Економічні та бухгалтерські витрати

10 000 грн.

Бухгалтерський  прибуток  

20 000 грн.

за вирахуванням неявних витрат

Утрачена зарплата

10 000 грн.

Утрачений процент

2 000 грн.

Економічний прибуток

8 000 грн.

Приклад 2. Для  глибшого з'ясування суті економічного та розрахункового при­бутку розглянемо таблицю. У ній подано спрощений  розрахунок прибутків і збитків  підприємства.

Процес виробництва  продукції передбачає витрати на робочу силу (заробітна плата); матеріали, сировину і напівфабрикати; землю (оренда); капітал (аморти­зація).

Припустімо, що вартість інвестованого капіталу (І) – 1 млн гривень. Метою діяльності інвестора є максимізація прибутку; він ухвалює свої економічні рішен­ня щодо тих або інших проектів залежно від їхньої альтернативної вартості. Аль­тернативна вартість інвестованого капіталу еквівалентна вартості нормального прибутку. Пояснимо це положення.

Таблиця. Розрахунок прибутків і збитків підприємства, тис. гри

Показники економічної  діяльності підприємства

Підприємство

збиткове

прибуткове

Вартість реалізованої продукції

Розрахункові  витрати виробництва:

заробітна плата

матеріали, сировина тощо

оренда

амортизація

1000

500

250

100

100

1000

500

200

100

100

Сума розрахункових  витрат

Розрахунковий прибуток (АсР)

950

50

900

100

Інвестований  капітал (І)

Нормальний прибуток (МР)

(8% інвестованого  капіталу)

Економічний прибуток (ЕР)

1000

80

-30

1000

80

+20

Нормальний прибуток (NP) на інвестований капітал визначають так:

NР=k•I,де k — рентабельність  середньостатистичного підприємства.

Нехай середня  прибутковість інвестованого капіталу дорівнює 8%. Тоді його аль­тернативна вартість, або нормальний прибуток, становитиме 80 тис. гривень. Інвестиції будуть вигідними лише тоді, коли прибуток від інвестованого капіталу дорівнюватиме нормальному прибутку або перевищуватиме його. Нормальний при­буток, який концептуально пояснює значення альтернативної вартості капіталу, входить до складу грошових витрат виробництва. Тому вирішальним критерієм визна­чення реальної прибутковості підприємства вважають не бухгалтерський прибуток (АСР), а величину економічного прибутку (ЕР), який визначається за формулою:

ЕР=АСР-NР.

Звідси випливає такий висновок: не розрахунковий, а  саме економічний прибу­ток визначає вигідність інвестування в той чи інший проект. Від'ємне значення економічного прибутку сигналізує про необхідність скорочення інвестицій та про зміну  напряму виробничої діяльності. І  навпаки, якщо сума бухгалтерського  при­бутку перевищує величину нормального і економічний прибуток є додатним (+20 тис., за даними таблиці), то інвестиції в цю сферу збільшуватимуться.

У конкурентних галузях фірми можуть отримувати економічний прибуток ли­ше протягом певного часу. Прибуток працює, як сигнал. Якби всі галузі були конкурентні, фірми могли б постійно вступати в нову для себе галузь або залишати її у відповідь на зміну прибутковості. У довгостроковому періоді жодна фірма в конкурентній галузі не змогла б отримати більше, ніж нормальний прибуток. Економічний прибуток у такий галузі неминуче прямує до нуля, щойно до неї входять нові виробники. Це явище називають парадоксом прибутку:

економічний прибуток індукує міжгалузеву конкуренцію, яка зводить його до нуля.

Так само збитки у конкурентній галузі є тимчасовими. Якщо фірма зазнає збитків у конкурентниій  галузі, то врештірешт вона шукатиме інші сфери для вкладення капіталу. Коли фірма залишить галузь, ціни зростуть і збитки у галузі зникнуть. У  довгостроковому періоді жодна  фірма не може сподіватися на прибуток, більший за нормальний

 

 

Монополія —  виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.

Термін “монополія” походить від грецьких слів (“mono” – один, “poleo” – продаю) – наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця.Ринок чистої монополії – це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.

Головними ознаками ринку чистої монополії є:

- відсутність  досконалих замінників продукції  фірми-монополіста;

- неможливість  входження на ринок інших фірм;

- велика кількість покупців на ринку;

- досконала інформованість  щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Суб’єкт господарювання займає монопольне(домінуюче) становище на ринку товарів, якщо:

- на цьому  ринку немає жодного конкурента;

- немає значної  конкуренції внаслідок обмеженої  можливості доступу інших підприємств на ринок;

- частка підприємства на ринку продукції перевищує 35 % і суб’єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції.

Могутні капіталістичні об'єднання (у формі картелів, синдикатів, трестів, концернів), які виникають  на базі концентрації виробництва і  капіталу й зосереджують у своїх  руках виробництво чи продаж певного  товару для отримання максимальних прибутків.

Суть монополії

Додаткова інформація про те, що необхідно  зробити, може бути на сторінці обговорення.

Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії  та монополістичні тенденції в економічній  системі.

Історія монополії  сягає сивої давнини. Згадку про  неї знаходимо вже у старогрецького філософа Аристотеля. Він відносить  її до “мистецтва наживати майно”, зазначаючи, що “вигідно в розумінні наживання  майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”.

Англійський філософ Томас Гобс описує монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, “метою яких є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном”.

Монополістичні  тенденції проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, але стають явними лише в ХІХ ст.

 Основні види  монополій

1. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція неможлива.

Наприклад: енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт і т. д. У цих галузях  існує обмежена кількість монополій  і тому вони посідають монопольне становище на ринку.

2. Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.

3. Відкрита монополія – фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. В ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.

4. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами:

Надання окремим  фірмам виключного права на заняття  певного роду діяльності.

Наприклад: на початку XVII ст. голландській та англійській компаніям державою було надано право (виняткове) на торгівлю з Індією.

Це об'єднання  державних підприємств і підпорядкування їх міністерствам. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт і між ними відсутня конкуренція.

По суті, —  це монополізована економіка, яка була в СРСР.

5. Найпоширенішою  є економічна монополія. Вона  виникає на основі закономірного  господарського розвитку, коли підприємці зуміли завоювати монополістичне становище на ринку, завдяки:

успішному розвитку підприємства;

базується на добровільному  об'єднанні або поглинанні переможцями  банкрутів

Причини виникнення

Причини виникненні монополій пов'язані передусім із змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою цих змін була промислова революція кін. XVIII – поч. ХІХ ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед, у легкій промисловості.

Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.

    Централізація  виробництва – це збільшення  масштабів виробництва продукції  в результаті об'єднання кількох  підприємств в одне і загальним управлінням. (щоб вижити в такій боротьбі, отримати більше прибутків).

    Централізація  капіталу – це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Наприклад: утворення акціонерних компаній.

    Внаслідок  дій держави (спеціальних або навмисних її кроків).

    Поява  акціонерної капіталістичної власності,  коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальмо продуктивних сил. Це означає, що в кінці ХІХ ст. під впливом наукових винаходів ( нові види двигунів і т. д. ) потрібно було будувати такі заводи, які неспроможний був побудувати жоден капіталіст. Крім того, у цей час починається спорудження залізниць, інших великих об'єктів. Нагромадити необхідні кошти окремий капіталіст міг хіба через десятки років. Виникає необхідність у новій формі власності, яка б змогла швидко розв'язати ці проблеми. Нею стала акціонерна капіталістична власність, що виникла в результаті злиття, об’єднання декількох капіталістів.

    Кризові  явища в економіці.

Види монополії : -закрита -відкрита -природня

Монополія в Україні

Державне регулювання  в Україні

Державне регулювання  у світі

Наслідки

Монопольне становище  може призвезти до наступних наслідків:

1. Диктат цін

2. Запобігання  інноваціям, як наслідок від знищення  конкурентів

Дивись також

    Монопсонія

    Олігополія

    Олігопсонія

    Олігономія

    Конкуренція

    Ринок

 

 

Прибу?ток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. (англ. Profit) — чистий прибуток після сплати податків. Сума, на яку зріс власний капітал компанії за даний період в результаті діяльності цієї компанії. 

Прибуток —  частина вартості додаткового продукту, виражена в грошах; частина чистого  доходу; грошовий вираз вартості реалізованого  чистого доходу, основна форма  грошових накопичень господарського суб'єкта. Економічний зміст продукту Г — Т — Г