Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2012 в 21:38, реферат
Болонський процесс, який розпочався у 29 країнах у 1999 році, і зараз охоплює вже 40 європейських держав, це - процес створення Європейського простору вищої освіти на засадах цілей, сформулбованних міністрами, відповідальними за вищу освіту, у Болонській декларації (1999) та подальших офіційних документах Болонського процесу - Празькому (2001) та Берлінському (2003) комюніке.
Освітні системи країн-учасниць Болонського процесу настільки відрізняються, що не тільки процесс створення Європейського простору вищої освіти, а й навіть зближення цих систем викликає серьйозні труднощі, хоча майже за п'ять років прогрес позначився.
Вступ................................................................................................................................3
1. Ступені і цикли вищої освіти....................................................................................4
1.1. Структура ступенів "бакалавр-магістр-доктор". ................................................10
1.2. Визначення ступенів..............................................................................................13
2. Система кредитів. І кредитно-модульна система. .................................................15
2.1. Кредити ECTS і кредитно-модульна система......................................................15
Висновки.........................................................................................................................19
Література.......................................................................................................................20
Стосовно системи кредитів існують Вказівки, які вже були опубліковані у вітчизняних джерелах [9, 10], стисло може бути охарактеризована таким чином.
Система кредитів це систематичний спосіб опису освітньої програми за допомогою присвоєння кредитів кожному її компоненту. Визначення кредитів в системі вищої освіти може базуватися на різних параметрах, типу навантаження студента, результатів навчання і обсягу аудиторного навантаження.
Європейська система переведення і накопичення кредитів (ECTS) - система, яка розроблена в інтересах студентів і базується на визначенні навантаження студентів, необхідного для досягнення цілей програми. Необхідно здійснювати уточнення цих цілей, а саме результатів навчання і набутих умінь.
ECTS було розроблено у 1989 році в рамках програми Erasmus, що в даний час є частиною програми Socrates. ECTS – єдина успішно протестована система кредитів, використовувана по всій Європі. Спочатку ECTS призначалася тільки для переведення кредитів. Система сприяла заліку освіти, що була здобута за кордоном, і, таким чином, підвищувала якість і кількість мобільних студентів в
Європі. Останнім часом ECTS перетворюється на систему накопичення, яку запроваджують по всій Європі на інституційному, регіональному і національному рівнях. Це одна з ключових цілей Болонської декларації 1999 року.
ECTS спрощує розуміння і порівняння навчальних програм для всіх студентів (вітчизняних і іноземних). ECTS стимулює мобільність і академічне визнання. Вона допомагає університетам організовувати і переглядати їх навчальні
програми. ECTS може бути використана для різних програм і форм навчання. Ця система робить здобуття вищої освіти в Європі привабливішим для студентів з ін-
ших континентів.
• ECTS базується на угоді про те, що 60 кредитів складають навантаження студента очної форми навчання впродовж академічного року. В більшості випадків навантаження студента очної форми навчання в Європі дорівнює 36/40 тижням в рік, і в цих випадках один кредит дорівнює 24-30 робочим годинам. Навантаження означає приблизний час, який потрібно середньому студенту для досягнення необхідних результатів навчання.
• Кредит це також спосіб перевести в кількісне відношення результати навчання. Останні є комплексом умінь, що означають, що повинен знати, розумі-ти і бути здатним зробити студент після завершення навчання, незалежно від його тривалості. ECTS кредити можуть бути отримані тільки після завершення необ-
хідної роботи і відповідного оцінювання досягнутих результатів навчання.
• Розподіл ECTS кредитів ґрунтується на офіційній тривалості циклу програми навчання. Загальне навантаження, необхідне для здобуття ступеня бакалавра, яке вимагає 3-4 роки навчання, дорівнює 180-240 кредитам.
• Навантаження студентів в ECTS включає час, що проводиться за слуханням лекцій, семінарів, самостійного навчання, підготовки і складання іспитів і т.д.
• Кредити розподіляються по всіх освітніх компонентах програми навчання (модулі, дисципліни, стажування, дипломна робота тощо) і відображають кіль-кість роботи, необхідної для виконання кожного компоненту у зв'язку із загаль-ною кількістю необхідної роботи для завершення повного року навчання в даній
програмі.
• Успішність студента характеризують локальними / національними оцінками. Бажаними, особливо для випадку переведення кредитів, є додаткові ECTS оцінки. Оцінна шкала ECTS ранжирує студентів на статистичній основі. Розподіл оцінок між студентами, що одержали по курсу оцінку вище незадовільної, виглядає
таким чином:
А – кращі 10%
B – наступні за ними 25%
C – наступні за ними 30%
D – наступні за ними 25%
E – наступні за ними 10%
Для неуспішних студентів ставляться оцінки FX і F. Між ними існує різниця, яка полягає в тому, що FX означає: не “виконав якусь частину роботи, необхідної для здобуття оцінки вище незадовільної”, а F: “не виконав всю необхідну роботу”. Включення оцінок FX і F в Розшифровку Оцінок не є обов'язковим.
Основні документи для ECTS
• Поточний Інформаційний пакет / Каталог дисциплін закладу освіти на двох мовах (або тільки на англійській для програм, що викладаються на цій мові) розміщується в Інтернеті та/або публікується в твердій копії в одному буклеті або більшій кількості буклетів. Інформаційний пакет / Каталог дисциплін повинен містити документ, яка дозволяє іноземним студентам одержувати інформацію, що цікавить його.
• Угода про навчання, що містить список дисциплін, які вивчатиме студент, узгоджений з відповідальним відділом навчального закладу, де студент
проходитиме навчання. У разі виникнення потреби в переведенні кредиту Угода про Навчання повинна узгоджуватися між студентом, старим і новим закладами перед від'їздом студента до нового закладу, і оновлюватися по мірі виникнення змін.
*Розшифровка оцінок (Академічна довідка) відображає успішність студента, показуючи список дисциплін, які він вивчав, отримані кредити і локальні оцінки (можливо, і оцінки ECTS). У разі переведення кредиту Розшифровка оцінок видається перед від'їздом студенту, що відбуває, його закладом освіти, а іншим
закладом – студенту, що прибуває на навчання, в кінці його періоду навчання.
Акредитація ECTS
• Акредитація (присудження лейбла) ECTS здійснюється у відношенні до закладів освіти, що правильно оформили заявку за всіма програмами першого та другого циклів. Ця акредитація підвищить рейтинг Вузу як надійного партнера в рамках європейської і міжнародної кооперації.
• Критеріями акредитації будуть: Інформаційний пакет (он-лайн-копія або тверда копія у вигляді одного або більшої кількості буклетів) двома мовами (або тільки англійською для програм, що викладаються на цій мові), використання кредитів ECTS, зразки Угод про навчання, Розшифровка оцінок і докази наяв-
ності акредитації високого рівня.
•
Останній термін подачі заявок – 1 листопада
щорічно. Акредитація буде дійсною впродовж
трьох академічних років. Список закладів
освіти, що мають акредитацію ECTS, публікується
на веб-сторінці Europa.
Висновки
Запровадження ідей
Болонського процесу в національну систему
вищої освіти – задача великої складності.
Під час проведення педагогічного експерименту,
треба обмінюватися досвідом створення
документів, необхідних для запровадження
кредитно-модульної системи організації
навчального процесу: Інформаційний пакет;
Договір про навчання між студентом та
закладом освіти; Кредитна залікова книжка;
Академічна довідка; Додаток до диплома;
Освітньо-кваліфікаційна характеристика;
Освітньо-професійна програма; Структурно
логічна схема; Навчальний план; Робоча
навчальна програма дисципліни тощо.
Література
1. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»”, 2003. – 200 с.
2. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін) / Упорядники М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук , В.В. Грубінко , І.І. Бабін. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52 с.
3. Основні засади розвитку вищої освіти у контексті Болонської декларації / За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук , В.В. Грубінко , І.І. Бабін. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – 147 с.
4. Степко М.Ф., Клименко Б.В., Товажнянський Л.Л. Болонський процес і навчання впродовж життя. – Харків: НТУ "ХПІ" , 2004. – 111 с.
5. Товажняньский Л.Л., Сокол Є.І., Клименко Б.В., Болоньський процесс: цикли, ступені, кридити. - Харків, 2004. - 143с.