Отчет по производственной практике на ЗАО "АТП"

До  підйомно-транспортувального стаціонарного обладнання належать:

• кран-балки;

  • талі;

• конвеєри тощо.

        Кран-балки вантажопідйомністю 1...32 т призначаються для переміщання вантажів у приміщенні вниз, угору, вздовж і впоперек.

        Конвеєри використовують для переміщання автомобілів у разі організації ТО потоковим методом. За способом передачі руху автомобіля конвеєри бувають: о штовхальні; о несучі; о тягнучі.

       Обладнання для мащення та заправляння автомобіля використовують під час виконання ТО різних видів. На потоковій лінії обладнують спеціалізований пост для заміни мастильного матеріалу в агрегатах автомобіля та дозаправляння його охолодною рідиною й повітрям.

        Мастильне обладнання призначається для подавання Рідких (моторних і трансмісійних), а також консистентних мастильних матеріалів і залежно від механізму привода буває:

• електричне;

  • пневматичне; 

• механічне.

11. Організація проведення  ТО-2 і поточного ремонту

Друге   технічне обслуговування (ТО-2) включає  всі операції ТО-1, що виробляються в  розширеному об'ємі, причому у  разі потреби обслуговувані прилади, вузли і механізми розкривають  або знімають з рухливого складу. Для проведення ТО-2 пересувний склад  може зніматися з експлуатації. Технічне обслуговування ТО-1 і ТО-2 виконується  через певний пробіг, що встановлюється залежно від умов експлуатації рухливого  складу.

        Ремонт — це сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатності автомобільного транспорту й полягають в усуванні відмов і несправностей, які виникають під час експлуатації або виявляються в ході ТО. Під час ремонту несправні агрегати, вузли (складальні одиниці) й деталі замінюють справними, взятими з оборотного фонду, а також виконують розбірні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні, зварювальні, електромеханічні та інші роботи.

       Ремонтні роботи виконують як у разі потреби, спричиненої відмовою або несправністю, так і за планом через певний пробіг чи встановлений термін роботи рухомого складу (запобіжний ремонт).

       Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачено два види ремонту:

• поточний;

• капітальний.

       Поточний ремонт (ПР), спрямований на усунення відмов і несправностей, що виникають під час експлуатації автомобіля, здійснюється в ремонтних майстернях АТП і передбачає часткове розбирання автомобіля, заміну окремих несправних агрегатів, вузлів та деталей новими або відремонтованими, складання й випробування.

       Під час поточного ремонту агрегатів автомобіля несправності усувають заміною або ремонтом окремих вузлів і деталей, крім базових. До базових деталей належать:

• блок циліндрів двигуна;

• картери коробки передач, заднього моста, рульового механізму;

• балка переднього моста;

• металевий каркас кузова чи кабіни;

• поздовжні балки (лонжерони) рами.

Ремонт  виконують на універсальних або  спеціалізованих постах.

На  універсальних постах здійснюються всі роботи з ремонту одного чи кількох агрегатів, вузлів і систем автомобіля.

Обладнання, що застосовується під час ТО й ремонту автомобілів

Для підвищення продуктивності праці при ТО й ремонті автомобілів — одночасного виконання робіт зверху (двигун, електрообладнання), знизу (трансмісія, підвіска) та збоку (колеса, гальмові механізми) — використовують підйомно-оглядове, транспортувальне обладнання й споруди.

Підйомно-оглядове обладнання та споруди поділяють на:

 • основні; 

• допоміжні.

До основних підйомно-оглядового обладнання й споруд належать:

 • оглядові канави;

 • естакади;

 • підйомники;

• перекидачі; до допоміжних:

• домкрати;

• гаражне обладнання тощо.

12. Організація технічного  обслуговування і ремонту агрегатів

         Для виконання технічного обслуговування на автотранспортних підприємствах (АТП) є спеціально пристосовані й обладнані примі-щення-профілакторії.

Залежно від виробничої площі АТП  та обладнання профілакторію технічне обслуговування організовується на тупикових постах або на потоковій лінії.

          На невеликих АТП, де всі роботи, за винятком прибирання й миття, як правило, виконуються на одному посту, технічне обслуговування організовують на тупикових постах.

          На великих АТП, де щоденно виконується багато технічних обслуговувань, застосовують потоковий метод, за яким роботи, передбачені ТО, розподіляють на кількох спеціалізованих, послідовно розташованих постах: прибирання, миття, сушіння, кріпильних, регулювальних, електротехнічних робіт, мащення та шинних робіт.

          Ремонт — це сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатності автомобільного транспорту й полягають в усуванні відмов і несправностей, які виникають під час експлуатації або виявляються в ході ТО. Під час ремонту несправні агрегати, вузли (складальні одиниці) й деталі замінюють справними, взятими з оборотного фонду, а також виконують розбірні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні, зварювальні, електромеханічні та інші роботи.

        Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачено два види ремонту: • поточний; • капітальний.

       Капітальний ремонт (КР) спрямований на відновлення частково або повністю витраченого ресурсу автомобіля (агрегату), проводиться на спеціальних АТП і передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонт чи заміну всіх несправних агрегатів, вузлів і деталей, у тому числі базових, а також складання, регулювання та випробування. Ресурс автомобіля та його частин після капітального ремонту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило, автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.

Існують такі методи капітального ремонту:

  • індивідуальний;

• агрегатний.

        У разі застосування індивідуального методу з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і встановлюють на той самий автомобіль, який простоює протягом усього часу ремонту. Цей метод застосовують дуже рідко.

       Сутність агрегатного методу полягає в тому, що з автомобіля знімають несправні агрегати,, а замість них ставлять відремонтовані або нові, взяті з оборотного фонду. Зняті з автомобіля агрегати, Що потребують капітального ремонту, відправляють на авторемонтні заводи, а агрегати, які потребують поточного ремонту, ремонтують у майстернях АТП. Застосування цього методу дає змогу істотно скоротити час простою автомобіля в ремонті, збільшити коефіцієнт технічної готовності й підвищити ефективність використання автомобільного парку.

       Ремонт виконують на універсальних або спеціалізованих постах.

На універсальних  постах здійснюються всі роботи з ремонту одного чи кількох агрегатів, вузлів і систем автомобіля.

13. Соціально-економічні  резерви виробництва

АТП 11263 має базу відпочинку в м. Євпаторія  яка має назву «Жемчужина», робітникам надаються пільгові путівки для  оздоровлення.

Соціальна сфера фінансується на підставі Кошторису  використання засобів фонду  вжитку, затверджуваною що рік директором підприємства. Витрати на формування фонду вжитку компанії в цілому визначаються Загальними зборами акціонерів виходячи з фінансових результатів діяльності суспільства.

 

14.Індивідуальне завдання

 

Досвід раціоналізаторів з поліпшення ремонту та відновлення вузлів та деталей.            

      Відповідно до проведеного аналізу фонду запчастин, знятих з автомобілів і агрегатів в ході ремонту, з'ясувалося, що лише 20% від загального числа можна визнати повністю непридатними до експлуатації. Ще 30% з них можна використовувати при певних умовах. 
       Практика показує, що серед всіх відмов автомобілів двигун займає - до 45% відмов. А причиною виходу з ладу деталей є, в першу чергу знос їх робочих поверхонь. Це становить більше 50%. За ним ідуть випадки механічного пошкодження - 17-20%. На третьому місці виникнення тріщин і сколів - 8-12%. Цікаві будуть і ще деякі цифри: 
       • приблизно 85% запчастин при зносі не більш 0,3 мм, відновлюють свою      1111працездатність повністю. 
       • частка відновлюваних зовнішніх і внутрішніх циліндричних поверхонь 1111становить приблизно 54%, різьбових - 12%, шліцьових - 8%, зубчастих - 111111%, плоских - 7%, всі інші - 8%. 
Технології відновлення деталей вважаються ресурсозберігаючими, оскільки в порівнянні з виробництвом нових деталей зменшує витрати більш ніж на 70%. Оскільки основним джерелом економії в цьому випадку виступає матеріал, що застосовується у виробництві. Витрати на матеріали при виготовленні деталей становлять 38%, а при відновленні - 6,6% від всієї собівартості. Для відновлення працездатності зношених запчастин потрібно в 5-8 разів менше технологічних операцій порівняно з виробництвом нових деталей. 
       В Україні майже відсутні технології якісного відновлення деталей у зв'язку з чим покупці не хочуть купувати відновлену продукцію і собівартість такої продукції дуже велика. У такому разі дешевше купити нову деталь яка буде відповідати потрібним стандартам.  
        А в Європейських країнах передбачена така сервісна послуга як «Exchange» - тобто обмін несправного агрегату на відновлений, причому зношений вузол йде в залік вартості відновленого. В наслідок він сам стане об'єктом відновлення і буде використаний так само вдруге. 
Це і економічно і досить практично, так як дозволяє істотно зменшити час простою автомобіля. Заміна вузлів займає значно менше часу, ніж відповідний ремонт. До того ж, це є гарантією експлуатаційної надійності, тому що при відновленні в заводських умовах якість виробу буде відповідати новому.

       Існує наступна міжнародна класифікація методів відновлення запчастин. 
Remanufactured («відтворені»). Деталі, що пройшли відновлення безпосередньо на виробничих потужностях заводів-виробників. В основному повторно використовується тільки корпус, якщо на ньому немає механічних пошкоджень. Після обробки в нього монтуються нові комплектуючі, після чого агрегат поміщається в фірмову упаковку і забезпечується відповідними інструкціями по монтажу. 
Rebuilt («відновлені»). Є одним з найбільш прийнятних способів відновлення складних і дорогих автозапчастин. Виробляється на великих підприємствах зі своїм потоковим виробництвом і спеціальними технологіями. Спочатку агрегат повністю розбирається. Корпус очищається піскоструминним апаратом, а потім проходить мийку ультразвуком. Хімічним способом наноситься нове захисне покриття. Повторно використовується тільки корпус і вузли, які не піддаються зносу, при відсутності у них механічних пошкоджень. Все ж деталі, що прийшли в непридатність, замінюються новими. Після складання агрегати проходять спеціальну стендову перевірку. Далі вони пакуються у фірмову коробку разом з правилами по установці і гарантійним талоном. 
       Перераховані вище технології гарантують, що властивості таких агрегатів практично не поступаються новим, оскільки виконані з якісних комплектуючих. Виробники дають гарантію, яка не викликає сумніву. Наступні групи відносяться до категорії тих, які не забезпечують якісного відновлення деталей. 
Reconditioned («відремонтовані»). Цей процес відновлення автозапчастин не вимагає складного технологічного устаткування. Корпус деталі проходить ручне очищення металевою щіткою і після знежирення покривається фарбою. При такій обробці після закінчення певного періоду часу фарба відпадає і потрапляє на деякі області агрегатів, що може привести до передчасного зношування вузла або деталі. 
     На місце зламаних деталей ставляться або нові комплектуючі, неоригінальні, або вже були у користуванні, але пройшли перевірку. Також повній зміні підлягають тільки деталі, що піддалися інтенсивному зношуванню. До них відносяться: гумки, сальники, щітки, втулки, підшипники тощо. Упаковка та інструкції до таких запчастин не додаються. Тестування на стендах такі вироби не проходять, і гарантія, на них дається не більше місяця. Цей принцип «відновлення» в використовується на українському авторинку. В Європі або США таку технологію практично не використовують.

Repaired («відремонтовані») - цей метод є таким же, як і попередній, але в цьому випадку нові комплектуючі не застосовуються зовсім, тобто для складання робочого агрегату використовуються справні деталі з інших аналогічних вузлів. З двох-трьох несправних агрегатів комплектується один, але робочий. Гарантія в таких випадках не надається у зв'язку з низькою якістю відновлених деталей. 
Used («використовуваніі»)- Це деталі і агрегати, що зняті з несправних, розбитих автомобілів. При купівлі такого агрегату або деталі покупець може придбати неякісний товар але в деяких випадках можна отримати якісну деталь за цілком помірні гроші. Гарантія в таких випадках не видається. 
З перерахованих вище класифікації видно чим якісніше технологія відновлення, тим надійніше і довговічніші відновлена деталь.

15. Загальні висновки  та пропозиції 

       У даному звіті відбиті результати проходження практики. За час проходження практики у ТОВ «СТО Автотранспортне підприємство №______» ми ознайомилися з виробничою характеристикою СТО, технологією проведення робіт і обладнання, що знаходиться в експлуатації.         1111За результатами аналізу роботи підприємства можна зробити наступні висновки: Оснащення робочих місць відповідає нормі, механізм роботи тих служби добре відлагоджений, якість виконуваних робіт хороша, управління виробництвом продумане і ефективно, графік роботи зручний, умови праці відповідають нормі.                                                                                                         1111Для підтримки рухливого складу автомобільного транспорту в технічно справному стані, необхідному для нормальної експлуатації, прийнята планово-запобіжна система технічного обслуговування і ремонту. Технічно справний стан рухливого складу досягається шляхом технічного обслуговування і ремонту.