Договір комісії як підстава добровільного представництва

     Договір комісії припиняється як на загальних  підставах, наприклад, виконання збіг боржника та кредитора в одній особі, угода сторін, передбачених главою 50 ЦК України, так і на спеціальних, встановлених законодавством стосовно нього.

     Спеціальними  підставами припинення комісійних правовідносин  є те, що комітент, на відмінну від комісіонера, може в будь-який момент припинити дію договору комісії. При цьому закон не покладає на нього обов’язку мотивувати якимось чином своє рішення. Але він зобов’язаний компенсувати комісіонерові всі збитки, спричинені розірванням, а також негайно розпорядитися своїм майном. У разі, якщо договір комісії укладений без зазначення терміну його чинності, комітент має сповістити комісіонера про припинення договору не пізніше як за тридцять днів, якщо інший термін не передбачено договором. Якщо договір комісії мав строковий характер, правило щодо обов’язкового повідомлення про відмову від нього не застосовується.

     При відмові комітента від договору постає питання щодо долі майна, яке  залишилося у комісіонера. Комітент повинен розпорядитися ним у  строк у строк, який було встановлено в договорі (якщо це мало місце), а за відсутності – негайно. Це правило також спрямоване на забезпечення інтересів комісіонера. Майно, яке він тримає у себе, може бути значним за обсягом, кількістю та загальною вартістю. Воно може потребувати спеціального догляду та відповідних умов зберігання. Знаходження такого майна у комісіонера (на його складах) є цілком обґрунтованим під час дії договору комісії і перестає бути таким після його припинення. Тому і встановлено правило щодо скорішого вирішення комітентом питання про розпорядження своїм майном. У разі не виконання комітентом цього обов’язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента іншим особам або продати майно за вигіднішою для комітента ціною. У будь-якому разі комісіонер не набуває права власності відносно майна комітента. У разі продажу майна право власності стосовно отриманих від продажу сум набуває комітент.

     Договір комісії може бути припинено не тільки за ініціативи комітента, але і при відмові від договору комісіонера. На відміну від комітента він не може безпідставно, необґрунтовано відмовитися від виконання договору комісії та припинити його дію. Це можливо лише у разі, якщо такі дії передбачені законом або договором, позаяк комісіонер – професійний учасник ринку і надає за оплату певні послуги. Комісіонер не має права відмовитися від договору комісії, якщо цей договір має строковий характер, тобто в ньому встановлений строк його дії. Таке положення спрямовано на захист інтересів комітента та встановлення необхідної стабільності у відносинах між сторонами. Комітент, який доручив виконання договору іншій особі, має бути впевнений у тому, що його доручення було виконано. У першу чергу це має значення у випадках, коли строк виконання договору був обумовлений сторонами і давав комітенту підстави розраховувати на його виконання протягом певного часу. Інша справа, коли такий строк не був встановлений. Зазвичай така обставина свідчить про тривалість відносин між сторонами, їх постійний характер. Але при цьому комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів, а також вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. Якщо ж він скористався наданим йому законом правом відмови від виконання договору комісії в передбаченому законом або договором порядку, то при цьому він може розраховувати на винагороду за вчинені правочини, що мали місце до повідомлення про відмову від договору, а також на відшкодування зазначених на цей момент втрат.

     Після відмови комісіонера від договору комітент повинен розпорядитися своїм майном, що знаходиться у комісіонера. Це можуть бути речі, які були надані комісіонерові для виконання доручення або частково отримані від контрагента за договором для передання комітенту. Для розпорядження таким майном комітенту надається 15 днів від дня отримання ним повідомлення комісіонера про відмову від договору. В іншому випадку у комісіонера виникає право: а) передати майно на зберігання за рахунок комітента; б) продати його за найвигіднішою для комітента ціною.

     Також договір комісії припиняє свою дію  у випадку смерті комісіонера  – фізичної особи чи ліквідації комісіонера – юридичної особи.

     Підставою припинення договору комісії, є також  смерть фізичної особи або припинення юридичної особи – виконавця договору( ст.. 1027 ЦКУ). Як відомо, договір комісії не має такої ознаки, як особисто-договірний характер відносин між його сторонами. Ця обставина позначається і на вирішенні питання щодо припинення договору комісії. За загальним правилом у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи – комісіонера договір комісії припиняється. Разом із тим такі наслідки виникають не завжди. Якщо юридична особа – комісіонер припиняється з переданням усього незалежного їй майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам, тобто, якщо має місце правонаступництво, договір комісії може зберігати свою силу. Вирішення цього питання залежить від комітента. Договір комісії не припиняється, якщо комітент згодний продовжити його дію і його влаштовує особа нового комісіонера – правонаступника юридичної особи. В іншому випадку комітент протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог має повідомити про свою відмову від договору комісії. У такому випадку настають передбачені законом наслідки(ч. 3-4 ст.1025 ЦКУ). Комітент повинен негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, а також відшкодувати витрати, зроблені комісіонером у зв’язку з виконанням договору. Це правило не застосовується, якщо комісіонером за договором була фізична особа. Не покладається також законом на правонаступників(спадкоємців ) фізичної особи обов’язку щодо виконання договору комісії, який було укладено спадкоємцем. Тому в такому разі виконання договору припиняється.

     Отже, договір комісії може бути припинений у разі:

     1. Відмови комітента від виконання договору.

     2. Відмови комісіонер від договору, якщо строк не встановлений договором.

     3. Смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи – комісіонера.

Висновок

     Підсумувавши  все вище сказане можна зробити  висновок, що договір комісії – один із самих способів оформлення посередницьких відносин, що часто зустрічаються, як у сфері підприємницької діяльності, так і у побуті.

     Особливості договору комісії є те, що одна сторона (комісіонер) зобов’язана за дорученням іншої сторони (комітента) чинити для нього за винагороду одну або декілька операцій від свого імені, при чому по операції, зробленій комісіонером з третіми особами. Набуває права стає зобов’язаним сам комісіонер, хоча комітент і був названий в операції. Діючи в інтересах і за рахунок комітента, комісіонер зобов’язаний суворо слідувати його вказівкам. Договір комісії може укладається у будь-якій формі.

     Договори  комісії широко використовуються при  реалізації громадянами товарів  через комісійні магазини (в цьому випадку договір має деякі особливості), а також в господарському обороті – при реалізації через посередницькі і збутові організації товарів і продукції за дорученням підприємств, при реалізації сільськогосподарської продукції, при придбанні товарів закордоном через зовнішньоторговельні організації і т.д.

     Основним  законодавчим актом, регулюючим відносини  сторін в договорі комісії, є Цивільний  кодекс України. Договір, приведений в  справжній системі застосований, головним чином, до взаємостосунків  організацій, що є юридичними особами.

     Терміни і порядок розрахунків за договором  комісії, пов’язані з реалізацією  майна комітента, визначається угодою сторін.

     Сторони договору комісії мають право  передбачити інші умови, при яких комісіонер має право відмовитися  від виконання доручення комітента.

     Комісійна торгівля здійснюється за допомогою  кількох видів договорів комісії, які різняться між собою за суб’єктивним складом, предметом, формою і порядком укладання чи розірванням  договору за іншими ознаками.

Список літератури

1. Цивільний кодекс України. Від 16 січня 2003 р. №435-IV – Київ: «Скіф» 2007р. – 260 с.
2. Назаренко. В. Поняття договору комісії як інституту непрямого представництва. // Підприємство, господарство і право. – 2008. - №1 с. 67-71
3. Назаренко В. Щодо використання договору комісії в сучасних умовах. // Підприємство, господарство і право. -2006. -№3 – 24 с.
4. Ніньовська З. Правове регулювання договору комісії. //Юридичний журнал. - №3. – 2004 р.
5. Сибіта О.М. Права і обов`язки сторін по договору комісії.//Вісник Вищого Арбітражного Суду України. -2008. -№2. – 33 с.
6. Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. У 2-х виданнях том 2 за ред.. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової, В. В. Луця – Київ: «Юрінком Інтер», 2006. с. 676-677.
7. Доміненко. Л.О., Сарнавська. С.О. Цивільне право України. -Київ «Кондор», 2006. – 420 с.
8. Панченко М. І. Цивільне право України. – К.: «Знання», 2007. – 352 с.
9. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов’язання. За ред. к. н. ю. С. С. Бичкової. – Київ, 2008. – 375 с.