За словами А. Ярошевського, голови наглядової ради СК “Мир”, вже 5 років вони намагаються об’єднати групу компаній, що займаються фінризиками, але досі нічого не вдалося. На ринку дуже мало страхових компаній, які спеціалізуються на страхуванні фінризиків, оскільки вони вимагають більшого збирання інформації для нормального функціонування, ніж класичні ризики. Пропозицій від клієнтів досить багато, але на етапі збору інформації багато відсіюється, залишається лише 1-2 % [16].
Невиконання з різних причин домовленостей між кредитором (позикодавцем) та його боржником (позичальником) загрожує кредиторові фінансовими збитками, яких він намагається уникнути. За таких умов найбільш надійною формою фінансового забезпечення інтересів кредитора є страхування.
Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі кредитування.
Загальна система видів кредитного страхування подана в додатках (див. додаток Б)
У разі делькредерної форми страхування кредитори (банки, інвестори) відіграють роль страхувальників і застрахованих одночасно, а тому страхові відносини обмежуються лише стосунками між двома сторонами – страховиком і страхувальником.
Економічний зміст страхової гарантії зводиться до того, що страховик бере на себе роль гаранта оплати боржником його повної заборгованості у визначених термінах на користь застрахованого цієї гарантії. При гарантійному страхуванні у відносини вступають 3 сторони : кредитор, позичальник, гарант.
У групі гарантійного страхування практикується також страхування фінансових гарантій, що стає дедалі популярнішим.
Особливого значення набувають такі кредитні послуги, як кредит довіри. Цей вид кредиту має ознаки делькредерного (страхувальником є кредитор) та гарантійного (страховий поліс становить предмет застави) страхування.
РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Сьогодні Україна опинилася в ситуації, коли їй у найкоротший час треба обрати найраціональніший шлях виходу із кризи до нової, ефективнішої економіки. Світ перетворився у глобальну економічну систему, і для України є дуже важливим своєчасне виявлення змін і вироблення рішень, які допомогли б ефективно використати переваги глобалізації світової економіки.
Глобалізація світової економіки не залишила поза увагою й систему страхових відносин.
Зараз у світі формується глобальний страховий простір і для України була б досить перспективною участь у цій системі.
Україна належить до країн, страхові ринки яких входять до периферії світового страхового ринку. А периферія має постійно наздоганяти центр, оскільки він задає технічні, соціально-економічні, організаційні й управлінські стандарти, на підставі яких формується світовий страховий ринок, його порядок, умови та правила гри.
Але недостатня конкурентоспроможність страхового ринку України, фінансова нестійкість страховиків не дадуть їм посісти ключові позиції у світовій страховій системі ще років 20-30.
Взагалі на сучасному етапі свого розвитку Україна має варіанти вибору шляху розвитку страхового ринку :
1) страховий ринок України може стати членом європейського страхового суперблоку;
2) страховий ринок України може брати участь одразу у двох блоках – європейському та країн СНД;
3) страховий ринок України залишиться незалежним аутсайдером.
Хочу розглянути викладені вище варіанти більш конкретно.
Європейська інтеграція Українського страхового ринку дасть змогу швидше адаптуватися до європейських стандартів, запровадити новітні страхові технології. І взагалі, інтеграція в Європу є дуже перспективною. Що стосується включення до двох страхових блоків, то це може призвести до посилення зближення західного, центрального й південного регіонів страхового ринку України з європейським, а східного – зі страховим простором країн СНД. Цей варіант створює ланцюг Європа –Україна – Росія – Азія, що теж вигідно для України, як країни, що займає вдале економіко – географічне положення.
Страховий ринок в Україні виник із проголошенням незалежності країни і відчув відразу ж всю безкомпромісність міжнародної страхової системи. Входження його до світового господарства є актуальним, але й проблематичним. Формування страхової системами в Україні супроводжується кризовими явищами.
Існує багато факторів, що уповільнюють розвиток страхування, отже, успішний розвиток його залежить від сталості фінансового стану господарюючих суб’єктів та населення – потенційних страхувальників, активізації ролі держави і її органів у зміцненні й розвитку страхового ринку, розвитку законодавчої бази страхування.
Єдино правильним варіантом є вироблення нових підходів до регулювання процесів на національному страховому ринку, формування ефективних моделей управління страховими відносинами в Україні.
Серед проблем страхового ринку України :
- недосконала законодавча та нормативна база;
- недосконала система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків;
- інвестиційні можливості страховиків використано недостатньо;
- існують поодинокі випадки зволікання страховиків з виплатами страхових сум і страхового відшкодування, неправомірні відмови від виплати і порушення страхового законодавства тощо. [17]
Якщо ретельно проаналізувати становлення страхування в Україні, то можна дійти висновку, що його подальший розвиток залежатиме від :
- розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності;
- розширення інфраструктури;
- удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності;
- підвищення вимог до порядку створення й діяльності страхових організацій;
- подальшого розвитку й удосконалення законодавчої та нормативної бази;
- подальшої інтеграції України у міжнародні структури;
- створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
- підвищення платоспроможності страховиків;
- забезпечення стабільності системи органів нагляду;
- побудови адаптаційних механізмів і моделей розвитку національного страхового ринку.
Однією з необхідних умов розвитку страхової системи України є відновлення довіри до страхової галузі. Саме тому слід проводити роз’яснювальну роботу серед населення про потребу й економічну доцільність страхування, інформувати про стан страхового ринку, упроваджувати нові привабливі для населення види фінансових послуг. Також необхідно формувати фінансово стійких страхових компаній, розширення переліку страхових послуг, тобто робити все для того, щоб не лиши зацікавити населення в купівлі страхових полісів, але й забезпечити надійність та постійну привабливість страхування.
ВИСНОВКИ
В Україні формується власна модель ринкової економіки, що враховує ту ситуацію, в якій опинилася держава на момент визнання її політично незалежною. Звідси закономірна поява особливостей розбудови й окремих сегментів ринкової інфраструктури. Великої перебудови поряд з державними фінансами, банківською справою зазнало страхування. Суспільне виробництво в цілому, кожний суб’єкт господарювання і життєдіяльність кожної людини об’єктивно мають ризиковий характер, який породжує систему відносин між людьми з метою попередження, подолання, зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків. Науково-технічний розвиток, концентрація виробництва, зростання конкуренції, погіршення екологічної ситуації зумовлюють систему ризиків, які з кожним роком збільшуються.
Зростає значення страхового захисту, сутність якого полягає в нагромадженні та витрачанні ресурсів для здійснення заходів з попередження, усунення або зменшення негативного впливу ризиків та відшкодування пов’язаних з ними втрат.
Об’єктами страхування відповідно до Закону України "Про страхування” визначено три групи майнових інтересів:
- пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією;
- пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном
- пов’язані з відшкодуванням заподіяної шкоди фізичній особі або її майну та юридичній особі.
Не всі види страхування розвинуті однаково - одні види страхування мають добрі історичні традиції, інші - починають розвиватися, ще інші - висуваються лише пропозиції щодо їх розвитку (екологічне страхування). Огляд літератури з питань страхування дає підстави для наступних висновків: необхідно вдосконалювати і розвивати нормативну базу, яка стосується перестрахування та діяльності страхових посередників;
потребує вдосконалення нормативна база у сфері обліку, статистики, звітності, аудиту страхової діяльності;
важливо вдосконалювати систему страхування життя, медичного, пенсійного страхування, страхування політичних ризиків тощо;
доцільно проводити роботу з об’єднання страховиків по найважливіших напрямках страхової діяльності.
Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. Завдяки переданню за окрему, порівняно невелику плату відповідальності за наслідки ризикових подій страховим товариствам інвестор упевнений, що в разі стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані збитки будуть відшкодовані. Страхування дуже важливе як для тих підприємств, що вже функціонують, так і для новостворених, які ще не набули достатнього виробничого потенціалу і не нагромадили власних резервних фондів. Страхування не лише забезпечує відшкодування фактичних збитків, зумовлених певною подією. Наявність відповідної страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитом, щоб спорудити чи придбати необхідні засоби виробництва. Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, що спрямовуються на організацію економічної безпеки. Страхування, маючи великі можливості маневрування резервами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає можливою тільки за належного рівня розвитку страхової справи. Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, що спрямовуються на фінансування освіти, охорони здоров’я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи. Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат на навчання у вузі чи коледжі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет, а контроль за раціональним використанням коштів переноситься безпосередньо на споживача соціальних послуг і виплат. У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким структурам і державі в цілому. Уряди країн з розвиненою ринковою економікою з огляду на можливості страхування нагромаджувати кошти надають страховій індустрії всебічну підтримку, сприяють її подальшому розвитку.