Контрабанда в Україні

                                                          КОНТРАБАНДА В УКРАЇНІ   

 

План

 

Вступ

 

1. Місце контрабанди в законодавстві України.

 

         1.1 Поняття та склад контрабанди

         2.1 Деталізація предмету контрабанди.

 

2. Види та форми контрабанди.

 

        2.1 Загальна  характеристика видів та форм  контрабанди.

        2.2 Найбільш  небезпечні види контрабанди.

        2.3 Організована  та транснаціональна злочинність.                     

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

                                              Вступ

Укріплення міжнародних зв’язків України та інтенсифікація її євроінтеграційних процесів впливає на зростання кількості осіб, які перетинають митний кордон держави у різних напрямках. Незважаючи на загострення економічної кризи та певні дестабілізаційні явища в сучасній економіці України, завдяки заходам, що вживаються керівництвом нашої держави, обсяги експортно-імпортних операцій у цілому збільшуються, а по деяким напрямкам навіть з позитивним сальдо. Однак, поряд із зростанням обсягів зовнішньоекономічних операцій збільшується і кількість правопорушників, котрі, користуючись різницею в курсі валют, у цінах на різноманітні товари на національних ринках різних країн, прагнуть отримати наживу через вчинення контрабандних посягань.

 Відтак, наявні непоодинокі випадки незаконного вивозу за кордон різного роду товарів, дорогоцінних металів, культурних та історичних цінностей, промислової сировини та інших специфічних предметів. Останнім часом збільшилася кількість спроб вивезення з України через її митний кордон кольорових металів і стратегічно важливої сировини. До нашої держави незаконно ввозяться переважно іноземна валюта, викрадені автомобілі, зброя, особливо зараз в період загострення воєнного конфлікту, наркотичні засоби, що впливає на зростання загальнокримінальної злочинності. Непоодинокі випадки, коли на територію України ввозять товари та продукти харчування сумнівної якості, що дестабілізує економічне зростання держави та зашкоджує здоров’ю населення. Важливим завданням для митних органів України є також вистежування незаконного експорту технологій з виробництва ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших видів зброї, особливо коли мова йде про держави, що підтримують міжнародний тероризм, так само як і попередження переказу через офшорні банки грошей, здобутих від продажу наркотиків для іноземних наркодилерів.

 Нелегальне ввезення іноземних товарів зменшує попит на вітчизняну продукцію. Порушується монополія держави на експорт та імпорт певних груп товарів, особливо на ті з них, що виключені із загального товарообігу. Крім того, результати такої злочинної діяльності негативно впливають на суспільні відносини у сфері захисту життя та здоров*я громадян (контрабанда зброї та боєприпасів, ядерних матеріалів та речовин), прав громадян у галузі користування культурними цінностями, культурним надбанням нашої держави, іншим інтересам особи.

Сама контрабанда, як явище, являє собою один із стародавніх злочинів. На протязі тривалого часу були особи, які намагалися ввести або вивести з тої чи іншої території ( країни, землі феодала тощо) товар, який заборонений до цієї торгівельної операції або уникнути силами зборів, податків тощо. Але змінювались епохи, змінюється поняття і зміст контрабанди, з*являються нові предмети для незаконного переміщення через митний кордон, нові прийоми, методи, засоби цієї злочинної діяльності.

Винекнення контрабанди обумовлене становленням міждержавних торгових стосунків і має економічне підґрунтя. До середини    XVI ст. дане явище не сприймалося тогочасним суспільством (українським включно) як злочинне, однак у XVIІ ст. законодавство більшості держав світу починає формувати нормативну базу щодо боротьби з цим діянням, а наприкінці XVII ст. вже передбачено відповідальність за контрабанду як самостійне правопорушення. У вітчизняному законодавстві дореволюційного періоду відповідальність за цей злочин найбільш повно була врегульована Митним Статутом зразків 1909 і 1910 рр., де містилися попередні напрацювання кримінального та митного законодавства. Високий ступінь суспільної небезпеки контрабанди зумовлював розгляд справ про це діяння без участі присяжних засідателів. У  радянські часи (зокрема, з моменту прийняття першого КК РРФСР 1922 р.), було завершено пошук місця норми про відповідальність за контрабанду (це діяння визнавалося “державним злочином” в системі норм про злочини проти порядку управління, однак законодавчо воно не описувалося). За КК УРСР    1922 р. контрабанда (ст. 97) каралася позбавленням волі на строк не менше трьох років із суворою ізоляцією, а за обтяжуючих обставин – смертною карою (склад злочину було сформульовано відповідно до вимог КК РРФСР 1922 р., однак пізніше в ньому з’явилася конструкція “вивіз за кордон валютних цінностей з порушенням встановлених правил”). У КК УРСР 1960 р. відповідальність за контрабанду встановлювалася статтями 70 та 701 (глава I “Інші злочини проти держави”). Таке законодавче рішення хоча і було зумовлено суто політичними мотивами, але в своєму підґрунті мало й економічний чинник – встановлення державної торгової монополії.

Зауважимо, що проблеми поняття, видів, форм вчинення, кримінальної відповідальності за контрабанду досліджували такі вітчизняні сучасності та минулого: Х.М. Бабаєв, В. В, Бедріківський, О.Ф. Бантишев, В. М, Шевчук, М. І. Камлик, В.А. Суворкін, Н.А. Хоменко, Є. В. Додін, С. В, Ківалов, Л.В. Багрій-Шахматов, О.І. Бойко, Б.В. Волженкін, В.М. Володько, С.А. Гадойбоєв, Є.П. Гайворонський, А.Ф. Долженко, В.О. Глушков, О.О. Дудоров, М.Г. Кадніков, І.Д. Козочкин, В.М. Колдаєв, М.А. Кочубей, О.О. Кравченко, О.В. Навроцький та ін.

Нормативну базу, яка використовувалась при написанні роботи, становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України (КК україни – далі) , Митний кодекс України(МК  України – далі), Закон України «Про зовнішню економічну діяльність» від 16 квітня 1991р, Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13 вересня 2001 р, Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02. 2003р , Постанова Кабінету Міністрів України « Про перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 6 травня 2000 р, Постанова Кабінету Міністрів «Про положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності» від 28 квітня 2001 р, Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку товарів промислового призначення, вивезення яких громадянами України, іноземцями та особами без громадянства за межі митної території України не допускається" від 13 грудня 2002 р та ін..

Таким чином, розглядаючи дане питання про контрабанду, треба звернути увагу на саме поняття контрабанди як кримінального злочину зокрема,  здійснити кримінально-правову характеристику об’єктивних і суб’єктивних ознак контрабанди в Україні, а також кваліфікуючих ознак цього злочини, на різновидність контрабанди та форми її вчинення, на визначення меж покарання за її вчинення згідно законодавства України, що і буде завданням написання даної роботи. 

При чому, об’єктом дослідження виступатимуть суспільні відносини з приводу кримінально-правової охорони сфери господарської діяльності в частині забезпечення встановленого порядку переміщення відповідних предметів через митний кордон України.

Предметом дослідження – контрабанда як кримінально карне явище, її види та форми.

В роботі будуть використовуватись загальнонаукові і спеціально-наукові, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета. З урахуванням специфіки теми застосовувалися такі методи: порівняльно-правовий – використовувався при виявленні загального та унікального у кримінальному законодавстві, в їх юридичній практиці та положеннях доктрини щодо поняття, видів та форми вчинення контрабанди; історико-правовий – більш менш дозволив розкрити генезис появи і розвитку  контрабанди в Україні, зокрема у самому вступі до роботи; діалектичний метод, який забезпечив дослідження кримінально-правових положень про відповідальність за контрабанду в їх взаємозв’язку; метод системного аналізу використовувався при аналізі конкретних елементів та ознак складу контрабанду, що дозволило простежити їх взаємозв’язок; структурно-функціональний  сприяв комплексному дослідженню питань уніфікації норми про кримінальну відповідальність за контрабанду з урахуванням існуючих умов і потреб практики; логіко-юридичний використовувався при формулюванні висновків та ін.

   1.Контрабанда як кримінальний злочин в законодавстві України.

 

1. Поняття та склад злочину

 

Перехід України до ринкової економіки, лібералізація та активізація зовнішньоекономічних зв*язків, посилення міграції спричинили чимало нових процесів, які часто мають негативні наслідки. До останніх, зокрема, належить зростання рівня економічної злочинності, яка перешкоджає розвитку виробництва, поглинає інвестиційні ресурси, стимулює інфляцію, зменшує надходження до бюджету. Серед економічних злочинів найбільшу загрозу економіки становить контрабанда.

Розповсюдження контрабанди підриває економіку держави, завдає шкоди національній безпеці та здоров'ю людей. Крім цього, даний вид злочинів нерідко створює умови для вчинення різних протиправних дій. Зокрема, контрабанда зброї, радіоактивних й деяких видів небезпечних речовин може полегшувати злочинцям вчинення бандитизму, терористичних актів, інших тяжких та особливо тяжких злочинів. Створені контрабандистами канали переміщення також можуть бути використані для розвідувальної й підривної діяльності проти України.

Суспільна небезпечність контрабанди визначається саме тим, що вона завдає економічним інтересам держави, оскільки до бюджету не надходять мито і збори, а також може бути заподіяна шкода громадській безпеці, якщо предметом контрабанди є зброя, наркотики, боєприпаси та інші загально небезпечні предмети, вилучені з обігу.

У недалекому минулому, в умовах панування адміністративно-командної системи, суворого прикордонного й митного контролю вчинення даного злочину в організованих формах взагалі було винятком. Тому ці форми контрабандних дій залишились недостатньо розробленими в наукових джерелах. Сьогодні ж, в умовах жорсткого розподілу рівня і сфер впливу у злочинному середовищі, спостерігається тенденція до збільшення випадків вчинення контрабанди в організованих формах, у тому числі за участю окремих співробітників митних та правоохоронних органів.

Проте боротьба з контрабандою  ведеться правоохоронними недостатньо ефективно через складність, суперечливість і нестабільність митного законодавства, до я кого треба постійно звертатись при застосуванні банкетних норм ст..ст 201 та 305  КК, якими передбачена відповідальність за цей злочин, а також недостатність відповідних наукових розробок. Дані фактори зумовлюють велику кількість помилок, що допускається органами досудового слідства і судами, що розглядають справи про кримінальну відповідальність за вчинення контрабанди, при чому більшість помилок пов*язана зі застосуванням норм матеріального права, а саме помилковою кваліфікацією вчинених діянь, внаслідок неоднакового розуміння ознак складу злочину поширювального чи обмеженого їх тлумачення. Це стосується на сам перед предмета і форми вчинення контрабанди, моменту закінчення цього злочину, добровільної  відмови від його вчинення. Найчастіше вчинення контрабанди набуває форм організованої злочинної діяльності при переміщенні значних обсягів товарів, які користуються підвищеним попитом у населення, культурних цінностей, радіоактивних речовин, зброї і особливо наркотиків. У середньому кількість осіб, які є співучасниками цього злочину,  налічує від 3 до 5 осіб. Переважає вчинення контрабанди за попередньою змовою групою осіб.1

Саме слово «контрабанда» походить від італьянської мови, де contro - проти, bando - урядова постанова, тобто саме походження цього слова дає зрозуміти, ща це явище є карним, оскільки направлене на порушення урядових постанов.

 Поняття контрабанди в нашому законодавстві закріплене в ст.. 201 КК України, яка розміщена в розділі VII “Злочини у сфері господарської діяльності” Особливої частини, згідно якої  контрабанда визначається як  переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з прихованням від митного контролю, незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї),   спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Вчинення контрабанди передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди.

Контрабанда є кримінально карним діянням, зокрема, КК України містить  ст. 305, яка передбачає відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Склад злочину контрабанди утворюється за незаконного переміщення товарів або інших цінностей через державний кордон України, вчинений з укриттям предметів контрабанди у спецсховищах, або з обманним використанням митних та інших документів, або у великих розмірах, або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, або посадовими особами з використанням службового становища, а так само контрабанда вибухових, наркотичних речовин, зброї, тощо.

Склад контрабанди як злочину складається з об*єкта, об*активної сторони, суб*єкта, суб*єктивної сторони.

Родовим об*єктом контрабанди (ст. 201 КК України) слід вважати суспільні відносини, що охороняють господарську діяльність в Україні або за її межами, а безпосереднім – суспільні відносини, що охороняють встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України, тобто забезпечують нормальний товарообіг через митний кордон і внесення мита і зборів до бюджету України . Додатковим безпосереднім об*єктом виступає громадська безпека при контрабанді зброї, а також здоров*я населення – при контрабанді отруйних, сильнодіючих і радіоактивних речовин.

Підкреслено, що контрабанда належить до злочинів, характерною рисою  яких є обов*язкова наявність предмета. Предметами контрабанди є товари, валюта, історичні і культурні цінності та інші предмети, вилучені із вільного обігу, останніми є наркотичні і психотропні речовини, сильнодіючі, отруйні, радіоактивні, вибухові речовини, інші предмети, які можуть завдати шкоди здоров*я чи загрожувати життю населення і тваринного світу або можуть призвести до руйнування навколишнього середовища. Крім того до ввезення заборонені на територію Україну: друковані матеріали, кліше, негативи, зняті плівки, фотографії, малюнки та інші друковані образотворчі матеріали, що містять пропаганду ідей війни, расизму, масової дискримінації, геноциду, а також направлені підрив територіальної цілісності України, її політичної незалежності, державного суверенітету. Також заборонено ввезення предмети порнографічного характеру, твори мистецтва, художня зброя, книги, рукописи, пластинки, музичні інструменти, поштові марки та інші предмети, що складають велику художню, наукову, історичну цінність. Предмети контрабанди можна розділити на 2 групи: