Отчет по производственной практике на ЗАО "АТП"

- організація і проведення випуску  рухомого складу на лінію; 

- керівництво за роботою автомобілів  на лінії; 

- надання технічного допомоги  на лінії; 

Диспетчерська група складається  з двох підгруп:

- центральної, яка знаходиться  в АТП; 

- лінійної, яка контролює роботу  рухомого складу на лінії та  в місцях навантаження-розвантаження. 

План перевезень вантажів є основою  для розробки всіх інших розділів планерування роботи підприємства. Він  формується на базі складених договорів  з вантажовідправниками. Складається  перелік і контрольні цифри по об'ємах перевезень.

При випуску рухливого складу на лінію змінний диспетчер видає  водіям дорожні листи, роблячи при  цьому відповідний запис в  змінно-добовому плані перевезень і  відмічаючи в дорожньому листі час  його видачі. Після підтвердження  своїм підписом в дорожньому листі  справності автомобіля, що приймається, і пред'явлення диспетчерові водійського  посвідчення водій отримує від  диспетчера технічний талон на автомобіль. Після повернення з лінії водії  здають змінному диспетчерові оформлені  дорожні листи з прикладеними до них товарно-транспортними документами.

 

5. Організація роботи  облікової групи

 

Обліково-контрольна група виконує  первинну обробку дорожніх листів і  товарно-транспортних документів, здійснює оперативний облік виконання  плану перевезень по клієнтурі і  номенклатурі, автоколонам, бригадам, окремим водіям.

Дорожній лист, його призначення, порядок  заповнення видачі і прийому. Дорожній лист є одним з найважливіших  документів, що визначає показники  роботи транспортних засобів. Дорожні  листи є обов'язковими документами  АТП. Вони видаються диспетчером  водієві за умови, що були здані попередні. Дорожній лист повинен містити:

- штамп; 

- друк АТП;

- дату видачі;

- інформацію про автомобілі;

- інформацію про водіїв.

При виїзді і заїзді в дорожніх листах робляться відмітки:

- справність автомобіля;

- час виїзду і заїзду.

На деяких видах дорожніх листах вказується завдання водієві. Також  можуть робитися відмітки об виконання  перевезень вантажовідправником.

Дорожній лист є основним первинним  документом строгої фінансової звітності  і служить для роботи наступних  показників:

1. транспортна робота, об'єми перевезень;

2. загальних і навантажених  пробігів;

3. час роботи рухливого складу;

4. витрата палива;

5. заробітна плата водіїв.

Існує інструкція по заповненню дорожніх листів, яка визначає:

1. порядок видачі;

2. порядок заповнення в процесі  роботи;

3. порядок обробки після виконання  завдання.

 

6. Матеріально-технічна  база технічного обслуговування  і ремонту рухомого складу

 

На території АТП _____ розташована асфальтована стоянка на 100 місць, площею 1100 кв. метрів. Є контрольно-перепускний пункт для транспорту, працює їдальня є мийка.

Виробнича площа майстерні — 450 м². Є смотрові ями для проведення профілактичних ремонтів і оглядів (ТО-1) і (ТО-2) автомобілів. Бокси обладнані кран-балками та всім необхідним інструментом для ремонту рухомого складу АТП.

Ремонтна майстерня підприємства має виробничі цехи, розташовані  в критих боксах: ковальський, агрегатний, токарний, паливний, зварювальний, електромеханічний, інструментальний, шиномонтажний, малярний, мийку.

Для підтримки рухомого складу автомобільного транспорту в технічно справному стані, необхідному для нормальної експлуатації, прийнята планово-запобіжна система технічного обслуговування і ремонту.

Технічно справний стан рухливого  складу досягається шляхом технічного обслуговування і ремонту.

Технічне обслуговування проводиться  примусово в плановому порядку  через певні пробіги або час  простою рухливого складу.

Ремонт призначений для відновлення  і підтримки працездатності рухливого  складу, усунення відмов і несправностей, що виникли при роботі або виявлених  в процесі технічного обслуговування. Ремонтні роботи виконуються як по потребі (після появи відповідної відмови або несправності), так і за планом через певний пробіг або час роботи рухливого складу -  попереджувальний ремонт.

Технічне обслуговування і ремонт рухливого складу виробляють з попереднім контролем або без нього. Основним методом проведення контрольних  робіт є діагностика, яка служить  для визначення технічного стану  автомобіля і агрегатів без розбирання.

Технічне обслуговування рухливого  складу по періодичності, переліку і  трудомісткості виконуваних робіт  підрозділяється на:

- щоденне технічне обслуговування (ЕО);

- перше технічне обслуговування (ТО-1);

- друге технічне обслуговування (ТО-2);

- сезонне технічне обслуговування (СО).  Виробництво технічного  обслуговування і ремонту рухливого  складу в автотранспортних підприємствах  здійснюється за схемою, приведеною  на рис. 1.1.

Мал.4 Схема обслуговування і ремонту рухомого складу АТП

 

Щоденне обслуговування (ЩО) включає: перевірку рухливого складу, що прибуває з лінії і випускається на лінію, зовнішній догляд за ним і заправні операції.

При перевірці рухливого складу, що прибуває з лінії, встановлюються: час прибуття, показання лічильника пройденої відстані і залишок  палива в баку автомобіля; комплектність  рухливого складу; наявність несправностей, поломок, пошкоджень; потреба в поточному  ремонті.

У разі потреби складається заявка на поточний ремонт з переліком несправностей, що підлягають усуненню, і акт про  пошкодження рухливого складу з  вказівкою характеру, причин поломки  і осіб, відповідальних за неї.

При зміні водіїв на лінії технічний  стан рухливого складу на момент його передачі перевіряється водієм, що закінчив зміну, спільно з водієм, що приступає до роботи. Справність рухливого складу підтверджується  підписами водіїв в путньому аркуші з вказівкою часу передачі і свідчень спідометра.

Для виконання операцій зовнішнього  догляду за рухливим складом, що полягають  в прибиранні кузова і кабіни, митті  і обтиранні або обсушуванні, в автотранспортному підприємстві створюються пости або лінії  зовнішнього відходу з мийними  установками і іншим необхідним устаткуванням.

Сезонне технічне обслуговування (СО) проводиться 2 рази в рік. Воно є підготовкою  рухливого складу до експлуатації в  холодний і теплий час року, переважно  поєднується з ТО-2 з відповідним  збільшенням трудомісткості робіт.

 

7. Організація роботи  контрольно-пропускного пункту 

 

Технічна характеристика.  

Контрольно-перепускний пункт (КПП) призначений для проведення контрольно-осмотрових робіт при випуску на лінію  і прийомі з лінії вантажних  автомобілів малою, середньою, великою  і особливо великої вантажопідйомності і автопоїздів.

Пропускна спроможність одного поста  КПП:

- вантажні автомобілі в годину  – 40 ед.,

- автопоїздів в годину –  30 ед. 

Контрольно-перепускний пункт на 2 пости передбачений для будівництва  на автотранспортних підприємствах  з обліковим складом 200-250 вантажних  автомобілів.

Для перевірки рухливого складу в автотранспортному підприємстві створюється контрольно-технічний  пункт (КТП) з осмотрової канавою  і комплектом необхідних, інструментів, пристосувань і устаткування. Перевірка  рухливого складу входить в обов'язки водія і працівників відділу  технічного контролю (ОТК).

На контрольно-перепускному пункті є черговий який реєструє випуск на лінію і прийомі з лінії  вантажних автомобілів, також є  черговий механік який оглядає транспортний засіб на наявність несправностей.

 

8. Організація мийно-очисних  робіт на підприємстві

 

      На АТП ____ є бокс з миєчним обладнанням і спроможністю приймати одразу 4 вантажівки. 

      Прибирально-мийні роботи виконують уручну, механізованим, автоматизованим або комбінованим способами.Для ручного прибирання салону автомобілів та автобусів використовують стаціонарні або переносні пилососи, щітки…

      Ручне миття здійснюють за допомогою шланга з брандспойтом або мийного пістолета струменем води низького чи високого тиску.

       Установки для механізованого миття автомобілів залежно від конструкції робочого органа бувають:

  • струминні; 

• щіткові;

• струминно-щіткові.

У струминній установці вода або мийний розчин подається крізь сопло  чи форсунки, з'єднані зі шлангами або  трубопроводами за допомогою колекторів. Такі установки використовують переважно  для миття вантажних автомобілів  водою та легкових — мийним розчином.                                                                            1111У щітковій установці за робочі органи правлять циліндричні обертові щітки, до яких підводиться мийний розчин. Такі установки застосовують для миття легкових автомобілів і автобусів.                                                                           1111За допомогою струминно-щіткових установок, до сопел яких подається мийний розчин, миють легкові автомобілі, вантажні, автомобілі-фургони й автобуси.                                                                                                               1111Комбіновані мийні установки складаються з пристрою для струминного миття шасі та механізованої щіткової установки для миття зовнішніх частин кузова автомобіля. Остання має гідравлічну частину, що призначається для подавання мийного розчину, й механічну, яка забезпечує миття автомобіля. 1111Вода після миття автомобіля збирається в міжколійну канаву, що має уклон у бік приймального трапа, розташованого в центрі. Для очищення стічних вод пости миття обладнують грязевідстійниками та оливопаливовло-влювачами, принцип дії яких грунтується на різниці густин води, механічних домішок та нафтопродуктів.

9. Діагностика колісних та гусеничних  транспортних засобів

Діагностування  дає змогу оцінити технічний  стан автомобіля в цілому й окремих його агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання, виявити несправності, для усунення яких потрібні регулювальні або ремонтні роботи, а також прогнозувати ресурс автомобіля.

За  часом проведення діагностування поділяють  на:

• періодичне (здійснюється після певного пробігу автомобіля);

  • неперервне.

Залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють  два види діагностування:

• перше (Д-1),

  • друге (Д-2).

Д-1 призначається головним чином для  діагностування механізмів, що забезпечують безпеку руху автомобіля (гальма, механізми  управління, кути установки передніх коліс; прилади освітлення), рівень токсичності відпрацьованих газів  і його паливну економічність. Воно може або обмежуватися лише визначенням  придатності об'єкту до подальшої  експлуатації (експрес-діагностування), або включати визначення основних несправностей  і су проводитися регулювальними роботами з подальшим контролем  якості їх виконання.                                                                                                  1111Д-2 призначається для діагностування автомобіля в цілому за тягово-економічними показниками і виявлення несправностей його основних агрегатів, систем і механізмів. Д-2 проводять перед ТО-2, щоб підготувати виробництво до виконання ремонтних робіт і зменшити простої автомобіля в плановому ТО-2. Одночасно з Д-2 виконують деякі технологічно виправдані регулювальні роботи і подальший контроль якості їх проведення. Д-2 проводять також по заявках перед ТР у випадках необхідності виявлення несправностей і визначення потрібного об'єму ремонту. Інформацію, необхідну для проведення ТО-2 і ремонту, отримують за допомогою діагностичних стендів і переносних приладів.

Регулювальні  роботи полягають у відновленні  без заміни деталей і механізмів параметрів технічного стану об'єкту до встановлених технічною документацією  норм, величин зазорів, люфтів, вільних  ходів, пріводних зусиль. Проводять  їх за результатами діагностування і  контролю .качества виконаного ТЕ або  ремонту.

Засоби  діагностування бувають:

• зовнішні;

  • вбудовані.

Зовнішні  засоби діагностування не входять до конструкції автомобіля. До них належать:

• стенди;

• переносні прилади;

• пересувні станції, укомплектовані потрібними вимірювальними пристроями.

Вбудовані засоби діагностування є складовою  частиною автомобіля. Це датчики та прилади на панелі приладів, їх використовують для неперервного або досить частого визначення параметрів технічного стану автомобіля. Вбудовані засоби діагностування дають змогу водієві постійно контролювати стан гальмової системи, витрату палива, токсичність відпрацьованих газів, а також вибрати найекономічніші й безпечні режими роботи автомобіля або своєчасно припинити рух у разі аварійної ситуації.

10. Організація щоденного  ТО і ТО-1

Технічне  обслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.                                                                                                                       1111За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів:

• щоденне;

• перше;

• друге;

• сезонне.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає:

  • контроль стану автомобіля;

• підтримання належного зовнішнього вигляду;

  • заправлення паливом, мастильним  матеріалом та охолодною рідиною.

Усі роботи, пов'язані зі ЩТО та ТО-1 рухомого складу, здійснюють у міжзмінний час.

Обладнання, що застосовується під час ТО й ремонту автомобілів

Підйомно-оглядове обладнання та споруди поділяють на:

  • основні;

  • допоміжні.

До  основних підйомно-оглядового обладнання й споруд належать:

• оглядові канави;

• естакади;

• підйомники;

• перекидачі;

  до допоміжних:

• домкрати;

  • гаражне обладнання тощо.

Оглядові  канави забезпечують доступ до автомобіля знизу. В нішах стін канав установлюють низьковольтні світильники. Канави мають вентилюватися та обігріватися повітрям з температурою 16...25 °С. Для видаляння відпрацьованих газів передбачають витяжну вентиляцію. Канави залежно від призначення обладнуються підйомниками, пересувними лійками для зливання відпрацьованої оливи та пристроями для заправляння мастильним матеріалом, охолодною рідиною.                                                     1111Естакади — це металеві, залізобетонні або дерев'яні колійні мости, розташовані на 0,7...1,4 м вище від рівня підлоги, з рампами, що мають уклон 20...25° для під'їзду та з'їзду автомобіля.                                                            1111Підйомники піднімають автомобіль над підлогою на потрібну висоту для зручності виконання робіт. За типом механізму підйомники поділяють на електромеханічні та гідравлічні.                                                                    1111Стаціонарні електричні й гідравлічні підйомники бувають: одно-, дво-, три- та шестистоякові.                                                                                           1111Канавні підйомники застосовують для вивішування переднього або заднього моста автомобіля під час виконання робіт у канаві. Вони мають підвищену вантажопідйомність, забезпечують доступ до агрегатів автомобіля знизу й вільний прохід уздовж канави.