Звіт про проходження практики в брокерській конторі

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ, ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УЖГОРОДСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

Кафедра цивільного права

 

 

 

ЗВІТ ПРО

ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

 

 

 

 

 

 

Студента  курсу  групи

 

Керівник практики:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УЖГОРОД-2013

 

ПЛАН 

ВСТУП………………………………………………………………………………....3

І Правова основа, структура та функціональні напрямки діяльності підприємства. Основи діяльності суб’єктів, що надають митно-брокерські послуги або здійснюють ЗЕД…………………………………………………………………………………………5

ІІ Основи ЗЕД в Україні митно-тарифне регулювання ЗЕД……………………. …9

ІІІ Нетарифне регулювання ЗЕД ..…………………………………………………..14

ІV Митне оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України…………………………………………………………………………..16

V Контрабанда та порушення митних правил………………………………….......19

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Згідно з законом України  “Про освіту” та галузевою складовою  дер-жавного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “Фінанси в системі митних органів”, обов’язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка.

Відповідно виробнича  практика є невід’ємною складовою практичної підготовки фахівця в митній справі[2].

Метою проходження  практики на підприємстві є формування у студентів професійних знань  і навичок щодо прийняття самостійних  рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах, на базі знань, набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, митної справи та митного права; опанування студентами сучасними прийомами, методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

За основу я використав такі джерела, як: Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” , “Про порядок нарахування мита”, “Про порядок оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України”.

Слід зауважити і підкреслити, хто є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Звернемось до статті №3 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: Фізичні особи; юридичні особи; Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб; структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності України, іноземних суб’єктів господарської діяльності; спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності; інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна здійснює митне регулювання  зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Митне регулювання  зовнішньоекономічної діяльності проводиться згідно із цим Законом, законами України та міжнародними договорами України. Територія України становить єдиний митний простір на якому діють митні правила України, з додержанням зобов’язань, що випливають з участі України в митному союзі.

Для того, щоб  програма зовнішньоекономічної діяльності здійснювалась належним чином потрібно визначити міру відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні засади відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зазначені в статті №32. Україна як держава і всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов’язаних з ним законів України та/або своїх зобов’язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб’єкт такої діяльності згідно зі статтею №3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних  та рівноправних засадах з іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності[3].

Стаття №33: “У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов’язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

- майнова відповідальність;

- кримінальна відповідальність.

Отже прийнявши до уваги законодавчу базу щодо зовнішньоекономічної діяльності можна братись до розгляду робочої програми та поставлених завдань.

 

РОЗДІЛ І

 Правова основа, структура  та функціональні напрямки діяльності  підприємства. Основи діяльності  суб’єктів, що надають митно-брокерські послуги або здійснюють ЗЕД

Свідоцтво про державну реєстрацію Левко Т.М. . як фізичної особи – підприємця серії СЕРІЯ АВ №542590 видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 17.12.2010 року. Ліцензію ДМСУ на здійснення діяльності митного брокера ФОП Левко Т.М. отримала в травні 2008 року. На момент отримання ліцензії в штабі було два працівника.

ФОП Левко Т.М. зареєстрована в органах податкової інспекції, пенсійному, фондах страхування безробіття та нещасних випадків на виробництві, у які сплачує податки та внески, має розрахунковий та валютний рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, необхідні штампи і власні бланки.

Отже, ФОП Левко Т.М. є самостійною економічною одиницею, яка основана на приватному капіталі.

Директором є митний брокер ФОП Левко Т.М. Станом на лютий 2011 року у її складі є п’ять найманих працівників, які отримали кваліфікаційні свідоцтва про право на декларування.

Працівники наймалися  на основі укладення трудових договорів, в яких зазначалися їх права, обов’язки та оплата праці.

ФОП Левко Т.М. надає такі види послуг:

• інформаційні;
• консультаційні в сфері зовнішньоекономічної діяльності;
• посередницькі;
• декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

Митне оформлення та митне декларування має свої особливості, що потребують певних специфічних знань та вмінь. Відповідно їх незнання суттєво ускладнює митні процедури. Таке положення сприяє появі спеціальних підприємців, що спеціалізуються на наданні митних послуг. Правове регулювання такої діяльності здійснюється у відповідності з розділом VII МК України — «Підприємницька діяльність із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем». Спеціальними суб'єктами такої діяльності є митний брокер та митний перевізник.

Відповідно до ст. 176 МК митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і  транспортних засобів, які переміщуються  через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство — резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо)[1].

Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм МК України та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

 Для здійснення  митного декларування такому  митному брокеру, крім ліцензії, необхідно мати у своєму штаті  осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні  свідоцтва. Для видачі кваліфікаційного  свідоцтва у митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспит у кандидатів з метою визначення достатності їх рівня знань і кваліфікації для здійснення декларування.

Взаємовідносини митного  брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Митний брокер виконує  повноваження в обсязі, встановленому  за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані  з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Митний брокер має  право здійснювати свої функції  з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному  органі України.

 Суб’єкт господарської  діяльності, отримавши ліцензію  на проведення посередницької  діяльності митного брокера, має  право від свого імені за рахунок і за дорученням власника вантажу самостійно заповнювати ВМД (уніфікований адміністративний документ форми МД-2) для проведення митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших предметів. Разом з ВМД митний брокер подає до митного органу повний пакет документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів. Також митний брокер має право пред’являти митному органу товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються, забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів.

Митний брокер має  право звернутися до митного органу із заявою про надання дозволу  на проведення ідентифікаційного огляду товарів, транспортних засобів за певною формою. Ідентифікаційний огляд товарів, транспортних засобів та інших предметів проводить митний брокер. За результатами проведення ідентифікаційного огляду він складає у двох примірниках Акт про проведення цього огляду за певною формою[7].

Суб’єкт господарювання, що проводить посередницьку діяльність митного брокера та здійснює декларування на підставі договору доручення, зобов’язаний:

а) заявляти за затвердженою формою дані про товари, транспортні  дані та їх митні режими, а також  інші відомості, необхідні для митного  оформлення;

б) забезпечувати сплату встановлених чинним законодавством податків: зборів з товарів і транспортних засобів, що ним декларуються на підставі договору з власником вантажу;

в) згідно з вимогами законодавства  безкоштовно декларувати товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога;

г) надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного  контролю та митного оформлення, а  також перевіряти дійсність цих  документів;

д) за погодженням з  митним органом здійснювати ідентифікаційний огляд, якщо товаросупровідні документи не містять повних відомостей, необхідних для декларування товарів та транспортних засобів, або з метою однозначної ідентифікації;

е) на вимогу митного органу, пред’являти митниці товари, транспортні  засоби, що переміщуються через митний кордон України;

є) на вимогу митного органу України бути присутнім при митному  оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам  митниці під час митного оформлення вантажів;

ж) здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть заховатися зазначені товари;

з) сприяти в разі потреби  проведення ветеринарного, фітосанітарного  та інших видів санітарного контролю, якому підлягають задекларовані  товари й транспортні засоби;

и) дотримуватися умов обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпорядження ними, якщо митне оформлення не завершено;

і) інформувати митні  органи про пошкодження тари й  упаковки, невідповідність товарів  відомостям про них, зазначеним у  транспортних, комерційних та інших  документах, що стосуються митної справи;

ї) забезпечувати відповідність  використовуваних ним засобів автоматичного  оброблення інформації та програмних продуктів засобом автоматичного  оброблення інформації та програмним продуктам, що використовуються митними  органами України;

й) подавати для ознайомлення суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на їх вимогу ліцензію на право провадження  брокерської діяльності, та інформацію про умови угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору та власником (володільцем) вантажу;