Роль МОП в регулюванні ринку праці та соціально-трудових відносин

Крім роботи експертів  технічна допомога включає постачання необхідного обладнання, надання  стипендій для підготовки національних кадрів, як на місцях, так і шляхом відрядження до інших країн, організації  різних семінарів, в основному для  представників країн, що розвиваються. 
Зайнятість і безробіття, гідну працю. Боротьба за повну і продуктивну зайнятість, попередження і скорочення безробіття були і залишаються найважливішими завданнями МОП.

Значна частина міжнародних  трудових норм МОП націлена на вирішення  цих завдань. Серед них такі:

Конвенція № 122 (1964 р.) про  політику в галузі зайнятості передбачає проведення активної політики сприяння повній, продуктивній і вільно обраній  зайнятості. Її слід розглядати спільно  з Рекомендаціями МОП № 122 (1964 р.) та № 163 (1984 р.). В останніх найбільш повно  з усіх нормативних документів МОП  розглянуті проблеми зайнятості та можливі  шляхи їх розвитку.

Конвенція № 168 (1988 р.) і відповідна їй Рекомендація № 176 про сприяння зайнятості та захист від безробіття, детально розглядають поряд з питаннями сприяння продуктивної зайнятості питання допомоги з безробіття та іншої матеріальної допомоги, безробітним і членам їх сімей.

МОП, природно, сама не може створювати робочі місця. Це завдання національної влади, а її роль - поряд  із законодавством допомагати країнам  у створенні громадської думки, заохочення національних дій та міжнародного співробітництва.

Керуючись міжнародними трудовими  нормами і нерідко при практичної допомоги Організації, багато країн  прийняли заходи по поліпшенню функціонування ринків праці шляхом створення системи  органів з працевлаштування та розвитку можливостей професійної підготовки та перепідготовки працівників, з матеріальної допомоги безробітним. Але ці заходи в більшості або навіть у всіх країнах недостатні для вирішення  величезної проблеми безробіття, з  якою стикається світ.

Важливим етапом підходу  МОП до питань зайнятості та безробіття були розробка і проголошення на ювілейній  сесії Міжнародної конференції  праці (1969 р.) Всесвітньої програми зайнятості Всесвітня програма зайнятості. Доповідь Генерального директора для Міжнародної  конференції праці.

Сам зміст Всесвітньої  програми зайнятості та хід її здійснення показали, - що вона не вирішувала, та й  не могла вирішити гострих проблем  запобігання та скорочення безробіття. Тому МОП в наступні роки неодноразово поверталася до цієї проблеми.

Професійна підготовка і  перепідготовка кадрів. Важливим і  практично найбільш відчутним напрямом роботи МОП є допомога у професійній  підготовці та перепідготовці кадрів країнам-членам, особливо розвиваються. МОП розглядає ці питання більш  широко - як проблему розвитку людських ресурсів, включаючи питання розвитку управління, професійної орієнтації та професійної реабілітації.

МОП надає допомогу і консультації урядам з питань ув'язки зусиль у  галузі професійної підготовки з  потребами ринку праці, координації  професійної підготовки з загальною освітою, організації перепідготовки кадрів при структурних перебудовах, викликаних економічними і технологічними змінами.

Позиція МОП в галузі професійної  освіти знайшла відображення в ряді конвенцій і рекомендацій. Одним  з перших нормативних актів у  цій галузі є Рекомендація № 57 (1937 р.) щодо професійного навчання, де дано визначення цього навчання, розглянуті основи його організації та складання  програм, розглянуто допрофесійна підготовка та професійне навчання до і в процесі  робіт по найму; про іспитах та посвідченні учнів, про викладацький персонал.

Програми МОП з професійного навчання щорічно проводяться в  десятках країн, в них зайняті  сотні радників та експертів. Вони поширюються  на галузі, де це особливо необхідно, а  також на найбільш потребують цьому  групи населення, зокрема жінок, молодь, мігрантів, інвалідів.

Права людини. Одним, з найгостріших питань, яким багато займається МОП, є  права людини.

Організація має цілої  системою контрольних органів, які  розглядають порушення прав людини в різних країнах. Можна сказати, що вся діяльність МОП має відношення до прав людини, захисту права на працю і від примусової праці, на нормальні умови праці, захист від дискримінації, на свободу об'єднання  у профспілки і т.п.

Надається допомога у створенні  та зміцненні підприємницьких організацій, їх консультуванні, забезпеченні інформацією, у фінансовій та іншій підтримці створення та розвитку малих і середніх підприємств, ремісничих і надомних виробництв.

Як приватним, так і  державним підприємствам надається  допомога в підвищенні продуктивності праці і поліпшення якості продукції  шляхом застосування більш ефективних методів управління.

Ця робота визначається міжнародними трудовими нормами та прийнятими в останні роки МКТ резолюціями з цих проблем. Проводиться вона в основному шляхом надання консультацій та участі у виробленні відповідних програм щодо збільшення виробництва та підвищення продуктивності, про стимулювання духу підприємництва, про розвиток малих і середніх підприємств, про самозайнятості і т.п.

Умови, безпека та гігієна  праці. Виробнича та навколишнє середовище. Дана сфера діяльності охоплює широке коло проблем. Вони були предметом обговорення  на багатьох конференціях МОП і знайшли  відображення у численних конвенціях і рекомендаціях. Діяльність МОП  в цій галузі спрямована на поліпшення загальних умов організації і  охорони праці, виробничої сфери, техніки  безпеки та гігієни праці, на його гуманізацію та підвищення задоволеності  роботою, а в останні роки також  на охорону і поліпшення навколишнього  середовища.

У даній сфері діяльності МОП більше, ніж у будь-яких інших  сферах, проводить дослідження і  дає публікації та інформації. 
Дослідження проводяться по самим різним темам. За період свого існування МОП стала координатором усіх дослідницьких робіт у галузі охорони, гігієни праці та виробничого середовища, які виконуються як в окремих країнах, так і в інших міжнародних організаціях.

На основі досліджень та узагальнення світового досвіду Організація розробила десятки типових інструкцій з даними проблемам. Вони відносяться або до окремих галузей (гірничорудна промисловість, лісове господарство, суднобудування і судноремонт), або до областей особливого ризику (радіація, бензол, шуми та вібрація).

Заробітна плата. Першими законодавчими актами в цій галузі були Конвенція № 26 та Рекомендація № 30 про створення та застосування процедури встановлення мінімальної заробітної плати, прийняті і 1928 р. Конвенція ця дуже обмежена. Вона не зобов'язує, а лише закликає уряди встановити мінімум заробітної плати.

Соціальне забезпечення. У  галузі соціального забезпечення МОП  проводить велику роботу. Перш за все, це відноситься до нормотворчої діяльності. Більше 30 концепцій та майже 20 рекомендацій повністю ставляться до даної проблеми. Крім того, ці питання знаходять відображення і в інших міжнародних актах.

Найбільш важливим нормативним  документом є прийнята в 1952 р. Конвенція  № 102 про мінімальні норми соціального  забезпечення. Цей нормативний акт  вперше в міжнародному праві затвердив  принцип універсальності соціального  забезпечення, що охоплює всі верстви  населення та всі види соціального  страхування і забезпечення.

Питання соціального забезпечення займають велике місце в програмах  технічної допомоги МОП. Практично  кожна країна, що розвивається отримала допомогу від радників МОП з соціального  забезпечення. В останні роки МОП  приділяє велику увагу розвитку системи  соціального забезпечення в країнах  Центральної та Східної Європи. Багато розвинених в економічному відношенні держави також використовували  досвід МОП при розробці національного  законодавства у цій галузі.

Соціальний захист жінок, молоді, інвалідів, трудящих-мігрантів. Більшість міжнародних трудових норм і практична діяльність МОП  застосовні для всіх трудящих, але  ряд категорій, найбільш вразливих, Організація виділяє особливо. Для  жінок її зусилля спрямовані на те, щоб гарантувати рівність можливостей  і навчання, зайнятості, просування по роботі, в оплаті праці, а також, щоб захистити їх у зв'язку з  умовами праці, з урахуванням  функцій материнства. Ці питання  знаходять відображення у вже  згаданих конвенціях № 100 і 111. а також  в Концепції № 156 (1981 р.) про трудящих із сімейними обов'язками.

Ряд конвенцій спрямований  на створення необхідних для жінок  умов праці, особливо на шкідливих роботах, їхнє соціальне забезпечення по вагітності та пологах. Останньою конвенцією тут  є Конвенція № 183 (2000 р.) про охорону  материнства.

Робота МОП щодо соціального  захисту інвалідів виходить з  того, що вони повинні мати ті ж права  на економічний добробут, що й не інваліди, можливість активно брати участь у суспільному житті і не повинні бути відірвані від суспільства. Ці питання знайшли відображення в Конвенції № 159 і Рекомендації № 168 (1983 р.) про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів. МОП проводить десятки проектів надання допомоги країнам у здійсненні цих міжнародних трудових норм. За даними МОП близько 60 країн скористалися допомогою і рекомендаціями в цій галузі. 
Значно більше уваги МОП приділяє трудящим-мігрантам. Наприкінці століття близько 80 млн. осіб (крім республік колишніх СРСР і Югославії) працюють або проживають за кордоном, крім того, майже 20 млн. чоловік є біженцями.

На захист трудящих-мігрантів  спрямовані чотири конвенції і чотири рекомендації МОП. Конвенція № 97 (1949 р.) про трудящих-мігрантів визначає для держав обов'язок надавати іммігрантам  то ж звернення, без дискримінації, що і своїм громадянам.

Конвенція № 118 (1962 р.) про  рівноправність у галузі соціального  забезпечення: встановлює в цій галузі принцип рівноправності іноземців  з власними громадянами. Наступні конвенції  та рекомендації доповнюють і розвивають ці проблеми.

Усунення дитячої праці. На відміну від молоді МОП з  початку її існування приділяла  велику увагу дитячій праці. За її опіці тільки в країнах, що розвиваються працюють близько 250 млн. дітей, з них  приблизно 70% піддаються різним ризикам  і небезпекам на робочому місці. З  питань дитячої праці прийнято цілу низку міжнародних трудових норм, що визначають мінімальний вік прийому  на роботу, що забороняють дитяча праця  в деяких найбільш важких і небезпечних  галузях і професіях, які зобов'язують проводити медичне обстеження і  т.п. Найбільше значення мають Конвенція  № 138 і Рекомендації № 146.

Найостаннішими є Конвенція  № 182 і Рекомендація № 190 (1999 р.) про  усунення найбільш нетерпимих форм дитячої  праці, таких як рабство, продаж дітей  та торгівля ними, використання у збройних конфліктах, проституція, участь у виробництві та торгівлі наркотиками і т.п . З 1992 р. МОП почала здійснення Міжнародної програми за усунення дитячої праці (ІПЕК) ІПЕК - Програма МОП, утворена в 1992 р. для боротьби з дитячим трудом, яка в даний час проводить роботу в 75 країнах світу за участю 26 донорів (країн та організацій). Поступово ІПЕК розширила свою діяльність і стала здійснювати політику, спрямовану на все більші групи дітей та сімей в цілих географічних регіонах, галузях чи секторах економіки, а її проекти стали здійснюватися на субрегіональному і регіональному рівнях.

Прикладом може служити діяльність МОП та інших організацій в  Бразилії. Тут працює близько 4 мільйонів  дітей від 5 до 17 років. Працюючи в  партнерстві з різними бразильськими  агентствами і неурядовими організаціями, МОП знаходиться в авангарді  зусиль по ліквідації дитячої праці  в Бразилії. У дев'яності роки минулого століття МОП здійснювала різні  проекти під егідою своєї міжнародної  програми з ліквідації дитячої праці (МПЛДТ), багато з яких фінансувалися  Міністерством праці США. Програма включає в себе проекти по боротьбі з дитячою працею в взуттєвої  промисловості, у виробництві деревного  вугілля і проекти в різних галузях сільського господарства.

За останні 11 років, завдяки  великомасштабним зусиллям уряду, МОП, місцевих підприємств, корпорацій і  неурядових організацій, число трудящих дітей скоротилася на 50%.

Одним з конкретних напрямів діяльності в цій галузі було надання  стипендій сім'ям з метою заохочення їх для утримання в школі дітей, які повалені ризику дитячої праці.

Інші напрямки діяльності включають в себе інспектування  та правозастосування на рівні штатів, спрямовані на боротьбу з дитячою  працею, а також програми, адресовані конкретним галузям бразильської економіки  і окремим індустріях.

2.  Особливості функціонування МОП в XXI столітті

Важливою зміною в світі є різке прискорення процесу глобалізації економіки. Це проявляється у зростанні обсягів між народною торгівлі товарами і послугами (у всіх регіонах темпи експорту перевищили темпи зростання ВВП), у збільшенні іноземних інвестицій, взаємодії фінансових ринків і особливо в зрослої ролі багатонаціональних компаній. Останніми поза країнами свого походження реалізується товарів на суму, що значно перевищує величину експорту товарів і послуг у світі «У сукупності багатозональні компанії контролюють приблизно третину продуктивного потенціалу приватного сектора в світі».

Наступна зміна характеризується тим, що в останні кілька років  і вперше в історії МОП ринкова  економіка стала моделлю для  всіх країн. Нарешті, важливою зміною є  те, що сам світ праці зазнав глибоку  трансформацію. Технологічні нововведення, нові методи управління на підприємствах, розвиток демократії, дії самих держав та МОП ведуть до того, що світ праці  мало нагадує той світ праці, який був під час створення МОП. За ці роки відбулися великі соціальні  зрушення, але виникають нові соціальні  проблеми, посилюється і без того глибоке нерівність між державами  і між людьми.