Договір комісії як підстава добровільного представництва

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2011 в 13:42, реферат

Краткое описание

Договір комісії є одним з найпоширеніших видів посередницьких договорів. Він належить до договорів надання нематеріальних посередницьких послуг. Причин його популярності є кілька: перш за все та, що укладення ряду цивільних (господарських) договорів потребує спеціальних знань внаслідок їх специфіки і складності. Окрім того, учасники відносин іноді не бажають особисто брати участь у деяких угодах, оскільки це вимагатиме від них залучення значних ресурсів та персоналу.

Оглавление

Вступ 3
1. Поняття та предмет договору комісії 4
2. Форма, порядок укладення та строк договору комісії 6
3. Умова про ціну в договорі комісії 8
4. Права та обов'язки сторін за договором комісії 11
5. Припинення договору комісії 16
Висновок 19
Список літератури 20

Файлы: 1 файл

Договір комісії як підстава добровільного представництва.doc

— 134.00 Кб (Скачать)

     Щодо  цін на комісійні товари то вони встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на основі ринкового  попиту.

     Ціна  товару, який не реалізований протягом встановленого строку ( 60 календарних  днів, за винятком антикваріату, товарів мистецтвата унікальних речей, строк реалізації яких не оммежений), може бути знижена за домовленістю з комітентом. Якщо комітент не з’явився для переоцінки товату за викликом, комісіонер знижує ціну на таких умовах:

     На 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);

     На 40% від залишкової ціни після першого  зниження вартості товару, якщо не реалізовано  протягом наступних 15 календарних днів.

     Якщо  товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента.

     За  вимогою комітента ціна на зданий товар може бути знижена раніше строків, визначених чинними Правилами.

     При поверненні нереалізованих товарів, особа, яка здала їх на комісію, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані зі зберіганням, у таких розмірах:

     За  преші 30 календарних днів – 2 % установленої ціни товару;

     За  наступні 30 календарних днів – 3 % установленої ціни товару;

     За  наступні 30 календарних днів – 4 % залишкової ціни товару після проведених уцінок.

     За  кожен день зберігання знятого з  продажу товару по закінченні 90 календарних  днів з комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором.

     При поверненні комітенту антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, які не були реалізовані, витрати із їх зберігання визначаються угодою сторін. Гроші за проданий товар виплачуються комітентові готівкою на третій день після продажу товарів, не рахуючи дня продажу, вихідних та святкових днів.

     Порядок прийняття на комісію і продажу  автомобілів, мотоциклів, тракторів  та інших транспортних засобів регулюється  Правилами торгівлі транспортними  засобами і номерними агрегатами, затверженого Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України від 18 грудня 1995р.

 

4. Права та обов'язки сторін за договором комісії

     Зміст договору комісії складають права  і обов'язки, що належать його учасникам, в тому випадку, «...коли йдеться про  зміст договору в його якості правовідношення...».

     Розглядаючи більш детально зміст комісійних правовідносин, необхідно відзначити, що більшість цивілістів вважають, що «змістом зобов'язання є право  кредитора вимагати вчинення (або  утримання від вчинення) певної дії  і обов'язок боржника вчинити (або не вчинити) дану дію». Оскільки, моє дослідження стосується прав та обов'язків суб'єктів комісійних правовідносин, необхідно визначити поняття суб'єктивного права суб'єктивного обов'язку. «Суб'єктивне право — це передбачена для правомочної особи з метою задоволення її інтересів міра можливої поведінки, забезпечена юридичними обов'язками інших осіб».

     «Юридичний  обов'язок є приписана зобов'язаній особі і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якій вона повинна слідувати  в інтересах правомочної особи».

     Зобов'язання, що виникає з договору комісії, як і більшість цивільно-правових зобов'язань, має складну структуру, «коли  кожний з учасників е не тільки носієм прав або тільки обов'язків, але носієм і тих і других. Інакше кажучи, такі відносно складні по своїй структурі зобов'язання характеризуються засадами взаємності; кожна сторона має права і несе обов'язки». При цьому права однієї сторони відповідають обов'язкам іншої і навпаки. Таким чином, можна назвати такі права та обов’язки сторін.

     Обов’язки комітента:

     1. Може бути зобов’язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами(ч.2 ст.1012 ЦКУ);

     2. Виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановлених в договорі комісії. Якщо ж договором комісії розмір плати не визначений, то комітент повинен її виплатити після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін за такі послуги(ст.1013ЦКУ);

     3. Не вступати без згоди комісіонера у відносини з субкомісіонером (ч.3 ст. 1015 ЦКУ);

     4. Забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою (ч.1 ст. 1016 ЦКУ);

     5. Прийняти виконання договору, якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, і заплатив різницю у ціні (ч.5 ст. 1017 ЦКУ);

     6. Повідомити комісіонера про заперечення щодо його звіту протягом 30 днів від дня отримання звіту (ч.2 ст.1022 ЦКУ);

     7. Прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявленні у цьому майні недоліки (ст. 1023 ЦКУ);

     8. Відшкодування витрати, зроблені комісіонером у зв’язку з виконанням договору комісії ( ст..1024, ч.4 ст.1025 ЦКУ);

     9. Повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо договір комісії укладений без визначення строку (ч.2 ст.1025 ЦКУ);

     10. У строк встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений – негайно, розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, у разі своєї відмови від договору комісії ( ч.3 ст.1025 ЦКУ);

     11. Розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п’ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору комісії (ч.4 ст.1016 ЦКУ);

     Комітент  має право:

     1. Вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до третьої особи у разі порушення нею умов договору, укладеного з комісіонером (ч.4 ст.1016 ЦКУ);

     2. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю ( ч.4 ст.1017 ЦКУ);

     3. Передати додатково одержану винагороду комітентові, якщо правочин вчинено на умовах біль вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом (ч.2 ст.1014 ЦКУ);

     4. Відповідати за дії субкомісіонера перед комітентом (ч.1 ст.1015 ЦКУ);

     5. Відповідати перед комітентом за невиконання договору третьою особою, укладеного з нею за рахунок комітента, коли він був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору ( ч.3 ст.1016 ЦКУ);

     6. Негайно повідомити комітента про порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, зібрати та забезпечити необхідні докази (ч.4 ст.1016 ЦКУ);

     7. У будь-якому разі повідомити комітента про допущенні відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Разом з тим повне виконання розпоряджень комітента стосовно договору комісії не завжди можливе. (ч.1,2 ст. 1017 ЦКУ);

     8. При продажу майна за нижчою ціною заплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки. Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит (ч.3 ст.1017 ЦКУ);

     9. Зберігати майно комітента. Він відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийняті комісіонером майна, що надійшло від комітента, будуть виявленні недостача чи пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен повідомити про це комітента і вжити заходів щодо його прав та інтересів (ст..1021 ЦКУ);

     10. Може бути зобов’язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту (ч.3 ст.1021 ЦКУ);

     11. Після вчинення правочину за дорученням комітента надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. У звіті мають міститися дані про вчинений комісіонером правочин, здійснені ним витрати, пов’язані з виконанням доручення, умови та наслідки відступу від вказівок комісіонера, якщо вони мали місце, тощо.(ч.1 ст.1022 ЦКУ);

     12. Повідомити комітента про відмову від договору комісії не пізніше ніж за тридцять днів і вчити заходів, необхідних для збереження майна комітента (ч.1 ст.1026 ЦКУ).

     Комісіонер  має право:

     1. На комісійну плату. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. (ст..1013 ЦКУ)

     2. За згодою комітента укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента (ч.1,2 ст.1015 ЦКУ);

     3. Відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступити від вказівок комітента без попереднього запиту про це (ч.1,2 ст.1017 ЦКУ);

     4. Для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст..1019 ЦКУ);

     5. Відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст..1020 ЦКУ);

     6. На відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які в нього не залежали, а також у разі відмови комітента від договору комісії (ст..1024, ч.4 ст.1025 ЦКУ);

     7. Відмовитися від договору комісії, але лише тоді, коли строк не встановлений договором (ч.1 ст.1026 ЦКУ);

     8. Передати майно на зберігання за рахунок комітента ціною у разі невиконання комітентом обов’язку щодо розпорядження своїм майном або відмови від договору комісії комітента чи комісіонера (ч.3 ст.1025, ч.2 ст.1026 ЦКУ).

     Обов'язком комісіонера є збереження майна, яке передано на комісію, від пошкодження і втрати. Комісіонер відповідає перед комітентом за його втрату і пошкодження. Відповідальність комісіонера у разі порушення цього обов'язку настає лише за умови, якщо майно пошкоджено з вини комісіонера. У такому разі останній повинен відшкодувати комітентові заподіяні збитки. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести, що втрата або пошкодження майна відбулися за обставин, які він не міг відвернути при додержанні всіх запобіжних заходів.

     Комісіонер  після прийняття товарів від  комітента або після набуття  товарів для комітента зобов'язаний не допустити їх втрату, недостачу  або пошкодження, а якщо вони сталися  з його вини, то відшкодувати комітентові  збитки. Приймаючи товари, комісіонер зобов'язаний оглянути їх, перевірити їх якість і кількість. Якщо при огляді буде виявлено пошкодження або недоліки, комісіонер повинен застосувати заходи щодо охорони прав комітента і терміново повідомити його про це. Невиконання комісіонером цих обов'язків тягне за собою відшкодування ним завданих комітентові збитків. Такий самий обов'язок виникає у комісіонера, якщо він не виконав умов договору про страхування майна або коли це майно підлягало обов'язковому страхуванню відповідно до закону. При цьому комісіонер повинен відшкодувати збитки в сумі, яку за пошкоджене або втрачене майно можна було б отримати у вигляді страхового відшкодування.

 

Информация о работе Договір комісії як підстава добровільного представництва