Пропозиції щодо удосконалення технології вантажних перевезень по станції Куп’янськ –Сортувальний

      Підвезення підмінних локомотивних бригад здійснюється локомотивами, які заїжджають та виїжджають із локомотивного депо за згодою між черговим по станції відповідного парку та черговим по депо.

     Для перевірки составів, які прибувають на станцію в розформування, встановлені пости списування, які обладнанні ПЕОМ.

      В парку Східного прийому списування передаточних поїздів, які поступають зі станції Куп’янськ-Південний, здійснює приймальник поїздів Східного прийому, в Транзитному парку – приймальник поїздів Центрального парку, в парку Прибуття – приймальник поїздів Прибуття.

    В Підгірочному парку списування поїздів, які виставляються з Східного відправлення виконує сигналіст маневрової вишки №1.

    В Центральному парку списування поїздів. Які відправляються виконує ДСПП Транзитного парку.

     У вхідних горловинах парків Прибуття, Східного прийому, Східного відправлення встановлені бункери для приймання перевізних документів машиністів вантажних поїздів.

     Пересилання документів виконується оператором СТЦ, оператором при ДСП, ДСПП, приймальником поїздів по пневмопошті.    

   

 

 

 

2 Аналіз показників  роботи станції

          Аналіз виробничої діяльності сортувальної станції спрямований на виявлення резервів економії вагонних ресурсів , збільшення вагонообігу , інтенсифікацію використання технічних засобів , удосконалення технології, підвищення якості експлуатаційної роботи , економію трудових і матеріальних ресурсів.

          На основі показників роботи  станції визначається потреба  в транспортних засобах, необхідні  обсяги капіталовкладень. Це все націлене на збільшення пропускної та провізної спроможності станції.

         Основним показником роботи станції є вантажообіг.

         Вантажообіг - це об’ємний показник, що характеризує переміщення вантажної маси на відстань.

         Тарифний вантажообіг виражається в т-км:

                                                  ,                                     (2.1) 
          де  - вантажообіг залізниці з перевезення різних вантажів (без додаткових перевезень) у тарифних ткм.

Визначається за звітний період на основі дорожніх відомостей за моментом прибуття вантажу.

         Для виявлення структури перевезень і їх розміщення на залізничній мережі застосовують групування перевезень.

        За видами сполучень виділяють: місцеве, пряме. У прямому сполученні виділяють: ввезено, вивезено, транзит.

        Між показниками обсягу перевезень існує взаємозв’язок:

- відправлено складається  з місцевого та того, що вивезено;

- прибуло складається  з місцевого та того, що ввезено; 

- здано складається з  того, що вивезено та транзиту;

- прийнято складається  з того, що ввезено та транзиту,

- перевезено складається  з: місцевого, того, що вивезено, того, що ввезено та транзиту;

- сума значень показників  відправлено та прийнято дорівнює  сумі значень показників прибуло  та здано. 

         Вантажообіг залізниці дорівнює сумі значень показників за видами сполучень:

                            ,                         (2.2)                                                                                  

        де  – місцевий вантажообіг; 

  –кількість вантажу, що було вивезено ( у т)  на відстань ( у км);

     – кількість вантажу, що було ввезено ( у т) на  відстань ( у км);

              – транзитний вантажообіг.

тобто всередині однієї й  тієї ж залізниці.

         Якісні показники перевезень вантажів: середня дальність перевезення вантажів, густота вантажних перевезень, середня тривалість і середня швидкість доставки вантажів, середнє навантаження вагона.

        Середня дальність перевезення вантажів - це середня відстань, на яку перевозиться 1 тонна вантажу

       Густота перевезень - це показник, що характеризує інтенсивність вантажного потоку на дільницях залізничної мережі. Величина його показує, яка кількість тонн вантажу проходить через кожний кілометр шляху за певний період часу. Густоту перевезень визначають за допомогою двох методів: графічного і табличного.

       Середня тривалість доставки вантажу характеризує ефективність роботи залізничного транспорту. Вона розраховується для однієї відправки і однієї тонни вантажу.

       Швидкість доставки вантажів характеризує інтенсивність просування їх у процесі перевезення.

 Тривалість і швидкість доставки вантажу залежить від категорії відправки.

      Використання вантажопідйомності вагона характеризується коефіцієнтом, що визначається відношенням кількості навантажених у вагони тонн вантажів до загальної вантажопідйомності завантажених цим вантажем вагонів або відношенням середнього статичного навантаження до середньої вантажопідйомності вагона.

     Статичне навантаження - кількість тонн завантаженого вантажу, що доводиться в середньому на один вагон, а динамічне навантаження - характеризує використання вагонів в процесі перевезення, тобто з урахуванням відстані пробігу. Середнє динамічне навантаження показує кількість експлуатаційних тонн - кілометрів, що доводиться на 1 вагоно-кілометр.

        А  тепер, за допомогою таблиці  2.1 проаналізуємо якісні та кількісні  показники роботи станції.

Таблиця 2.1 –Аналіз кількісних і якісних показників роботи станції

Показники	2009р.	2010р.
		План	Звіт	Процент до
				плану	2009р.
Відправлення вагонів, тис. ваг	979,9	987,0	1077,5	109,2	110,0
У тому числі:
Транзитних з переробкою	434,3	-	449,0		103,4
Транзитних без переробки	520,2	-	595,8		114,5
Навантаження, тонн:	3967	2795	5178	185,3	130,5
вагони:	104	94	149	158,5	143,3
Вивантаження, вагони	639	601	729	121,3	114,1
Середній час знаходження  на станції транзитного вагона, год.:
з переробкою	18,64	21,2	18,48	114,7	100,9
без переробки	4,59	4,6	4,58	100,4	100,4
в навантаженому стані	-	9,91	9,82	100,9
Простій вагона під 1-ю вантажною  операцією	21,23	29,8	18,24	163,4	116,4
Статичне навантаження на вагон,тонн	38,1	29,7	35,1	118,2	92,1

Аналіз даних показує, що у звітному періоді станція виконала планові завдання по основних показниках. План відправлення вагонів виконаний на 109,2%, понад план відправлено 90,5 тис. вагонів. План навантаження у тоннах виконаний на 185,3 %, у вагонах - 158,5 %. Пояснюється це збільшенням статичного навантаження на вагон порівняно з плановим.

 

Знижені простої вагонів:

• транзитного вагона з переробкою на 2,72 год. у порівнянні з планом і на 0,16 год. у порівнянні з базовим роком;
• транзитного вагона без переробки на 0,02 год. у порівнянні з планом і на 0,01 год. у порівнянні з базовим роком;
• під 1 вант, операцією на 11,56 год. у порівнянні з планом і на 2,99 год. у порівнянні з базовим роком;

• в навантаженому стані на 0,09 год. у порівнянні з планом .

      Розглянемо простій   транзитного вагона з переробкою по елементам простою

 

Таблиця 2.2 – Простій транзитного  вагона з переробкою по елементам  простою

Елементи простою	2009р.	2010р.		Відхилення показника(+,-)в
		план	звіт	абсолютному значення,год.		процентах
				до плану	до 2009р.	до  плану	до 2009р
(1)По прибуттю, год.	2,16	2,7	2,49	-0,21	+0,33	108,4	86,7
(2)Розформування, год.	0,2	0,2	0,2	0	0	100,0	100,0
(3)Під накопиченням,год.	12,63	14,3	12,2	-2,1	-0,43	117,2	103,5
(4)Формування, год.	0,8	0,8	0,8	0	0	100,0	100,0
(5)По відправленню,год.	2,85	3,2	2,79	-0,41	-0,06	114,7	102,2
(6)Загальний простій	18,64	21,2	18,48	-2,72	-0,16	114,7	100,9

            Представимо простій транзитного вагону з переробкою у вигляді діаграми:

                     

            Простій транзитного вагона з переробкою в цілому по станції знижений порівняно з планом на 2,72 години, або на 12,8 %, а порівняно з базовим періодом знижений на 0,16 години або на 0,9 %. Аналіз розчленованого простою вагонів у системах сортувальної станції показує, що скорочення простою було у парках відправлення порівняно з планом - на 0,41 години або на 12,8 % і порівняно з базовим періодом - на 0,06 години або на 2.1 %, під накопиченням порівняно з планом - на 0,43 години або на 14,7 %. Простій при формуванні составів відповідає плану та рівню базового року . Збільшення простою порівняно з планом було у парку прибуття — на 0,33 години або 15,3 % .

     Нижче у  вигляді таблиці представлені  показники роботи і використання  технічних засобів.

Таблиця 2.3 – Аналіз додаткових показників роботи і використання технічних  засобів

Показники	Значення показника		Відхилення в абсолютному  значенні до 2009р.
	2009р.	2010р.
Відправлення великовагових  поїздів	7596	3759	-3837
Середня довжина відправлених поїздів, вагони	61,0	61,5	+0,5
Затримка поїздів по неприйманню  станцією, поїзди/поїздо-годин.	0/0,0	0/0,0
Максимальна переробка вагонів  на гірках:
Парна	553	657	+104
Непарна	1021	987	-34

 Подамо ті ж самі додаткові показники, але у вигляді  діаграми:

   За рік зросла максимальна переробка вагонів на парній гірці з 553 до 657 вагонів, а на непарній зменшилася з 1021 вагона у 2009 році до 987 вагонів у 2010 році.

3 Пропозиції щодо удосконалення  технології вантажних  перевезень  по станції Куп’янськ –Сортувальний 

 

        З моменту побудови станції  Куп’янськ –Сортувальний минуло багато часу, за який станція займала все більшу і більшу частку від загальних вантажних перевезень  залізної дороги України.

        Чим " дихає" одна з ключових і потужних сортувальних станцій України, зримо відчувається нині на непарній сортувальній гірці, яка розрахована на обробку 4 тис. 500 вагонів за добу, і на парній, здатній приймати за добу 5 тис. 500 вагонів, і в інших не менш важливих структурних підрозділах станції.

       Але всього цього могло б  і не буди без удосконалень, які проводяться на залізній  дорозі вже багато років. Ми  живемо у віці нових технологій, які значно поліпшують наше  буденне життя. І ці нові  технології знайшли відклик на  нашій станції у вигляді автоматизації  і впровадженні нових систем  для поліпшення праці залізничників.

        Автоматизована системи керування вантажними перевезеннями (АСК ВП УЗ) призначена для:

          —  автоматизації технологічних процесів роботи станції;

          —   надання оперативної інформації з метою прийняття управлінських рішень персоналом станції;

  — підвищення рівня достовірності вхідної інформації, станційних звітів, оперативної довідкової інформації, переданої у системи верхнього рівня, за рахунок комплексного логічного контролю.

      Задачі, які вирішуються в системах, призначені для забезпечення  роботи працівників станції (АРМ СТЦ, ДСП, АПВ, пункту комерційного огляду, прийомоздавальників вантажу та багажу, ТВК).

  Зараз будуть перераховані всі системи, які знайшли своє пристосування на станції Куп’янськ –Сортувальний :

 Автоматизована  підсистема „Динамічна робота станційного вузла" (АСК СС)

 

Задачі, які вирішує ця система:

- прибуття поїзда;

- списування поїзда по прибуттю  і обробка заготовки для корегування  прибулого поїзда;

- корегування складу поїзда  і відомостей про вагони по  прибуттю;

- розрахунок   і   формування   розміченої телеграми-натурного  листа поїзда;

- розрахунок і формування сортувального  листка;

- розформування поїзда;

- виконання       маневрових       операцій (відчеплення, причеплення,  перестановка