що вчинюється в організованих формах, як правило, має характер тривалої і професійної злочинної діяльності. У розслідуванні такого злочину, особливо вчинюваного вже довгий час у формі так званої "безхазяйної контрабанди", виключну роль відіграє використання можливостей оперативно-розшукової діяльності. Тому більш ефективним вбачається не порушувати кримінальних справ за фактом, а зосередити пріоритетну увагу на оперативній розробці групи осіб, що можуть бути причетними до вказаних злочинів та готують вчинення нової контрабанди.

Разом із організованою злочинністю йде розвиток і транснаціональної злочинності, яка протягом останніх десятиліть, на думку ряду фахівців, може розглядатися як процес раціональної реорганізації в міжнародному масштабі злочинних підприємств аналогічно реорганізації легальних господарських операцій в економіці, побудованої на ринкових відносинах. При цьому національні й міжнародні злочинні організації будують свої структури аналогічно структурам великих корпорацій з поділом праці, спрямованим на витяг максимальних прибутків і забезпечення мінімального ризику.5

Основними ознаками транснаціональних злочинних об’єднань в Україні є:

1) регулярні угоди про  придбання в країнах проживання  членів транснаціональних злочинних  об’єднань товарів, і доставка  їх у країни, де проживають  інші члени транснаціональних  злочинних об’єднань і де ці товари користуються підвищеним попитом; 2) наявність змішаних за складом організованих формувань, що займаються контрабандою і спеціалізуються винятково на нелегальному вивезенні великих партій товарів; 3) діюча в окремих сферах (але з єдиним керівництвом) мережа збуту товарів; 4) наявність мережі обміну коштів, отриманих від нелегального збуту, на конвертовану валюту; 5) встановлення каналів вивозу за кордон цінностей, отриманих злочинним шляхом.

 Сьогодні в Україні  взагалі навіть на рівні ООН не ведеться державної офіційної статистики щодо транснаціональної організованої злочинності. Разом з тим, за експертними оцінками, сьогодні понад 300 організованих груп і злочинних співтовариств країн близького зарубіжжя мають міжнародні зв’язки, тобто співучасників, підрозділи або відособлені групи на території інших держав.6

При цьому, найбільш характерними для сучасної України є такі види транснаціональної злочинності: злочинність, пов’язана зі сферою господарської діяльності, легалізацією (відмиванням) коштів та іншого майна, отриманих злочинним шляхом; злочинність, пов’язана з торгівлею людьми та нелегальною міграцією; злочинність, пов’язана з незаконним обігом наркотичних засобів та зброї.

Так, причинами та умовами, що мають міжнародний характер та визначають транснаціональний незаконний обіг вогнепальної зброї і всіляко сприяють йому, є такі: висока прибутковість від торгівлі зброєю та боєприпасами; існування у світі різних видів збройних конфліктів; існування та функціонування терористичних організацій; корупція; активні міграційні процеси; процеси глобалізації та світової інтеграції; науково-технічний прогрес, зокрема щодо розвитку транспорту; активний розвиток міжнародних зв’язків; широке використання новітніх комп’ютерних технологій, зокрема мережі Інтернет та її можливостей; світова економічна криза 2009—2010 рр. та ін. Запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї в Україні можливий лише за умови загальнодержавного підходу до розв’язання цієї проблеми

За даними автора, у господарській сфері криміналітет встановив тотальний контроль над комерційною мережею торгівлі, валютний обіг тіньової економіки становить 8-10 млрд. доларів. Тіньова економіка є джерелом існування 75 % населення України, 60 % капіталу утримують кримінальні структури, 90 % фірм перебувають під впливом кримінальних структур. На думку М.Г. Вербенського, громадяни України фактично утримують за свій рахунок дві влади – легітимну і кримінальну. Таким чином, організована злочинність у сфері господарської діяльності, накопичуючи значний капітал, інвестує його не у розвиток вітчизняної економіки, особливо промисловості, а навпаки, вивозить з офшорні зони для подальшого відмивання, а також використовує лібералізацію зовнішньоекономічних відносин, бере участь у торгових відносинах, які є живильним середовищем для розвитку транснаціональної економіки. Так, згідно з оцінками експертів Всесвітнього банку, щорічно до 10 млрд. доларів вивозиться з України за кордон. В результаті цього держава втрачає не тільки важливі для її внутрішнього ринку ресурси, але й не має достатніх коштів для стабілізації економіки і соціальної сфери.7

У сфері незаконного обігу наркотиків діють десятки злочинних співтовариств з транснаціональними зв’язками. Так, поставки опіуму з країн далекого зарубіжжя збільшилися за останні 10 років у десятки тисяч разів У сфері незаконного обігу наркотиків діють десятки злочинних співтовариств з транснаціональними. За цей же період кількість осіб, що зловживають наркотиками, зросла в 5 разів. Сьогодні наркобізнес перетворився на реальну загрозу національній, регіональній, глобальній безпеці та становить собою багатофакторну кримінальну систему, що агресивно впливає, у вершу чергу, на економічне, політичне, духовне життя й генофонд нашої держави.

Сьогодні в умовах глобальних політичних організована злочинність в її різноманітних проявах активно займається незаконним обігом забороненими наркотичними засобами і психотропними речовинами. Ідеться про організовану наркобізнесову діяльність, коли наркобізнес має поширення на території 2-3 держав з метою остаточного організованого збуту і транснаціональний наркобізнес, який розглядається як високоорганізована, структурована, мережена злочинна діяльність у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, полем діяльності якої виступає міжнародна арена, коли об’єднуються між собою – створюють злочинний синдикат – міжнародні злочинні наркоугруповання, і, що є особливо небезпечним, ця синдикалізована протиправна діяльність вже злилася з іншими видами організованої злочинності і використовує можливості терористичних організацій, способи реалізації і канали нелегальної міграції для контрабандного постачання наркотичних засобів. Зазначені фактори призводять до формування «тіньової економіки», яка, взагалі, має міждержавний характер, домінуючими сегментами якої стали: нелегальний експорт капіталів; корупція; нелегальні зовнішньоекономічні операції; неповернення коштів закордонними партнерами і переказ їх на спеціальні рахунки; угоди з іноземними партнерами за змовою з ними про поділ коштів; шахрайська діяльність трастових та інвестиційних кампаній, а також фірм і банків. Розвиток міжнародних відносин при одночасному зростанні злочинності практично в усьому світі спричиняє підвищенню активності злочинного середовища зі встановлення міжнародних зв’язків, а отже, збільшення кількості злочинів транснаціонального характеру і на території України.

                                                  Висновки

Розповсюдження контрабанди підриває економіку держави, завдає шкоди національній безпеці та здоров'ю людей. Крім цього, даний вид злочинів нерідко створює умови для вчинення різних протиправних дій. Зокрема, контрабанда зброї, радіоактивних й деяких видів небезпечних речовин може полегшувати злочинцям вчинення бандитизму, терористичних актів, інших тяжких та особливо тяжких злочинів. Створені контрабандистами канали переміщення також можуть бути використані для розвідувальної й підривної діяльності проти України.