Роль МОП в регулюванні ринку праці та соціально-трудових відносин

Злидні і безробіття є  хронічними хворобами нашої планети, і жодна держава не гарантоване  від таких лих. Все це ставить  перед МОП нові питання і проблеми. Вони можливо не так вже нові, але вони постають у новому світлі і з небаченою досі гостротою.

В очах багатьох МОП втілює в собі ідеал соціальної справедливості. Але в цьому організацією пройдена ще дещиця шляху. Зараз першорядно значення в діяльності МОП набуває соціальний аспект. Крах соціалістичної системи і процес глобалізації економіки спровокували, серед іншого, справжній вибух уваги до соціального середовища. Проблеми, що чекають свого рішення, зачіпають тепер набагато більш широке коло країн, груп або певних категорій населення, Соціальні проблеми, які раніше нерідко ігнорувалися, виникають в тій чи іншій мірі в кожній країні. У зв'язку з цим є наміри напрацювання і проголошення доктрини МОП щодо соціальних заходів.

Що стосується нормотворчої діяльності МОП, то вона потребує того, щоб вдихнути в неї нове життя. За роки діяльності організації створені конвенції та рекомендації практично  по всіх основних соціально-трудових проблем, але ця діяльність вимагає серйозної  перебудови. Цій проблемі була в  основному присвячена сесії МКТ в 1947 р. на якій обговорювалося доповідь Генерального директора «Нормотворча діяльність МОП в епоху глобалізації». У доповіді говорилося, що актуальні сучасні соціально-трудові проблеми «відкривають одночасні нові й виняткові шанси для нормотворчої діяльності МОП, так як вона опиняється в самому центрі тривог і турбот, які будуть характерні для XXI століття». Думка ж про те, що нормотворча діяльність може вичерпати себе, настільки ж ілюзорна, як і пророцтва про кінцях світу. Зазначалося, що Організація здатна зробити якийсь якісний стрибок у своїй нормотворчій діяльності.

У доповіді поставлені завдання підвищення цілеспрямованості норм з метою посилення їх впливу, передбачається більш широкий вибір тим, більш  широкі критерії відбору, посилення  контролю за виконанням норм, особливо найбільш важливих, базисних. Конференція  внесла поправку до Статуту, визначальну  можливість скасування Конвенції, вважається застарілою, чого раніше не було. Висунута ідея: на основі норм МОП створити на початку століття Міжнародний трудовий кодекс, що допомогло б МКТ відзначити блискуче своє входження в третє тисячоліття.

Зроблено висновок про  те, що рекомендація не повинна більше розглядатися як бідна родичка конвенції. Справа в тому, що в останні роки всі рекомендації були пов'язані  з конвенціями, доповнювали і  роз'яснювали їх. Якщо серед рекомендацій, прийнятих з 1951 по 1970 р. 55% були автономними, тобто не пов'язаними з конвенціями, то з 17 рекомендацій, прийнятих з 1985 по 1991 р. не було жодної автономною. Як уже говорилося, 86 сесія Міжнародної конференції праці у 1998 р. прийняла Декларацію МОП про основоположні принципи і права у сфері праці та механізм її реалізації, яка суттєво підвищує роль основоположних норм МОП для всіх країн-членів.

Проблеми і перспективи, входження МОП в нове століття продовжували обговорюватися на наступних  сесіях МКТ та засіданнях Адміністративної ради.

В області зайнятості поставлено завдання забезпечення економічно активного  населення достойною роботою, тобто  не тільки створення необхідної кількості  робочих місць, але робочих місць  прийнятної якості. Однак не можна  забувати і про зростання безробіття та неповної зайнятості у багатьох країнах. Глобалізація і структурна перебудова економіки створюють  як великі нові можливості, так і  великі проблеми у сфері зайнятості.

У справі соціального захисту  та соціального забезпечення МОП  виконала велику роботу. Але тепер  майже повсюдно реформа систем соціального  захисту і її посилення стає однією з найбільш пріоритетних завдань. Всі  люди потребують соціального захисту  і гарантованих доходи. Вони визначаються, звичайно, рівнем розвитку суспільства, але соціальний захист не відбувається автоматично. Доповідь відзначає зростання  бідності та нерівності в країнах  Східної Європи, зростання смертності й скорочення тривалості життя в  колишніх республіках СРСР. У ньому  намічені шляхи вдосконалення соціального  захисту і поліпшення управління нею.

 

3.  Роль МОП у регулюванні ринку праці України

 

В Україну незважаючи на прийняття конвенцій і рекомендацій МОП не досить налагоджена система  контролю і регулювання соціально-трудової інфраструктури. Так, через відсутність  загальної моделі розподілу праці  в державі проблемою стало  забезпечення права на працю в  розрізі організації праці: більшість  громадян зайняті перепродажем продукції  або послуг і дуже мала частина - виробництвом. Таким чином, оскільки вартість імпортованої в країну продукції або послуг перевершує вартість експорту - росте дефіцит внутрішніх фінансів, що повільно призводить до зменшення потенціалу виробництва і до скорочення робочих місць.

На початку 90-х років  замість виплати заробітної плати  досить часто на деяких підприємствах  видавалися талони для обміну їх на продукти харчування, що, звичайно, суперечить Конвенції № 95 «Про захист заробітної плати». Наприкінці 1997 року заборгованість по заробітній платі в Україні  складала 7,1 млрд. грн. Ратифікувавши  Конвенцію № 173 «Про захист заробітної плати у разі неплатоспроможності  роботодавця", Верховна Рада узаконила  теза: заробітна плата повинна  бути однією з привілейованих серед  інших грошових виплат.

Найважливішою проблемою 21 століття питання примусової праці. Згідно з доповіддю МОП «Глобальний альянс проти примусової праці» (2005 р.) у світі налічується 2,5 млн. чоловік, які стали жертвами торгівлі людьми, страждають від сексуальної та трудової експлуатації, що приносить прибуток більше 32 млрд. доларів США в рік. За оцінками експертів, кількість трудових мігрантів з України складає не менше 2 млн. чол.

МОП у співпраці з Міжнародним  центром розвитку міграційної політики протягом 2003-2008 років впровадили в  Україну Програму МОП із протидії торгівлі людьми з України. Програма включала Проект МОП «Можливості  професійного навчання, зайнятість і  міграційна політика як фактори запобігання  і скорочення масштабів торгівлі жінками в Україну».

Дана програма виконувалася в рамках угоди між Міністерством  праці та соціальної політики України, соціальними партнерами та МОП. Угода  передбачає також ряд заходів, спрямованих  на досягнення таких цілей:

• ефективне впровадження Державної програми протидії торгівлі людьми;
• удосконалення політики та правової бази регулювання міграційних процесів та протидії торгівлі людьми з метою сексуальної та трудової експлуатації;
• зміцнення потенціалу національних партнерів у виявленні кримінальних дій, пов'язаних із неврегульованою міграцією і торгівлею людьми, та їх попередженні;
• підвищення рівня обізнаності потенційних мігрантів і потенційних потерпілих від торгівлі людьми про міграцію і шляхи законного працевлаштування за кордоном;
• розширення доступу потерпілих від торгівлі людьми до послуг з соціально-економічної реінтеграції.

Перед Україною стоять такі важливі питання, як удосконалення  контролюючого і регулюючого  механізмів сфери соціально-трудових відносин; прояв належної уваги до подальшого існування законів після  їх прийняття, що захищають права  громадян; зловживання службовими повноваженнями державних службовців; організація  загальної моделі розподілу праці  в державі; запобігання примусового  праці; захист заробітної плати. Сьогодні їх вирішення неможливе без активної участі МОП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Міжнародна організація  праці (МОП) - це міжнародна спеціалізована установа з регулювання соціально-трудових відносин, захисту прав людини та забезпечення соціального світу. Вона була створена в 1919 р. відповідно до Версальським мирним договором при Лізі Націй. У 1946 р. МОП стала установою «Організації Об'єднаних Націй» (ООН) і по теперішній час є авторитетним міжнародним  органом, головна мета якого - сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці  людей, захист їх прав.

Основні завдання МОП наступні:

1. Розробка узгодженої політики, програм та міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;
2. Допомога країнам-учасницям у вирішенні проблем зайнятості, скорочення безробіття та регулювання міграцій, боротьба за поліпшення життєвого рівня праці-трудящих
3. Захист прав людини (права на працю, на об'єднання, колективні переговори, зашита від примусової праці, дискримінації тощо),
4. Розробка і здійснення програм у галузі поліпшення умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки та гігієни праці, охорони і відновлення навколишнього середовища.

В момент створення Організації  в ній брали участь лише 42 держави, а в наш час членами МОП  є 175 держав.

Діяльність усіх органів MOT визначається і регламентується  наступними документами: статут МОП, Філадельфійської декларацією, Декларацією про основоположні  права і принципах в сфері  праці, Регламентом МКТ.

Організація розробила десятки  типових інструкцій з різних проблем. Вони відносяться або до окремих  галузей (гірничорудна промисловість, лісове господарство, суднобудування і судноремонт), або до областей особливого ризику (радіація, бензол, шуми та вібрація). 
В після-дніє роки МОП приділяє велику увагу розвитку системи соціального забезпечення в країнах Центральної та Східної Європи.

Ряд конвенцій спрямований  на створення необхідних умов праці  для жінок, особливо на шкідливих  роботах, їхнє соціальне забезпечення по вагітності та пологах. Але дискримінація  жінок ще залишається практично  у всіх країнах світу. Не забезпечується рівність жінок в зайнятості та оплати праці.

Ще менше зроблено Організацією у справі захисту такою вразливою  категорії трудящих, як молодь. В  абсолютній більшості країн рівень безробіття серед молоді значно вищий, ніж серед дорослих. Мало прийнято МОП міжнародних трудових норм. Вони стосуються тільки професійної підготовки, профорієнтації, медичного огляду та нічної праці підлітків.

На відміну від молоді МОП приділяє велику увагу дитячій  праці з самого початку її існування. З питань дитячої праці прийнято цілу низку міжнародних трудових норм, що визначають мінімальний вік  прийому на роботу, що забороняють  дитяча праця в деяких найбільш важких і небезпечних галузях і професіях, які зобов'язують проводити медичне  обстеження і т.п. З 1992 р. МОП почала здійснення Міжнародної програми за усунення дитячої праці (ІПЕК).

За роки діяльності організації  створені конвенції та рекомендації практично по всіх основних соціально-трудових проблем, але ця діяльність вимагає  серйозної перебудови

В області зайнятості поставлено завдання забезпечення економічно активного  населення достойною роботою, тобто  не тільки створення необхідної кількості  робочих місць, але робочих місць  прийнятної якості.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Конвенції та рекомендації, ухвалені міжнародною організацією праці. В 2 т. – Женева: МБП, 1999.
2. Техническая украинская газета: в Координатах МОТ [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.tehnichka.com/index.php?option =com_content&task=view&id=1324&Itemid=53
3. Государственная служба занятости Украины. Открытие проекта Международной организации труда (МОТ) «Противодействие торговле людьми с помощью инструментов рынка труда»[Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.dcz.gov.ua/control/ru/publish/article;jsessionid =4A6FA6810434D62F8B0F213FE884C982?art_id=42090&cat_id=10046147
4. Доклад Генерального директора //Достойный труд. МБТ Женена. 1499. С. 129-326
5. Иванов С.А. МОТ: Контроль за применением международных норм о труде и его проблемы// Государство и право, 1997.- № 7- С.35-37
6. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. - М.: Дело, 1999.- С. 56-58
7. Костин Л.А. Международная организация труда. - М.: Издательство «Экзамен», 2002.- С. 37-44
8. Рофе А. И., Рынок труда: учебник; Акад. труда и соц. отношений.- М.: МИК, 2003. - С. 95-108
9. Экономика труда: (социально-трудовые отношения): учебник / Под ред. Н. А. Волгина, Ю. Г. Одегова; - М.: Экзамен, 2004. - 736 с.
10. Экономика труда: (социально-трудовые отношения) / Под ред. Н. А. Волгина, Ю. Г. Одегова. - М.: Экзамен, 2002. - С. 314-315.