Контрабанда в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2015 в 14:38, реферат

Краткое описание

Розглядаючи дане питання про контрабанду, треба звернути увагу на саме поняття контрабанди як кримінального злочину зокрема, здійснити кримінально-правову характеристику об’єктивних і суб’єктивних ознак контрабанди в Україні, а також кваліфікуючих ознак цього злочини, на різновидність контрабанди та форми її вчинення, на визначення меж покарання за її вчинення згідно законодавства України, що і буде завданням написання даної роботи.

Оглавление

Вступ
1. Місце контрабанди в законодавстві України.
1.1 Поняття та склад контрабанди
2.1 Деталізація предмету контрабанди.
2. Види та форми контрабанди.
2.1 Загальна характеристика видів та форм контрабанди.
2.2 Найбільш небезпечні види контрабанди.
2.3 Організована та транснаціональна злочинність.
Висновки
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Реферат Галина Паламарчук с правками (1) (1).docx

— 70.28 Кб (Скачать)

1) це предмети (товари), незаконне переміщення  яких через митний кордон України  утворюють склад контрабанди  тільки у випадку вчинення  у великих розмірах;

2) предмети спеціально  зазначені у ст.. 201 КК України  незаконне переміщення яких через  митний кордон утворює склад  контрабанди незалежно від їх  розмірів.

Об*активна сторона контрабанди полягає у переміщенні через митний кордон України поза митним контролем або з прихованням від митного контролю предметів контрабанди, при цьому під переміщенням слід розуміти ввезення товарів на митну територію України, вивезення з цієї території чи переміщення їх по митній території транзитом. Під переміщенням через митний кордон слід розуміти ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою спеціально тренованих тварин, трубопровідного транспорту та ліній електропередачі. Предмети контрабанди можуть бути переміщені через сухопутний, морський або повітряний кордон як разом з особами, які його перетинають, так і окремо від них, наприклад, у разі відправлення. Обов'язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення - це митний кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон, зазначених в законодавстві України.

Переміщення товарів чи інших предметів, зазначених у ч. 1 ст. 201 КК України, через митний кордон України має місце у таких випадках: 1) переміщення предметів контрабанди поза місцем розташування митного органу; 2) переміщення предметів поза часом здійснення митного оформлення; 3) переміщення предметів через митний кордон України з використанням звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем службовою особою митного органу (ст. 351 МК України).

Переміщення товарів через митний кордон України з прихованням від митного контролю здійснюється в різних формах, зокрема, з використанням спеціальних сховищ, з приданням одним товарам форми інших тощо.

Переміщення товарів через митний кордон України визначається злочином за умови, що воно вчинене за великих розмірах. Вартість предметів контрабанди визначається в національній валюті України.  Дії особи, яка мала намір на незаконне переміщення товарів через митний кордон України в великих розмірах, але перемістила їх не в великих розмірах, слід розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ст. 201 КК України.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного переміщення товарів через митний кордон України. Затримка особи в межах митного кордону в момент його перетинання з предметами контрабанди, кваліфікується як замах на цей злочин.

 В той же  час контрабанді характерна стадія  підготовки до скоєння злочину.  Зокрема, як підготовка до вчинення  контрабанди кваліфікуються дії  з незаконним отриманням ліцензії  на вивезення стратегічної сировини, наркотичних засобів, свідоцтва  на вивезення культурних цінностей, обладнання схованок, схилення інших  осіб до вчинення контрабанди, створення інших умов для скоєння  контрабанди.

Контрабанда є злочином з формальним складом. До визначення моменту закінчення контрабанди потрібно підходити диференційовано і враховувати те, відбувається ввезення чи вивезення предметів злочину, а також місце здійснення протиправних дій. В Україні створені і діють спеціальні митні зони, функціонують внутрішні митниці, які розміщені на митному кордоні там, де він збігається з межами спеціальних митних зон. Якщо предмети ввозяться на митну територію України або вивозяться із спеціальних митних зон на решту митної території, контрабанда має розглядатись як закінчений злочин у разі фактичного переміщення предметів через митний кордон. Якщо предмети вивозяться за межі митної території України або ввозяться з іншої частини митної території до спеціальних митних зон, контрабанда визнається закінченою після вчинення дій, спрямованих на реалізацію наміру відповідно -ввезти чи вивезти предмети, - з моменту виявлення їх під час митного контролю.

Добровільна відмова від вчинення контрабанди можлива лише на стадії готування до незаконного переміщення предметів через митний кордон або незакінченого замаху на його вчинення, коли особа усвідомлює можливість доведення злочину до кінця, але з власної ініціативи відмовляється від цього. Добровільна відмова виключається, якщо особа видає предмети контрабанди у зв'язку з оголошенням їй рішення про проведення особистого огляду (виняткова форма митного контролю), огляду або переогляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, оскільки у даному разі порушник митного законодавства розуміє об'єктивну неможливість доведення злочинного наміру до кінця через наявність нездоланної перешкоди.

Із суб*активної сторони контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Особа, яка вчиняє злочин, винна і цілком усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і направлено прагне ввести їх на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивести з України. Таким чином, контрабанда вчиняється з прямим умислом (наміром). При чому, мотив вчинення контрабанди завжди корисливий – це бажання збагатитися незаконним шляхом.

Суб*єктом контрабанди можуть бути фізичні особи: громадяни України, іноземці, апатриди,  які досягли 16 років у тому числі особа, яка користується правом дипломатичного імунітету. Як спеціальний суб*єкт контрабанди виступає посадова особа (наприклад, працівники митниць, військовослужбовці прикордонних військ, дипломатичні працівники), яка скоїла цей злочин із використанням свого службового становища, що необхідно додатково кваліфікувати за ст.. 364 КК України. Дії особи, що сприяли незаконному переміщенню через митний кордон з використанням свого службового становища, слід розглядати як пособницво в контрабанді, як відповідний службовий злочин.

Недекларування відповідних предметів, вчинене з необережності, не містить ознак контрабанди. Не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за контрабанду особа, яка добросовісно помиляється щодо того, чи є даний предмет культурною цінністю або отруйною речовиною (наприклад, якщо ця культурна цінність тривалий час зберігалась у родині особи або якщо ця речовина була вільно придбана особою в крамниці іншої країни).

Кваліфікуючими ознаками контрабанди є вчинення її: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею. Якщо контрабанду вчинено за попередньою змовою групою осіб, то при визначенні її розміру потрібно виходити із загальної вартості предметів, які переміщуються через митний кордон. Контрабанда вважається вчинена за попередньою змовою групою осіб, якщо її спільно вчинили декілька осіб ( дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про його спільне вчинення ( ч. 2 ст. 28 КК України) і карається в виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацію предметів контрабанди та майна ( ч. 2 ст 201 КК України). Особа визнається, що має судимість, якщо проти неї набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення злочину.

 

    1. Деталізація предмету контрабанди.

 

Аналіз практики боротьби з контрабандою свідчить про те, що в сучасних умовах «асортимент» предметів контрабанди надзвичайно різноманітний і час від часу постійно змінюється залежно від потреб окремих груп населення, які детерміновані соціально-економічною обстановкою в країні та соціально-психологічними властивостями громадян. Найчастіше предметами контрабанди є продовольчі та промислові товари, сировина для їх виготовлення, наркотики, ювелірні вироби і дорогоцінні метали, антикваріат, зброя, боєприпаси, вибухові, отруйні, сильнодіючі речовини, тощо2

Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи:

1) предмети, яким притаманні  спеціальні ознаки, що надають  підстави для кваліфікації їх  незаконного переміщення через  митний кордон України за ст, 201 незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні  або вибухові речовини; в) зброя  та боєприпаси (крім гладкоствольної  мисливської зброї та бойових  припасів до неї); г) стратегічно  важливі сировинні товари, щодо  яких законодавством встановлено  відповідні правила вивезення  за межі України, їх вільний  обіг згідно з чинним законодавством  може істотно обмежуватись і  для переміщення їх через митний  кордон, як правило, потрібен спеціальний  дозвіл, Специфіка предмета злочину  у таких ситуаціях зумовлює  необхідність кваліфікації за  сукупністю злочинів (застосуванню, крім ст. 201, підлягають, зокрема, ст. ст. 263, 265, 267, 321);

2) товари, які вільно обертаються  в Україні і незаконне переміщення  яких через митний кордон України  утворює склад злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 201, лише у випадку вчинення  його у великих розмірах.

 Вивезення культурних цінностей з України здійснюється за наявності спеціального дозволу, який видається в установленому законом порядку. Вивезенню з України не підлягають: а) культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; б) культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; в) культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

Отруйні речовини - це отрути, токсини (бойові, лікарські, сільськогосподарські та інші), які, потрапляючи всередину організму людини через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати смерть людини або психоневрологічний розлад, порушення дихання чи функції серцево-судинної системи, ураження нирок (нефропатію) чи печінки (гепатопатію) тощо. Вони можуть бути мінерального (миш*як, стрихнін, ртуть та сулема, синильна кислота та інші ціаніди, пестициди тощо), рослинного (отрута, виділена із мухомора, блідої поганки тощо), тваринного (зміїна отрута та отрута, що виробляється членистоногими тваринами) або змішаного чи штучного (хімічного) походження.

Сильнодіючі речовини - це лікарські, побутові, промислові та інші хімічні речовини, здатні своїм впливом на живий організм заподіяти йому шкоди. До них, зокрема, віднесені аміназин, бісептол, гросептол, еритроміцин, ефералган, камфора, корвалол, ністатин, нітрогліцерин, новокаїн, сульфадимезин, тетрациклін, фурацилін, Деякі інсуліни та вітаміни, кислота нікотинова, настойки женьшеню і прополісу, розчин йоду спиртовий. До сильнодіючих речовин належать і інші кислоти, луги, солі. Незаконне переміщення  сильнодіючих речовин через митний кордон України має тягнути кримінальну відповідальність за ст. 201 тільки у тих випадках, коли кількість зазначених лікарських засобів значно перевищує розміри, необхідні для лікування конкретної особи.

Під радіоактивними речовинами слід розуміти ядерне паливо яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором, радіоактивні продукти та відходи, а також речовини природного або штучного походження, що містять у своєму складі радіоактивні ізотопи, які здатні до первісного випромінювання. Обладнання та установки (технічні пристрої) - джерела іонізуючого випромінювання (обладнання ядерних реакторів, установки для поділу ізотопів, системи конверсії тощо) - не є в прямому розумінні слова речовинами. Речі, що набули радіоактивності внаслідок впливу радіоактивних матеріалів (проби грунту, техніка, одяг тощо), також не можуть визнаватися радіоактивними речовинами.

Зброєю можуть бути предмети різних видів: вогнепальною ( крім гладкоствольної мисливської), холодною. Ядерною. Хімічною, біологічною, нейтронною, лазерною, газово.(нервово-паралітичної дії), електрошоковою тощо.

Бойові припаси - це пристрої або предмети, які конструктивно призначені для пострілу зі зброї відповідного виду.

Стратегічно важливі сировинні товари – товари, щодо яких встановленні спеціальні правила вивезення, особливо важливі з погляду питань забезпечення економічної безпеки України. Предметом контрабанди виступають не будь-які стратегічні товари, а тільки ті,  що є сировинними товарами, за умови їх вивезення за межі України. Такими товарами є окремі види сировини, що можуть бути використанні для створення зброї, військової і спеціальної техніки, що підлягають державному експортному контролю відповідно до Закону України « Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02. 2003р. з відповідними змінами. До стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за мед" України, належать передусім товари, на які поширюється режим ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій. Ці режими запроваджуються Україною, зокрема, у разі: різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог України; досягнення встановленого ВР рівня зовнішньої заборгованості; значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України; необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві тощо. Переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню, щорічно затверджуються КМ.

Під товаром слід розуміти будь-який продукт праці, що має споживчу вартість, призначений для задоволення потреб людини і при цьому вироблений для відчуження шляхом продажу, обміну, здавання на комісію (консигнацію) тощо, а не для власного споживання чи використання. Це можуть бути продовольчі або непродовольчі товари, лікарські засоби і вироби медичного призначення, гладкоствольна мисливська зброя та бойові припаси до неї, друкована продукція, промислові вироби, у т.ч. такі продукти, які переміщуються через митний кордон України з використанням трубопровідного транспорту (нафта, природний газ) та ліній електропередач (електроенергія). Не є предметом цього злочину речі, які відповідно до законодавства України не підлягають обов*язковому декларуванню митним органам та не обкладаються митом, речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україні, речі, які ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за митним кордоном України на користь резидента (за наявності консульської легалізації відповідних документів).

Информация о работе Контрабанда в Україні