Сутність та особливості страхування відповідальності в Україні

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

Індивідуальна робота

З курсу:

«Страхування»

На  тему:

«Сутність та особливості страхування відповідальності в Україні»

 

 

Варіант 17

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи ФБДп-32

Петльована Аліна

Перевірив викладач:

Рябчун М. В.

         

 

Ірпінь 2012

Вступ

Страхування відповідальності є однією з трьох галузей страхування. Воно сформувалось наприкінці ХІХ ст.набагато пізніше, ніж майнове та особисте страхування. Виникнення страхування відповідальності як самостійної галузі страхування обумовлено розвитком цивільного законодавства про компенсацію шкоди, зокрема, поширенням відповідальності без вини і паралельними процесами інтенсивного промислового розвитку, які об’єктивно призводять до збільшення кількості випадків заподіяння шкоди.

Вирішити комплекс соціально-економічних проблем, які  виникають при завданні майнової шкоди через діяльність людей  і не є результатом дії стихійних  сил природи, можливо і доцільно за допомогою страхування відповідальності. Страхування відповідальності забезпечує економічний захист постраждалої третьої  особи шляхом своєчасної компенсації  заподіяних їй матеріальних збитків  у повному розмірі.

В Україні страхування  відповідальності почало розвиватись  лише на початку 90-х років ХХ ст. Внаслідок  недооцінки ролі та значення страхування  відповідальності воно залишається  найменш дослідженою галуззю  страхування. Питання розвитку страхування  відповідальності, специфіки цієї галузі та окремих її видів у наукових працях вітчизняних економістів  ще не знайшли комплексного висвітлення.

Значний внесок у розробку теоретичних основ  страхування відповідальності зробили  українські вчені В.Д. Базилевич, О.Д. Василик, О.Д. Заруба, Т.Є.Терещенко, М.С. Клапків, С.С. Осадець, Я.П. Шумелда.

У той же час, слід зазначити, що у вітчизняній  фінансово-економічній літературі бракує ґрунтовних досліджень, які  стосуються загальнотеоретичних проблем  страхування відповідальності, та наукових розробок, орієнтованих на практичне  застосування й узагальнення нагромадженого досвіду. Становлення страхування  відповідальності відбувається в умовах економічної нестабільності, недосконалості законодавчо-правового забезпечення страхування взагалі і страхування  відповідальності зокрема.

Актуальність теми полягає в тому, що зважаючи на збільшення кількості випадків заподіяння майнової шкоди, докорінну зміну ролі та функцій держави щодо проблем її відшкодування, існує необхідність пошуку принципово інших фінансових джерел компенсації випадкових економічних збитків, ніж державні кошти, розвиток страхування відповідальності є вкрай важливим для України.

Метою даної індивідуальної роботи є розкриття сутності страхування відповідальності, а також визначення перспектив його розвитку в Україні.

 

Виклад основної частини  дослідження

Передумови  для виникнення страхування відповідальності почали поступово складатися в другій половині ХІХ століття. Відчутного розвитку ця галузь страхування зазнала  лише у ХХ столітті, особливо в другій його половині. Становленню страхування  відповідальності сприяло поширення  в цивільному законодавстві розвинених європейських держав так званої “відповідальності  без вини”, коли компенсувати шкоду  зобов’язує сам факт її заподіяння, незалежно від наявності вини в діях заподіювача. Разом з тим  розвитку страхування відповідальності сприяло прагнення потенційного заподіювача шкоди забезпечити  свою платоспроможність, переклавши тягар  компенсації на страховика. Поступово  страхування відповідальності виділилось в окрему галузь, яка протягом останніх десятиліть стабільно демонструє тенденцію  до зростання і багато в чому визначає розвиток страхування в цілому (в  першу чергу в країнах з  потужним економічним потенціалом).¹

Оскільки  в основі розвитку страхування відповідальності лежить розвиток тієї гілки цивільного права, яка регулює питання відповідальності, доцільно визначити співвідношення понять “цивільна”, “цивільно-правова”, “майнова” відповідальність, одночасне  застосування яких уможливлює їх неоднозначне тлумачення в теорії й практиці страхової справи в Україні.

Особлива  увага в роботі приділена розкриттю  сутності страхування відповідальності. Визначення страхування відповідальності як специфічної галузі страхування, має базуватися на трьох ключових моментах: самостійність об’єкту  страхування; наявність третіх осіб, яким заподіяно шкоди; прямий зв’язок  з цивільним законодавством про  відповідальність за заподіяння майнової шкоди. Критичний аналіз існуючих у  вітчизняній та зарубіжній літературі точок зору щодо сутності страхування  відповідальності дозволяє визначити  страхування відповідальності як самостійну галузь страхування, що об’єднує види страхування, умови яких передбачають повне або часткове відшкодування  страховиком шкоди, завданих майновим інтересам страхувальника у зв’язку  з обов’язком останнього в порядку  та на умовах, встановлених чинним законодавством, компенсувати майнову шкоду (або  збитки) третім особам.²

Я вважаю обґрунтованим виокремлення Законом України “Про страхування” та Цивільним кодексом України 2003 року страхування відповідальності в  самостійну галузь. Характерні особливості  страхування відповідальності, в  т.ч. одночасне поєднання майнового  і особистого страхування, дають  обґрунтовані підстави стверджувати, що це самостійна галузь зі специфічним  об’єктом страхування, який визначений в законодавстві як майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням страхувальником  заподіяної ним шкоди особі або  її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.³

Оскільки  страхування відповідальності в  нашій країні свого часу заперечувалось, то на даному етапі розвитку доведено необхідність та доцільність існування  цієї галузі, охарактеризовано і узагальнено  її значення. Страхування відповідальності захищає не тільки і не стільки  інтереси страхувальників, а й інтереси осіб, яким заподіяно шкоди. Страхування  відповідальності не звільняє заподіювача  шкоди від відповідальності, а  гарантує її реальність, зміцнення  через попереднє нагромадження  страховиком фінансових ресурсів, які  перерозподіляються на користь третіх осіб. Це обумовлено компенсаційним характером самої цивільної відповідальності, який полягає у відшкодуванні  збитків постраждалих за рахунок  заподіювача цих збитків (страхувальника). У той же час, страхування відповідальності має здійснювати превентивний вплив  з метою профілактики правопорушень. Інструментами такого впливу є диференціація  страхового тарифу, встановлення франшизи і, особливо, право зворотної вимоги до осіб, які фактично винні у  заподіянні збитків, у випадках, які  мають бути чітко визначені в  законодавстві України.⁴

На мою думку, поступальному  розвитку страхування відповідальності заважає відсутність адекватного  внутрішнього структурування галузі. Основним недоліком існуючої класифікації є відсутність єдиного методологічного  підходу. Виходячи із поділу страхування  на види, який встановлено Законом  України “Про страхування”, не можна  дійти однозначного трактування  самого поняття “вид страхування”, оскільки одні й ті самі ризики Законом  фактично відносяться до різних видів  обов’язкового і добровільного  страхування. З урахуванням характерних  особливостей існуючої в Україні класифікації страхуванн можна вирішити визначені проблеми шляхом виділення класів страхування відповідальності на класифікаційна таблиця на основі встановлених в статті 6 Закону “Про страхування” добровільних видів страхування (рис. 1). Наявність окремих видів обов’язкового страхування, таких, наприклад, як страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів обумовлює неможливість віднесення їх до будь-якого із запропонованих класів страхування відповідальності. Тому закономірним є встановлення в класі страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж власників транспорту) додаткового підкласу страхування відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки. Систематизована та чітко структурована класифікація страхування відповідальності має стати надійною методологічною основою для удосконалення державного регулювання страхування відповідальності в Україні, створення сприятливих умов для інтеграції вітчизняного страхового ринку у міжнародний, наближення умов договорів страхування відповідальності вітчизняних страховиків до прийнятих в світовій практиці, підвищення загальної конкурентоспроможності страховиків України. ⁵

 

 

 

 

 

Рис. 1. Класифікація страхування відповідальності в Україні з виділенням окремих класів

*Джерело:  Закон України «Про  страхування»

 

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів — один із найпоширеніших і найпопулярніших видів страхування відповідальності в усьому світі. Таке страхування виникло ще в кінці 20-х років XIX ст. у Данії .⁶

Страхування цивільної  відповідальності власників транспортних засобів в Україні є обов'язковим.

Суть обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів  полягає у захисті майнових інтересів  осіб, постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах, які сталися з вини страхувальників.

Суб'єкти обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів:

- страховики (страхові  компанії);

- моторне (транспортне)  страхове бюро;

- страхувальники (власники транспортних засобів);

- юридичні та  фізичні особи, яким заподіяна  шкода транспортним засобом внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди.

Об'єктом такого страхування є майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок  експлуатації забезпеченого транспортного  засобу.⁷

Страховим випадком вважається дорожньо-транспортна пригода, що сталася з участю транспортного  засобу страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну шкоду майну, життю  чи здоров'ю третіх осіб.

За цим видом  страхування в Україні діють  два види договорів: звичайні і додаткові.⁸

Уведення цього  виду страхування, що забезпечує соціальний захист потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, стало однією з передумов  вступу України до міжнародної системи  автотранспортного (моторного) страхування "Зелена картка" (назва визначена  за кольором страхового поліса).

"Зелена картка" — система міжнародних договорів  про обов'язкове страхування цивільної  відповідальності власників автотранспортних  засобів. Основним елементом системи  "Зелена картка" є національні  транспортні страхові бюро. Національні  бюро об'єднані у Міжнародне  бюро, штаб-квартира якого знаходиться  в Лондоні. Нині членами цієї  міжнародної системи є 44 країни  Європи, Азії (Іран, Ірак, Ізраїль, Туреччина), Африки (Туніс, Марокко) та деякі країни ЄНД.⁹

Страхування відповідальності ваптажоперевізника, незалежно від  виду транспорту, здійснюється на загальних  принципах. Разом із тим, ураховуються специфічні умови перевезень кожним видом транспорту.¹⁰

Страхувальник — це транспортне підприємство, яке бере участь у вантажоперевезенні. Він може бути формальним або фактичним  перевізником.

Об'єктами цього  виду страхування є:

- відповідальність  перевізника вантажів за втрату, загибель або пошкодження вантажу,  прийнятого ним до перевезення;

- відповідальність  перевізника за шкоду, заподіяну  вантажу в результаті затримки  у доставці (за додаткову страхову  премію);

- відповідальність  вантажоперевізника перед третіми  особами за шкоду, завдану їхньому  життю, здоров'ю або майну під  час транспортування вантажу.

Важливим видом  страхування відповідальності є  обов'язкове страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна  за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності повітряного перевізника  за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу.

До специфічних  видів страхування відповідальності відносять страхування професійної  відповідальності.

В Україні страхування  професійної відповідальності з  прийняттям нової редакції Закону України "Про страхування" передбачено  проводити в обов'язковій формі, але тільки за переліком професій, визначених Кабінетом Міністрів  України. Для решти професій таке страхування може проводитись також  у добровільній формі.

Особливість страхування  професійної відповідальності полягає  у тому, що страховик зобов'язується згідно з договором страхування  виплатити страхувальнику компенсацію  за позовом третьої сторони за шкоду, заподіяну їй страхувальником  через недбалість або помилку  при виконанні ним своїх професійних  обов'язків.

Основою для  висування позовів с халатність, помилки, пов'язані з виконанням професійної діяльності, що призводить до фінансових втрат або погіршення стану здоров'я клієнтів або третіх осіб. Відповідальність страховика настає у тому випадку, якщо вина страхувальника доведена.

У такому страхуванні  виділяють 2 групи ризиків, на випадок  яких і проводиться страхування  тих чи інших видів професійної  діяльності:¹¹

- ризики, пов'язані  зі заподіянням шкоди життю  і здоров'ю, тобто можливість  завдання тілесних пошкоджень. Сюди відносять: страхування професійної відповідальності хірургів, стоматологів, фармацевтів, косметологів, масажистів тощо;