Український ринок безалкогольних напоїв, та соків
Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Декабря 2010 в 06:20, курсовая работа
Краткое описание
Добровільна сертифікація продукції здійснюється з ініціативи юридичних і фізичних осіб на підставі угод між замовником та органом добровільної сертифікації [1,6,13].
Метою сертифікації є об’єктивна оцінка якості, базується на порівнянні його фактичних характеристик з даними нормативних документів.
Об’єктом сертифікації є закрите акціонерне товариство «Віккі-Плюс».
Предметом сертифікації є соки торгівельної марки «Екко».
Файлы: 1 файл
Курсовая Алёни.doc
— 398.50 Кб (Скачать)Таблиця 2 - Загальні фізико-хімічні показники концентрованих фруктових соків.
| Найменування показника | Норма | |
| освітлений | неосвітлений | |
| Масова частка осаду, %, не більше | 0,3 | Не нормується |
| Масова концентрація оксиметилфурфурола, мг/дм3, не більше | 7 | 7 |
| Масова частка диоксиду сірки виноградного соку, отриманого з сировини обробленої SO2, мг/дм3, не більше | 10 | 10 |
| Мінеральні домішки | Не допускаються | |
| Домішки рослинного походження | Не допускаються | |
| Сторонні домішки | Не допускаються | |
Таблиця 3 - Рекомендовані масові частки розчинних сухих речовин і масові частки кислот для концентрованих фруктових соків.
| |||||||||||||||||
Концентрований
фруктовий сік може бути виготовлений
з іншим вмістом розчинних
сухих речовин, в два і більше
разів перевищуючим вміст сухих
речовин у соках прямого віджиму,
наведених у таблиці 4.
Таблиця 4 – Масові частки розчинних сухих речовин в соках прямого віджиму.
|
Норми
показників (масова частка осаду, масова
концентрація оксиметилфурфурола, масова
частка диоксиду сірки, домішки рослинного
походження, сторонні домішки) встановлені
з розрахунку на відновлений сік, вказані
у таблиці 5.
Таблиця 5 – Норми масових часток розчинних сухих речовин в відновлених соках.
|
Для
визначення смаку, аромату і окремих
фізико-хімічних показників концентрований
фруктовий сік відновлюють
Кількість
вагових частин води n додаваємих
для відновлення концентрованих фруктових
соків з масовою часткою сухих речовин
за таблицею 3, наведено в таблиці 6.
Таблиця 6 – Кількість вагових частин води для відновлення концентрованих фруктових соків.
|
Розрахунок додаваємої кількості вагових частин води n для соків з іншим змістом розчинних сухих речовин проводиться виготовлювачем з урахуванням масової частки розчинних сухих речовин у відновлених соках і фактичного вмісту розчинних сухих речовин в концентрованих фруктових соках [15].
Масова частка сорбінової кислоти в концентрованих фруктових соках, виготовлених з додаванням цього консерванту, не повинна перевищувати 0,1%.
Вміст токсичних елементів (свинцю, миш’яку, кадмію, ртуті, олова), мікотоксину патуліна, хлорорганічних пестицидів і радіонуклідів в концентрованих фруктових соках не повинно перевищувати допустимі рівні, встановлені в СанПиН 2.3.2.1078-2001; фосфорорганічних і інших пестицидів, фактично використаних при виробництві сировини, – в ГН 1.2.1323-2003.
За
мікробіологічними показниками концентровані
фруктові соки повинні відповідати вимогам
СанПиН 2.3.2.1078-2001 [15].
2.3
Вимоги до сировини
Для виготовлення концентрованих фруктових соків використовують таку сировину:
- яблука свіжі для промислової переробки за ГОСТ 27572;
- яблука свіжі сибірські РТС РСФСР 657;
- фрукти швидкозаморожені за ГОСТ 29187 або документом, відповідно до якого вони виготовлені;
- кислоту аскорбінову (тільки як антиоксидант в кількості не більше 400 мг/кг);
- кислоту сорбінову ТУ 6-22-5800146-358 або сорбат калію ТУ 10-050311531-187 [14].
Допускається додавання в концентрований сік концентрованих натуральних ароматоутворюючих летючих фруктових речовин того ж виду фруктів (у кількості, що не перевищує їх вміст у соку) за документом, відповідно до якого вони виготовлені.
Допускається використання аналогічної імпортної сировини з характеристиками не нижче зазначених, дозволених до застосування у виробництві соків уповноваженим органом у встановленому порядку.
Сировина за показниками безпеки має відповідати вимогам СанПиН 2.3.2.1078-2001, ГН 1.2.1323-2003.
В якості технологічних засобів при виробництві концентрованих соків допускається використання ферментних препаратів.
Не
допускається у виробництві концентрованих
фруктових соків використання: натуральних
ароматизаторів; штучних ароматизаторів;
ароматизаторів, ідентичних натуральним;
барвників; продуктів водної екстракції
подрібненої сировини, м’якоті; продуктів
водної екстракції шкірки і насіння, у
т. ч. отриманих із застосуванням додаткової
ферментативної обробки з метою розрідження:
консервантів (крім сорбінової кислоти)
[14].
2.4
Технологічний процес
виготовлення соків
Виробництво більшості соків здійснюється на основі концентрованих соків. Соки отримують за такою технологічною схемою, яка зображена на рис. 2:
1 етап - підготовка сировини.
Здійснюється збір ягід, потім ягоди піддаються контролю (видаляють гнилі, пом’яті, не зрілі). Передбачена мийка ягід для видалення бруду, землі. Спочатку заморожена ягода подається за допомогою гідравлічного ковша в розморожувач.
2 етап - подрібнення ягід.
Подрібнення ягід проводиться:
- механічним способом (з використанням вальцьової
- дробарки з рифленими валками, ножової дробарки, відцентрової дробарки, молоткової дробарки);
- термічним способом;
- не тепловим способом (ультразвукова обробка, електроплазмоліз).
Подрібнюють ягоду до однорідної маси. У результаті отримують мезгу.
3 етап - нагрівання мезги і обробка ферментами.
Подрібнена
ягода закачується спеціальним передавальним
насосом у теплообмінник, де нагрівається
до температури 50-600С, за рахунок чого активізуються
процеси ферментації. Для отримання хорошого
соку проводять ферментативне розщеплення
пектину мезги пектолітичними ферментами.
Ферментація проводиться у 3-х резервуарах
місткістю 10 000л.
Рисунок
2 - Схема технологічного
процесу виготовлення
соків
4 етап - вилучення соку.
Може бути здійснений наступним чином:
- пресуванням (основна вимога - це безперервність роботи та максимальне збільшення виходу соку. В даний час у виробництві використовуються преси періодичної дії та безперервної дії: шнекові та стрічкові);
- центрифугуванням;
-
- вакуумною фільтрацією;
- вібрацією;
- екстрагуванням;
- ферментативним розрідженням ягід
- .
5 етап - обробка плодово-ягідних соків.
Включає наступні стадії:
- сік переміщається через ротаційне сито в наповнювальну ємність;
- сепарування - застосовують центрифуги для розділення твердих частинок і рідкої фази, а також сепаратори для видалення мінімальної кількості дрібних суспензій;
- освітлення за допомогою пектолітичних ферментів, обробки желатином, кремнієвою кислотою, бентоніту;
- деаерація - для продовження термінів зберігання шляхом вакуумування, нагрівання, застосування ферментів;
- стабілізація;
- концентрування соків, здійснюється випарюванням, виморожуванням, застосування мембранних технологій.
- Потім при температурі 50-600С проводиться депектизація і руйнування крохмалю протягом 1,5-2 годин
- ;
- консервування соків, шляхом пастеризації, стерилізації, асептичного консервування. [14].
Таким чином, спочатку отримують натуральний сік, потім концентрований, з яких потім виробляють 100% чисті концентрати, основи для виробництва нектарів і напоїв, напівфабрикати. Концентровані соки не призначені для безпосереднього вживання в їжу та використовуються для виробництва відновлених соків, нектарів.
Процес відновлення соку здійснюють наступним чином: концентрат нагрівають протягом 30-40 секунд до 100-1100С, витримується 3-4 секунди, а потім за 30 секунд охолоджують до кімнатної температури. У розпарений концентрат вливають рівно стільки чистої води, скільки раніше випарували. Іноді в 100% сік додають натуральні ароматизатори, одержані з шкірки ягід.
Для
стабілізації кольору в сік можуть додавати
аскорбінову кислоту. При відновленні
в сік також може бути доданий аромат,
тобто той комплекс араматоутворюючих
речовин, який був відокремлений від соку
прямого віджиму перед його концентруванням
або комплексний аромат, отриманий іншими
технологіями з ягід відповідного найменування
[14].
2.5
Методи випробовувань
Відбір проб – за ГОСТ 26313, підготовка проб для визначення органолептичних та фізико-хімічних показників – згідно з ГОСТ 26671, мінералізація проб для визначення токсичних елементів – за ГОСГ 26929, підготовка для визначення радіонуклідів – за МУК 2.6.1.1194.
Визначення органолептичних показників – за ГОСТ 8756.1.
Визначення фізико-хімічних показників проводять:
- масової частки розчинних сухих речовин – згідно з ГОСТ 28562, ГОСТ Р 51433;
- масової частки
кислот – за ГОСТ 25555.0, ГОСТ 51434;
масової частки осаду - за ГОСТ 8756.9; - масової концентрації оксиметилфурфурола – за ГОСТ 29032;
- масової частки діоксиду сірки – за ГОСТ 25555.5;
- масової частки мінеральних домішок – за ГОСТ 25555.3;
- домішок рослинного походження – за ГОСТ 26323.